Українські ЗМІ не створюють інформаційного тла для повноцінних дискусій про європейську та євроатлантичну інтеграцію. Такого висновку дійшов громадський Комітет “Рівність можливостей”, що проводив моніторинг телепрограм та газетних публікацій у лютому 2007 року.
На телеканалі ICTV 25 лютого, у підсумковій програмі “Факти тижня з Оксаною Соколовою” вийшов сюжет, який може служити відповіддю на запитання “навіщо простій людині ЄС”. Кореспонденти каналу поїхали у Литву – одну з тих країн, яка нещодавно стала членом європейського клубу. В одному із литовських сіл живе українець Данильченко, який колись приїхав сюди працювати і залишився назавжди. Нині він керує агрофірмою “Кракес” – одним із найпотужніших у країні агропромислових комплексів. Промовистий приклад українця, який реалізував себе у європейських стандартах.
Однак подібний сюжет – велика рідкість для українських ЗМІ. Тему європейської та євроатлантичної інтеграції українські телеканали висвітлюють надзвичайно мляво. Такий висновок, за результатами лютневого моніторингу, оприлюднив комітет “Рівність можливостей”. Голова комітету Олександр Черкмишев каже:
“Загальний висновок, який ми зробили на основі результатів цього моніторингу – те, що українські ЗМІ фактично не створюють інформаційного тла для повноцінних дискусій, повноцінного обміну інформацією щодо євроінтеграційних та євроатлантичних процесів”.
За даними комітету, активніше, порівняно з іншими телеканалами, тематику висвітлювали Перший національний, 1+1 та вже загаданий ICTV. На СТБ інформація про ЄС та НАТО з'явилась лише двічі, на “Новому каналі” за період моніторингу цих тем взагалі не згадували, на “Інтері” та НТН висвітлювали пасивно у контексті інших подій.
Комітет констатує також використання деякими каналами маніпулятивних технологій. Канал “Україна”, наприклад, питання європейської та євроатлантичної інтеграції висвітлює переважно у контексті українських подій – мітингів чи акцій протесту. При цьому сюжети, зазначається в звіті, монтують за класичною технологією маніпуляції громадською думкою, де мета – створити негативне ставлення до НАТО.
Головною ж проблемою інформування українців про НАТО і ЄС залишається те, що звернення журналістів до цих тем обмежується реакцією на ті, чи інші інформаційні приводи. У цій ситуації найбільш системне паблісіті темі НАТО створюють комуністи, які постійно проводять антинатівські акції, – іронізує Черкмишев:
“Як не парадоксально, найбільшим опосередкованим агітатором за НАТО є саме Комуністична партія України. Оскільки більшість людей, які традиційно не належать до виборців цієї політичної сили, вже звикли чинити за принципом: якщо комуністи проти чогось, значить, у цьому щось є, і є щось хороше. Існують певні сигнали, що після акцій, проведених у Севастополі, прихильників натівського курсу в цьому місті стає значно більше. Тобто опосередковано активність комуністів працює саме на те, що ця тема постійно на слуху, вона змушує людей задумуватись”.
Як зазначає експерт, дати відповідь українцям на запитання “навіщо простій людині ЄС” здатні тільки телебачення і газети. А тим часом в українських ЗМІ системної, повної та якісної інформації на ці теми як не було, так і нема.
