Правозахисним організаціям у Росії заважають працювати

Один з провідних захисників прав людини у Росії Олег Орлов подав у відставку з посади голови правозахисної організації ''Меморіал''. Свій крок Орлов пояснив тим, що не погоджується з поглядами президента Путіна на причини вбивства журналістки Анни Політковської.

Нагадаємо, що Путін відкинув політичну версію її загибелі. Між тим, 18 жовтня виходить термін, до якого усі закордонні неурядові громадські організації, поміж яких багато правозахисних, повинні подати документи для реєстрації російськими урядовцями - інакше їхню діяльність у Росії буде обмежено. За словами урядовців, лише кілька десятків організацій поки що подали необхідні документи для продовження своєї діяльності. Новий закон, який керує діяльністю неурядових громадських організацій в Росії, вступив у дію у квітні цього року. За цим законом усі закордонні НГО повинні подати документи, щоб отримати від уряду дозвіл на продовження своєї діяльності.

Міжнародна амністія – одна з організацій, яка ще не отримала своїх реєстраційних документів від урядовців. Представниця організації у Москві Олена Франклін, каже, що російського уряд запровадив чималі бюрократичні перепони. ''Вони вимагають деякі безглузді, на нашу думку, речі. Речі, які бюрократією не пояснити. Наприклад, вони вимагали домашню адресу генерального секретаря організації Айрін Кан. Ми не розуміємо чому. Вони також хотіли бачити довідки про смерть наших засновників'', - говорить вона.

У московському відділенні організації ''Варта прав людини'' роботу над необхідними для реєстрації документами також ще не закінчено. Голова відділення Елісон Макґіл каже, що проблема не лише у часі, необхідному для збирання документів. ''Згідно з новим законом, громадські організації також повинні координувати з владою плани своєї майбутньої роботи. Якщо, не дай Боже, завтра станеться якась криза прав людини, і наше відділення захоче втрутитись у цей процес, то звісно, оскільки ми її не передбачали, вона не була у нашому річному плані, тож ми не могли попередити урядовців про зміни планів заздалегідь, відтак, це повністю відбирає у нас можливість будь-якої відповіді у надзвичайній ситуації. Інша річ, на яку треба зважати, це те, що покаранням за порушення зазвичай є закриття відділення – а це надмірна кара за таке адміністративне порушення'', - додає Елісон.

Днями президент Росії Володимир Путін заявив, що лише двом неурядовим організаціям з 400 було відмовлено у реєстрації. Він стверджує, що це відповідає міжнародним демократичним стандартам. Президент Путін також сказав, що Росія не дозволить закордонного фінансування політичної діяльності в країні. Сергій Марков, дослідник лояльного до Кремля Московського інституту політичних досліджень каже, що влада занепокоєна можливим впливом НГО на громадську думку: ''Сильний уряд – це завжди відповідальний уряд. Саме тому він намагається позбутись будь-яких небезпек та “кольорових революцій” на зразок революції в Україні, яка показала, що навіть маленька кількість людей у центрі, може зламати усю країну за межами столиці''.

Однак Віктор Кременюк, експерт Московського інституту США і Канади, називає безпідставними занепокоєння Кремля щодо впливу, який НГО можуть мати на громадську думку в Росії. Зокрема вона говорить так: ''Революції не стаються через те, що хтось їх привозить. Революції стаються тоді, коли люди незадоволені своїм життям. Можна їх обмежувати, як це робив царський режим, як це робив комуністичний режим. Можна їх знищити й ув’язнити усіх лідерів. Але якщо люди незадоволені своїм життям, якщо воно важке, вони вийдуть на вулиці рано чи пізно''.

Оглядачі кажуть, що до 18 жовтня більшість закордонних неурядових громадських організацій навряд чи зможуть подати усі необхідні документи для реєстрації й будуть змушені призупинити свою роботу в Росії.