Спеціальні потреби

Актуально

Ґейтс зайняв посаду міністра оборони США

За повідомленням Білого Дому, Роберт Ґейтс склав присягу на посаді міністра оборони США, яку до нього протягом шести років займав Дональд Рамсфельд.

Церемонія складення присяги відбулася спочатку у Білому Домі, а відтак у пирміщенні Міністрества оборони. Заміна шефа Пентагону відбулася минулого місяця. Як пояснив Президент Буш, він висунув кандидатуру Роберта Ґейтса на посаду міністра оборони, прагнучи переглянути військову стратегію в Іраку.

Ґейтс вважає, що ситуація в Іраку повинна стабілізуватися протягом наступних двох років, інакше конфлікт може охопити цілий регіон. Ґейтс також не приховує і того, що Америка наразі не виграє війни в Іраку.

63-річний Ґейтс свого часу очолював Центральне розвідувальне агенство США. Він також брав участь у підготовці рекомендацій Групи вивчення ситуації в Іраку, яка у своєму звіті закликала Президента Буша радикально змінити тактику у цій країні.

Всі новини дня

Україні потрібно $411 млрд на відновлення та відбудову - Світовий банк 

Будинок зруйнований через ракетний удар у Львівській області, 9 березня 2023 року

Потреби України у реконструкції та відновленні зросли до 411 мільярдів доларів, трохи більше ніж через рік після повномасштабного вторгнення Росії, повідомив Світовий банк у середу.

Оцінка, зроблена спільно українським урядом, Світовим банком, Європейською комісією та ООН, більше, ніж 349 мільярдів доларів, які оприлюднили в оцінках у вересні.

Остання оцінка передбачає, що у 2023 році Києву знадобиться 14 мільярдів доларів на критичні та пріоритетні інвестиції в реконструкцію та відновлення.

Згідно з оцінкою, для задоволення цих потреб знадобиться фінансування на суму 11 мільярдів доларів, що перевищує те, що уряд України вже вказав у своєму бюджеті на 2023 рік.

Вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року спричинило переміщення мільйонів людей, а світові ціни на продовольство та енергоносії різко зросли через наслідки війни.

«Енергетична інфраструктура, житло, критична інфраструктура, економіка та гуманітарне розмінування — це п’ять наших пріоритетів на цей рік», — заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Він додав, що частину робіт з реконструкції вже виконано.

Але Шмигаль попередив, що «сума збитків і потреби у відновленні наразі не включають дані про втрату інфраструктури, житла та бізнесу на окупованих територіях».

Коли сили оборони їх звільнять, влада почне відновлювальні роботи на цих територіях, сказав він.

Але необхідні 411 мільярдів доларів у 2,6 рази перевищують розрахунковий валовий внутрішній продукт країни на 2022 рік.

Найвищі очікувані потреби в транспорті, потім житло та енергія.

Відбудова України "займе кілька років", заявила віце-президентка Світового банку з Європи та Центральної Азії Анна Б'єрде.

Вона додала, що підтримку державних інвестицій також необхідно «доповнити значними приватними інвестиціями, щоб збільшити доступне фінансування для реконструкції».

У звіті, опублікованому в середу, говориться, що оцінки «слід розглядати як мінімум, оскільки потреби зростатимуть, поки триває війна».

Але збиток не зріс так сильно, як міг би, частково тому, що найгірший конфлікт обмежився територіями, які вже зазнали значної шкоди.

Деякі потреби країни також задовольняє уряд України за підтримки своїх партнерів.

Союзники поспішили надіслати допомогу в країну з початку конфлікту.

Війна призвела до бідності 7,1 мільйона людей, зруйнувавши 15 років прогресу в розвитку та посиливши нерівність, йдеться в оцінці.

Пряма шкода будівлям та інфраструктурі становить понад 135 мільярдів доларів США, додається.

Десантіс уточнює позицію щодо України і називає Путіна «воєнним злочинцем»

Рон Десантіс

Впливовий американський політик губернатор штату Флорида Рон Десантіс в інтерв’ю британській телепрограмі уточнив свою позицію щодо російської війни в Україні після того, як його попередні оцінки викликали критику зокрема від його однопартійців у Республіканської партії США.

