Спеціальні потреби

Актуально

Реакцiя українцiв у США на подiї в Українi

Своїми поглядами на останні подiї в Українi подiлилися керівники двох впливових у США дiаспорних організацій - голова Українсько-американської координаційної ради Ігор Ґавдяк та президент Українського конгресового комiтету Америки Михайло Савків. З ними ми розмовляли пiд час прямого включення мiж Голосом Америки та українським телеканалом Тонiс. Ведучим у Вашингтоні був Андрій Годованець, у київськiй студії Тонiсу працювала Ірина Король. Просимо переглянути запис розмови. Однак звертаємо увагу, що запитання, якi ставили нашi колеги в Києві, з технічних причин у записi не є чутиними. Їх можна прочитати у розшифровцi прямого включення, яку подаємо нижче.

Тонiс: Українська діаспора пильно стежила за помаранчевою революцією i очевидно не з меншою увагою спостерiгала за подiями, якi завершилися минулого тижня затвердженням на посадi прем`єр-мiнiстра Вiктора Януковича. Як такий розвиток подiй сприймають українці у Сполучених Штатах, про це ми зараз поговоримо з нашими колегами в Голосi Америки у Вашингтоні, де на прямому зв’язку з нами Андрій Годованець. Вітаємо Андрію.

Голос Америки: Вітаю, Iрино. Так, щоб з`ясувати це питання, ми запросили до нашої студії двох відомих представників української діаспори у США - голову Українсько-американської координаційної ради Ігора Ґавдяка та президента Українського конгресового комiтету Америки Михайла Савківа. I вiдразу перейдемо до запитань: Ющенко – президент. Янукович – прем`єр-мiнiстр. Такого розвитку подiй мало хто передбачав в Українi i тим більше в дiаспорi. Пане Iгоре, Ваша реакцiя?

Ігор Ґавдяк: Я думаю, що більшість української діаспори в Сполучених Штатах Америки були дуже розчаровані тим, що пан Янукович став прем’єр-міністром. Але здається мені, що ми ще більше були розчаровані виборами в березні, бо ми вважали і сподівалися, що блок Наша Україна багато краще вийде, як вийшов після цього. Можна було всього вже сподіватися.

Голос Америки: А якщо не говорити про вибори у березні, а саме про події, які сталися минулого тижня, то чи українська громада розділилася в своїх думках – чи одностайно «проти», чи одностайно «за»?

Ігор Ґавдяк: Я думаю, більшість української громади проти сьогоднішнього уряду, але також є голоси, які починають казати, що для Президента Ющенка не було іншого виходу, взявши до уваги результати власне демократичних виборів в березні, взявши до уваги особу пана Мороза, на якого не можна було помаранчевим силам цілком покладатися.

Голос Америки: Ваша особиста думка така ж, як і у діаспори в цілому?

Ігор Ґавдяк: Моя особиста думка також така.

Голос Америки: Пане Михайле, а Ви що думаєте з цього приводу?

Михайло Савкiв: Ви знаєте, я вважаю, що пан Ігор сказав правду щодо того, що діаспора дійсно розчарована, але зважайте також, що наша діаспора працює з американським урядом, з американським Конгресом. Я вже мав деякі розмови з представниками американського Конгресу і уряду. Вони також трошки розчаровані цими подіями, не знаючи, який вплив це матиме для подальшого розвитку відносин між двома країнами.

Голос Америки: Але американський уряд, наскільки я пам’ятаю, заявляв, що він працюватиме з будь-яким українським урядом, обраним демократично.

Михайло Савкiв: Я це розумію. Навіть, посол США Вільям Тейлор вже зустрівся з Президентом Ющенком і сказав, що ми будемо з будь-яким урядом працювати. Я це розумію. Але з іншої сторони, працювати в якому напрямку? Тобто, в напрямку Україна в СОТ, в напрямку Україна в майбутньому до НАТО, в напрямку Україна до євроатлантичних структур?

Голос Америки: Тобто, тут Америка ще не визначилась.

Михайло Савкiв: Так.

Голос Америки: Пропоную дати слово Києву. Ірино, чи є запитання?

Тонiс: Прем`єр-мiнiстр Янукович заявив, що першi закороннi подорожi, в якi вiн вирушуть – це Брюссель, Москва та Сполучені Штати. Цiкаво, як українці в Америцi збираються його вiтати?

Ігор Ґавдяк: Ну я думаю, ми його привітаємо як прем’єр-міністра України. Не як особу пана Януковича, а як того, хто представляє уряд України. Ми його чемно привітаємо, але матимемо до нього деякі гострі, я би сказав, запитання.

Михайло Савкiв: Згідний, згідний. Але з другої сторони також, ми від Українського конгресового комітету Америки вже надіслали листа до нового прем’єра Януковича з деякими зауваженнями щодо реформи його уряду і щодо політики його уряду. То я думаю, що також будемо вітати його як главу уряду, але все ж таки, напевно, будуть деякі теми для обговорення.

Тонiс: Якi питання українська діаспора збирається задати Вiктору Януковичу?

Ігор Ґавдяк: Я думаю, що найперше, ми би йому поставили питання, чи він дійсно буде дотримуватися Універсалу національної єдності в питаннях мови, в питаннях зближення до європейського суспільства, до НАТО? Якою буде його політика у тих, власне, аспектах.

Михайло Савкiв: Ви знаєте, цікава ситуація є щодо вступу України до НАТО. Це, очевидно, є в майбутньому, але все ж таки інші країни колишнього Варшавського пакту або Радянського Союзу також мали референдуми в їхніх країнах. Але ті уряди також намагалися поінформувати народ про те, що це є НАТО. Зараз, я розумію, що Україна хоче робити референдум, але все ж таки треба інформувати народ, що це є НАТО і як це може допомогти Україні.

Голос Америки: В мене є питання скоріше не до зовнішньої політики, а до внутрішньої. Зокрема, якщо ви пам’ятаєте, дуже гостро дискутували з приводу мовного питання, тобто, статусу російської мови в Україні. В Україні побутує думка, зокрема у центральній та східній її частинах, що українська діаспора в Америці, та в цілому по світі, дуже негативно ставиться до російської мови. Чи дійсно воно так, пане Ігоре?

Ігор Ґавдяк: Ні, ми шануємо російську мову. Це дійсно мова великого народу, великої літератури і тому подібне. Ми вважаємо також, що в тих областях, де українці чи громадяни України спілкуються російською мовою, вони мають далі право спілкуватися російською мовою. Але ми також вважаємо, що для того, щоб загоїти цей розкол в Україні, який існує між західною, центральною, східною та південною Україною, одним з важливих аспектів є, щоб розвивалася українська державна мова, бо то об’єднує народ. Знаємо, в тих державах, де є подвійна мова, так як в Канаді, завжди є різні непорозуміння і різні сутички. Це роз’єднує державу. То ми вважаємо, що українська мова має бути єдиною державною мовою. Вважаємо також, що українська мова дотепер була придушена в деяких областях України і потрібно дати їй нагоду вільно розвиватися.

Михайло Савкiв: Ви знаєте, минулого тижня було інтерв’ю з одним конгресменом щодо конфлікту на Близькому Сході. І цей конгресмен сказав, що є один Ізраїль для всіх євреїв, i це означає, що в Україні також є одна Україна для українського народу. І для того народу повинна бути українська мова як державна мова, повинна розвиватися не лише мова, але й також українська культура, бо це є спадщина, це є спадщина цього народу, це є спадщина і наших предків.

Ігор Ґавдяк: Це дуже добрий приклад. До Ізраїлю з’їхалися євреї з різними мовами з цілого світу, а всі сьогодні говорять гебрейською мовою.

Всі новини дня

“Дуже агресивна Росія Путіна” є гострою загрозою для США - Остін під час слухань щодо оборонного бюджету

Слухання щодо оборонного бюджету на Капітолійському пагорбі. REUTERS/Kevin Lamarque

Стратегія національної оборони США називає “дуже агресивну Росію Путіна” гострою загрозою. Про це заявив міністр оборони США Ллойд Остін під час слухань щодо оборонного бюджету на 2024 фінансовий рік у Комітеті Палати представників США зі збройних сил.


Представляючи проект оборонного бюджету США, Остін запевнив у подальшій підтримці України та зазначив, що під керівництвом президента Джо Байдена Сполучені Штати згуртували світ, щоб допомогти Україні боротися з невиправданим вторгненням Росії.

“Ми посилили захист і стримування НАТО на східному фланзі. Наші союзники та партнери надали важливу допомогу в галузі безпеки в рамках Контактної групи з безпекової допомоги Україні, яку я очолюю. І ми підтримуватимемо оборону України стільки, скільки буде потрібно”, - зазначив Остін.

Він зазначив, що бюджет на наступний рік буде найбільшим космічним бюджетом в історії Пентагону, а також передбачає найбільші інвестиції в закупівлі досліджень і розробок. “Ми просимо понад 61 млрд доларів для підтримки панування в повітрі. Це включає фінансування винищувачів і незвичайних стратегічних бомбардувальників B 21”, - заявив Остін.

Він також закликав Конгрес США виділити понад 48 млрд доларів на оборону на морі, включно з будівництвом нових кораблів протимінного захисту.

"Ми просимо понад 30 мільярдів доларів для подальших інвестицій у промислову базу та придбання максимальної кількості боєприпасів, які здатна виробити американська промисловість", - заявив Остін.

Під час слухань член Палати представників США від Республіканської партії Джо Вілсон запитав у Остіна, чи можуть США надати Україні танки М1 негайно, а також виділити більшу кількість цих танків для потреб України.

На це Остін не відповів прямо, лише зазначив, що щотижня спілкується з українськими колегами та знає про їхні потреби.

"Ми вважаємо, що маємо справді гарне уявлення про те, що українцям потрібно, щоб домогтися успіху в цій боротьбі. І вони справді виконали чудово діють, зіткнувшись з противником, який значно сильніший і краще забезпечений ресурсами, ніж вони. Вони добре билися, і надихнули нас усіх, і продовжують це робити.

Останнім часом тривають поставки бойових машин піхоти, Bradley, ... німці дають танки Leopard, низку спроможностей, щоб дозволити українцям піти в наступ навесні, коли вони вирішать", - сказав Остін.

США планують вшестеро збільшити виробництво 155-мм снарядів, подвоїти виробництво "Джавелінів" - ЗМІ

Фото для ілюстрації: На базі ВПС США готують 155-мм снаряди для відправки до України, квітень 2022 року (AP Photo/Alex Brandon, File)

США планують подвоїти виробництво 155-мм артилерійських снарядів до кінця року і збільшити це виробництво в шість разів впродовж п'яти років. Про це заступник міністра оборони США з Сухопутних сил Гейб Камарілло заявив у вівторок у виступі на засіданні симпозіуму Світової асоціації Сухопутних сил США, пише DefenseOne.

Пентагон витратить більше 2 мільярдів доларів цього року на оновлення виробничих потужностей на тлі зростання поставок зброї Україні, додав посадовець, пише видання.

Також планується подвоїти виробництво "Джавелінів" - до 330 на місяць, а ракет GMLRS з 556 до 1 110 в 2025 році, заявив Камарілло.

Камарілло також запевнив, що поставки танків Abrams Україні не позначаться на виробництві нових танків на заводі в Лімі, Огайо, пише DefenseNews. Наразі 31 танк потрібно підготувати до поставки до України, наводить видання слова посадовця.

В Білому домі раніше цього місяця повідомили, що Сполучені Штати шукають варіанти пришвидшити доправлення танків Abrams до України.

"Пентагон працює якнайшвидше, й вони скоро розкажуть про зміни, які вони роблять, щоб подивитись, чи ми можемо передати танки Abrams Україні трохи швидше, ніж очікувалось до цього, тож ми працюємо над цим, є певні зміни, які можна привнести у процес, щоб пришвидшити це, - сказав координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі в ефірі американського телеканалу MSNBC 21 березня. - Але треба розуміти, що це дуже складні танки, по перше, у нас немає багато з них на складах, але навчання із користування цим танком потребує значної підготовки".

"Наприклад, базове навчання з використання танків Abrams для американських солдатів триває 16 тижнів, і це просто базове навчання з використання. Також треба знати, як підтримувати цю техніку в робочому стані, а також треба логістичний ланцюжок, щоб продовжувати отримувати запчастини й витратні матеріали, поки ви у бою", - сказав високопосадовець.

Водночас Кірбі зазначив, що США розуміють нагальну потребу ЗСУ у техніці та боєприпасах для весняного контрнаступу, й це відображено в оголошеному напередодні новому пакеті допомоги Україні на суму $350 млн, який включатиме більше ракет GMLRS для артилерійських установок HIMARS, 155-мм боєприпаси для гаубиць і 25-мм боєприпаси.

"Президент дуже чітко заявив, що станом на зараз ми не розглядаємо питання F-16 для України. Ми намагаємось визначити пріоритети у типах систем, які, як ми знаємо, (українці) потребуватимуть найбільше у наступні тижні й місяці, а це артилерія, боєприпаси, повітряна оборона, бронетехніка", - додав Кірбі у відповідь на запитання ведучого MSNBC щодо винищувачів.

Мережа секретних агентів Росії, створена до війни, може і досі діяти в Україні - звіт RUSI

Президент РФ Путін біля монументу співробітникам зовнішньої розвідки, Москва, 2020р. Alexei Nikolsky, Sputnik, Kremlin Pool Photo via AP

Росія розгорнула широку мережу секретних агентів в Україні перед повномасштабним вторгненням. Понад те, ця мережа досі є “життєздатною” і попри тисячі арештованих зрадників забезпечує постійний потік розвідувальної інформації для російських військ. Такі дані оприлюднили розвідувальники і аналітики у новому звіті Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI).

Згідно з опублікованим звітом, російські спецслужби завербували в Україні широку агентурну мережу напередодні вторгнення, від чого досі продовжують отримувати вигоду, - цитує звіт видання Newsweek.

Ще рік тому, нагадує видання, у зверненні 1 квітня 2002 року президент України Володимир Зеленський обіцяв “великі проблеми за співпрацю з гауляйтерами або окупантами напряму” і тим, хто “пішов в гауляйтери”, президент порадив робити собі “прописку десь у Ростові”.

За інформацією журналістів видання Newsweek, тисячі людей, звинувачених у співпраці з російським урядом, були затримані з початку війни в Україні.

Інститут RUSI називає агентуру Москви «внутрішньою загрозою», яка “обмежила здатність України підготувати країну до війни у 2022 році”.

Згідно із аналітикою інституту, російським військам вдалося «корумпувати об’єкти» та вербувати українців – іноді навіть під сфальшованими приводами. Тобто українці можуть бути впевнені, що збирають дані для Києва, а насправді їх дії приносять у кінцевому підсумку користь Москві.

Крім того, звіт свідчить, що людей в Україні вербували агенти, які “проникли в українську політичну чи економічну еліту”. Деякі з них працювали на Росію вже упродовж десятиліть.

І хоча деякі з тих, хто працював на Кремль, були ідентифіковані, чимало з їх операцій все ще не викрито, попереджають автори звіту.

«Значна частина агентури Росії як в Україні, так і в інших країнах продовжує активно діяти», – пишуть вони.

Одним із завдань спецагентів Росії, наразі безуспішним, було спровокувати «внутрішню політичну кризу». Над цим працювали «впливові агенти в державних органах» в Україні, - йдеться у звіті.

Два агрогіганти виходять із зернового ринку РФ - ЗМІ

Фото для ілюстрації: Вантажні кораблі очікують на проходження через Босфор, листопад 2022 року (AP Photo/Khalil Hamra)

Компанії Cargill та Viterra, два найбільші торговці зерном із Росії, виходять з цього ринку, повідомляє Bloomberg з посиланням на інформацію російського уряду, а також на джерела компанії.

Viterra планує оголосити відповідне рішення незабаром, пише Bloomberg з посиланням на поінформовані джерела в компанії. Cargill припинить експорт російського зерна в липні, повідомив міністр сільського господарства Росії. Компанія, все ж купуватиме російське зерно в інших компаній "в рамках нашої мети доставляти харчування для світу", йдеться в повідомленні компанії.

Як повідомляв Голос Америки, країни Східної Європи висловлюють занепокоєння, через надходження великих обсягів українського зерна до регіону, на тлі обмежень цього експорту через Чорне море.

У вівторок Румунія і Польща звернулись до Європейської комісії з проханням створити механізми із відстеження експорту українського зерна, щоб “гарантувати, що місцеві фермери не постраждають від потоку дешевого імпорту”.

Прем’єр-міністри Румунії та Польщі Ніколае Чука та Матеуш Моравецький заявили на бізнес-конференції в Бухаресті, що їхні уряди працюють над розв'язанням проблеми, коли значна кількість українського зерна (дешевшого, ніж те, що вироблене в ЄС) потрапляє в країни Центральної Європи, негативно впливаючи на місцеві ціни та рівні продажів для європейських фермерів.

Румунський прем’єр Чука наполягає на встановленні механізмів із забезпечення відстеження українського експорту та його кінцевих пунктів призначення.

Очільник польського уряду Моравецький також заявив, що разом з румунами «борються разом за те, щоб це зерно покинуло наші країни, щоб Європейський Союз ефективно допоміг нам у здійсненні торговельної політики”, - цитує посадовця Reuters.

Раніше цього місяця міністр сільського господарства Румунії Петре Даеа заявив, що, за оцінками Європейської комісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили загалом 417 мільйонів євро (451,15 мільйона доларів) від надходження дешевшого українського зерна на їхні ринки. Даеа також сказав, що Єврокомісія має на меті виплатити компенсацію вартістю 56,3 мільйона євро польським, болгарським і румунським фермерам, остаточне рішення очікується 30 березня.

Видання Politico у січні писало, що український експорт зерна становив до війни десяту частину світового обсягу. Видання описувало занепокоєння болгарських фермерів, які скаржились, що не можуть заробляти на вирощуванні насіння соняшника, основного експортного продукту країни, через зростання українського імпорту, яке призвело до падіння цін майже вдвічі. За даними Politico, в Болгарії близько три чверті місцевого врожаю було витіснено з переробних підприємств.

Міністри сільського господарства Польщі, Болгарії, Чехії, Угорщини, Румунії та Словаччини на зустрічі у Брюсселі в січні закликали обмежити стрімкий імпорт українського зерна та виплатити компенсації постраждалим фермерам.

Сільськогосподарське питання України, як пише видання, активно обговорюється в ЄС на фоні перспективи членства України в Євросоюзі, що може створити виклики для фермерів у країнах-сусідах з Україною.

В статті використано матеріали АР, Reuters.

Голова МАГАТЕ прагне «узгодити принципи не нападати» на ЗАЕС

Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Ґроссі

Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Ґроссі, який 29 березня відвідує Запорізьку атомну електростанцію, висловив сподівання, що Росія та Україна домовляться про принципи безпеки.

«Очевидно, що військова активність зростає в усьому цьому регіоні», — сказав Ґроссі агенції France-Presse, додавши, що під час його візиту «ідея полягає в тому, щоб узгодити певні принципи, певні зобов’язання, зокрема не нападати на підприємство».

Візит Рафаеля Ґроссі є його другим відвідуванням станції і першим після того, як МАГАТЕ запровадило постійну присутність на цьому майданчику у вересні 2022 року.

Напередодні гендиректор МАГАТЕ зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. Президент під час зустрічі наголосив, що «без негайного виведення російських військ і персоналу із ЗАЕС та прилеглих територій будь-які ініціативи з відновлення ядерної безпеки та захищеності приречені на невдачу».

Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після вторгнення в Україну.

Більше

XS
SM
MD
LG