Спеціальні потреби

Актуально

Кремль підозріло дивиться на саміт НАТО у Ризі

28 листопада у латвійській Ризі розпочнеться перший на території колишнього Радянського Союзу саміт НАТО.

На порядку денному лідерів Альянсу будуть такі питання як військовий контингент в Афганістані, нерозповсюдження ядерної зброї, поширення НАТО, енергетична безпека. Подейкують, що у Кремлі уважно спостерігатимуть за подіями на території колишньої радянської імперії.

На думку експертів, саміт у Ризі навряд чи призведе до покращення прохолодних але стабільних відносин між Альянсом та Росією. Після прийняття прибалтійських країн у ряди НАТО два роки тому, про своє бажання приєднатися до цієї організації оголосив і президент України Віктор Ющенко. Кремль також роздратувало рішення Альянсу розпочати інтенсивний діалог з Грузією, президент якої Михаїл Саакашвілі пообіцяв приєднатися до НАТО у 2008 році. Однак, експерти не очікують позитивного рішення у справі Грузії найближчим часом. Як говорить Павло Фелґенгауер, незалежний російський військовий аналітик, чим кращими є відносини НАТО з колишніми республіками СРСР, тим гіршими будуть стосунки альянсу з Росією.

‘‘Особливо для країн близьких до Росії, таких як прибалтійські держави, Польща, Молдова, потенційних членів як Україна та Грузія, та для політиків у країнах альянсу, НАТО - це гарантія позбавлення цих країн російського впливу. Саме тому Росія та НАТО вороги і не можуть мати добрі стосунки. У кращому випадку, вони здатні на прохолодну співпрацю’’, - додає він.

Європейці занепокоєні зростаючою залежністю від російських енергоресурсів. Газпром зараз задовольняє четверту частину газових потреб Європи. За словами Євгена Волка, голови московського офісу фундації Спадщина, проблема енергетичної безпеки також буде розглядатися на саміті.

‘‘Ця проблема також входить у повноваження НАТО. Країни Альянсу зазвичай прагнуть мати різні джерела енергії аби менше залежати від Росії. Це дуже складний фактор, особливо у світлі зростаючих цін на енергію’’.

Останнім часом Росія використовує енергетичну залежність від її ресурсів, аби натиснути на Україну та Грузію. Україні було перекрито газ на початку цього року. Москва стверджує, що це був економічний крок, однак експерти впевнені, що таким чином Кремль висловив своє незадоволення революціями в обох країнах, які привели до влади про-західно налаштованих політиків. Напередодні саміту у Ризі, в Росії знову прозвучали заяви певних політиків із занепокоєннями щодо агресивного характеру альянсу та заклики до керівництва країни вжити заходи для нейтралізації загрози, яку несе за собою розширення НАТО. У Кремлі, кажуть експерти, уважно спостерігатимуть за подіями в Ризі оскільки від рішень, прийнятих альянсом на цій зустрічі, залежить тон стосунків НАТО та Росії у найближчому майбутньому.

Всі новини дня

Українську стрічку «Погані Дороги» показали в Голівуді. Відео

Українську стрічку «Погані Дороги» показали в Голівуді. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:18 0:00

У Голівуді презентували стрічку “Погані Дороги”, щоб показати історію українсько-російської війни. А також, щоб зібрати кошти для постраждалиx від агресії Росії. На показ приїхала і режисерка стрічки Наталія Ворожбит.

“Не ходіть до школи, школи більше немає”, – історія школи № 66 міста Маріуполя та її директора. Відео

Школа №66 була гордістю Маріуполя – після капітального ремонту вона пропрацювала лише 4 роки та готувалася до чергового випускного. Але все скінчилося 23 лютого.

Дослідники Amnesty International з’ясували деталі бомбардування Драмтеатру в Маріуполі. Інтерв’ю

Дослідники Amnesty International з’ясували деталі бомбардування Драматичного театру в Маріуполі. Міжнародна правозахисна організація опублікувала чергову доповідь, присвячену воєнним злочинам російської армії в Україні.

Підсумки саміту НАТО, анонс нових поставок військової допомоги Україні – подробиці. Відео

В Мадриді завершився саміт НАТО, який багато хто вже назвав історичним. В останній день зустрічей, лідери США та Великобританії анонсували надання Україні нових поставок військової допомоги.

В ООН закликають допустити гуманітарну допомогу в Херсон, Маріуполь та інші непідконтрольні Києву території  

Мешканка на зруйнованій вулиці Маріуполя 27 травня 2022 року. АР/ Олексій Олекандров.  

Координаторка ООН з гуманітарних питань в Україні Оснат Лубрані висловила стурбованість тим, що працівники ООН та їхні партнери в Україні не можуть повноцінно виконувати свою гуманітарну роботу через брак безпеки та перешкоди.

Зокрема, доступ працівників міжнародних гуманітарних місій обмежений або неможливий до Херсона, Маріуполя та інших територій, що неповністю підконтрольні українському уряду.

У четвер, 30 червня, вона закликала “рішуче та терміново” забезпечити безпечний та безперешкодний доступ гуманітарних працівників до всіх регіонів України, міст, сіл та селищ, де люди потребують допомоги.

Вона також наголосила на необхідності дозволити цивільним особам залишити територію воєнних дій, якщо люди цього захочуть.

“Попри величезні труднощі, ми разом із нашими партнерами від початку російського вторгнення, від 24 лютого, надали життєво необхідну допомогу майже дев’яти мільйонам жінок, дітей та чоловіків у кожному регіоні України. Це на додаток до неймовірної роботи тисяч і тисяч волонтерів по всій країні, які підтримують власний народ”, - заявила координаторка ООН з гуманітарних питань в Україні.

За її словами, в районах, де активізуються бойові дії, зростають гуманітарні потреби мешканців.

Напередодні, 29 червня, Моніторингова місія з прав людини в Україні оприлюднила новий звіт щодо порушень в Україні. У ньому задокументовані випадки вбивств, тортур, зникнення людей, а також інші злочини проти цивільного населення за перші три місяці війни. Місія також змогла перевірити і підтвердити 23 випадки сексуального насильства в час війни.

Байден: «Ми будемо разом з Україною стільки, скільки потрібно». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG