Спеціальні потреби

Актуально

Експерти про діяльність “мозкових центрів”

У країнах Заходу, а зокрема у Сполучених Штатах, контроль за діяльністю уряду частково здійснюється і за допомогою представників громадського сектора, експертів неурядових організацій із категорії так званих “мозкових центрів”. Такі установи в Україні ще не надто поширенi.

Двоє неурядових українських експертів – Ілько Кучерів та Володимир Дубовик, перебувають у Сполучених Штатах на стажуванні. Протягом останніх місяців на суспільних форумах вони говорили про Україну, спілкувалися з політиками і переймали досвід своїх американських колег. Детальніше про їхнє перебування у розмові з Андрієм Годованцем.

АГ: Що таке “мозковий центр” і яка схема його роботи?

ВД: “Мозковий центр” – це дослідницька установа, яка зосереджує експертів, об’єднаних переважно спільним підходом до вирішення певних проблем. Це може бути питання внутрішньої, зовнішньої, міжнародної політики і багатьох інших напрямків.

У Сполучених Штатах дуже багато таких “мозкових центрів” і більшість із них зосереджена саме у Вашингтоні, бо це ближче до урядових структур, тобто головна мета для них – це саме безпосередньо впливати на політичні рішення, які приймає американська влада.

АГ: А як би ви порівняли функціонування “мозкових центрів” в Україні із США?

ІК: Я приємно здивований тим, як це працює в Америці. Тут є колосальна концентрація інтелекту, дуже багато людей, які професійно думають про політику і пропонують різні сценарії. І багато з цих людей зосереджені в “мозкових центрах”, яких майже дві тисячі у Вашингтоні. А в Києві їх одиниці, і порівняно із США, їхня діяльність там ще дуже квола. Хоча підходи приблизно однакові – аналітики шукають найкращі шляхи, найкращі сценарії для розвитку держави, для розвитку суспільства.

АГ: Чи могли б ви навести приклад роботи “мозкового центру” у Вашингтоні?

ВД: Зараз із Адміністрацією Буша дуже активно працює багато організації, скажімо, Американський підприємницький інститут та безліч інших, які мають консервативне забарвлення, чи відносяться до так званих неоконсерваторів. Тобто вони дійсно активно впливають на дії адміністрації, особливо у питаннях внутрішньої та соціальної політики. Адміністрація прислухається і дуже багато людей просто безпосередньо приймають участь у роботі адміністрації, впливають на певні позиції.

АГ: На чому базуються поради “мозкових центрів”?

ІК: Це і думка експертів, і думка громадськості. Просто “мозкові центри” залучають найбільш кваліфікованих експертів, які обізнані у певній сфері краще, ніж чиновники. Ці фахівці використовують усі необхідні ресурси – статистику, економічні показники, опитування громадськості. На основі цього вони пропонують певні сценарії, а також стежать за тим, щоб громадяни зрозуміли ідеї, які пропонують політики.

АГ: А який досвід “мозкові центри”, які працюють в Україні, могли б запозичити у США?

ВД: На превеликий жаль, в Україні все ж таки немає такої традиції, яка існує в Америці, щоб урядовці прислухались до того, що кажуть експерти. Тут більше прислухаються до критичних зауважень. А в Україні урядовці опираються на якесь дуже вузьке коло спеціалістів, які працюють у їхніх же структурах. Багатьом із цих людей просто не вистачає досвіду, не вистачає концептуальних знань, широкого теоретичного плану. А з іншого боку багато експертів не мають досвіду роботи в урядових структурах, тому вони дійсно не розуміють, як робиться політика, і тому відбувається такий от діалог глухого з німим. А тут все ж таки люди знають, чого вони хочуть досягти, коли пропонують адміністрації якісь теоретичні плани чи пропозиції.

ІК: Наша держава ще справді не має такого досвіду, який мають Сполучені Штати. В Україні ще часто побутують стереотипи тих часів, коли комуністи хотіли все контролювати, тримати все у своїй кишені і дозволяли займатися такими справами лише своїм довіреним особам, тому й не було жодної конкуренції. А тут абсолютно інший підхід – пропонуються найкращі ідеї, які роблять політику ефективнішою.

АГ: Чи у США врегульовано на законодавчому рівні те, як слід співпрацювати з “мозковими центрами”?

ВД: Ні, однак, усі основні закони, підштовхують адміністрацію до того, щоб прислухатися до суспільної думки, враховувати зміни, які там відбуваються. Тому часто “мозкові центри” відображають ці зміни у суспільній думці. От зараз, скажімо, все більше і більше критичних висловів щодо війни американців в Іраку. Тому адміністрація перебуває під серйозним впливом і тиском збоку громадськості.

АГ: Чи існують в Україні схеми, які хоча б частково впливали на те, щоб урядовці прислухались до “мозкових центрів”?

ІК: Насамперед, урядовці самі починають розуміти, що це їм потрібно. Наприклад, теперішній міністр оборони України не так давно очолював відомий аналітичний центр і він чудово знає, як ця система працює. Просто річ у тому, що Україна потребує більше часу, щоб запозичити найкращу практику.

Проблема також і в тому, що українці не часто беруть участь у міжнародних програмах, особливо аналітики, які могли б представити свої ідеї, свої концепції для американських експертів, для американської публіки. Українцям треба позбутись комплексу меншовартості, зрозуміти, що нам є чим пишатись, що у нас є багато цінних доробків і представити їх американцям. Якраз над цим ми працюємо.

ВД: Існує ще один аспект цього питання. Усі програми, обміни, різні стажування потребують фінансування, а в Україні немає коштів на наукові розробки. Скажімо, наше перебування тут оплачує американська влада. Тому кількість наших колег, які перебувають тут, працюють і набувають досвіду, на превеликий жаль, дійсно дуже обмежена. Треба шукати якісь шляхи, щоб більше людей з України мали змогу приїжджати і запозичувати елементи американського досвіду.

Всі новини дня

«Пройти через російські ППО було нечувано для НАТО». Експерти про атаки на російські аеродроми

Кадри з російських ЗМІ, що показують наслідки ймовірної атаки безпілотників на аеродром у Курській області Росії 6 грудня 2022 року, через день після повідомлень про удари безпілотників по двох інших місцях у Росії. Фото поширено через REUTERS

Якщо удари, завдані цього тижня по російських військових базах, були зроблені українськими дронами, то це свідчить про те, що Україна спроможна атакувати противника на далекій відстані, а російські системи ППО є значно слабші, ніж вважалося раніше, вважають західні військові експерти.

Коментуючи в ефірі американського телеканалу CNN російські повідомлення про те, що українські сили завдали ударів по авіабазі "Енгельс" у Саратівській області та по аеродрому "Дягилево" поблизу Рязані, колишній американський генерал, колишній командувач сил США у Європі Бен Годжес сказав, що Україна, з огляду на свій науковий та технічний потенціал, цілком може створити безпілотники, здатні на подібну атаку.

На думку Годжеса, те, що така далекосяжна зброя з’явилася на озброєнні української армії, свідчить, що українці і без західної зброї середнього радіусу дії спроможні атакувати бази в Криму і можуть звільнити півострів найближчим часом.

«Якщо зараз вони здатні вразити різні бази навколо Криму, наприклад, авіабазу Севастополь та базу ВМС, то це означає, на мій погляд, що російські сили не здатні втримати Крим. Врешті-решт, очевидно, українці мають намір звільнити Крим до кінця літа», – каже генерал у відставці.

Інший військовий експерт, майор армії США у відставці Майк Лайонс також в інтерв’ю CNN розповів, що напад на базу в Курську неподалік українського кордону вже на другий день після атаки на бази в Саратівській області та в Рязані, якщо він справді був здійснений українськими військовими (в Україні цього не підтверджують – ред.) свідчить про те, що Україна посилає сигнал, що вона має можливість для таких атак. За його словами, атаки були дуже точними, і це «дуже складно влучити в ціль, що є на відстані 700 км».

На думку Лайонса, російські сили протиповітряної оборони виявилися значно слабшими, ніж американські військові вважали раніше, у часи «холодної війни».

«Пройти через російські платформи протиповітряної оборони, це було просто нечувано за часів «холодної війни». Для нас, для НАТО, це було просто неможливо. А також психологічно той факт, що Україна може взяти ці безпілотники, технологію 1970-х років, позбутись камер, інших речей, і додати інші можливості, це дає Україні дуже велику перевагу», – каже експерт. За його словами, це означає, що російські військові тепер мають захищати свої військові об’єкти, зокрема, аеродроми дальньої авіації, глибоко на території Росії.

Як наголошує інший військовий експерт, генерал-майор австралійської армії у відставці та співробітник Вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень Мік Раян, «у результаті цього удару Росії, можливо, доведеться переглянути свою оборонну позицію», тобто відсунути аеродроми для стратегічних бомбардувальників значно далі від кордонів України.

«Є багато аеродромів, командних центрів і матеріально-технічного забезпечення, розташованих набагато ближче до України, які зараз під загрозою», – вважає Мік Раян.

На його думку, це може означати, що Україна далі тримає ініціативу у цій війні, «і вони мають намір підтримувати її на кожному рівні, на якому ведеться ця війна».

Останні два дні в Росії лунають вибухи на військових об’єктах.

У понеділок, 5 грудня, у Росії повідомили про атаки на летовище в Дягілєві Рязанської області. Там вибухнув бензовоз, загинуло три людини і ушкоджено літак.

Того ж дня, ймовірно, дрон атакував авіабазу в Енгельсі Саратовської області. Там нібито були пошкоджені два стратегічні бомбардувальники Ту-95, двоє військових поранено, ще кілька шпиталізовано. Ці обидва обєкти знаходяться за 700 кілометрів від кордону з Україною.

У вівторок, вночі на 6 грудня, у Брянській області, як повідомляють російські пабліки, безпілотники атакували комбінат «Слава», розташований за 80 км від кордону з Україною. За повідомленнями, вони впали і вибухнули за три метри від резервуарів для дизельного пального.

А у російському Курську цього ж дня сталася пожежа на аеродромі. Як повідомив губернатор області, внаслідок атаки безпілотника в районі курського аеродрому загорівся нафтонакопичувач.

В районі інциденту скасували шкільні заняття та оголосили на два тижні «жовтий» рівень терористичної небезпеки.

Вісім українок потрапили до рейтингу 100 найвпливовіших жінок світу за версією BBC

Українська правозахисниця Олександра Матвійчук отримує нагороду Right Livelihood Award під час церемонії у Стокгольмі, Швеція, 30 листопада 2022 року

Восьмеро українок потрапили до числа 100 найвпливовіших жінок світу в 2022 році. Про це повідомив британський мовник BBC.

Серед тих, кого відзначили укладачі списку, є:

  • журналістка Крістіна Бердинських (за роботу в зонах російських обстрілів)
  • лікарка Ірина Кондратова (за надання перинатальної допомоги в обстрілюваному російськими військовими Харкові)
  • правозахисниця Олександра Матвійчук (за документування воєнних злочинів Росії)
  • парамедикиня Юлія Паєвська (за порятунок військових і цивільних у Маріуполі)
  • лідерка людей із обмеженими можливостями Юлія Сачук (за координацію евакуації та порятунок життів українців з обмеженими можливостями)
  • професорка математики Марина Вʼязовська (вона стала лише другою в історії жінкою, яка отримала престижну премію Філдса)
  • дружина президента України Олена Зеленська (за роль у висвітленні страждань українського народу у війні проти Росії)
  • депутатка парламенту і фронтова волонтерка Яна Зінкевич (за порятунок поранених і організацію волонтерської групи «Госпітальєри»).

«Ми шукали кандидаток, які потрапили в заголовки або вплинули на важливі події за останні 12 місяців, а також тих, чий приклад може стати натхненною історією, або тих, хто досяг чогось значного або вплинув на своє суспільство засобами, які не обовʼязково потраплять у новини», — пояснили відбір героїнь списку його укладачі.

До списку також увійшли актриса з Індії Прянка Чопра Джонас, музинтка з Великобританії Біллі Айліш, іранська альпіністка Елназ Рекабі, письменниця з Гани Нана Даркоа Секіама, а також російська співачка Алла Пугачова.

"Цей список відображає роль жінок у центрі конфліктів в усьому світі в 2022 році – від протестувальниць, які сміливо вимагають змін в Ірані, до жіночих облич конфлікту та опору в Україні та Росії. Вперше цього року ми також попросили 100 попередніх жінок призначити інших, які, на їхню думку, заслуговують на місце в списку 2022 року", - мовиться у повідомленні BBC.

Корпорація BBC щорічно складає список 100 найвпливовіших жінок у світі з 2012 року.

У штаті Джорджія 6 грудня - другий тур виборів до Сенату: що це може змінити? Відео

У штаті Джорджія 6 грудня - другий тур виборів до Сенату: що це може змінити? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:14 0:00

Після проміжних виборів у США Палата представників Конгресу відійшла республіканцям, а от у Сенаті більшість із мінімальною перевагою отримали демократи. Втім, остаточний баланс сил, як вважають оглядачі, вирішиться у південному штаті Джорджія, де 6 грудня відбувається другий тур виборів до Сенату.

Сенатори США Джим Ріш та Джин Шахін: про майбутнє підтримки Києва у Вашингтоні. Інтерв’ю

Про перспективи вступу України в НАТО та майбутнє підтримки Києва у Вашингтоні - в законодавців розпитала Ія Меурмішвілі.

 До Східної Африки прибуло 25 тисяч тонн українського зерна 

Зерно пшениці на судні MV Brave Commander з порту Южний в Україні під час прибуття до Джибуті, 30 серпня 2022 р. (Фото: Hugh Rutherford/World Food Program/via Reuters)

Перша партія зерна в рамках української ініціативи постачання потребуючим країнам прибула в понеділок до Джибуті, звідки його відправлять до сусідньої Ефіопії, в регіон, де триває найсильніша посуха за десятиліття.

Посольство України в Ефіопії підтвердило, що “зерно з України” обсягом у 25 тисяч тонн надійшло окремо від Всесвітньої продовольчої програми ООН, яка фінансує гуманітарні поставки українського зерна.

Друге судно, що містить 30 тисяч тонн пшениці, вирушить до Ефіопії наступного тижня.

Третій корабель, якого наразі завантажують, міститиме 25 тисяч тонн зерна і призначений для Сомалі, - повідомляє посольство.

Президент України Володимир Зеленський минулого місяця оголосив про ініціативу, спрямовану на допомогу «країнам, які найбільше постраждали від продовольчої кризи». Україна повідомила, що планує відправити понад 60 кораблів до Ефіопії, Судану, Південного Судану, Сомалі, Конго, Кенії, Ємену та інших країн.

Мільйони людей в Ефіопії, Сомалі та Кенії можуть голодувати через засуху, що настала після п’ятого поспіль сезону без дощів, а конфлікти в Ефіопії та Сомалі погіршують кризу.

Ефіопія поки не прокоментувала нову партію зерна з України. Однак у серпні прем’єр-міністр країни Абій Ахмед критикував повідомлення про наміри ООН доправити зерно з України до Ефіопії як спробу зобразити «ситуацію, що ми голодуємо».

Більше

XS
SM
MD
LG