Спеціальні потреби

Актуально

Вiдзначають 30-ий ювiлей Гельсінської групи

9-го листопада минає 30 років з дня створення Української гельсінської групи. Українські правозахисники ще наприкінці сімдесятих – на початку вісімдесятих років почали відкриту боротьбу за незалежність України. У свій тридцятилітній ювілей члени Гельсінкської групи згадують минуле та коментують сучасні політичні події.

1975 рік. Глави всіх європейських держав, а також Канади і США підписують у Гельсінкі Прикінцевий акт Конференцiї з питань безпеки та співробiтництва в Європі. Документ прирівнювався до національного законодавства, а тому відкривав можливості боротися з порушеннями прав людини в СРСР – легально і на цілком законній основі. Цим негайно скористалися радянські дисиденти. 9 листопада 1976 року виникає Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод. Згадує один із членів-засновників організації Левко Лук`яненко:

«Я зрозумів, що це надзвичайно геніальний політичний хід. Бо в той час, коли вся Європа звернула увагу на проблему прав людини в Радянському Союзі, створити в нас такі групи і потім збирати матеріали і давати їх на Захід – це справді був геніальний хід, бо він починав співпрацю демократичних сил на Заході з нашими демократичними силами».

Першими активізувалися правозахисники Росії. Як зізнається голова Московської гельсінської групи Людмила Алексєєва, звістка про те, що таку ж групу збираються створити в Україні, її стривожила:

«Коли вони сказали, що хочуть створити групу в Україні, я, їй-Богу, аж захолола. Тому що Україна навіть від решти Радянського Союзу відрізнялася жорстокістю репресій. І було зрозуміло, до чого це негайно призведе. І я просила їх, кажу: ну посадять же дуже швидко. “Все одно, хоч щось встигнемо зробити”, -- відповів Микола Руденко».

Правозахисники діяли легально і підписувались своїми справжніми іменами. Арешти почалися одразу ж. Із сорока однієї особи, що вступили до Української гелькінської групи, 24 були засуджені. На загальному рахунку членів групи – 550 років неволі, відбутої в концтаборах, в`язницях, психлікарнях та на засланні. За спроби реалізувати політичні свободи у невільній країні п`ятеро поплатилися життям – Михайло Мельник, Олекса Тихий, Юрій Литвин, Валерій Марченко, Василь Стус.

Однак навіть із тюрем документи примудрялися переправляти за кордон. Західне представництво групи щомісяця видавало бюлетень “Вісник репресій в Україні”, діяв Вашингтонський комітет Гельсінських гарантій для України, еміграційне видавництво “Смолоскип” друкувало документи УГГ українською та англійською мовами. Говорить директор “Смолоскипу” Осип Зінкевич:

«Роль української діаспори, зокрема комітету гельсінських гарантій – без цього комітету ці документи ніколи були б не дійшли до тих 35-ти закордонних учасників гельсінського процесу».

Соратники з Москви, що прибули на тридцятий ювілей Української гельсінської групи, розповідають журналістам, що це велике свято для російських інтелігентів. Мовляв, українські правозахисники добились більшого за російських, які й досі неугодні владі. Члени Української гельсінської групи, однак, не схильні переоцінювати сьогоднішніх досягнень. Мирослав Маринович обурений тим, що Верховна Рада, вшанувавши 30-ліття УГГ, відмовилась пошанувати 100-літній ювілей одного із засновників групи генерала Петра Григоренка:

«Я особисто прийняти постанову Верховної Ради не можу принципово. Це є супроти моєї моралі – приймати вшанування собі і не приймати вшанування іншій особі. Це те саме, що випросити у опера пачку чаю, коли поруч є мій побратим в іншій камері, і він сидить на голодному пайку».

Серед заходів з відзначення ювілею Гельсінської групи – панахиди на могилах в`язнів сумління і вечір пам`яті Надії Світличної, семінар “Права людини учора та сьогодні” та урочисті збори за участю президента України і послів держав – учасниць Гельсінського процесу. Очікується також нагородження главою держави правозахисників, що боролися за українську незалежність, орденами “За мужність” І ступеня.

Всі новини дня

США формально підтримали прийняття Швеції та Фінляндії до НАТО. Відео

США формально підтримали прийняття Швеції та Фінляндії до НАТО. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:55 0:00

Президент Джо Байден підписав законопроект, який ратифікує Протоколи прийняття до НАТО Фінляндії та Швеції. Раніше законопроект був затверджений у Сенаті та Палаті Представників. Подробиці про це, а також про обшук будинку колишнього президента США Трампа – від Юлії Ярмоленко.

Джо Байден - про прийняття до НАТО Фінляндії та Швеції: двері альянсу залишаються відчиненими для країн Європи. Відео

Президент Джо Байден підписав законопроект, який ратифікує Протоколи прийняття до НАТО Фінляндії та Швеції. "Путін хотів, щоб Фінляндія була поза НАТО, але він отримує НАТОзацію Фінляндії разом із Швецією."

Перспективи обмеження видачі туристичних віз росіянам Європою – подробиці. Відео

Естонія та Фінляндія на тлі війни Росії проти України закликали припинити давати туристичні візи всім росіянам. Деталі про це, а також про реакцію Європи на заборону Росією доступу американських інспекторів до своїх арсеналів ядерних озброєнь – від Богдана Цюпина.

У Білому домі прокоментували вибухи на аеродромі в Криму 

Дим внаслідок вибухів в окупованому Криму 9 серпня 2022 року 

США підтримують зусилля України із захисту свого суверенітету і територіальної цілісності, - так прокоментувала речниця Білого дому Карін Жан-П'єр під час брифінгу у вівторок, 9 серпня.

На питання журналіста про “серію вибухів на російській авіаційній базі в Криму”, і чи США вважають Крим правомірною ціллю для ЗСУ, яким Пентагон надав зброю, речниця Білого дому відповіла:

“Як ви знаєте, ми підтримуємо зусилля України із захисту свого суверенітету і своєї територіальної цілісності, як ми багато разів говорили. Боротьба триває на сході та південному заході країни, і ще далека від закінчення. Ми попереджали, що це може бути довга і затяжна війна. Ми продовжуватимемо забезпечувати, щоб Україна могла протистояти неспровокованій агресії Росії, і це - в центрі нашої уваги”, - сказала Карін Жан-П'єр.

Пізніше на уточнення питання, вона додала: “Ми будемо продовжувати підтримувати Україну в їхній боротьбі за свою свободу, в їхній боротьбі за свій суверенітет проти брутального нападу з боку Росії”.

У вівторок на військовому аеродромі у Новофедорівці в окупованому Криму, що неподалік міста Саки, пролунало кілька вибухів. Прес-служба Міноборони України заявила, що “не може встановити причину займання, однак вкотре нагадує про правила пожежної безпеки та заборону куріння у невстановлених місцях”.

Дивіться також: Лідерка білоруської опозиції Тихановська - про можливі сценарії закінчення війни та ситуацію в Білорусі

Ексклюзивне інтерв’ю зі Світланою Тихановською: про політичну ситуацію в Білорусі і відносини України та Білорусі на тлі війни. Відео

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська оголосила про створення Об'єднаного перехідного кабінету. Про політичну ситуацію в Білорусі, відносини України та Білорусі на тлі війни та можливі сценарії її закінчення зі Світланою Тихановською говорила Мирослава Ґонґадзе.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG