Спеціальні потреби

Актуально

[VIDEO] Ексклюзивне інтерв`ю з Юлією Тимошенко

Свій візит до Сполучених Штатів лідер української опозиції Юлія Тимошенко підсумувала в інтерв`ю Голосу Америки, відео, розшифровку та англiйський переклад якого тут пропонуємо у повному обсязі.


iнтерв`ю в перекладi на англiйську

Зореслав Байдюк: У своїх виступах тут у Вашингтоні ви наголошуєте, що мета Вашого вiзиту, в першу чергу, це подати опозицiйну точку зору на подiї, якi вiдбуваються в Українi. То ж про що, конкретно, Ви говорили з вiце-президентом США Ричардом Чейнi, що обговорювали iз впливовим сенаторм Ричардом Луґаром i якi теми заторкнули з державним секретарем США Кондолiзою Райс.

Юлія Тимошенко: Були дві головні теми. Перша тема стосувалася політичної ситуації в Українi i наших занепокоєнь відносно того, що сьогоднi як нiколи за останні 15 років є ризики для державної незалежностi України, а також ризики, пов`язанi з втратою останніх можливостей в енергетичній сферi щодо диверсифікації постачання енергоносiїв – як в Україну, так i до країн Європейського Союзу. I, власне, усi факти, якi сьогоднi є підставою для хвилювання, я виклала, тому що для нас важливо, щоби усi демократичні країни свiту, якi підтримували Україну під час усіх подiй, пов`язаних з президентськими виборами, якi підтримували якi підтримують Україну на шляху розбудови демократії, щоби вони володiли багатосторонньою інформацією про подiї в Українi. Нас непокоїть, що сьогодні влада в Українi монополізується в одних руках – в руках команди Януковича, яка сповiдує абсолютно іншу, діаметрально протилежну стратегію реформування України – як внутрiшньої полiтики, так i зовнiшньо-полiтичних стратегій. Нас непокоїть те, що сьогоднi здаються такi позиції України як можливості створення власного ядерно-паливного циклу. Наше уранове родовище передається в якесь невiдоме спiльне пiдприємство з російськими корпорацiями. Нас не влаштовує, що сьогоднi певні обсяги електроенергії, якi додатково генеруються Україною понад наше споживання, якось потрапили до якихось афiльйваних з РосУкрЕнерго компанiй i експортуються чомусь не Україною, а саме цими не дуже прозорими компанiями, якi працюють в тому числі i на газовому ринку України. Ми вважаємо, що все це є ознаками зсування України, по-перше, в бiк зовсiм не-європейської iнтеграцiї i, по-друге, в бiк нарощування енергетичних небезпек.

Зореслав Байдюк: У своїх виступах Ви пропонуєте як вихiд з політичної кризи в Українi достроковi вибори. Америка, взагалi, країна, яка любить стабільність. Чи не вважаєте Ви, що така пропозицiя може вiдлякати як американський уряд, так i особливо американських бiзнесменiв, iнвесторiв, якi вже стомилися від постійної нестабiльностi в Українi?

Юлiя Тимошенко: Якщо хтось може назвати сьогоднi ситуацію полiтичну в Українi стабільною, то це точно буду не я. Я думаю, що якраз усi ознаки глибокої конституційної кризи, яка проявляється в протистояннi рiзних гілок влади – при чому в досить радикальному протистояннi, коли двi гiлки влади, якi обрано загальнонацiонально, сповiдують рiзнi стратегії руху України, я думаю, що це стабільністю назвати неможливо. I чим швидше ми розв`яжемо цей вузол проблем, чим швидше ми знайдемо вихiд, тим швидше Україна отримає стабільність. Українi потрібно політичну стабільність як дихати свіжим повітрям. Але її потрібно створити. Сьогоднi її немає. Ми вважаємо, що достроковi вибори – це демократична процедура, через яку проходили майже всi країни. Знають, що це таке передбачене Конституцiями багатьох країн – достроковi вибори i я не бачу в цьому нічого екстраординарного, крім здобуття стабільності.

Зореслав Байдюк: Ви приїхали до Сполучених Штатiв, де зустрiлися з провiдними громадськими, політичними дiячами. Чого Ви очiкуєте від них?

Юлiя Тимошенко: По-перше, це розуміння України. Тому що достатньо багато планової iнформацiї сьогоднi лунає з України. Хтось характеризує те, що сьогоднi вiдбувається в Українi як прекраснi змiни, якi ведуть, як Ви кажете, до стабільності i до результативності у внутрiшнiй i зовнiшнiй політиці. Ми вважаємо, що, дійсно, сьогоднi ситуація інша. Ми очiкуємо, в першу чергу, від високопосадовців розуміння i адекватного формування полiтики відносно нашої країни. По-друге, ми очiкуємо прийняття рішень, якi сьогоднi важливі для України, наприклад при реалізації програми «Виклик тисячоліття» -- це потужна, масштабна програма, яку веде уряд Сполучених Штатiв i ця програма спрямована на отримання країнами грантiв для вдосконалення внутрішнього життя країни. I ми розраховуємо на те, що Україна буде активним учасником цього проекту i ми радiємо, що маленька африканська країна отримала 550 мiльйонiв такий грант i вважаємо, що Україна може також бути членом усіх цих проектiв, учасником i отримувачем такої фінансової допомоги. Я думаю, що ми також очiкуємо від посадових осiб Сполучених Штатiв уважного аналiзу подiй, якi вiдбуваються в нашому регiонi по питанням енергетичної безпеки. Ми вважаємо, що поглиблення монополiзацiї – це є виклик не тільки для України. Поглиблення монополізації щодо забезпечення енергоносiями країн Європейського Союзу, країн пост-радянського простору, i це те питання, яке достойне того, щоб його обговорювати на мiжнародних форумах, на дипломатичних зустрiччях, тобто, власне, ми загостроли увагу у цьому напрямку.

Зореслав Байдюк: Тобто ситуація, яка склалася з енергоносiями, коли Росiя налякала всю Європу, перекривши газ та нафту Українi та Бiлорусi, чи можна сказати, що це зараз шанс для України знайти собі більше союзників в Європi та за океаном?

Юлія Тимошенко: Я якраз займаюсь тим, щоб консолідувати союзників в Сполучених Штатах, в країнах Європейського Союзу для створення такого певного пулу, який буде впливати на побудову енергетичної полiтики в регiонi. I проекти, якi має нині Україна, вони стосуються не тільки України. Це i питання створення спільно з європейськими країнами нового коридору для постачання природного газу i цей проект сьогодні сприймається – i в Європi i в Сполучених Штатах вiн сприймається – це газопровiд, який може довести газ з Казахстану, з Узбекистану, Турменiстану до Європи, через два моря, Грузію i Україну. Ми дуже сподiваємося на те, що ми зможемо залучити європейські країни до проекту створення частини ядерно-паливного циклу, який може забезпечити Україну альтернативним ядерним паливом. Ми думаємо, що Україна сьогоднi має прекраснi перспективи увiйти в єдину енергосистему Європейського Союзу. Для цього також потрібні великi інвестиції i об`єднання зусиль рiзних країн. Україна може генерувати більше електроенергії, нiж потрібно для її внутрішнього споживання. Все це є проекти, якi цікаві не тільки для України, i я знайшла на самому високому владному рiвнi у Сполучених Штатах підтримку всіх цих проектiв.

Зореслав Байдюк: Ви закликаєте, закликали принаймні під час своїх зустрічей, американцiв інвестувати грошi в Україну. Одночасно ви говорили на зустрiчi з українською громадою, що в Українi – в Криму, Ви наводили приклад – засилля російських інвестицій. Можливо, у пересiчного глядача виникне питання, чим американські інвестиції кращі від російських.

Юлія Тимошенко: Справа в тому, що серйознi грошові ін`єкції, про якi сказав мер Москви Лужков на рiвнi за два роки трьох мiльярдiв доларiв, якi вони збираються вкласти в покращення життя громадян України, якi мешкають в Криму, на наш погляд, це є великий політичний проект, який має на метi i далi спонукати громадян України, кримських громадян України, дивитися все більш пристально (прихильно) на Росію, як на, скажiмо, країну, яка може дати їм якесь додаткове щастя, а це, безумовно, далi буде мати політичні наслідки, якi i маються на метi при такиx інвестиціях. Я закликала б сьогоднi iнвесторiв не тільки американських – в принципi iнвесторiв зi всього свiту – тому що в Америці зосереджені i базуються великі корпорації світового масштабу, я просто спонукала їх не втрачати час i розгортати свої проекти в Українi , бо сьогоднішніх уряд, при всіх його безглуздях, вiн є тимчасовим i ми так само його i сприймаємо, i тому не потрібно втрачати часу. Українi потрібні інвестиції якомога швидше.

Зореслав Байдюк: Говорячи про уряд i повертаючись до теми запропонованих Вами дострокових виборiв – Ви висловили впевненість, що демократичні, скажiмо так – «помаранчеві», сили у разi дострокових виборiв переможуть. На чому базується Ваша впевненість? Чи не здається Вам, що, скажiмо, «помаранчевий» виборець розчарувався?

Юлія Тимошенко: Мої прогнози, що на дострокових парламентських виборах знову переможуть сили демократії, базуються на знанні структури симпатій i антипатій українського суспільства. Так, нашi виборцi трохи ображені на демократичні партії, на «помаранчеві» сили, тому що багато було зроблено помилок. Але вони нiколи не сприймуть якоїсь іншої концепції розвитку країни, нiж європейська перспектива i глибокі реформи нашого внутрішнього життя, якi базуються на верховенствi права, справедливості, чистоти поведінки влади. I тому, в якому пакетi будуть перемагати демократичні сили – якимсь демократичним партiям буде вiддано більше голосiв, якимсь менше – можливо народяться нові політичні партії, якi сповiдують саме таку стратегію розвитку України, але саме головне, що вони спільно наберуть більше. Такий настрiй сьогодні в Українi. А за такi про-росiйськi настрої i симпатії, за поновлення Радянського Союзу в якихось нових формах, сьогодні дійсно може бути не більше 30-ти відсотків людей в Українi. От, власне, на таких глибоких ідеологічних усвідомленнях рiзних частин нашої країни i базується моє переконання, що демократичні сили знову отримають бiльшiсть. Єдине питання те, щоб вони в черговий раз змогли розпорядитися цією більшiстю i зробити так, як дійсно їм доручили люди пiд час виборiв.

Зореслав Байдюк: У разі перемоги - де Ви бачите своє місце?

Юлія Тимошенко: Ми підписали коаліційну угоду з політичною силою президента, яка розрахована не лише на сьогодні. Вона розрахована на тривалу перспективу. На випадок перемоги там викладено все про нашу поведінку. У разі перемоги наша команда буде разом працювати у владних структурах для того, щоб втілити вірну стратегію розвитку України.

Зореслав Байдюк: Ви вважаєте, що реально перемогти у даній ситуації, коли все схвачено, за все заплачено?

Юлія Тимошенко: Я Вам скажу більше. «Круті хлопці» з Партії регіонів постійно заявляють, що вони не дадуть провести дострокові вибори, що вони вже не будуть такими «м`якими», якими вони були у 2004 році під час Помаранчової революції, що в них вже є закалка, що вони будуть виводити війська, але насправді, коли час перевіряє ці «круті» настрої, то вони занадто боязливі, щоб робити такі антиконституційні дії. Я переконана, що на дострокових виборах конституційні сили переможуть.

Зореслав Байдюк: Яке Ваше загальне враження щодо поїздки до Сполучениґх Штатів?

Юлія Тимошенко: По-перше, враження дуже позитивне і я би хотіла спростувати деякі розмови в кулуарах, що Україна в демократичному світі викликає розчарування, інші незрозумілі якісь емоції, цього немає. Україну розглядають, як лідера демократичних процесів на пострадянському просторі і Україна не втратила свого особливого статусу. Україну розглядають як дуже важливу державу для побудови збалансованої енергетичної політики в цілому регіоні. Україна – це не розчарування, це надія. Це я почула. І почула і підтримку демократичних сил в Україні, і підтримку всіх наших прагнень до євроатлантичної інтеграції.

Зореслав Байдюк: Це питання я хотів Вам поставити усі останні 10 років. Навіщо Вам все це потрібно? Навіщо боротися з величезною машиною, яку важко подолати, навіщо сидіти у в`язниці, хвилюватися і втрачати здоров`я?

Юлія Тимошенко: Кожна людина протягом свого життя намагається намалювати свою кращу картину. Усі її бачать по-різному. Хтось хоче заробити багато грошей, хтось хоче зробити кар`єру наукoвця і зробити унікальне для світу наукове відкриття. Моя життєва картина – це прекрасна Україна, яка є достойним членом європейської спільноти. Країна, яка може запропонувати світові унікальні, красиві стандарти побудови свого суспільного життя. Це моя власна мрія, і це моя рушійна сила. І ніхто від цієї мети не може мене ні відволікти, ні забрати, ніякі в`язниці, ні репресії, ніякі надзусилля, які доводиться докладати до цього. Це просто моє життєве завдання. І я буду його робити. Крім того, знаючи політику України, я ставлю собі питання: якщо не наша команда, то хто?

Зореслав Байдюк: А не буває так, що вранці прокидаєтесь і думаєте: «Навіщо мені воно потрібно?».

Юлія Тимошенко: Буває. Рівно на п`ять хвилин, поки я остаточно прокинуся. І власне я почуваю іноді себе дуже складно, бо розчарування мені також притаманні, як будь-якій людині. І образи... Але я можу з цим справлятися, коли стоїть мета значно вища, ніж зведення якихось рахунків або навіть втома.

Всі новини дня

Байден у наступні дні отримає рекомендації від міністерств щодо наступних кроків відносно 40-мільярдного пакету допомоги Україні - Салліван

조 바이든 미국 대통령이 22일 한국 방문을 마치로 다음 순방지인 일본으로 향하는 전용기 에어포스원에 오르면서 거수경례를 하고 있다.

Радник Білого дому з питань національної безпеки Джейк Салліван перебуваючи на борту Air Force One, на питання журналістів, коли Україна отримає перші партії 40-мільярдного пакету допомоги, пояснив, що “частина цього сорока мільярдного пакету допомоги підпадає під дію президентського розподільчого повноваження (Presidential Drawdown Authority or PDA, яке дозволяє президенту негайно направляти обладнання чи послуги з американських військових запасів без згоди Конгресу – ред. ГА), йдеться вповідомленні Білого дому. Міністр оборони та міністр закордонних справ вже у наступні пару днів направлять президенту Байдену свої рекомендації, сказав Саллівн. «Вони над цим активно зараз працюють. Ми очікуємо, що президент отримає це у наступні пару днів та буде мати можливість рухатись далі».

Президент США Джо Байден раніше в суботу підписав закон, в якому передбачено виділення 40 млрд. доларів допомоги для України до кінця 2022 фіскального року, 30 вересня, повідомили в Білому. Текст закону, після голосування в Сенаті США цього тижня, було доставлено на підпис президентові до Південної Кореї, де Байден перебуває з візитом.

На питання, чи є у США інформація щодо знищення росіянами великої кількості наданої США та європейцями зброї, Салліван сказав, що США не мають даних, щоб підтвердити цю інформацію, та не мали нагоди проконсультуватися з українською стороною.

«Але що я можу сказати, ви знаєте, ми маємо, як ми віримо, диверсифіковану, стійку мережу поставок цієї зброї в Україну. Так що навіть, якщо є такі обставини, за яких росіяни змогли вцілити та вдарити по якомусь вантажу в Україні, це фундаментально, з точки зору стратегії, не зірве поставок нашої допомоги», - запевнив Салліван.

В матеріалі використані джерела Білого дому.

Байден обговорюватиме з Моді Україну та вплив брутального вторгнення Росії в Україну – Салліван

президент Джо Байден

Радник Білого дому з національної безпеки США Джейк Салліван на борту літака Air Force One сказав пресі, що президент Байден у вівторок обговорюватиме з премjєр-міністром Індії Моді російську війну проти України, йдеться в повідомленні Білого дому.

У неділю президент Джо Байден прибув до Японії, щоб представити план активнішої економічної співпраці США з країнами Індо-Тихоокеанського регіону. В понеділок він матиме зустріч з імператором Японії Нарухіто перед переговорами із прем'єр-міністром Фуміо Кісідою. У вівторок у Токіо Байден візьме участь у другому чотиристоронньому діалозі з безпеки між Японією, США, Індією та Австралією (Quad). Запланована і зустріч президента Байдена з премjєр-міністром Індіє Моді, повідомляє Білий дім.

«Це буде продовження розмову, яку вони (Байден та Моді – ред. ГА) вже мали раніше про те, як ми бачимо ситуацію в Україні та вплив російського брутального вторгнення в Україну на більш широкий спектр занепокоєнь у світі, в тому числі і занепокоєння щодо харчової безпеки».

Він висловив надію, що розмови будуть конструктивними та прямими.

На питання журналістів щодо впливу допомогового пакету України у 40 мільярдів доларів на американську внутрішню політику, Салліван відповів, що ця допомога є інвестицією у безпеку та мир.

«Коли йдеться про Україну , президент був дуже прямолінійним – якщо Сполучені Штати не працюватимуть з союзниками-однодумцями, щоб протистояти агресії, ми заплатимо у майбутньому вищу ціну завтра. Так що він насправді вірить, що інвестиції у боротьбу народу України на захист своєї країни та інвестиції у підтримку наших союзників, які живуть в тіні російської агресії – це правильні інвестиції з точки зору довготривалого внеску в мир, безпеку та стабільність», - сказав Салліван.

Байден розпочав візит до Японії, на порядку денному - протидія Китаю

Президент США Джо Байден на "борті №1", 22 травня 2022. REUTERS/Kim Hong-Ji/Pool

У неділю президент Джо Байден прибув до Японії, щоб представити план активнішої економічної співпраці США з країнами Індо-Тихоокеанського регіону.

Це перший візит Байдена на посаді президента до Азії. Раніше Голос Америки повідомляв, що перебуваючи з візитом у Південній Кореї, американський глава зустрівся із американськими та південнокорейськими військовиками, а також оголосив, що інвестиції компанії Hyundai у будівництво підприємства у США посилять співпрацю, "що допоможе зміцнити та убезпечити ланцюжки поставок та дати нашим економікам конкурентну перевагу".

У понеділок 23 травня президент зустрічається з імператором Японії Нарухіто перед переговорами із прем'єр-міністром Фуміо Кісідою. Очікується, що Байден та Кісіда обговорять плани Японії щодо розширення своїх військових можливостей та сфери впливу у відповідь на зростаючу міць Китаю. Байден також зустрінеться з лідерами японського бізнесу, включаючи президента Toyota Motor, повідомляє Reuters.

У понеділок Байден викладе Індо-Тихоокеанську економічну програму (IPEF), спрямовану на тісніше об'єднання країн регіону за допомогою загальних стандартів у таких галузях, як логістика, чиста енергія, інфраструктура та цифрова торгівля.

У вівторок у Токіо Байден візьме участь у другому чотиристоронньому діалозі з безпеки між Японією, США, Індією та Австралією (Quad).

Міцні зв'язки Індії з Росією в галузі безпеки та відмова засудити її вторгнення в Україну, швидше за все, не дозволять зробити будь-яку рішучу спільну заяву з цього питання, вважають аналітики, пише Reuters.

На своєму останньому саміті у березні лідери Quad погодилися, що не можна допустити українського сценарію в Індо-Тихоокеанському регіоні – натяк на загрозу, що походить від Китаю для Тайваню.

"Адміністрація Байдена зацікавлена у співпраці з союзниками та партнерами, щоб надіслати чіткий сигнал стримування"… (Китаю), – заявив радник президента з національної безпеки Джейк Салліван. – "Ми не хочемо бачити односторонніх змін статус-кво і, звісно, не хочемо бачити воєнну агресію".

Перебуваючи в Сеулі Байден звернувся до лідера КНДР Кім Чен Ина словами: "Привіт... і все", – сказав він журналістам. Президент заявив, що США готові до "всього, що зробить Північна Корея", і що нові ядерні випробування Пхеньяна за останні за п'ять років занепокоєння США не викликають.

У статті використано матеріали Reuters, російськомовної служби Голосу Америки

Як колишні військовики США з Project Dynamo рятують людей з охоплених війною частин України

Браян Стерн, Фото: Facebook @ProjectDynamo.org

Понад 20 російських пропускних пунктів, 18 годин швидкісної їзди дорогами України, ночівля на конспіративній квартирі – й американський громадянин Кирило Александров із сім’єю дістався до Польщі. 2 квітня 27-річного Александрова, звинуваченого у шпигунстві, його дружину-українку та тещу, які жили на Херсонщині, арештували російські військовики й утримували понад місяць.

Силову операцію із визволення Александрова, а також сотні інших місій із порятунку людей різного віку й різної національності, що опинились у небезпеці, проводить приватна організація Project Dynamo.

Навіщо вони ризикують власним життям, витягаючи людей із охоплених війною районів України, а також про те, чого вони зараз найбільше потребують - Голосу Америки розповів Браян Стерн, ветеран американської армії та співзасновник організації.

Голос Америки: Як ви почали рятувати людей?

Браян Стерн: Project Dynamo - «Проект Дайнамо» - це неприбуткова, фінансована донорами міжнародна організація з порятунку, сформована у серпні 2021 у відповідь на виведення військ (США та союзників – ГА) з Афганістану. Ми виконували операції там і продовжуємо це робити – ми не переключились на Україну, а розширили свою діяльність на Україну.

Коли ви почали здійснювати свої операції в Україні?

Ми почали працювати в Україні, коли росіяни почали накопичувати свої сили на кордонах України. Один з наших донорів, який щедро допомагав нам із місіями в Афганістані, спитав, чи ми поїдемо в Україну. Я сказав, що ми це розглядали, але не дуже-то планували. Він сказав: «Я не знаю нікого в Афганістані і я все одно був радий вам допомогти, а в Україні у мене є бізнес і багато українських друзів. Чи ви думаєте, що «Дайнамо» туди поїде?»

Ми подумали про це. Ми були дуже успішними в Афганістані, робили те, що більше ніхто не міг. Моя команда у США й Канаді були першими у багатьох речах в Афганістані. Але насправді коли ми потрапили до Афганістану, з точки зору рятувальної місії все вже було складно, було дуже погано.

З Україною ми мали можливість поїхати туди до війни. Як у Біблії із ковчегом Ноя до потопу. Це те, як ми собі про це подумали. Що як ми дістанемось туди до початку війни? Але раптом і не буде війни, ми сподівались, що не буде війни. Але виявилось, що ми були праві.

Ми здійснили свою першу рятувальну місію, коли перші ракети впали у Києві 24 лютого, ми почали першу операцію за годину після того, а ще півтори години потому вже виїжджали з міста. Ми були готові. Ніхто не знав, якою виявиться війна.

Здається, це було так давно, наче війна триває роками. Але насправді це лише кілька місяців, що за воєнними стандартами – швидко. Тож ми не знали, чи ми зможемо полетіти, чи буде закрито авіапростір, чи це буде лише схід, південь чи вся країна.

У нас було багато ідей, тож ми розбудували інфраструктуру – фізичну та у плані людей, ми знайшли людей, місця, транспорт, всі речі – до того, як все почалось, сподіваючись, що нам ніколи не потрібно буде це використати. Тож відтоді ми оперуємо там кожен, кожен день.

Скільки людей вам вдалось врятувати?

Близько 700. Це різні люди, немовлята, старші люди, вагітні жінки, люди, яким закидають те, що вони «американські шпигуни». Ми рятуємо не лише американців. Зокрема, ми врятували родину, яку до того ми евакуювали з Афганістану до України, а тепер – ми вивезли їх до Швейцарії.

У нас були ізраїльські громадяни, ветерани війни, діти, собаки, коти, ми навіть врятували папугу, який був у чоловіка, якого ми витягли.

Ми думаємо про те, як вивезти із небезпечних зон якомога більше людей. Ми не автобусні перевезення, тож якщо вам потрібно доїхати зі Львова до кордону, то це не те, що ми робимо. Ми робимо складні речі.

Ми пріоритизуємо залежно від обставин, це може бути що завгодно, це може бути локація. Якщо це Маріуполь, якщо це звинувачення у шпигунстві, - ми звертаємо більше уваги.

Передусім, ми допомагаємо немовлятам і дітям. В Україні багато дітей, народжених від сурогатних матерів. У них немає паспорту, й їхні батьки не з ними. У нас було дуже, дуже багато таких випадків.

І як ви вирішуєте такі ситуації?

У цьому випадку має статись три речі – одночасно, у гармонії. В адміністративному питанні потрібно мати дозвіл забрати дитину, отримати паспорт, всі папери для перетину кордону. Медичний компонент – вони немовлята, тож потрібні лікарі, медсестри, неонатальні спеціалісти, люди, що розуміються на дітях, яких ми наймаємо.

І є виконавча складова – взяти дитину, безпечно переправити через зону бойових дій, перетнути кордон і передати родині. Всі ці речі мають бути бездоганними.

Найскладнішою операцією ваша організація називає порятунок американського громадянина Кирила Александрова та його дружини й тещі з полону на Херсонщині. Розкажіть, як це відбувалось.

Кирила хибно звинуватили у тому, що він шпигун, просто тому, що він – американець. Він нічого не робив, просто за те, що він американський громадянин, всі в його громаді знали, що він американець, - тому що навіщо це ховати.

Ми працювали за двома напрямками. Ми були у контакті із Кирилом за два дні до його арешту, що було чудово, а також ми були у контакті із його родиною в Америці. Це дуже допомогло.

У нас було 2 ідеї: вести переговори про звільнення. На жаль, у мене не має важелів впливу. Якщо це викуп, то вони захочуть мільйони, а у нас цього немає. Зазвичай, коли ти ведеш переговори, треба мати щось, що можна їм віддати, а у нас такого не було, тож це було дуже складно. У нас немає російських полонених для обміну, я не уряд. Але це був перший план – це були переговори.

Другий план, який ми розробляли в той час, - це була одностороння операція: знайти варіант забрати його звідти, де він є, і переправити, куди потрібно. Тож ми це й зробили.

Ми опрацьовували багато варіантів. Говорили про те, де його тримали, - це було прямо на Дніпрі. Я міг взяти маленький човен, спуститись вниз по ріці, забрати його з дружиною і поплисти назад. Ми говорили про операцію з повітря чи на землі.

Операція почалась на День перемоги, поки всі у Москві дивились парад, дивились Путіна по телебаченню, аплодували. Ми жартуємо, що у росіян був свій день перемоги, а наступного дня – у нас був свій.

Російський переговорник, з яким ми обговорювали звільнення Кирила, подзвонив нам після того, як він вже був у нас. І він не знав, що він у нас, і сказав: «Давайте продовжувати переговори». Я сказав: «Справа закрита». Він спитав: «І що мені з ним робити?» Я відповів: «Він уже зі мною». Він сказав: «Що?»

Скільки людей у вашій групі?

Ми не видаємо нашу кількість, росіяни нас не дуже люблять, і вони розумні. Але ми дуже, дуже маленька група, менша, ніж думає чимало людей. У нас є також українські партнери, з якими ми працюємо на місцях.

Більшість представників вашої команди мають військове минуле?

Так, зараз уся моя американська група має військове минуле.

У вашій групі всі – не українці? Чому ви ризикуєте, рятуючи українців?

Для нас немає різниці між українськими чи американськими цивільними. Коли країни починають війну, у ній беруть участь політики й військовики. Але посередині залишаються мирні люди, які платять найвищу ціну.

Кирило та його родина щасливо жили на прекрасній фермі у гарній місцині, вони не зробили нічого нікому поганого – ані Україні, ані Росії. Вони просто жили, щасливо, нікого не чіпали. Допоки не прийшла жорстока, жорстока сила і зробила їх жертвами воєнних злочинів. Ось що сталось.

Тож чи важливо, що він – поляк, українець, американець чи китаєць? Ні. Ніхто не заслуговує на таке ставлення. Тому це й є воєнний злочин. Тому що це насильство проти людяності. Кирило та його родина – перші американські жертви воєнних злочинів, які вижили, було багато людей, які не вижили.

З якою метою ви розповідаєте про свою діяльність у медіа?

Звучить смішно, але нам дуже потрібне фінансування. Ми з командою готові працювати, ми любимо виконувати ці операції. Але реальність у тому, що нам потрібні гроші, все коштує чимало.

Ми волонтери, нам не платять. Ми з командою у дорозі – з серпня 2021. І ми не заробляємо. Може, в якийсь момент це зміниться, ми говоримо про це, бо це довгий час, і наші родини не дуже раді, бо вдома треба оплачувати рахунки. Але наші операції дуже дорогі. Але якщо у мене вибір – взяти собі сто доларів чи заплатити їх за бензин в Україні, щоб витягти Кирила, то як я можу на цьому заробити?

Держсектар Блінкен та міністерка у справах Європи та закордонних справ Франції Колонна погодились продовжувати непохитну підтримку України

Держсекретар США Ентоні Блінкен

Держсекретар США Ентоні Блінкен у телефонній розмові привітав Кетрін Колонну з призначенням на посаду міністерки у справах Європи за закордонних справ Франції та обговорив глобальні проблеми, з якими США та Франція бореться разом.

«Держсекретар та міністерка Колонна погодились на важливості продовження непохитної підтримки України та підтримці значної ціни для президента Путіна за його війну за вибором», - йдеться у повідомленні Держдепу.

Сторони обговорили кроки, які Сполучені Штати та Франції можуть здійснити разом, щоб підтримати рух країн, які відповідають умовам, до членства в ЄС. Вони також обговорили НАТО, в тому числі кращі шляхи підтримати Фінляндію та Швецію у їх прагненні приєднатися до Альянсу, як також ключові питання напередодні саміту в Мадриді.

«Обидва погодились не необхідності відповісти на нагальне питання харчової безпеки та продовольчі потреби мільйонів людей в уразливих ситуаціях по всьому світу, які погіршились через брутальну війну Росії проти України», - йдеться у повідомленні відомства.

В матеріалі використані джерела Держлепу США

Більше

XS
SM
MD
LG