Спеціальні потреби

Актуально

Кінах про шляхи подолання кризи в Україні

Під час свого робочого візиту до США Анатолій Кінах мав зустрічі із американськими політиками та іншими офіційними особами. Виступив із доповіддю в Інституті Карнеґі у Вашингтоні, де зібралася політична еліта, яка намагається зрозуміти політичні процеси всередині України та їхній вплив на відносини з рештою світу. Детальніше про це у розмові Анатолія Кінаха із Андрієм Годованцем.

АГ: Під час виступу в Інституті Карнегі Ви сказали, що протистояння між гілками влади в Україні активно впливає на позиції України. Якими Ви бачите вихід з цієї політичної кризи?

АК: Усім необхідно нарешті зрозуміти, що створення і розвиток правової демократичної держави насамперед залежить від збалансованої діяльності гілок влади, усвідомлення функцій, повноважень та відповідальності. По суті, це головний зміст конституційної реформи. Поглиблення протистояння дуже негативно впливає на економіку, знижує міжнародний авторитет України, послаблює захист національних економічних і політичних інтересів. Щоб цього не допустити необхідно, по-перше, сконцентруватися на доповненні конституційної реформи необхідними якісними збалансованими законами про Кабінет Міністрів, опозицію, удосконалити закон про повноваження президента держави, безумовно, також про місцеве самоврядування.

Треба абстрагуватися від емоційного політичного перевантаження і пам’ятати про свою відповідальність перед державою і народом. Коли йдеться про якісну, прозору, демократичну владу, про захист національних економічних і політичних інтересів, всі повинні об`єднуватися, не залежно від політичного забарвлення. І тоді буде результат. Я категоричний противник поглиблення протистояння, бо це одна із головних причин зниження динаміки розвитку і конкурентноздатності України як держави.

АГ: Незважаючи на інфляцію, яка існує, темпи економічного розвитку в Україні не спадають. Як Ви можете пояснити такий феномен?

АК: За 2006-й рік Україна досягла зростання валового продукту на 7%. Але ми стоїмо перед дуже серйозним іспитом. По-перше, зростають ціни на енергоносії, а економіка України дуже енергоємна. Ми готуємось до вступу в Світову Організацію Торгівлі, я маю надію, що це відбудеться у 2007 році. Це спричинить гостру конкуренцію на внутрішньому ринку. Тому зараз дуже важливо зміцнювати всі напрямки, стимули для технічного та технологічного оновлення економіки України. Посилити інноваційний розвиток, створити умови конкурентноздатності, якісні методи захисту внутрішнього ринку, але які б не суперечили ринковій конкуренції і нашим інтересам на зовнішньому економічному просторі. Ми не маємо на це багато часу, тому влада повинна знову зосередитися на якісних питаннях, від яких залежить місце України у світі. І я наполягаю, щоб це було так і це основа моєї позиції в Україні.

АГ: Які Ви бачите переваги від членства України у Світовій Організації Торгівлі?

АК: Світова Організація Торгівлі зараз налічує 152 держави, які виробляють 95% усієї світової продукції. Україна – це експортно-орієнтована держава і вступ в СОТ дасть нам дуже серйозні можливості для захисту українських експортерів, нові ринки збуту. Водночас ми повинні чітко розуміти, що у світі панує жорстка конкуренція, і при вступі в СОТ буде зростати конкуренція перш за все на внутрішньому ринку і тому дуже важливо, щоб до моменту вступу ми зробили максимально все можливе, щоб підвищувати конкурентноспроможність української економіки. І я впевнений, що альтернативи цьому немає, головне, щоб ми не гаяли часу. Вступ у СОТ – це початок переговорів про створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, на який у припадає третина нашого зовнішнього торгівельного обороту, і це стимули для України підвищувати конкурентноздатність економіки.

АГ: На Вашу думку, неприєднання України до програми про набуття членства у НАТО не спинило темпу її інтеграції на Захід?

АК: Тема НАТО, на жаль, в Україні заполітизована. І мені через це дуже прикро. Ми повинні зрозуміти, що вступ у НАТО, інтеграція в Європейський Союз – це не самоціль. Незалежно від напрямку – Захід чи Схід, держава повинна формувати рівноправні взаємовигідні умови співпраці з партнерами без економічного чи політичного тиску без подвійних стандартів.

Зараз треба зосередитися на формуванні в Україні європейських світових стандартів: конкурентноздатності економіки, рівня і якості життя наших громадян, демократії, захисту прав людини, свободи слова. І це буде залежати тільки від нашої волі, від нашої наполегливої концентрованої праці і над цим треба працювати, а не займатися політичними спекуляціями з приводу інтеграції економіки України у європейський і світовий простір. Треба, щоб політична еліта України сконцентрувалася на питаннях вищого рівня, а не зациклювалась на програмах політичних партій.

Всі новини дня

Правляча партія Швеції висловилася за вступ країни до НАТО

прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон

Правляча соціал-демократична партія Швеції заявила у неділю, що підтримує вступ країни до НАТО.

Внаслідок вторгнення Росії в Україну у Швеції сформувалася значна парламентська більшість на користь членства в альянсі, і Швеція готова відмовитися від вступу до НАТО, яка переважала протягом десятиліть опозиції.

Оскільки Фінляндія вже подала свою заявку, прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон тепер майже впевнена, що офіційна заявка Стокгольма буде подана протягом кількох днів.

«Правління партії на своєму засіданні 15 травня 2022 року вирішило, що партія працюватиме над тим, щоб Швеція подала заявку на членство в НАТО», – йдеться у заяві соціал-демократів.

Уряд Фінляндії оголосив у неділю, що подає заявку про приєднання до НАТО, повідомляє СNN. Це рішення було оголошено під час прес-конференції президента Фінляндії Саулі Нііністо та прем’єр-міністерки Санни Марін. Рішення уряду має бути ухвалене парламентом країни перед тим, як Фінляндії може офіційно подати заявку на членство в Альянсі.

Під час спільної з президентом Нііністо недільної прес-конференції прем’єрка Фінляндії Марін заявила, що вступ до НАТО посилить безпеку країни та збільшить її потужність.

НАТО раніше привітало можливе членство Фінляндії та Швеції в Альянсі. Президент США Джо Байден в п'ятницю поспілкувався телефоном з лідерами двох країн. Під час розмови лідери підкреслили підтримку України у війні, президент США також наголосив на політиці "відкритих дверей" НАТО і праві Фінляндії та Швеції обирати власне майбутнє, міжнародну політику та формати безпеки, заявили в Білому домі.

Лідер меншості в Сенаті Макконел закликав Байдена визначити Росію спонсором тероризму

Лідер республіканської меншості в Сенаті Мітч Макконел

Лідер республіканської меншості в Сенаті Мітч Макконел закликав президента Байдена визначити Росію спонсором тероризму, що позбавило б її суверенного імунітету, який не дозволяє подавати проти країни цивільний позов про відшкодування збитків.

«Я думаю, це хороша ідея, і б це підтримав. Президент може зробити це самостійно, і я б закликав його це зробити», - сказав сенатор, перебуваючи в Стокгольмі.

Напередодні у суботу Макконел та сенатори-республіканці Сьюзен Коллінз, Джон Баррассо та Джон Корнін зустрілись у Києві з президентом Зеленським.

Макконел сказав, що він завірив президента Зеленського, що «підтримка України у війні проти росіян є двопартійною, і що «подавляюча більшість» зосереджених на національній безпеці республіканців підтримують протидію України російському вторгненню попри критику щодо допомогового пакету Україні на суму 40 мільярдів доларів з боку деяких однопартійців. «Ця неприхована агресія не повинна продовжуватись. Я хочу запевнити їх, що Конгресі існує дуже, дуже широка підтримка для продовження боротьби», - сказав Макконел.

Минулого тижня у Сенаті зареєстрували резолюцію, що визнає Росію державою-спонсором тероризму.

Співавтори документу - сенатори від обох партій, демократ Ричард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем.

У резолюції йдеться, що Сенат вважає дії уряду Росії за головування Володимира Путіна актами тероризму і закликає держсекретаря США визнати Росію державою, яка спонсорує тероризм.

“Це визнання (країни-спонсора тероризму - ред.) буде важливим в американському законодавстві. Є лише чотири країни, які мають таке визнання: Куба, Сирія, Іран та Північна Корея. Ми намагаємося включити до цього списку Росію, щоб вона була п’ятою. Це компанія, з якою її (Росію) треба асоціювати. Це тоталітарні режими, І вони не несуть добра”, - заявив під час презентації резолюції її співавтор, сенатор від Республіканської партії Ліндсі Грем.

Як раніше повідомляв "Голос Америки", відповідно до пояснень на сайті Держдепартаменту, “держави-спонсори тероризму” - це ті, які неодноразово надавали підтримку актам міжнародного тероризму та визначаються відповідно до трьох законів США: розділу 1754(c) закону про дозвіл на національну оборону, розділу 40 закону про контроль експорту зброї та розділу 620A закону про іноземну допомогу.

“Держави-спонсори тероризму” підпадають під чотири основні категорії санкцій: обмеження на іноземну допомогу від США, заборону на експорт і продаж оборонної продукції; контроль за експортом товарів подвійного використання, а також – під різні фінансові та інші обмеження.

Також передбачаються додаткові санкції, які карають осіб і країни, які співпрацюють із “державами-спонсорами тероризму”.

Сенат США може проголосувати за виділення 40 мільярдів доларів Україні у середу - лідер республіканців після візиту до Києва

Група сенаторів-республіканців на чолі із Мітчем Макконнеллом зустрічається із президентом України Володимиром Зеленським під час візиту до Києва, 14 травня 2022. Ukrainian Presidential Press Service/REUTERS

Лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл заявив у неділю, що він очікує прийняття законопроекту про виділення 40 мільярдів доларів Україні у середу після відповідного процедурного голосування у понеділок.

"Ми очікуємо застосувати cloture (парламентську процедуру, що згортає подальші дебати з питання до 30 годин й дозволяє перейти до голосування - ГА) - сподіваюсь, із відчутною перевагою (голосів "за" - ГА), що допоможе нам затвердити допомогу у середу", - повідомив Макконнелл зі Стокгольма, куди він приїхав після суботнього візиту до Києва.

Як Голос Америки повідомляв у четвер 12 травня, сенатор-республіканець із штату Кентуккі, Рендал Пол одноосібно заблокував пришвидшену процедуру розгляду нового пакету допомоги для України. Сенатор вніс проект поправки до законопроекту, пропонуючи створити посаду окремого інспектора, який би перевіряв виділення коштів в рамках цього пакету.

При цьому речник Пентагону Джон Кірбі у п’ятницю заявив, що якщо законопроект не буде прийнято до наступного четверга 19 травня, це може вплинути на можливість США безперебійно надавати військову допомогу Україні, а сенатор-демократ Кріс Кунс заявив, що "затримка на тиждень буде шкодити обороні України".

У статті використано матеріали Reuters

Блінкен висловив упевненість, що Фінляндія та Швеція будуть в НАТО

Держсекретар США Ентоні Блінкен

Після зустрічі голів МЗС країн НАТО у Берліні 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен висловив рішучу впевненість, що Фінляндія та Швеція будуть прийняті до альянсу, попри деякі заперечення Анкари.

«Я не хочу характеризувати конкретну розмову, яка у нас відбулася, ні з міністром закордонних справ Туреччини, ні в рамках самих сесій НАТО, але можу сказати таке: я чув майже за всіма напрямами, дуже сильну підтримку приєднання до альянсу (Швеції та Фінляндії – ред.)», – сказав Блінкен.

Заперечення Туреччини щодо Швеції викликані передусім тим, що вона вважається поблажливою до Робочої партії Курдистану, яку Анкара, а також США і ЄС вважають терористичним угрупованням.

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що готовий обговорити це питання як з Фінляндією, так і Швецією, а також з іншими країнами НАТО.

Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що її країна та інші країни ясно дали зрозуміти, що готові прискорити процес ратифікації для Фінляндії та Швеції.

Уряд Фінляндії оголосив у неділю, що подає заявку про приєднання до НАТО, повідомляє СNN. Це рішення було оголошено під час прес-конференції президента Фінляндії Саулі Нііністо та прем’єр-міністерки Санни Марін. Рішення уряду має бути ухвалене парламентом країни перед тим, як Фінляндії може офіційно подати заявку на членство в Альянсі.

«Ми надіємось, що парламент схвалить рішення подати заявку на членство в НАТО. У наступні дні. Воно буде базуватись на потужному мандаті, з підтримкою президента республіки. Ми підтримували тісний контакт щ урядами країн НАТО та самим НАТО», - сказала Марін під час прес-конференції.

«Ми близькі партнери з НАТО, але це історичне рішення приєднатись до НАТО, і надіюсь, що ми приймемо це рішення разом», - додала вона.

Очікується, що 16 травня скандинавська країна Швеція зробить аналогічну заяву.

Президент США Джо Байден в п'ятницю поспілкувався телефоном з лідерами Фінляндії та Швеції. Під час розмови лідери підкреслили підтримку України у війні, президент США також наголосив на політиці "відкритих дверей" НАТО і праві Фінляндії та Швеції обирати власне майбутнє, міжнародну політику та формати безпеки, заявили в Білому домі.

Уряд Фінляндії офіційно оголосив про рішення подати заявку на членство в НАТО

Президент Фінляндії Саулі Нііністо та прем’єр-міністеркиа Санна Марін

Уряд Фінляндії оголосив у неділю, що подає заявку про приєднання до НАТО, повідомляє СNN. Це рішення було оголошено під час прес-конференції президента Фінляндії Саулі Нііністо та прем’єр-міністерки Санни Марін. Рішення уряду має бути ухвалене парламентом країни перед тим, як Фінляндії може офіційно подати заявку на членство в Альянсі.

«Ми надіємось, що парламент схвалить рішення подати заявку на членство в НАТО. У наступні дні. Воно буде базуватись на потужному мандаті, з підтримкою президента республіки. Ми підтримували тісний контакт щ урядами країн НАТО та самим НАТО», - сказала Марін під час прес-конференції.

«Ми близькі партнери з НАТО, але це історичне рішення приєднатись до НАТО, і надіюсь, що ми приймемо це рішення разом», - додала вона.

У суботу президент Нііністо подзвонив Путіну, щоб повідомити про наміри Фінляндії приєднатись до НАТО. Путін назвав рішення Фінляндії «помилкою».

Застереження щодо вступу Фінляндії та Швеції висловила і Туреччина, яка є членом Альянсу. Речник турецького президента в суботу заявив Reuters, що Туреччина не намагається блокувати вступ Фінляндії та Швеції, але хоче, щоб міркування безпеки інших країн враховувались.

НАТО раніше привітало можливе членство Фінляндії та Швеції в Альянсі. Президент США Джо Байден в п'ятницю поспілкувався телефоном з лідерами двох країн. Під час розмови лідери підкреслили підтримку України у війні, президент США також наголосив на політиці "відкритих дверей" НАТО і праві Фінляндії та Швеції обирати власне майбутнє, міжнародну політику та формати безпеки, заявили в Білому домі.

Під час недільної прес-конференції прем’єрка Марін заявила, що вступ до НАТО посилить безпеку країни та збільшить її потужність.

В матеріалі використані джерела CNN та CNBC

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG