Актуально
Навчання військ НАТО в Україні можуть заборонити
Антикризова коаліція погрожує заборонити іноземним військам проводити міжнародні навчання в Україні. В іншому разі комуністи обіцяють повторення торішніх антинатівських протестів. На думку експертів, повторення провокації, яка відбулася у Феодосії, було б рівнозначне оголошенню Антикризовою коаліцією “холодної війни” Європі та Сполученим Штатам.
Провладна коаліція заявляє про намір провалити президентський законопроект про допуск на територію України іноземних військ для участі у щорічних міжнародних навчаннях. Як сказав в інтерв’ю газеті “Сегодня” голова парламентської фракції КПУ Олександр Голуб, “не може бути й мови”, щоб допустити в Україну війська країн-членів НАТО. Якщо вийде не по-їхньому, комуністи обіцяють, за словами Голуба, “активно протестувати, як було у Феодосії”.
Так само безапеляційно висловився депутат від Партії регіонів Олександр Васильєв. За його словами, антикризова коаліція цього законопроекту не підтримає.
Менш категоричні лише соціалісти. Народний депутат від Соцпартії Василь Волга каже, що його фракція визначатиметься, голосувати чи ні, під час обговорення законопроекту. Депутат прогнозує позитивний результат у тому разі, якщо “буде досягнуто порозуміння у діалозі з президентом, чітко визначено цілі й завдання цих навчань, а також буде можливість їх потім контролювати”.
Нагадаємо, що 6 березня Віктор Ющенко подав до Верховної Ради законопроект “Про схвалення рішення Президента України щодо допуску підрозділів збройних сил інших держав на територію України в 2007 році для участі в багатонаціональних військових навчаннях”. Проект, зокрема, пропонує допустити в Україну для планових щорічних навчань військові підрозділи з Росії, США та інших країн.
Торік відсутність згоди Верховної Ради та антинатівські протести у Феодосії призвели до зриву міжнародних навчань, які проводять в Україні починаючи з 1994-го року.
Українські експерти називали Феодосію відвертою провокацією, скоординованою між російськими чільниками, комуністами і Партією регіонів. Якщо провокація матиме продовження, це свідчитиме про намагання Антикризової коаліції кардинально змінити зовнішньополітичний курс України, перетворивши її на російського сателіта. Так вважає директор Інституту зовнішньої політики Григорій Перепелиця:
“Кроки цієї політики дуже чітко прослідковуються. Це відмова не тільки від інтеграції в НАТО, але відмова і від співпраці з Північноатлантичним альянсом, що є нонсенсом, бо 35 країн і навіть сама Росія зараз є партнерами НАТО. І якщо це повториться, то очевидно, Україна навіть порушить всі ті стандарти співпраці, які напрацьовували з 1994-го року, коли Україна долучилась до рамкової угоди “Партнерство заради миру” перша серед країн СНД”.
За словами експерта, наслідки для суверенітету і незалежності України можуть бути жахливими:
“Очевидно, Антикризова коаліція хоче перетворити Україну в таку нестабільну зону для того, щоб щоб ізолювати Україну від євроатлантичних структур і таким чином дати можливість Росії говорити про те, що саме вона є тією країною, яка може забезпечити стабільність у цьому регіоні, і що Україна є сферою її життєво важливих інтересів. Це сателітна політика у найгіршому вигляді.
І власне, навіть Росія так не ставить питання, про повернення до часів “холодної війни”. Антикризова коаліція, очевидно, тим самим хоче оголосити “холодну війну” Європі і Сполученим Штатам Америки”.
Всі новини дня
"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – президент США Джо Байден про посилення атак Росії на Київ. Відео
Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.
- Голос Америки
США, ЄС непокоїть закон Польщі щодо розслідування російського впливу
США та ЄС висловили занепокоєння через прийнятий у Польщі новий закон, який передбачає створення установи, що розслідувала б російський вплив. Закон може створити умови для переслідування опозиції та втручання у вибори, заявили політики в Польщі, а також США та ЄС.
"Ми поділяємо занепокоєння багатьох оглядачів тим, що цей закон щодо створення комісії із розслідування російського впливу можуть використати, щоб блокувати опозиційних кандидатів без відповідного процесу", - заявив речник Держдепу США Метью Міллер.
В ЄС також висловили занепокоєння, що новий закон обмежить доступ громадян до державної служби, а також може бути використаний проти незалежних суддів в Польщі. Європейська комісія "за необхідності без вагань вживатиме заходів", заявив єврокомісар Дідьє Рейндерс.
В понеділок президент Польщі Анджей Дуда підписав закон за яким парламент має створити комісію, що розслідуватиме, чи не підпадали ті чи інші особи під російський вплив з 2007 по 2022 рік. Серед повноважень Комісії буде і обмеження для таких осіб можливості працювати на державній службі.
В статті використано матеріали AFP, AP.
Питання ATACMS для України "все ще на розгляді" – Байден
Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.
"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – заявив він.
На питання, чи вже час для США надати Україні ракети ATACMS, Байден відповів, що "це все ще на розгляді".
Сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Ґрем відвідав Київ 26 травня. Спілкуючись із журналістами, він висловився за надання Україні ракет ATACMS і касетних боєприпасів.
Адміністрація президента США Джо Байдена не планує надавати далекобійні ракети ATACMS Україні, повідомило 10 травня видання Politico із посиланням на джерела.
Спостерігачі ОБСЄ кажуть, що вибори в Туреччині вільні, але не рівні
Європейські спостерігачі на президентських виборах в Туреччині вказали на недоліки виборів, на яких президент Реджеп Таїп Ердоган здобув ще один п’ятирічний термін на посаді.
Об’єднана делегація кількох органів Організації з безпеки і співробітництва у Європі (ОБСЄ) не ставить під сумнів результати голосування, але вказує на проблеми - зокрема на нерівність умов для кандидатів, обмеження й упередженість засобів масової інформації тощо.
...Чинний президент і далі користувався несправедливою перевагою...Фара Карімі
Багато світових лідерів зокрема президент США, прем’єр-міністр Великої Британії, президент Франції і канцлер Німеччини привітали Реджепа Ердогана з перемогою, заявивши про готовність співпрацювати з ним.
Результати виборів визнали також чільні представники Європейського Союзу, але, вітаючи Ердогана з переобранням, вони не згадали про те, що Туреччина має статус країни - кандидата на членство в ЄС.
Процес зближення Туреччини з Євросоюзом був заморожений 2018 року на тлі застережень, що Туреччина «віддаляється від цінностей і стандартів ЄС».
У звіті з попередніми висновками спостерігачів міститься схвальна оцінка того, що другий тур голосування 28 травня в Туреччині був справжнім змаганням двох політичних суперників і підкреслено, що активність виборців була дуже високою.
«Але, як і під час першого туру упереджене висвітлення в засобах масової інформації та брак рівних умов створили несправедливі переваги для чинного (президента)», - йдеться у звіті.
Спостерігачі також вказали на те, що названо «браком прозорості і спілкування» з боку виборчих установ, хоча й визнали, що «з технічної сторони» процеси голосування були організовані добре.
Серед інших проблем під час виборів представники ОБСЄ помітили використання «обома сторонами» дискримінаційної риторики, що розпалювала ворожість разом з, як сказано, «залякуванням представників певних опозиційних партій».
«В умовах обмежень свободи висловлювань ні приватні, ні суспільні ЗМІ не забезпечили редакційної незалежності та неупередженості у висвітленні кампанії, зменшивши виборцям здатність робити поінформований вибір», - кажуть спостерігачі.
Очільниця місії ОБСЄ Фара Карімі зауважила 29 травня, що одним з важливих завдань переможця на виборах в Туреччині буде подолання розколу в турецькому суспільстві.
Чільний представник делегації Ян Петерсен також сказав, що в ОБСЄ готові допомогти Туреччині виправляти недоліки.
Угода щодо збільшення боргового ліміту США: в чому полягає компроміс? Відео
Джо Байден і Кевін Маккарті досягнули домовленості щодо збільшення боргового ліміту США, аби уникнути дефолту. Тепер її фінальне погодження залежатиме від голосування в Конгресі.
Форум