Спеціальні потреби

Актуально

Опитування: в Українi патрiотiв стало бiльше

Українці стали більшими патріотами, але й далі шанують чужих, а не власних героїв. Такий парадокс зафіксувало соціологічне дослідження, проведене в грудні минулого року “Українським демократичним колом” на замовлення Інституту політики.

В Україні побільшало патріотів. У грудні минулого року 65% опитаних заявили, що пишаються своїм громадянством. Чотири роки тому, під час аналогічного дослідження, таких було тільки 49%. Водночас скоротилася частка тих, хто ідентифікує себе радше з Радянським Союзом, аніж з Україною. Сьогодні СРСР оплакує лише третина, під час минулого опитування – майже 40%. Коментуючи помітне зростання патріотичних настроїв, що відбулося в усіх без винятку регіонах країни, експерти стверджують: сучасна політична нація сформувалася.

Директор Інституту політики Микола Томенко каже: “Україні сформована сучасна політична українська нація. Оскільки 65% опитаних громадян говорять про те, що вони пишаються тим, що вони громадяни України і, що найбільш приємно, що співвідношення у регіонах принципово не відрізняється. Мені приємно фіксувати, що в Донецькій, Луганській області це 60% таких людей. І порівнюючи з 2002 роком, відчутна динаміка – з 39% до 60%. Ми не маємо жодного регіону, де, умовно кажучи, ступінь патріотичності сягав менше половини”.

Однак є і менш приємна новина. Більше люблячи Україну, громадяни не стали більше любити її героїв. Скажімо, Богдана Хмельницького українці шанують нарівні з Петром І, а Леоніда Брежнєва, так як і Михайла Грушевського. Оцінка заслуг Вячеслава Чорновола збігається з визнанням досягнень Микити Хрущова, а Володимир Ленін набирає стільки ж балів, що й Іван Мазепа.

Микола Томенко: “І от парадокс: ми отримали більш патріотичне суспільство, більш патріотичних людей, але вони продовжують з певним скепсисом ставитись до діячів української політичної історії і з достатнім пієтетом ставляться до персонажів радянської історії”.

На думку експертів, парадокс великою мірою пояснює незнання власної історії. Скажімо, про Михайла Грушевського, фактично першого президента Української держави, нічого не знають чи не можуть нічого достеменно сказати 40% опитаних. Парадоксальним є і те, що події, пов’язані з перебуванням України у складі Росії, більшість українців оцінює позитивно. Саме так вони ставляться до Переяславської Ради 1654 року (60% бачить у ній позитив) чи всього періоду перебування України у складі СРСР (63% - позитивне ставлення).

Водночас у молоді інші пріоритети. Серед них своїм українським громадянством пишається найбільше опитаних – 71%, а розпад Радянського Союзу негативним явищем називає лише 40% порівняно з 60% тих, кому за 50 років.

Якщо така тенденція триватиме, кажуть експерти, то не за горами часи, коли пріоритетні позиції в ієрархії національних героїв нарешті посядуть українські, а не чужі історичні та політичні діячі.

Всі новини дня

Колишній міністр закордонних справ Литви: «Для НАТО прийшов час себе показати». Відео

У Литві відзначають посилення сил НАТО на східному фланзі - про це в інтерв’ю Голосу Америки розповів колишній міністр закордонних справ цієї країни Лінас Лінкявічус. Він також порівняв НАТО з Феррарі, яка задовго стоїть у гаражі.

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:38 0:00

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

У Мадриді розпочався саміт НАТО. Напередодні Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генсеком Альянсу Єнсом Столтенберґом - і наголосив на важливості потужної протиракетної оборони для України.

Путіна на саміті "Великої двадцятки" не чекають – AP

Президент Росії Володимир Путін виголошує промову на економічного форуму у Санкт-Петербурзі, Росія, 17 червня 2022 року. Reuters/Максим Шеметов

Прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, чия країна головувала на попередньому саміті країн "Великої двадцятки", заявив, що президент Індонезії Джоко Відодо, чия країна прийматиме саміт цього року, є проти особистої участі президента Росії Володимира Путіна у зустрічі лідерів.

"Президент Відодо це виключає. Він був категоричним: він не приїде", - сказав Драгі журналістам під час саміту «Групи семи» в Ельмау, Німеччина, повідомляє агентство Associated Press.

"Я не знаю, що станеться, але що може статися — це, можливо, дистанційне залучення. Побачимо", - додав він.

Напередодні російські ЗМІ з посиланням на помічника російського президента Юрія Ушакова, повідомили, що Путіна запросили на саміт, і він це запрошення прийняв.

«Так, ми підтвердили, що наша участь передбачена», - цитують Ушакова ЗМІ.

«Вони все ще запрошуються у форматі віч-на-віч. Часу ще багато. Сподіваюся, що пандемія дозволить нам провести цей захід у форматі віч-на-віч", - сказав Ушаков, віповідаючи на питання журналістів під час брифінгу.

У вівторок Ушаков, повідомляє Associated Press, відповів, що "це вирішує не Драгі".

"Ми отримали запрошення і відповіли позитивно", - сказав помічник президента Росії.

У саміті, що пройде 15-16 листопада на індонезійському острові Балі, має взяти участь й запрошений індонезійським президентом президент України Володимир Зеленський.

Як раніше писав Голос Америки, Білий дім підтвердив, що Путін також був запрошений. Президент Байден, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон і багато інших лідерів висловили стурбованість щодо участі Путіна в саміті. Вони дали зрозуміти, що відмовляться від участі, якщо на саміті буде присутній Володимир Путін.

У статті використано інформацію Associated Press, російського агентства Інтерфакс.

«Тепер це рішення неминуче». Туреччина не блокуватиме вступ Швеції та Фінляндії до НАТО – президент Фінляндії

Президент Туреччини Таїп Ердоган, президент Фінляндії Саулі Нііністо, прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон, генсек НАТО Єнс Столтенберг, міністри закордонних справ цих країн після підписання документа на саміті НАТО в Мадриді, 28 червня 2022 року. REUTERS/Ів Герман

У вівторок, 28 червня, офіс президента Фінляндії Саулі Нііністе повідомив, що досягнута домовленість із Туреччиною про те, що Анкара не буде блокувати вступ Швеції та Фінляндії до НАТО.

У Мадриді, перед початком саміту НАТО, йдеться у повідомленні, відбулася «ґрунтовна зустріч» президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, прем’єр-міністерки Швеції Магдалени Андерссон, президента Фінляндії Саулі Нііністе та Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, за результатами якої міністри закордонних справ трьох країн підписали «тристоронній меморандум, який підтверджує, що Туреччина на Мадридському саміті цього тижня підтримає запрошення Фінляндії та Швеції стати членами НАТО».

Як повідомив кореспондент "Голосу Америки" Джефф Селдін, Генсек НАТО висловив переконання, що усі три сторони дотримуватимуться умов меморандуму.

Фінська сторона повідомляє, що конкретні кроки щодо вступу будуть узгоджені із країнами-членами НАТО у найближчі два дні, «але тепер це рішення неминуче».

«Наш спільний меморандум підкреслює прихильність Фінляндії, Швеції та Туреччини надавати свою повну підтримку проти загроз безпеці один одного. Ставши членами НАТО, ми ще більше посилимо це зобов’язання», - йдеться у прес-релізі офісу президента Фінляндії.

У ньому також мовиться, що Фінляндія серйозно ставиться та засуджує тероризм у всіх проявах, про загрозу якого раніше висловила занепокоєння Туреччина.

«Будучи членом НАТО, Фінляндія буде повністю віддана антитерористичним документам і політикам НАТО. Оскільки ми розширюємо наше співробітництво у сфері боротьби з тероризмом, експорту зброї та екстрадиції, Фінляндія природно продовжує діяти відповідно до свого національного законодавства», - йдеться у документі.

Саміт НАТО триватиме 28-29 червня у Мадриді. 18 травня Фінляндія і Швеція подали заявки на членство в НАТО, але президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що його країна - проти їхнього вступу до альянсу. Він вимагав від двох скандинавських держав припинити підтримку представників Робочої партії Курдистану (РПК), яку Анкара вважає терористичною.

Швеція та Фінляндія заявляли, що засуджують тероризм та відкриті до діалогу.

Дивіться також: Премєр-міністр Канади - про обстріли Кременчука

Трюдо: Наші серця із жертвами атаки в Кременчуці та їхніми близькими. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:37 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG