Спеціальні потреби

Творчість Далі, як виклик суспільству


Творчість іспанця Сальвадора Далі, визнаного одним із найвидатніших художників ХХ століття, не знає меж. Фактично одну із найбільших колекцій його творів можна побачити у місті Сейнт-Пітезбер, в південно-американському штаті Флорида. У музеї Далі міститься 96 картин, виконаних олійними фарбами, більше 100 акварельних і 1300 графічних робіт, а також фотографії, скульптури та інші мистецькі витвори.

Музей було відкрито 1982-го року. Піт Таш – освітній куратор музею, проводить екскурсії для ознайомлення з колекією творів. Він розповідає, що для музею було дуже важливо придбати картину “Портрет мого померлого брата”, оскільки це допомагає розумінню, ким був Далі як художник. Матір розповіла Сальвадору Далі, що він є реінкарнацією старшого брата, який також звався Сальвадор і помер у семирічному віці – три роки до народження художника.

Піт Таш каже, що “Портрет мого померлого брата” – просто фантастична картина. Це свого роду супутник твору “Gal-Аcid”. В ній відкриваються дуже важливі психологічні виміри життя Далі, пов’язані із сприйняттям його брата».

Доцент музею Майкл розповідає про одне із найостанніших придбань – портрет Абрагама Лінкольна. Фактично, картина має дуже довгу назву. Вона називається: “Ґала, яка дивиться на Середземне море, на віддалі 20-ти метрів перетворюється в портрет Абрагама Лінкольна”.

За словами Майкла, Далі побачив малюнок у науковому журналі. Це фактично був портрет Абрагама Лінкольна з п’ятидоларової купюри. Картинку було комп’ютеризовано і зображено у вигляді пікселів – маленьких квадратиків. Далі відтворив картину, збільшивши квадратики.

Народжений 11 травня 1904-го року в іспанському місті Фіґейрос, Сальвадор Далі завжди любив цей мальовничий край, який часто був темою його творчості. Фактично після цілого життя, проведеного в різних країнах Європи і Америки, він помер там, де народився. Усе своє життя Далі був ексцентриком. Він носив довге волосся, одяг старовинних фасонів і незвичної форми вуса. Він також ніколи не стримував себе у висловах. Наприклад, під час навчання заявляв, що жоден із викладачів не має достатньої компетенції, щоби приймати в нього іспити, внаслідок чого 1926-го року його було виключено з Академії образотворчого мистецтва.

Куратор Піт Таш каже: “Далі фактично був індивідом, який протистояв усьому. Ціле життя він прожив, намагаючись робити прямо протилежне до того, чого від нього очікували. І внаслідок цього він нажив багато ворогів”.

1929-го року Далі вирушив у Париж і невдовзі очолив рух сюрреалістів. Того ж року він зустрів Ґалу, яка стала його музою і довголітнім коханням.

Перехід Далі від сюрреалізму до класичного періоду творчості виявляють 20 великих полотен. Він глибоко зацікавився релігійними темами, історією та наукою. У результаті з’явився цикл,частинами якого є твори: “Відкриття Америки Христофором Колумбом” і “Тайна вечеря”. Творчість Далі переповнена символізмом. “Сталість пам’яті”, або “М’які годинники” чи “Час, що розтопився” – як інколи називають це полотно – найбільш відома робота Далі-сюрреаліста. Символами, які знайшов митець, часто підкреслюють відносність часу. Мурахи асоціюються із смертю і розпадом, а яйця символізують любов і надію. Творчість Далі як художника не обмежується нічим. Але крім малярства він також зробив значний внесок у скульптуру, фотографію, кінематограф.

Телефон у вигляді омара і диван у формі рота американської кіноакторки Мей Вест є взірцем сюреалізму.

Піт Таш розповідає: “Він репрезентує вседозволеність. Відчуття свободи. Відчуття того, що будь-коли можна не обмежувати себе рамками культури. Завжди є можливість думкою здолати межі, реально відтворюючи наш день, наше сьогодні, наш, якщо хочете, спосіб життя”.

Сам Далі найкраще охарактеризував свою творчість так: “Я створюю картини, за які і померти радісно”.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG