Спеціальні потреби

Актуально

В Україні оголошено конкурс на стипендію імені Фулбрайта

Посольство США в Україні оголосило про початок нового щорічного конкурсу для українських громадян, які бажають взяти участь у програмах академічного обміну. Одна з таких програм носить ім"я американського сенатора Вільяма Фулбрайта.

Стипендія Фулбрайта призначена для науковців. Отримавши грант, історик чи біолог зі Сполучених Штатів може на цілий рік приїхати викладати в Україну, а український вчений вирушить до США. Престижні ґранти Фулбрайта в Україні почали здобувати з 1992 року. У світі ж програма діє вже понад півстоліття. Американський професор в українському вузі - студентам Києво-Могилянської академії Деніел Белград читає лекцію про маккартизм і те, який слід “полювання на відьом” у США в середині п’ятдесятих лишило на телебаченні та в кінематографі. Історію американської культури періоду “холодної війни” професор викладає і вдома, в університеті Південної Флориди. А працювати до Києва приїхав за програмою академічних обмінів імені Фулбрайта. ‘‘Мене дуже зацікавила нагода познайомити українських студентів з американською культурою, і самому пізнати українську культуру'', - говорить він.

Відколи діє програма академічних обмінів, в Україні побувало понад 170 американських науковців, і 250 українських фахівців провели рік занять у Сполучених Штатах. Новий директор офісу програм Фулбрайта в Україні Мирон Стахів сам ще недавно був фулбрайтівцем. Американський історик та антрополог їздив з етнографічними експедиціями у Чорнобильську зону; читав лекції з охорони історичних пам’яток у Києво-Могилянці та Університеті імені Шевченка. Тепер допомагатиме отримати ґрант іншим дослідникам.

Зараз в офісі програми гаряча пора: восени останній термін подання заяв на цьогорічний конкурс і оголошення туру на наступний рік. В цей час до Києва починають також з'їжджатися фулбрайтівці з Америки. Катя Косів із штату Теннесі приїхала тиждень тому. Вона за фахом філософ, а в Україні досліджуватиме сиротинці. Каже, що сподівається за 10 місяців покращити свою українську мову.

Щоб отримати престижний ґрант Фулбрайта, сьогодні вже не обов'язково треба мати вчений ступінь. Окрім кандидатів та докторів наук, додалися програми для молодих викладачів, аспірантів, а також стипендії для випускників українських вузів – так звана післядипломна освіта у США. Щороку 20 українських науковців їдуть на стажування до Сполучених Штатів. Причому Україна – одна з небагатьох країн Європи, де програма Фулбрайта і далі розширюється.

Всі новини дня

Українські правозахисники про доповідь HRW: «фактично підтримує нашого ворога»

Відділення хірургії в Ізюмі, знищене внаслідок російської атаки, 17 вересня 2022. (AP Photo/Evgeniy Maloletka)

Українська Гельсінська спілка з прав людини і Харківська правозахисна група різко розкритикували правозахисну організацію Human Rights Watch за оприлюднену 31 січня доповідь про використання українськими збройними силами протипіхотних мін ПФМ-1 в районі Ізюма в Харківській області.

«Ми намагалися зупинити цю публікацію, звернувшись 29 січня напряму до керівництва HRW. Ми пропонували спочатку вивчити це питання через консультації разом з нами з військовими з Міністерства оборони. Проте наші зусилля виявилися марними», – кажуть українські правозахисники.

Вони наголошують, що незалежно від коректності дослідження, оприлюднення такого звіту несе значні репутаційні ризики для України «та, безсумнівно, вплине на зусилля держави щодо забезпечення постачання західної зброї».

«HRW, як і Amnesty International, користуються значною громадською довірою в Європі та США, і такі звіти підживлюють російську пропаганду та підривають суспільну підтримку постійної військової допомоги Україні з боку західних урядів. Один із ключових принципів законодавства про свободу інформації проголошує, що інформація публікується, якщо шкода від публікації менша, ніж шкода від відмови від публікації. Ми переконані, що в ситуації, коли Україна є об’єктом агресії значно більш могутньої у військовому відношенні держави, публікація такої доповіді принесе велику шкоду, значно більшу, ніж користь від отримання результатів дослідження», – йдеться в заяві.

Українська Гельсінська спілка з прав людини і Харківська правозахисна група заявили, що «глибоко обурені тим, що HRW фактично підтримує нашого ворога».

Раніше сьогодні правозахисна організація Human Rights Watch закликала Україну розслідувати випадки ймовірного застосування її збройними силами тисяч протипіхотних мін, розкиданих із застосуванням ракетних установок в Ізюмі та його околицях під час окупації цих територій російськими військами.

Правозахисники заявили, що документально зафіксували «численні випадки», коли ракети, що містили протипіхотні міни ПФМ, так звані «міни-метелики» або «міни-пелюстки», випускали по окупованих Росією територіях поблизу російських військових об’єктів.

Human Rights Watch також нагадала, що раніше оприлюднила три звіти, в яких задокументовано використання російськими військовими протипіхотних мін в Україні у 2022 році. У HRW наголосили, що російські військові постійно застосовують протипіхотні міни і скоїли «жахливі злочини по всій країні», але «це не виправдовує використання Україною забороненої зброї».

Правозахисники нагадали, що Україна є державою-учасницею Конвенції про заборону протипіхотних мін 1997 року, яка повністю забороняє застосування протипіхотних мін.

Українська влада на доповідь наразі не реагувала.

При цьому в HRW заявили, що звернулися в листопаді до Міністерства оборони, Міністерства закордонних справ й Офісу президента України з низкою питань щодо використання протипіхотних мін ПФМ в Ізюмі та поблизу нього і пропонували зустрітися з представниками влади.

23 листопада, за даними правозахисників, Міністерство оборони України надало письмову відповідь, «у якій йдеться про те, що військові дотримуються своїх міжнародних зобов’язань, зокрема щодо заборони застосування будь-яких протипіхотних мін. Але не було надано відповіді на жодне з запитань стосовно використання мін ПФМ в Ізюмі та його околицях, зазначалося, що «інформація про типи зброї, які застосовує Україна... не підлягає коментарям до закінчення війни...».

Міни ПФМ, які називають «пелюстками» або «метеликами», – це невеликі пластикові фугасні міни, якими обстрілюють місцевість. Вони падають на землю і вибухають, коли на корпус міни чиниться тиск, наприклад, коли хтось на неї наступає. Міна ПФМ також може здетонувати, якщо її торкатися або пересувати. Протипіхотні міни вибухають від присутності, близькості або контакту з людиною і можуть вбивати і калічити людей ще тривалий час після закінчення збройних конфліктів, наголошують правозахисники.

Російська армія активно застосовувала ці міни від початку війни на Донбасі – у вересні 2014 року про це повідомляли, зокрема, командири батальйону «Азов». Також про їхнє застосування бойовиками угруповання «ЛНР» повідомляли у 2020 році. У лютому 2022 року російська армія використала їх під час бомбардування Харкова, заявляла тодішня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова, а очевидці знаходили такі міни у Бучі Київської області.

Використання протипіхотних мін заборонено Оттавською конвенцією – Україна її підписала та ратифікувала ще у 2006 році, на відміну від Росії. Ще у 2013 році Україна заявила, що знищуватиме три мільйони мін-пелюсток.

Цей процес не переривався навіть під час війни – про успішне знищення кількох мільйонів ПФМ-1 повідомляли у 2020 році.

У серпні цього року різка критика лунала на адресу Amnesty International за її доповідь про порушення гуманітарного права, в якій правозахисна організація звинуватила українські сили в тому, що вони піддають ризику життя цивільних осіб.

Росія хоче відтягнути ЗСУ від Бахмута, але навряд чи досягне оперативного прориву – розвідка Британії

Український військовик на позиціях у Бахмуті, 27 січня 2023. REUTERS/Yan Dobronosov

Росія прагне відтягнути українські сили від Бахмута, розвиваючи новий напрямок на Донеччині, але навряд чи досягне суттєвого оперативного прориву, вважає розвідка Міністерства оборони Великої Британії.

"Російське командування, ймовірно, має на меті розвинути новий напрямок просування у частинах Донецької області, підконтрольних Україні, і відволікти українські сили від Бахмутського сектора, за який точаться тяжкі бої", – йдеться у повідомленні у Twitter.

Там зауважують: "Існує реалістична ймовірність того, що Росія продовжить досягати локальних успіхів у цьому секторі. Однак малоймовірно, що Росія має достатньо незадіяних військ у цьому районі, щоб досягти оперативного значного прориву".

Тим часом американський Інститут дослідження війни у своєму щоденному огляді ситуації на фронті зазначає, що "західні, українські та російські джерела продовжують вказувати на те, що Росія готується до неминучого наступу" у найближчі місяці.

Також поки війська Кремля продовжували наземні атаки для відвоювання втрачених позицій на захід від Кремінної та удари на лінії фронту у Донецькій області, досягаючи незначних здобутків біля Бахмута, українські війська проводили контрнаступальні операції на північний захід від Сватового і продовжили завдавати ударів по зосередженню російських військ у тилових районах Луганської області.

Раніше Голос Америки повідомляв, що за оцінками оглядачів новий російський наступ може початись до того, як Київ отримає перші британські чи німецькі танки, адже на навчання українських військовиків та на доправлення цієї техніки можуть піти місяці. Але знання про надходження нових танків дасть українським командирам більше свободи у використанні своїх поточних запасів техніки.

При цьому двоє американських генералів у відставці вважають, що Крим може стати вирішальним майданчиком російської війни в Україні та що півострів звільнити можливо, але для цього ЗСУ потребують наступальної зброї, зокрема літаків-винищувачів.

«Вступ України в НАТО треба починати» - Борис Джонсон також навернувся до прихильників

Українські солдати на навчанні в Запорізькій області 23 січня 2023р.

Колишній британський прем’єр-міністр Борис Джонсон додав свій голос до тих, хто закликає західні країни відмовитися від двоякої позиції щодо членства України в НАТО і закликав негайно почати процес залучення Києва в альянс «заради стабільності і миру».

Джонсон в американській газеті Washington Post визнав суперечливість і навіть нещирість багаторічних заяв західних лідерів, які з одного боку твердили, що дотримувалися принципу «відкритих дверей» НАТО і визнавали право України на вступ в організацію, але насправді задовольняли вимоги Росії, яка заперечує права українців.

Українцям треба надати все потрібне, щоб якнайшвидше покласти край цій війні, а також ми повинні почати процес прийому України в НАТО, і почати це зараз.

«Результатом стала найгірша війна у Європі за 80 років», - стверджує Борис Джонсон, вказуючи, що «російський президент Владімір Путін зруйнував безліч життів, надій і мрій. Він також знищив найменші підстави співчувати йому, чи потурати його параної».

«Разом з цим він розвіяв доводи проти членства України в НАТО», - вважає Джонсон.

Заклик британського політика додався до щораз ширшого кола авторитетних голосів, які доводять потребу членства України в Альянсі задля майбутнього миру і стабільності у Європі.

99-річний Генрі Кіссінджер, колишній держсекретар США і представник так званих «реалістів» у міжнародній політиці нещодавно також визнав, що війна Путіна змінила і його думку.

«До війни я виступав проти членства України в НАТО, бо я побоювався, що воно розпочало б саме той процес, який ми бачимо зараз. А тепер, коли той процес досяг даного рівня, ідея нейтральної України в даних умовах більше не має сенсу», - сказав Генрі Кіссінджер у доповіді на Світовому економічного форуму у Давосі.

Чітко про роль НАТО як стримувача агресора заявляє і Санна Марін прем’єр-міністерка Фінляндії, яка разом зі Швецією почала процес вступу в альянс під впливом російської війни проти України.

«Я впевнена. Якби Україна вже була членом НАТО, то зараз війни в Україні не було б», - сказала Санна Марін у Давосі, пояснивши, що вважає одним з НАТО гарантів дотримання міжнародних законів, які захищають менші країни від агресивних більших держав.

«Доводи про критерії вступу України в НАТО тепер лунають безглуздо»

«Аргументи, що Україна не готова до членства в НАТО випарувалися», - сказав, коментуючи розвиток дискусій довкола України і Альянсу, старший співробітник Естонського інституту закордонної політики і позаштатний співробітник британського Королівського інституту міжнародних відносин Джеймс Шерр.

Тепер питання полягає в тому, чи прем’єр-міністр Ріші Сунак прилюдно висловиться за це.
Джеймс Шерр

Він зауважив у розмові з «Голосом Америки», що «навіть з огляду на шок війни» буде нелегко змінити позиції низка членів Альянсу щодо перетворення України на союзника, якого вони мали б захищати згідно з 5 пунктом договору НАТО.

Борис Джонсон також зізнався, що він сам тривалий час вважав, що членство України в НАТО неможливе і, що «в деяких європейських столицях цей наслідок виглядатиме неперетравним», але додав, що «від логіки сховатися неможливо».

На думку Джеймса Шерра і далі залишаються «дуже могутні, але менш чітко висловлені причини того, чому деякі члени НАТО в минулому були проти і будуть надалі проти членства України в НАТО, бо пріоритетом деяких тих союзників залишається бажання в довготерміновій перспективі включити Росію в європейську систему».

«Зараз просто сказати, що Україна ще не відповідає критеріям членства в НАТО - це просто безглуздо», - каже аналітик і припускає, що тим державним діячам, які і досі проти українського членства в Альянсі «треба буде виступити з чіткішими заявами, яких вони досі уникали».

Він припускає, що «ця брехня з благими намірами і нечесність» буде тривати, і що аргументів лише урядів східні Європи і окремих політиків та інтелектуалів буде не досить.

«Тепер питання полягає в тому, чи прем’єр-міністр Ріші Сунак прилюдно висловиться за це. Бо Британія щодо цього перебуває в більш вигідній позиції, і до її голосу прислухалися би у Вашингтоні», - зауважив Джеймс Шерр.

Дивіться також:

Байден відповів "Ні" на питання, чи США нададуть Україні літаки F-16 

На запитання журналістки "Голосу Америки" Юлії Ярмоленко, чи нададуть США винищувачі F-16 Україні, президент Байден  відповів ""Ні" . 

Президент США Джо Байден коротко відповів "ні" на запитання про можливість постачання літаків-винищувачів F-16 для України.

На запитання журналістки "Голосу Америки" Юлії Ярмоленко, чи нададуть США винищувачі F-16 Україні, президент Байден відповів "Ні". Жодних інших деталей він не додав.

Раніше в Білому домі заявляли, що обговорюють питання щодо постачання додаткових озброєнь для України, в тому числі, винищувачів F-16.

“Не дивно, що українці просять надати винищувачі, а саме F-16, це не новий запит... Вони очевидно хочуть мати стільки можливостей, скільки можливо. Скажу лише, що ми постійно обговорюємо, розмови з українцями відбуваються майже щодня - про їхні потреби", - сказав напередодні Джон Кірбі, координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США.

Деякі європейські країни, зокрема, Нідерланди та Польща, також заявляли, що не проти надати Україні зі своїх арсеналів американські винищувачі.

«Захищати сім’ю, дітей і Україну». Історія журналіста, який став мінометником. Відео

З початку повномасштабної агресії Росії журналіст Петро Шевченко пішов на фронт і став мінометником. Його відправили на Донецький напрямок, де зараз точаться одні з найгарячіших боїв. Про життя на передовій він розповів Анні Костюченко та Павелу Суходольському.

Більше

XS
SM
MD
LG