Спеціальні потреби

Актуально

Реакцiя українцiв у США на подiї в Українi

Своїми поглядами на останні подiї в Українi подiлилися керівники двох впливових у США дiаспорних організацій - голова Українсько-американської координаційної ради Ігор Ґавдяк та президент Українського конгресового комiтету Америки Михайло Савків. З ними ми розмовляли пiд час прямого включення мiж Голосом Америки та українським телеканалом Тонiс. Ведучим у Вашингтоні був Андрій Годованець, у київськiй студії Тонiсу працювала Ірина Король. Просимо переглянути запис розмови. Однак звертаємо увагу, що запитання, якi ставили нашi колеги в Києві, з технічних причин у записi не є чутиними. Їх можна прочитати у розшифровцi прямого включення, яку подаємо нижче.

Тонiс: Українська діаспора пильно стежила за помаранчевою революцією i очевидно не з меншою увагою спостерiгала за подiями, якi завершилися минулого тижня затвердженням на посадi прем`єр-мiнiстра Вiктора Януковича. Як такий розвиток подiй сприймають українці у Сполучених Штатах, про це ми зараз поговоримо з нашими колегами в Голосi Америки у Вашингтоні, де на прямому зв’язку з нами Андрій Годованець. Вітаємо Андрію.

Голос Америки: Вітаю, Iрино. Так, щоб з`ясувати це питання, ми запросили до нашої студії двох відомих представників української діаспори у США - голову Українсько-американської координаційної ради Ігора Ґавдяка та президента Українського конгресового комiтету Америки Михайла Савківа. I вiдразу перейдемо до запитань: Ющенко – президент. Янукович – прем`єр-мiнiстр. Такого розвитку подiй мало хто передбачав в Українi i тим більше в дiаспорi. Пане Iгоре, Ваша реакцiя?

Ігор Ґавдяк: Я думаю, що більшість української діаспори в Сполучених Штатах Америки були дуже розчаровані тим, що пан Янукович став прем’єр-міністром. Але здається мені, що ми ще більше були розчаровані виборами в березні, бо ми вважали і сподівалися, що блок Наша Україна багато краще вийде, як вийшов після цього. Можна було всього вже сподіватися.

Голос Америки: А якщо не говорити про вибори у березні, а саме про події, які сталися минулого тижня, то чи українська громада розділилася в своїх думках – чи одностайно «проти», чи одностайно «за»?

Ігор Ґавдяк: Я думаю, більшість української громади проти сьогоднішнього уряду, але також є голоси, які починають казати, що для Президента Ющенка не було іншого виходу, взявши до уваги результати власне демократичних виборів в березні, взявши до уваги особу пана Мороза, на якого не можна було помаранчевим силам цілком покладатися.

Голос Америки: Ваша особиста думка така ж, як і у діаспори в цілому?

Ігор Ґавдяк: Моя особиста думка також така.

Голос Америки: Пане Михайле, а Ви що думаєте з цього приводу?

Михайло Савкiв: Ви знаєте, я вважаю, що пан Ігор сказав правду щодо того, що діаспора дійсно розчарована, але зважайте також, що наша діаспора працює з американським урядом, з американським Конгресом. Я вже мав деякі розмови з представниками американського Конгресу і уряду. Вони також трошки розчаровані цими подіями, не знаючи, який вплив це матиме для подальшого розвитку відносин між двома країнами.

Голос Америки: Але американський уряд, наскільки я пам’ятаю, заявляв, що він працюватиме з будь-яким українським урядом, обраним демократично.

Михайло Савкiв: Я це розумію. Навіть, посол США Вільям Тейлор вже зустрівся з Президентом Ющенком і сказав, що ми будемо з будь-яким урядом працювати. Я це розумію. Але з іншої сторони, працювати в якому напрямку? Тобто, в напрямку Україна в СОТ, в напрямку Україна в майбутньому до НАТО, в напрямку Україна до євроатлантичних структур?

Голос Америки: Тобто, тут Америка ще не визначилась.

Михайло Савкiв: Так.

Голос Америки: Пропоную дати слово Києву. Ірино, чи є запитання?

Тонiс: Прем`єр-мiнiстр Янукович заявив, що першi закороннi подорожi, в якi вiн вирушуть – це Брюссель, Москва та Сполучені Штати. Цiкаво, як українці в Америцi збираються його вiтати?

Ігор Ґавдяк: Ну я думаю, ми його привітаємо як прем’єр-міністра України. Не як особу пана Януковича, а як того, хто представляє уряд України. Ми його чемно привітаємо, але матимемо до нього деякі гострі, я би сказав, запитання.

Михайло Савкiв: Згідний, згідний. Але з другої сторони також, ми від Українського конгресового комітету Америки вже надіслали листа до нового прем’єра Януковича з деякими зауваженнями щодо реформи його уряду і щодо політики його уряду. То я думаю, що також будемо вітати його як главу уряду, але все ж таки, напевно, будуть деякі теми для обговорення.

Тонiс: Якi питання українська діаспора збирається задати Вiктору Януковичу?

Ігор Ґавдяк: Я думаю, що найперше, ми би йому поставили питання, чи він дійсно буде дотримуватися Універсалу національної єдності в питаннях мови, в питаннях зближення до європейського суспільства, до НАТО? Якою буде його політика у тих, власне, аспектах.

Михайло Савкiв: Ви знаєте, цікава ситуація є щодо вступу України до НАТО. Це, очевидно, є в майбутньому, але все ж таки інші країни колишнього Варшавського пакту або Радянського Союзу також мали референдуми в їхніх країнах. Але ті уряди також намагалися поінформувати народ про те, що це є НАТО. Зараз, я розумію, що Україна хоче робити референдум, але все ж таки треба інформувати народ, що це є НАТО і як це може допомогти Україні.

Голос Америки: В мене є питання скоріше не до зовнішньої політики, а до внутрішньої. Зокрема, якщо ви пам’ятаєте, дуже гостро дискутували з приводу мовного питання, тобто, статусу російської мови в Україні. В Україні побутує думка, зокрема у центральній та східній її частинах, що українська діаспора в Америці, та в цілому по світі, дуже негативно ставиться до російської мови. Чи дійсно воно так, пане Ігоре?

Ігор Ґавдяк: Ні, ми шануємо російську мову. Це дійсно мова великого народу, великої літератури і тому подібне. Ми вважаємо також, що в тих областях, де українці чи громадяни України спілкуються російською мовою, вони мають далі право спілкуватися російською мовою. Але ми також вважаємо, що для того, щоб загоїти цей розкол в Україні, який існує між західною, центральною, східною та південною Україною, одним з важливих аспектів є, щоб розвивалася українська державна мова, бо то об’єднує народ. Знаємо, в тих державах, де є подвійна мова, так як в Канаді, завжди є різні непорозуміння і різні сутички. Це роз’єднує державу. То ми вважаємо, що українська мова має бути єдиною державною мовою. Вважаємо також, що українська мова дотепер була придушена в деяких областях України і потрібно дати їй нагоду вільно розвиватися.

Михайло Савкiв: Ви знаєте, минулого тижня було інтерв’ю з одним конгресменом щодо конфлікту на Близькому Сході. І цей конгресмен сказав, що є один Ізраїль для всіх євреїв, i це означає, що в Україні також є одна Україна для українського народу. І для того народу повинна бути українська мова як державна мова, повинна розвиватися не лише мова, але й також українська культура, бо це є спадщина, це є спадщина цього народу, це є спадщина і наших предків.

Ігор Ґавдяк: Це дуже добрий приклад. До Ізраїлю з’їхалися євреї з різними мовами з цілого світу, а всі сьогодні говорять гебрейською мовою.

Всі новини дня

Ердоган поговорив з лідерами Швеції та Фінляндії про їхні заявки на вступ до НАТО

Президент Туреччини Реджеп Ердоган. Фото зроблене 14 червня 2021 року, REUTERS/Yves Herman

Президент Туреччини Реджеп Ердоган провів телефонні переговори із лідерами Швеції та Фінляндії в суботу, 21 травня. Він також говорив із генеральним секретарем НАТО.

Ердоган повторив своє занепокоєння що Швеція та Фінляндія буцімто підтримують терористичні організації. Туреччина заявляє про те, що в Швеції і Фінляндії переховуються люди, пов’язані з Робочою Партією Курдистану (РПК), яку Анкара, а також США і ЄС вважають терористичним угрупованням.

За словами Ердогана, Туреччина очікує від Швеції конкретних кроків для вирішення проблем. Він також заявив, що очікує зняття Швецією ембарго на експорт зброї, накладеного на Туреччину після вторгнення країни в Сирію в 2019 році. Прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон заявила, що вдячна за телефонну розмову і сподівається на зміцнення двосторонніх відносин із Туреччиною: «Швеція вітає можливість співпраці у боротьбі з міжнародним тероризмом, а також підтримує внесення РПК до списку терористів», - наголосила Андерссон.

Ердоган висловив занепокоєння щодо «відсутності боротьби із терористичними організаціями» і у ромові з президентом Фінляндії Саулі Нійністе. Президент Фінляндії заявив, що провів «відкриті й прямі» переговори з Ердоганом і погодився продовжити тісний діалог.

Нагадаємо, що раніше після зустрічі голів МЗС країн НАТО у Берліні 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен висловив рішучу впевненість, що Фінляндія та Швеція будуть прийняті до Альянсу, попри деякі заперечення Анкари.

18 травня Швеція та Фінляндія подали заявки на членство в НАТО. Цей крок привітав президент США Джо Байден, прем'єр-мініcтр Канади, лідери інших країн.

Очікуються, як повідомляв Голос Америки, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Дивіться також: Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео

Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:10 0:00

"Мистецтво дарує життя": українських дітей привезуть на лікування до США

На фото: Максим Мельник, власник Sofia-A Gallery привіз на благодійний аукціон 35 творів українських художників. Український дім, Вашингтон, США 20 травня 2022.

Доброчинний аукціон зі збору коштів для дітей, які постраждали від війни в Україні, пройшов у п’ятницю, 20 травня, у приміщенні Українського дому у Вашингтоні.

На аукціоні українського сучасного мистецтва "Мистецтво дарує життя: Україна" виставили 35 творів українських художників, які до Вашингтона привезли київські галереї Sofia-A Gallery та Artfira Gallery.

«Приємна розмова» Віктора Чауса - перша картина, яку організатори виставили на аукціон. ЇЇ придбала віце-президентка Світового банку Стефані Фон Фрідбург. «Діти зображені на картині неймовірно красиві», - сказала Стефані, додавши, що українські діти також заслуговують на мирне життя.

«Приємна розмова» - Віктор Чаус
«Приємна розмова» - Віктор Чаус

За цю картину вона заплатила трохи вище $1000 - стартової ціни більшості виставлених робіт.

Згодом за деякі з творів розгорілася справжня боротьба. Організатори не сумніваються, що їм вдасться продати всі картини та зібрати щонайменше $100 000.

«Це допоможе привезти дітей до Америки на лікування: реабілітацію та протезування. Є підтримка як від Державного департаменту США, так і лікарень у Вашингтоні», - сказав представник Artfira Gallery Олесь Демко у коментарі Голосу Америки.

За інформацією Українського дому, майже 75% робіт Sofia-A Gallery вже продано. Решта - виставлені на віртуальний торг.

Мистецький аукціон - один з багатьох благодійних заходів, які проводяться в Українському домі з початку війни Росії в Україні, щоб допомогти зібрати кошти для постраждалих дітей і родин. "Ми бачимо, що через мистецтво, ми можемо це зробити значно швидише. Ми маємо гарний відгук", - сказала посолка України у США Оксана Маркарова.

Український дім також став офіційним партнером програми "United 24", яка має на меті "консолідувати міжнародні зусилля, спрямовані на надання підтримки Україні в захисті незалежності, територіальної цілісності та суверенітету."

