Чи можливий консенсус еліт щодо вступу України до НАТО? Тему обговорювали за “круглим столом”, учасники якого повернулися з конференції “Шлях України до зрілої державності”, що відбулась у Вашингтоні.
Чи можливий консенсус еліт щодо вступу України до НАТО? Замислитись експертів спонукали несподівані заяви Віктора Януковича про відданість євроатлантичній інтеграції і членство в НАТО як мету, зроблені минулого тижня газеті “Франкфурте альгемайне цайтунг”. В одного з учасників вашингтонської конференції, головного редактора інтернет-видання “Обозреватель” Олега Медведєва склалось тверде переконання, що прем`єр насправді хоче в НАТО, просто боїться признатись у цьому Росії:
«Я зробив для себе висновок, що Віктор Янукович є переконаним прихильником євроатлантичної інтеграції України. І якщо говорити більш простими словами, Янукович за вступ України за в альянс».
Інший учасник конференції у Вашингтоні, народний депутат від фракції БЮТ Григорій Немиря не схильний вірити у щирість “виїзних” заяв прем`єра. Він каже про повернення “синдрому Кучми” – багатовекторність як спробу доїти двох корів, Росію і Захід:
Дійсно, я підтверджую, що пан Янукович [німецькій газеті] і Леонід Кожара у Вашигтоні говорили, що Україна за євроатлантичну інтеграцію. В останньому інтерв`ю, коли журналіст реально дотиснув прем`єр-міністра, він сказав: “Так, це передбачає і членство в НАТО”. Але і Кучма в свій час, коли потрібно було говорити, говорив те ж саме. Це була потреба у президента – вийти з напівізоляції. Яка потреба у прем`єр-міністра стверджувати це зараз? Саме той факт, що в реальності був сформований уряд не помаранчево-блакитний, а уряд блакитно-рожево-червоний, спонукає, на мою думку, в риториці прем`єр-міністра говорити те, що в інших обставинах він би не говорив. Тому що йому потрібна легітимізація на Заході».
За словами Немирі, дії прем`єра достатньо промовисті, щоб не обманюватись риторикою. В бюджеті на інформаційну кампанію про НАТО кошти урізані; урядовий комітет з євроінтеграції ліквідований, триває атака на “західників” в уряді – міністрів оборони та закордонних справ. Регіонали закликають до негайного референдуму про НАТО, оскільки за нинішніх настроїв в суспільстві його результати відомі наперед, і хочуть викреслити з українських законів пункт про вступ до НАТО як мету. Це все не кажучи про пряму відмову Януковича в Брюсселі від Плану дій щодо набуття членства – відмову, разом з гарантіями безпеки, від демократичних цінностей.
Директор Інституту зовнішньої політики Григорій Перепелиця вважає, що нинішня владна еліта - це крок назад навіть порівняно з пострадянською кучмівською, бо не мислить загальнодержавними категоріями:
«Сьогодні прийшла нова еліта, яка характеризується не тільки совковістю, а й чітким регіональним спрямуванням... Люди, які приходять у владу, вони керуються не загальнонаціональними інтересами, не загальнодержавними, а приватними інтересами, в кращому випадку корпоративними інтересами, які мають чітко виражений регіональний характер».
Така еліта може бути інкорпорована в інтереси сусідньої держави, -- каже експерт. Віктора Януковича він називає будівничим російських геополітичних проектів в Україні:
«Ця людина не усвідомлює українських національних інтересів. Вона чітко усвідомлює російські інтереси, коли так говорить. Але вона не турбується про українські національні інтереси, про перспективу. Я думаю, що це характеризує таку російську провінційність. Це все одно що губернатор Краснодарського краю або Татарстану міг би заявити: так, ми хочемо в НАТО, але тільки при умові, що Російська Федерація стане членом НАТО або Євросоюзу. Приблизно так сьогодні і наша еліта висловлюється, як губернатори Краснодарського краю або Татарстану. Ми, звичайно, хочемо бути в НАТО і в Європейському Союзі, але при умові, якщо буде Росія там мати членство. Бо ми ж без Росії несамостійні, ми ж не є незалежними».
Консенсус еліт в Україні наразі неможливий, – висновують експерти. Світогляди цих еліт протилежні, оскільки одні виходять з української національної традиції, інші – з провінційної малоросійської. Спроба поєднати непоєднуване в Універсалі результатів не дала. І те, що відбувається зараз – не повернення до кучмівської двовекторності, а розвернення вектора на 180 градусів. Як кажуть аналітики, зовнішньополітичний курс нинішня еліта при владі намагається кардинально змінити. І це, кажуть деякі оглядачі, буде зовнішня політика Татарстану у складі Російської Федерації.