Я би не хотів там участі американських військ. Але ідея, що я думаю про виправданість дій Росії - це нісенітниці.

Десантіс, відповідаючи на запитання тележурналіста Пірса Морґана про те, що він раніше назвав російсько-українську війну далекою від сфери інтересів Америки «територіальною суперечкою», тепер сказав, що його оцінки «були неправильно охарактеризовані».

У тих попередніх оцінках, які політик надав американському тележурналісту Такеру Карлсону з каналу Fox News 14 березня, Десантіс розкритикував те, що він назвав «необмеженим чеком» адміністрації Байдена на допомогу Україні.

Раніше: МЗС України запрошує Десантіса в Україну, а політики в США просять його не ставати “зброєю Путіна”

Оцінки Десантіса підштовхнули дискусії стосовно того, яку політику мають вести США щодо Росії й Путіна, і якою має бути позиція Республіканської партії, в час, коли починається процес визначення претендентів на змагання за президентську посаду на виборах 2024 року.

Тепер Рон Десантіс в оприлюднених 22 березня уривках інтерв’ю для телепрограми «Пірс Морґан без цензури» гостріше скритикував Росію.

«Очевидно, що Росія вторглася - це було неправильно. Вони вторглися в Крим і захопили його 2014 - це було неправильно», - сказав він.

Вторгнення Росії в Україну Десантіс назвав великим прорахунком Путіна, який дорого коштуватиме.

Десантіс підкреслив, що російський президент «ворожий до США», і заявив, що Путіна треба притягати до відповідальності за злочини війни в Україні.

«Я вважаю, що він воєнний злочинець», - сказав Десантіс, зауваживши, що США не член договору щодо Міжнародного кримінального суду.

Далі у витягах з інтерв’ю Рон Десантіс також зауважує: «Я просто не думаю, що для нас є достатній інтерес, щоб розвивати більше залучення. Я би не хотів там участі американських військ. Але ідея, що я думаю про виправданість дій Росії - це нісенітниці».

Дивіться також:

“Путін — бандит і різник і йому не можна довіряти”, - сенатор Дік Дурбін. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:21 0:00

Блінкен: агресія Росії проти України та авторитарне керівництво президента Путіна є «гострою загрозою» для інтересів США

Державний секретар США Ентоні Блінкен дає свідчення на слуханнях у підкомітеті з асигнувань Сенату щодо запропонованого президентом Байденом бюджетного запиту для Державного департаменту на 2024 фінансовий рік на Капітолійському пагорбі у Вашингтоні, США, 22 березня 2023 року.

Держсекретар США Ентоні Блінкен у середу назвав агресію Росії проти України та авторитарне керівництво президента Росії Володимира Путіна «гострою загрозою» для інтересів США, а довгостроковим викликом він назвав політику Китайської Народної Республіки.

Про це Блінкен заявив на післяобідньому слуханні Комітету Сенату з міжнародних відносин, яке відбувалося в рамках виступів керівника американської дипломатії перед законодавцями, на яких він має обґрунтувати політику адміністрації президента США Джо Байдена та запропоновані витрати на міжнародні справи на наступний фінансовий рік, який починається 1 жовтня 2023 року. Державний департамент розраховує отримати у новому фінансовому році 63,1 мільярда доларів США.

«Цей бюджет підтримуватиме нашу безпекову, економічну, енергетичну та гуманітарну допомогу Україні, щоб гарантувати, що війна президента Путіна залишиться стратегічним провалом», – сказав Блінкен, виступаючи перед сенаторами.

Деякі з них виступали з гострою критикою політики Байдена в Україні. Зокрема, республіканець Джим Ріш з Айдахо звинуватив адміністрацію Байдена у тому, що вона «затягує» постачання зброї в Україну і додав, що потрібно брати «приклад з таких союзників, як Польща, і відправити F-16».

Чорноморська угода дала можливість Україні вивезти 24 мільйони тонн зерна

Сенатор-демократ Корі Брукер зі штату Нью-Джерсі запитав про те, що Державний департамент робить для того, щоб Росія дотримувалася домовленості про експорт українського зерна через Чорне море. Він нагадав, що Чорноморську угоду було продовжено 18 березня, але «лише на 60 днів».

Відповідаючи на це запитання Блінкен сказав, що угода про транспортний коридор була необхідна лише тому, що Росія блокувала український експорт зернових на світовий ринок і вона продовжує «гратися» з правилами, щоб зменшити кількість кораблів, що вивозять українське зерно.

«Росіяни продовжують маніпулювати та гратися з кількістю кораблів, яким дозволено пройти. Вони гралися в ігри, щоб зменшити кількість кораблів. Ми щодня наполягаємо в ООН, та в ООН разом з іншими, щоб переконатися, що ця угода виконується і вона є ефективною, результативною», – сказав Блінкен.

Він додав, що завдяки угоді Україна змогла експортувати 24 мільйони тонн зерна, «що дорівнює 8 мільярдам хлібин».

Блінкен також додав, що США є одним з найбільших донорів Світової продовольчої програми, більшість бюджету якої формується за рахунок внесків Америки. При цьому американські служби допомагають не лише нагодувати країни, де населення потерпає від нестачі продовольства, але і допомогти їм створити власні можливості для забезпечення продуктами харчування.

Блінкен: визнання Росії державою, що спонсорує тероризм, може потягти за собою небажані наслідки. Відео

Визнання Росії державою-спонсоркою тероризму може стати вагомим важелем у стримуванні інших держав, таких як Китай, надавати допомогу Москві для продовження її війни проти України. Таку думку висловив сенатор-республіканець Ліндсі Грем,

Гельсінська комісія США відзначила сміливих українських жінок

Дар’я Каленюк - виконавча директорка громадської організації Центр протидії корупції, членкиня Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України

Гельсінська комісія 22 березня відзначила українку Дар’ю Каленюк, виконавчу директорку та членкиню правління Центру протидії корупції, як одну зі сміливих жінок, що невтомно виступають за перемогу України. Відзначення відбулось в рамках місяця жіночої історії у США, про це йдеться на сторінці Гельсінської комісії у Твіттер.

“Дар'я Каленюк перебуває на передовій зусиль, спрямованих на боротьбу з корупцією в Україні. Її відданість захисту верховенства права не похитнулася навіть у розпал повномасштабного вторгнення Росії. Скоріше, вона її подвоїла, та додала до свого портфоліо підтримку перемоги України”, - зазначили в Гельсінській комісії.

Протягом Місяця жіночої історії Гельсінська комісія відзначила також інших українок. Зокрема, 21 березня в комісії наголосили на хоробрості медика-волонтерки Юлії “Тайри” Паєвської, яка разом зі своєю командою "Ангели Тайри" врятувала сотні життів.

“Юлія Паєвська була захоплена в полон російськими військами, зазнавала тортур і побоїв протягом 3 місяців. Вона таємно перевезла відеодокази російських воєнних злочинів у Маріуполі та продовжує виступати на захист своєї країни, особливо потреб медиків”, - йдеться в повідомленні комісії.

Також у березні Гельсінська комісія відзначила доброволицю Ірину “Джоконду”, "маму двох дітей, яка взяла до рук зброю, щоб захистити свою країну під час нападу Росії", і бойову медикиню Анну Олсен, яка служила в останні дні блокади Маріуполя, потрапила в полон і була звільнена під час обміну.

"Олсен провела 6 місяців в ув'язненні як військовополонена, зазнаючи жорстоких фізичних і психологічних тортур, а її донька залишалася в окупованому Херсоні. Вона була звільнена в жовтні 2022 року і продовжує виступати за звільнення в'язнів і притягнення Росії до відповідальності", - зазначили в комісії.

Місяць жіночої історії – щорічна міжнародна акція, що має на меті наголосити на внеску жінок у світову історію та розвиток сучасного суспільства. Офіційно відзначається у березні у США, Великій Британії та Австралії, у зв'язку з Міжнародним днем прав жінок 8 березня.

Дивіться також:

Більше

XS
SM
MD
LG