Дивіться також: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Росія заборонила вʼїзд трьом покійним сенаторам США

Сенатор від Республіканської партії Джон Маккейн, нині покійний. Фото зроблене 7 червня 2017 року. AP/Susan Walsh

Росія заборонила вʼїзд для майже 1000 американців включно із президентом США Джо Байденом та віце-президенткою Камалою Гарріс у відповідь на американську підтримку України та санкції США проти Росії. Список громадян США, яким Росія заборонила вʼїзд було опубліковано в суботу, 21 травня, на сайті МЗС Російської Федерації. Офіційною причиною вказано "розпалювання русофобії".

Окрім президента США та віце-президентки вʼїзд у Росію заборонено для сина президента Хантера Байдена, держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса.

У списку з 963 американців, яким Росія заборонила вʼїзд, є також і колишні сенатори США - сенатори від Республіканської партії Джон Маккейн та Оррін Гетч, а також сенатор від Демократичної партії Гаррі Рід. Сенатор Маккейн загинув у 2018 році, сенатор Рід загинув у грудні минулого року, а сенатор Гетч – у травні цього року.

До списку також потрапив актор Морган Фріман. У російському МЗС заявили, що у вересні 2017 року Фріман записав відеозвернення «зі звинуваченням Росії у змові проти США та закликом до боротьби з країною».

Нагадаємо, шо у Сенаті зареєстрували резолюцію, що визнає Росію державою-спонсором тероризму. Співавтори документу - сенатори від обох партій, демократ Ричард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем. У резолюції йдеться, що Сенат вважає дії уряду Росії за головування Володимира Путіна актами тероризму і закликає держсекретаря США визнати Росію державою, яка спонсорує тероризм.

Польща закликала розмістити постійні бази НАТО в країні 

Архівне фото: Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, 25 березня 2022 року REUTERS/Wolfgang Rattay/File Photo

Польський уряд заявив про готовність побудувати бази для розміщення сил НАТО. Про це сказав прем'єр-міністр країни Матеуш Моравецький на безпековому форумі у Варшаві.

"В країнах східного флангу НАТО мають бути створені постійні бази союзників, - вказав Моравецький у четвер. - Польща готова побудувати такі бази на постійній основі, включаючи для підрозділів легкої піхоти", - наводять слова польського посадовця ЗМІ.

Після вторгнення Росії до України, НАТО значно зміцнило східний фланг в основному за рахунок ротаційних сил. Цього тижня посол США в Польщі Марк Бржезінські заявив, що наразі 12 600 американських військових перебувають на базах в Польщі. В країні перебувають, або скоро надійдуть бойові американські танки M1A2 Abrams, артилерійські системи HIMARS та винищувачі F-35, заявив посадовець під час події в американському центрі Атлантична Рада цього тижня, передає агенція USNI.

Польща продовжує надавати Україні військову, гуманітарну та економічну допомогу. Цього тижня Польща надала Україні значну кількість запчастин та боєприпасів для винищувачів Міг-29, пише одне з провідних польських видань Onet.

Німеччина планує надати Україні перші зенітні системи Gepard в липні

Зенітна система Gepard під час тренувань німецької армії у Мюнстері, Німеччина. Фото зроблене 20 червня 2007 року. Reuters/Крістін Харісіус

У липні Німеччина передасть Україні перші 15 зенітних самохідних установок Gepard, призначених для прикриття сухопутних сил від повітряних атак, повідомило інформаційне агентство Reuters, посилаючись на заяву речника Міністерства оборони Німеччини.

Міністерка оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт повідомила про це міністрові оборони України Олексію Резнікову під час їхньої розмови по відеозв’язку, додав речник.

Gepard стануть одним із перших видів важких озброєнь, поставлених Німеччиною Україні. Раніше Берлін оголосив готовність передати Україні самохідні артилерійські установки.

Наприкінці квітня уряд Німеччини під тиском прихильників більш масштабної допомоги Україні вирішив виділити Києву сім самохідних артилерійських установок (САУ) і самохідні зенітні установки. Коли Україна отримає САУ, невідомо, хоча вже розпочалося навчання українських екіпажів, які воюватимуть на них.

Україна також має отримати достатньо боєприпасів для зенітних установок Gepard. У Німеччині їх зняли з озброєння кілька років тому. Значна їхня кількість перебуває в арсеналах Бундесверу.

Дивіться також: Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?

Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG