Спеціальні потреби

Експерт про майбутнє національної єдності


Як вплине прем’єрство Януковича на національну єдність України? Які наслідки це матиме для національної економіки? Якою буде співпраця Ющенка та Януковича? Про ці та інші питання йдеться в інтерв’ю Володимира Звіглянича з Директором Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайлом Погребинським.

ВЗ: Пане Михайле, чи вважаєте Ви, що сьогоднішні події в Україні – це завершення кризи, чи це її черговий виток?

МП: Я думаю, що на певний досить довгий час це завершення кризи і входження в нову, досить конфліктну, але все ж таки помірковану ситуацію.

ВЗ: Чи спроможний Віктор Янукович об’єднати Україну?

МП: Гарне запитання. Ви знаєте, я давно думаю, що в поведінці наших політичних лідерів можна спостерігати певну інверсію уявлень про тип. Скажімо, Ющенко поводив себе як московський цар протягом всієї кризи, а з іншого боку були люди в антикризовій коаліції, які демонстрували таку... Прикро про це говорити, але не я це придумав, що до українського характеру належить схильність до зрадництва. З того боку антикризова коаліція демонструвала ознаки не московських, - їх ідентифікують як промосковська сила, - а суто українських рис зрадництва. Я вважаю, що Янукович зрадив в більшості своїх позицій перед своїми виборцями, тому, я думаю, що в них дуже багато спільного. Вони разом можуть пройти певний шлях по об’єднанню України, хоча поки що з боку Януковича є демонстрація того, що ‘економіку мені, а політику я віддаю’, а Ющенко готовий віддати значну частину економіки, але політику залишить за собою. Це не спосіб об’єднати Україну ні з одного, ні з іншого боку. Об’єднати можуть лише політики з обох боків, які представляють політичний інтерес Заходу і політичний інтерес Сходу. Я зараз не бачу, щоб Янукович достатньо вперто відстоював саме політичні інтереси Сходу. Тому мені видається, що навряд чи тут буде великий успіх, але врешті, крок вони зробили до того, щоб не напружувати далі ситуацію протистояння, і за те їм можна просто подякувати.

ВЗ: Чи сприйме нація таку ідею свого об’єднання в такому вигляді?

МП: Мені видається так, що прибічники Януковича навряд чи будуть звертати увагу на універсал, ті речі, які зраджують їх інтересам. Вони будуть просто задоволені тим, що їх лідер став на чолі уряду. Вони не будуть йому дорікати, що він пішов обніматися з Ющенком. Ющенкові складніше, тому що та частина народу політично заангажована налаштована більш агресивно по відношенню до Януковича та його команди. Вона не буде сприймати те, що відбувається як єднання, а радше як певний елемент зради, обов’язково таке буде саме з боку Заходу і Центру. Але мені видається, що якщо спокійно буде далі розвиватися ситуація, я думаю, що їх більш-менш вибачать. Якщо Ющенко буде і надалі себе демонструвати як цар і примушувати Януковича, якщо він буде робити в політиці те, що він вважає за потрібне, то буде відторгнення з одного боку Януковича, а з іншого, того ж самого Ющенка, тому що йому зараз важко повірити, щоб він не говорив. Так що тут багато проблем.

ВЗ: Чи не є все це своєрідним подарунком Тимошенко перед майбутніми президентськими виборами? Вона може себе позиціонувати як ангел наразі.

МП: Дуже легко, це дуже легко їй робити. Вона взагалі може нічого не робити. Зараз, я вважаю, що рейтинги всіх будуть падати, а у неї шанс залишається.

ВЗ: Янукович і капіталізація, зростання економіки. Чи можна очікувати повернення до дванадцяти з половиною відсотків ВВП?

МП: Мені здається, що все потрібне для того, щоб дати такий поштовх, вони зможуть зробити. Але тоді була дуже вигідна ситуація – надзвичайно симпатичні ціни на метал, хімію тощо. Сьогодні вона, здається, теж не погана, але таких цін на газ.... Мені видається, що дванадцяти з половиною відсотків ВВП – це неймовірно, а з промисловістю – я не виключаю.

ВЗ: Зважаючи на минуле Януковича і зважаючи на його статус зараз за Конституцією, як його сприйматимуть на Заході зараз – як парію чи надію?

МП: Я думаю, що будуть сприймати як даність, об’єктивну реальність. Мусять просто змиритися і працювати з ним, тим більше, що рано чи пізно з’ясується, що політики за ним особливої не стоїть, а щодо економіки – то це прагматична людина.

ВЗ: Пане Михайло, Янукович і Ющенко – це антиподи з одного боку. Чи буде остаточний розрив між ними? Якщо так, то коли це може статися, коли настане година Ч? Чи протилежності з’єднаються?

МП: Я думаю, що передбачити цей момент важко. Я думаю, це буде залежати від адекватності Ющенка. Під час підписання, за виключенням дуже різких слів на адресу Юлії, він виглядав просто супер. Він був абсолютно адекватний. Чи буде він триматися такої лінії адекватності і далі і враховувати реальність і реагувати на реальність, а не на певні ідеальні уявлення про те, як би він хотів, щоб було краще... Якщо зможе, то я думаю, що досить довго вони зможуть співпрацювати і вийде не поганий симбіоз цих людей. Вони – як один, так і інший – далекі від центру. Один – приміського типу, інший – сільського типу. Їм, в принципі, можна зійтися. Це не є така протилежність, як, припустимо, людина з університетської сім’ї з одного боку і з пролетаріату з іншого. Вони по-різному з пролетаріату, з різних прошарків пролетаріату. Вони не дуже урбанізовані. Можливо, вони знайдуть спільну мову.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG