Українська гельсінкська спілка визначила найбрутальніших порушників прав людини у 2006 році. Лауреатом антипремії стала, зокрема, Генеральна прокуратура України.
“Будяк року-2006”. Таку назву має антипремія, встановлена Гельсінкською спілкою за найбрутальніші порушення прав людини. Букети з будяків розіслали кур`єрською поштою чотирьом цьогорічним лауреатам. Серед них, зокрема, Генеральна прокуратура України.
Свій вибір правозахисники пояснюють тим, що Генпрокуратура залишається одним з найбільш закритих державних органів, який “диктує моду” у царині інформаційної закритості. Як зазначає голова правління Гельсінкської спілки Євген Захаров, Генпрокуратура не реєструє у Мін`юсті і ніде не друкує свої нормативні акти, а відтак вони абсолютно невідомі громадськості. Всупереч конституційній нормі про те, що інформація, яка стосується прав і основних свобод людини, не може бути закритою, прокуратура ставить гриф ДСК (для службового користування) на спецповідомленнях про стихійні лиха, аварії та катастрофи. Так само засекречені всі аналітичні висновки та дослідження цього державного органу, а на запити він не відповідає або відповідає відмовами, каже Захаров:
«Весь цей комплекс причин і примусив нас у номінації “найбільш закритий державний орган” визначити саме Генеральну прокуратуру України».
Три інші антипремії року дісталися Держдепартаменту України з питань виконання покарань, Службі безпеки, а також прокуратурі міста Алчевська.
Департамент з виконання покарань отримав будяка за відсутність реакції на скарги про порушення прав ув`язнених. Як зазначив Євген Захаров, з 473 скарг, отриманих Департаментом у 2005-6 роках, не підтвердилася жодна – і це всупереч відомим випадкам групових тюремних самогубств, незаперечним даним про жорстоке поводження з ув`язненими. Службу безпеки разом з Прокуратурою визнано ворогом прав людини за незаконну депортацію до Узбекистану в лютому цього року 11 узбеків, що шукали політичного притулку в Україні. А прокуратура Алчевська Луганської області накликала гнів правозахисників своїм злісним небажанням розслідувати факти катування в міліції – за словами Євгена Захарова, одну кримінальну справу про катування там закривали 6 разів, жодного разу не допитавши при цьому потерпілого.
Оцінюючи ситуацію з правами людини в цілому, голова правління Гельсінкської спілки відзначив, що з приходом уряду Віктора Януковича ситуація погіршилась. Серед чинників він назвав підвищення комунальних тарифів, що сприяє дальшому зубожінню людей, та посилення адміністративного тиску держави. За його словами, практика перевірок податкової, яких не було останніх півтора року, повертається. Встановлюється загальна атмосфера жорстокості, відзначає Захаров, додаючи, що в Україні побільшало конфліктів на мовному та релігійному грунті, а на Сході країни з`явилося нове явище, якого раніше не було, – рух скінхедів та вбивства на расовому грунті. “Я вважаю, що це до нас прийшло з Росії, де цього джина ксенофобії випустили з пляшки і тепер не можуть загнати назад”, -- каже правозахисник.
Євгена Захарова називають одним з претендентів на пост Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Цю кандидатуру висуває громадськість і підтримує правозахисна спільнота. Водночас Ніна Карпачова, яка щойно склала повноваження, висловила бажання знову стати омбудсменом. Проте як вважає виконавчий директор Української гельсінкської спілки Володимир Яворський, Карпачова не має права займати посаду омбудсмена, оскільки вона вступила до Партії регіонів:
«На нашу думку, новим омбудсменом може бути хто завгодно, але не Ніна Іванівна Карпачова і взагалі будь-яка особа, яка відноситься до політики. Якщо особа представляє яку-небудь політичну партію, вона не може бути омбудсменом, -- каже Володимир Яворський.
