Актуально
Протиракетна система США - предмет дискусiй
В Україні не вщухає дискусія про можливе розміщення об'єктів протиракетної оборони Сполучених Штатів Америки у Східній Європі. Один із керівників українського уряду віце-прем’єр Микола Азаров назвав такі плани загрозою для України. Пан Азаров також висловив претензії до керівництва Польщі, яке не порадилося із Києвом щодо планів розмістити американські військові об’єкти на своїй території. Детальніше про це у розмові із військовим експертом Сергієм Згурцем.
РД: Чи дійсно, як стверджує пан Азаров, протиракетні комплекси, які Сполучені Штати планують розмістити у Польщі, потенційно можуть загрожувати Україні?
СЗ: Це є певне перекручення фактів. Якщо ми згадаємо фразу Путіна, то навіть у Російській Федерації не вбачають особливої загрози в тому, що американці розміщують бази у Польщі. Президент Росії сказав, що у нас є засоби, які дозволяють своїми асиметричними діями нівелювати ризик розміщення системи ПРО на території Польщі. Тому питання є більш політичним, аніж військовим, і говорити про те, що виникає ризик для України є певним перебільшенням. З іншого боку, на Україні вже розміщені станції попередження про ракетний напад, які працюють на потреби Російської Федерації. За логікою Азарова, то Україна вже сьогодні наражається на ризик військових дій з боку країн, з якими буде контактувати Росія.
РД: Але мова йде про розміщення ракет безпосередньо близько від українського кордону. Чи якась нештатна ситуація на таких об’єктах може мати потенційно небезпечні наслідки для України?
СЗ: Американська сторона використовує у протиракетах так звані кінетичні засоби ураження. Це звичайні боєприпаси, які мають збити ракету противника точним влученням. У цей час російська сторона у своїх протиракетах використовує якраз ядерні боєзаряди. Фактично це два різних підходи, і російські ракети є більш ризикованими з погляду наслідків використання, аніж ті, які розгортає американська сторона.
РД: А чи може Україна якимось чином скористатися цією американською протиракетною системою, якщо, скажімо, її території загрожуватиме ракетний удар?
СЗ: Кількість протиракет обмежена, їх використання буде пов’язане із захистом країн, які американська сторона безпосередньо вважає своїми союзниками. Де-юре Україна сьогодні не є союзником ні НАТО, ні США, ні власне самої Росії. Тобто, ми говоримо про те, що ця ситуація не забезпечує Україні військових девідендів.
РД: Очевидно, що в Україні немає нині ні фінансових, ні фізичних можливостей розгортати власну систему протиракетної оборони. Яким чином військові можуть захистити країну від ймовірних нападів?
СЗ: Є американська система протиракетної оборони, яка насамперед покликана захищати інтереси американської сторони і її союзників, також є проекти пов’язані із створенням Європейської ПРО, яку розробляють західні країни, де провідні позиції займають Франція і Німеччина.
Український підхід має ґрунтуватися на тому, аби знайти точки дотику як з американськими планами, так і з європейськими. Але американці дуже мало діляться високими технологіями. Фактично реальнішим шляхом є розвиток взаємодії із Європейськими оборонно-промисловими корпораціями, хоча і він є достатньо складним.
Всі новини дня
Сенатори США відреагували на обстріли Запоріжжя та обіцяють більше підтримки Україні

Черговий обстріл російськими військами мирного населення України є ще одним свідченням порушення російським президентом Путіним норм міжнародного права, тож США продовжать підтримувати Україну фінансово та озброєнням. Про це в коментарі Голосу Америки заявили сенатори від обох провідних партій США.
Сенаторка-демократка Джин Шагін, коментуючи обстріли Запоріжжя, заявила, що підтримка України - в інтересах усього світу: “Що більше звірств ми бачимо від Путіна та росіян, то більше Захід відданий ідеї припинити ці звірства. Зокрема країни на нашому східному фланзі, такі як країни Балтії, Польща та Румунія, – усі вони дуже хвилюються, що якщо ми не зупинимо росіян в Україні, то ці держави будуть наступними. Тому це в інтересах нашої національної безпеки США та в інтересах Європи зупинити Путіна зараз”.
Сенатор-республіканець Піт Рікеттс зазначив, що Росія регулярно вчиняє такі злочини, намагаючись деморалізувати український народ. "Але це не спрацює. Українці знають, що вони воюють за свою країну, і вони продовжуватимуть боротися за свою країну. Їх не залякати бомбардуванням цивільного населення, бо знають, що поставлено на карту", – сказав Рікеттс в інтерв'ю Голосу Америки.
Продовження підтримки України в боротьбі з Росією сенатори обіцяють продемонструвати у бюджеті США на 2024 рік, слухання щодо якого проводить Комітет Сенату з асигнувань в четвер.
"Ми лише починаємо розгляд нового бюджету. Я є членом Комітету з міжнародних відносин та Комітету з питань збройних сил. Я думаю, що ви побачите продовження дуже надійної бюджетної підтримки США для України. Україні зокрема потрібна підтримка для реконструкції та інших заходів, але основна підтримка буде здійснюватися через Комітет збройних сил та Комітет з асигнувань", - зазначив сенатор-демократ Тім Кейн.
Водночас представники республіканців запевнили у широкій підтримці в Сенаті США надання Україні більшої кількості озброєння якомога швидше. "Ми бачимо широку підтримку в Сенаті щодо продовження пошуку зброї, необхідної для захисту України. Що ми можемо зробити зараз, – це швидше доставляти зброю в Україну. Ми взяли на себе зобов’язання, які ми повільно виконуємо. Треба пришвидшити цей процес. Ми повинні швидше доставити їм танки. Ми повинні швидше доставити їм літаки. Ми повинні швидше діставати усі види боєприпасів, щоб українці могли захищатися", - наголосив сенатор-республіканець Піт Рікеттс.
Під час слухань щодо державного кошторису США 22 березня державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що у проекті бюджету США на 2024 рік збережеться безпекова, економічна, енергетична та гуманітарна підтримка України.
У середу, 22 березня, російські війська обстріляли Запоріжжя. Голова Запорізької ОВА Юрій Малашко повідомив, що по місту випустили шість ракет, які влучили у два дев’ятиповерхові житлові будинки у спальному районі. Відомо про одну загиблу особу та 33 постраждалих, із них троє дітей віком 5, 7 та 9 років, які перебувають у лікарні.
- Голос Америки
Глава Пентагону у Конгресі назвав Росію "гострою загрозою" і запевнив у продовженні підтримки України

Міністр оборони США під час представлення бюджетних пропозицій у Палаті представників США назвав Росію “гострою загрозою” і наголосив на важливості колективної роботи в рамках НАТО.
У вступному слові до законодавців Ллойд Остін вкотре повторив позицію Вашингтона, що США продовжуватимуть підтримувати Україні стільки, скільки буде потрібно. Він також нагадав, що Стратегія національної оборони США визначає Росію під управлінням Путіна “гострою загрозою”.
“Під проводом Байдена, США згуртували світ, щоб допомогти Україні боротися з неспровокованим і невиправданим вторгненням Росії. Наші союзники та партнери активізувалися, щоб надати важливу безпекову допомогу, яку координує контактна група з питань оборони України, яку я очолюю. Ми підтримуватимемо оборону України стільки, скільки буде потрібно”, - заявив міністр оборони США Ллойд Остін.
Глава Пентагону заявив, що НАТО стало значно сильнішим, зокрема й тому, що Росія вирішила піти війною проти свого сусіда. Остін наголосив на важливості “об’єднаного НАТО”.
“Після вторгнення Росії в Україну ми ще більше зміцнили захист і стримування НАТО на східному фланзі. А лідерство Конгресу в Європейській ініціативі стримування — і наші інвестиції з 2014 року — допомогли нам швидко й сміливо відреагувати на жорстоку війну, яку обрала Росія, та зробили наше стримування ще сильнішим”, - зазначив глава Пентагону.
Очільник Пентагону назвав бюджет на наступний рік стратегічним кошторисом, “який обумовлений серйозністю нашої стратегічної конкуренції з Китайською Народною Республікою”.
Пріоритетами Пентагону Ллойд Остін назвав: захист нації, турбота про людей та успішна командна робота. Остін наголосив на необхідності фінансування модернізації трьох ланок ядерної тріади США та посилення стратегічного стримування.
- Голос Америки
Блінкен свідчить в Конгресі США: «Стан американської дипломатії». Наживо з перекладом українською

Державний секретар США Ентоні Блінкен свідчить перед Комітетом із закордонних справ Палати Представників Конгресу США. Тема слухань: «Стан американської дипломатії у 2023 році: зростаючі конфлікти, бюджетні виклики та конкуренція наддержав». Очікується дискусія стосовно подальшої допомоги Україні, політики США щодо Росії та кроків зі стримування Китаю. Дивіться наживо з перекладом українською у четвер, 23 березня, о 16:00 за Києвом (10:00 за Вашингтоном).
- Голос Америки
Під час першого візиту у Канаду Байден і Трюдо говоритимуть про безпеку, екологію та Україну

Джо Байден у четвер здійснить свою першу поїздку до Канади як президент США. Американський глава зустрінеться із прем'єр-міністром Джастіном Трюдо, а також його політичним опонентом, очільником Консервативної партії Канади П'єром Полієвом.
Також у п'ятницю Байден за традицією своїх попередників звернеться до канадського парламенту. На порядку денному візиту, що триватиме добу, - питання оборони, безпеки, міграції, а також "зелені" інвестиції.
Перша леді США Джилл Байден приєднається до президента та матиме власну програму разом із Софі Трюдо, дружиною прем'єр-міністра.
"Дві демократії крокують у відповідь на виклики"
Як повідомив представник Ради безпеки США Джон Кірбі, Байден і Трюдо говоритимуть про те, як "дві демократії крокують у відповідь на виклики нашого часу".
"Це включає конкретні кроки для збільшення видатків на оборону, сприяння глобальному прагненню до чистої енергетики та розбудові процвітаючої та інклюзивної економіки", - розповів Кірбі, і додав, що лідери країн говоритимуть про "підтримку зусиль щодо стабільності на Гаїті і, звичайно, продовження підтримки України".
Вінсент Рігбі, колишній радник Трюдо з питань національної безпеки та розвідки, а нинішній старший радник CSIS, сказав CNN, що з огляду на те, що Байден їде до Оттави з "думкою про світ", поточна геополітична ситуація в Індо-Тихоокеанському регіоні та Східній Європі означає, що внесок Канади в безпеку стане ключовою темою двосторонньої зустрічі в п'ятницю.
У той час як Канада оголосила про витрати в розмірі 3,8 мільярда доларів на допомогу в модернізації об'єднаної системи аерокосмічної оборони Північної Америки NORAD і нещодавно придбала американські винищувачі F-35, загальний відсоток ВВП Канади, витрачений на оборону, залишається значно нижчим за 2%, до чого закликають країни НАТО, зауважує CNN.
Традиція першого візиту
Як вказує Reuters, новообрані президенти США традиційно здійснюють свою першу міжнародну поїздку до Канади як найближчого союзника, але візит Байдена було відкладено, зокрема через COVID-19.
Хоча Байден провів свою першу двосторонню віртуальну зустріч на посаді президента саме із Трюдо, станом на зараз глава Білого дому уже відвідав майже 20 інших країн, включаючи Україну, й "канадці взяли це до відома", сказала NPR Лаура Доусон, колишня радниця з економічних питань посольства США в Канаді. "Важливо мати особистий візит президента, щоб переконати канадців, що ці відносини все ще дуже важливі для Сполучених Штатів", - підкреслила вона.
Байден і Трюдо разом працювали над підтримкою України й тісно координували роботу на початку цього року, коли у повітрі над США і Канадою було виявлено китайський аеростат, який у США вважають засобом для шпигування, нагадує NPR.
Видання також зазначає, що колишній президент Дональд Трамп не відвідував Оттаву під час свого перебування на посаді, зупинившись у Канаді лише один раз на зустрічі G-7 у Квебеку, а Трамп і Трюдо "не мали порозуміння".
У статті використано матеріали Reuters
- Голос Америки
Країни сходу Європи мають бути в керівництві НАТО та ЄС, каже прем'єрка Естонії - Politico

Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас, яка проводить перемовини про створення коаліційного уряду в країні, після перемоги на виборах, висловила переконання, що країни Східної Європи мають отримати керівні посади в НАТО та ЄС.
"Ми 19 років входимо до НАТО та Європейського Союзу", - сказала Каллас в інтерв'ю Politico.
"Ми маємо бути на радарі на керівні посади. Ми довели свою роль в обох цих організаціях", - додала вона.
Заява прозвучала перед самітом ЄС, що відбувається в четвер і де лідери блоку, зокрема обговорюють можливості збільшення поставок боєприпасів до України.
Каллас закликала НАТО готуватись до тривалої війни Росії. "Росія готова до довготривалої конфронтації і ми повинні бути також готові. Естонія значно збільшила оборонний бюджет, який досягне 3% ВВП до 2024 року. 2% ВВП на оборонні витрати має бути нижня позначка, не вища", - твітує посадовиця.
Форум