Спеціальні потреби

Актуально

ВР пiдтримала заяви Януковича щодо НАТО

Тема відносин України з НАТО продовжує збурювати український політикум. Верховна Рада підтримала сьогодні заяви прем`єра Януковича про відтермінування спрямованих на вступ до Альянсу дій. В президентському секретаріаті вважають цей крок провокативним і скликають Раду національної безпеки і оборони. Глава держави хоче визначити, хто і як в Україні проводитиме зовнішню політику.

Українські політики та урядовці продовжують робити суперечливі заяви про майбутню співпрацю з НАТО. Новопризначений керівник президентського секретаріату Віктор Балога переконує, що висловлювання прем`єра Януковича не позначиться на довгостроковій перспективі відносин та стратегічній меті України приєднатися до НАТО. Про це він сказав послу Сполучених Штатів Вільяму Тейлору.

На підтвердження своїх слів Балога посилається на Конституцію. Мовляв, Основний закон не дає ні прем’єр-міністру, ні уряду таких повноважень в галузі зовнішньої політики, які має президент. Враховуючи, що питання членства в НАТО є суперечливим, Віктор Ющенко намагається скоординувати дії різних гілок влади в питанні співпраці з Альянсом. І планує постійно обговорювати це питання і з прем`єром, і спікером.

Втім, Верховна Рада не стала чекати таких консультацій і взяла ініціативу в свої руки. Парламентарі підтримали позицію прем`єра Януковича, який вирішив відкласти приєднання України до плану дій з набуття членства в НАТО. І навіть ухвалили відповідну постанову.

Головна теза документу – будь-які дії щодо вступу України до НАТО необхідно робити тільки після референдуму. Втім, для прихильників євроатлантичної інтеграції є й приємна новина. Кабінету Міністрів доручили роз`яснювати населенню, що собою являє Альянс. Мовляв, щоб люди, йдучи на референдум, керувалися лише об`єктивною інформацією. Депутати також вирішили ухвалити спеціальний закон, який визначатиме процедуру приєднання України до будь-яких військових союзів. Його проект має з`явитися вже до 1 листопада.

Розгляд питання у Верховній Раді супроводжувався протестами депутатів з фракції «Наша Україна». Вячеслав Кириленко вимагав запросити до зали міністра закордонних справ та повідомити президента. Однак парламентарі від більшості не прислухалися до його прохань. В президентському секретаріаті вже назвали ухвалену постанову провокативною. Віктор Ющенко збирає Раду нацбезпеки та оборони, де хоче визначити, хто і як в Україні проводитиме зовнішню політику. Адже після формування нового уряду видається, що глава держави стрімко втрачає вплив не тільки на економічні процеси, а й на закордонні відносини України.

Свій внесок у роздмухування конфлікту зробила й Росія. Її представники проігнорували спільні штабні навчання «Кооператив Марлін» у Севастополі, які розпочалися у вівторок. Вони відбуваються під егідою НАТО. Росіяни регулярно присилали своїх військових на конференції з підготовки маневрів, на яких відпрацьовують зокрема й питання безпеки на підводних човнах, пошуку і порятунку екіпажу з аварійної субмарини. Організатори не знають причин, з яких Росія відмовилася від участі в міжнародних навчаннях. Проте висловили з цього приводу жаль.

Всі новини дня

Посилити нагляд за економічною допомогою США Україні домовились Мінфін та USAID

Фото: Зруйнована російськими військами школа в Чернігові, 30 серпня 2022 року. (AP Photo/Emilio Morenatti)

Меморандум про взаєморозуміння, підписаний Міністерством фінансів України та Агентством з міжнародного розвитку США (USAID) збільшує нагляд з боку третіх сторін за економічною допомогою США Україні, твітує директор USAID Саманта Пауер.

"США надали $8,5 млрд на підтримку функцій українського уряду — від забезпечення електроенергією до оплати праці державних службовців і вчителів. Підзвітність важлива, і ця угода додає бильше нагляду з боку спостерігачів з третіх сторін, щоб переконатися, що кошти надійдуть до тих, хто їх потребує", - твітує Пауер.

Меморандум було підписано минулого тижня "підтвердили нашу спільну відданість та підзвітність і прозорість", йдеться в повідомленні USAID.

Загалом США надали Україні 8,5 мільярда доларів економічної підтримки. Попередній транш такої допомоги обсягом 1,5 млрд доларів надійшов до України 17 вересня. Кошти траншу надійшли з цільового фонду Світового банку, повідомили уряди двох країн, і будуть спрямовані на виплату пенсій, зарплат та соціального забезпечення, утримання шкіл і лікарень і захист критичної інфраструктури.

Про покарання Путіна: «Ми будемо радити шукати докази, куди б вони не привели» – голова Міжнародної групи з питань жорстоких злочинів

Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі, Нідерланди, 5 квітня 2006 р. REUTERS/Michael Kooren/File Photo

Воєнні злочини в Україні мають розслідуватися, як би довго це не тривало, і до яких би високих посад не сягала відповідальність, вважає Клінт Вільямсон, який очолює Консультативну групу з питань жорстоких злочинів (ACA).

Групу було створено 25 травня 2022 року, через три місяці й один день після початку повномасштабного російського вторгнення. Тоді Сполучені Штати, Європейський Союз і Велика Британія заснували Консультативну групу з питань жорстоких злочинів (ACA) як узгоджений трансатлантичний механізм демократичної спільноти для боротьби з жорстокими злочинами в Україні.

Про те, як досягти справедливості щодо десятків тисяч воєнних злочинів, які за даними українських чиновників були скоєні в Україні з моменту широкомасштабного роосійського вторгнення, говорили у Вашингтоні учасники дискусії в Інституті міжнародного лідерства Маккейна –американські та українські адвокати, репортери, прокурори, слідчі та громадські активісти.

Воєнні злочини, скоєні російськими військами під час незаконноговторгнення в Україну, можуть бути найбільш масово задокументованими злочинами в історії людства, але притягнути до відповідальності винних у такій кількості злочинів є складною справою для українського та міжнародного правосуддя, відзначили учасники обговорення.

Серед тем, які обговорювали учасники дискусії, був заклик президента Україні Володимира Зеленського створити міжнародний трибунал щодо злочинів російських військ.

Посол Клінт Вільямсон, який є старшим науковим співробітником з питань міжнародного верховенства права в Інституті Маккейна, та колишнім прокурором у Міжнародному кримінальному трибуналі з Югославії (ICTY) вважає, що такий трибунал навряд чи буде створений, і навряд чи він буде потрібний.

Бо на відміну від злочинів у колишній Югославії, чи, наприклад, Сирії, де не працює місцева судова система і влада була прямо причетна до таких злочинів, а на міжнародному рівні правосуддю перешкоджали такі країни, як Росія, чи Китай, в Україні є і дієва судова система і міжнародні механізми притягнення до відповідальності злочинців, такі як Міжнародний кримінальний суд (ICC).

«Тому я думаю, що Сполучені Штати вважають, що ми повинні намагатися підтримувати як внутрішні, так і міжнародні механізми, які доступні прямо зараз і зміцнити їх», – вважає Вільямсон.

Співпрацювати з українською Генеральною прокуратурою над притягненням до відповідальності воєнних злочинців група, яку очолив Клінт Вільямсон, почала ще напередодні лютневого вторгнення.

Слідчі говорили про злочини, які вже вчинялися російськими військами з 2014 року та планували роботу наперед, розуміючи, що російське вторгнення стає неминучим. А з початку березня дорадча група щодо розслідування жорстоких злочинів тісно співпрацює з українськими слідчими, спочатку через кордон з Польщею, а з червня на території України.

До того часу українські слідчі працювали на рівні окремих злочинів. Тож коли почалися масові злочини, як наприклад, масові розстріли чи обстріли, в яких гинула велика кількість людей і неможливо було встановити індивідуальних винуватців, їм знадобився досвід західних колег, які працювали над розслідуванням воєнних злочинів в інших країнах.

У результаті таких розслідувань, каже Вільямсон, встановлюються назви і номери військових частин, ланцюжок командування, відповідального за накази і їхнє виконання. Допомогу в цих розслідуваннях надають і розслідувальні служби, як це було у випадку з колишньою Югославією, пояснює Вільямсон. З іншого боку, у порівнянні з тими часами, набагато більше інформації стало доступно і без звернення до професійних розвідників.

За словами Вільямсона, спираючись на досвід колишньої Югославії, процес притягнення російських злочинців до відповідальності може затягнутися на роки, якщо не десятиліття.

«Те, що ми зараз намагаємося зробити, це зібрати докази, побудувати доказову базу, яка показує, що відбувалося на місці, а потім розробити докази зв’язку, які піднімуть нас вгору по ланцюгу командування. І тоді справи можуть бути порушені проти осіб, які можуть навіть не перебувати під вартою, але ці звинувачення можуть служити значній меті», – каже Вільямсон.

Такі звинувачення, що базуються на солідній доказовій базі, за його словами, ускладнюють людям подорожі, змінюють життя. Навіть президенту Росії Володимиру Путіну, чи людям навколо нього, таким як Сергію Лаврову, такі звинувачення «не даватимуть грати ролі, до яких вони звикли на світовій арені».

Відповідаючи на запитання про те, чи буде притягнутий до відповідальності і сам Путін, і чи його група експертів рекомендує українським слідчим іти цим шляхом, Вільямсон відповів, що «ми будемо радити їм шукати докази, куди б вони не привели».

Одночасно з дискусіями експертів в Інституті Маккейна, в Сенаті Сполучених Штатів відбувалися слухання про те, як США мають допомогти в цьому Україні у притягненні до відповідальності воєнних злочинців.

Як сказав головуючий а слуханнях сенатор Дік Дурбін, частиною цих зусиль має бути ухвалення внутрішнього американського законодавства, яке б давало можливість переслідувати злочинців, винних у воєнних злочинах та злочинах проти людяності, скоєних поза територією США.

Слухання в Юридичному комітеті Сенату Сполучених Штатів, які проходили у середу, 28 вересня, під назвою «Від Нюрнберга до України: відповідальність за воєнні злочини та злочини проти людяності».

Свідчення на них давали Ілай Розебаум, директор відділу захисту прав людини Міністерства юстиції США, та Андре Ватсон, помічник директора з питань національної безпеки Міністерства внутрішньої безпеки США.

Орбан перетворює Угорщину на найгучнішого противника санкцій щодо Росії

Віктор Орбан перебуває на посаді прем’єр-міністра Угорщини загалом понад 15 років, 1998-2002 і тепер з 2010 року. На світлині він (по середині) з міністром закордонних справ Петером Сіярто (ліворуч) і оборони Кріштофом Салай-Бобровніцким на саміті НАТО в Мадриді 30.06.2022 р.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив, що його уряд розпочинає те, що він називає національною консультацією щодо санкцій Європейського Союзу проти Москви у відповідь на російську війну в Україні.

В той час як Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, оголосила 28 вересня проект нового - восьмого набору санкцій проти Росії Орбан знову звинуватив Брюссель у тому, що європейські керівники, за його словами, «не запитують людей, але змушують їх платити».

У деяких європейських країнах нещодавно відбулися демонстрації невдоволених підвищенням цін на енергію і зростанням вартості життя, але більшість європейців досі підтримують відповідь ЄС на російську війну.

78% заявили під час опитування влітку, що підтримують санкції проти Росії, і 68% висловилися за фінансування й постачання Україні військової допомоги, а 92% європейців схвалювали гуманітарну допомогу Україні.

Тим часом на рівні окремих країн курс їхніх урядів у відповідь на напад Росії на Україну схвалювали 55%.

Віктор Орбан, якого вважають прихильним до російського президента Путіна, сподівається, що проведення консультації підтвердить давно відомий курс його уряду на спротив намаганням Європи покарати режим Путіна за агресію.

Він також неодноразово натякав, що ЄС буцімто діє під тиском США і називав своїм супротивником президента України Володимира Зеленського.

Досі Угорщина, яка є членом ЄС і НАТО, подавалася під тиском союзників і вимушено голосувала за попередні набори європейських санкцій.

Але при цьому Будапешт часто наполягав на винятках для себе, а також домагався скасування деяких пропозицій, зокрема виступав проти внесення до санкційних списків лідера російської православної церкви патріарха Кіріла, котрий благословив війну Росії в Україні.

Угорщина на відміну від інших союзників у НАТО оголосила, що не буде надавати військову допомогу Україні, і в той час як європейці намагаються зменшити залежність від російських енергоносіїв, Будапешт наприкінці серпня уклав додатковий контракт на постачання російського газу.

Попри це угорська економіка потерпає від серйозних проблем, і Віктор Орбан заявляє, що провина лежить на керівництві Європейського Союзу.

«У червні бюрократи в Брюсселі обіцяли, що санкції приведуть до закінчення війни. Сьогодні ми не бачимо кінця війни, а рахунки за енергоносії підстрибнули», - пояснював Орбан в одному зі своїх дописів у Фейсбуку цього тижня.

Віктор Орбан вже тривалий час зазнає гострої критики з боку Європейського Союзу за те, що називають зосередженням влади в руках урядової партії Фідес та контролем уряду, або близьких до влади осіб над засобами масової інформації та іншими установами в країні.

Звіт схвалений Європейським парламентом 15 вересня називає Угорщину «більше не демократичною державою», а радше «виборною автократією».

Європейська комісія погрожує затримати виплату Угорщині європейських субсидій на 7,5 мільярдів євро на знак покарання уряду Орбана за те, що в Брюсселі названо порушеннями в Угорщині принципів верховенства закону.

ЄС оголосив про новий пакет заходів проти Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:34 0:00

“Щоб люди мріяли жити в Україні”: інтерв’ю з командувачем ВМС України Олексієм Неїжпапою. Відео

Командувач ВМС України Олексій Неїжпапа отримав звання віце-адмірала через два дні після затоплення флагманського корабля Чорноморського флоту Росії «Москва». Мирослава Гонгадзе поспілкувалася з командувачем під час патрулювання Дніпра про звільнення о. Зміїний та бойовий дух ЗСУ.

В Конгресі США розглядають додаткове фінансування для України на суму в понад 12 млрд доларів. Відео

У Конгресі США сьогодні розглядають додаткове фінансування для України на суму в понад 12 млрд доларів. Окрім прямої військової та економічної підтримки, законопроект передбачає виділення коштів на "підготовку та відповідь на потенційні ядерні та радіологічні інциденти".

Більше

XS
SM
MD
LG