Актуально
Експерти про прорахунки та наслідки війни в Іраку
Чотири роки тому війська Сполучених Штатів у коаліції з партнерами усунули від влади в Іраку режим Гусейна. Але за швидкою перемогою незабаром почалися терористичні акти, спрямовані не лише проти військових, а й проти мирного населення. Сучасний Ірак потерпає від міжусобного насильства. Тому Адміністрація Президента Буша планує збільшити кількість військових в Іраку. Але з таким рішенням погоджуються далеко не всі американці.
Завоювання було швидким, а втрати – незначними. Усунення режиму Саддама Гусейна відбулося порівняно легко. Про це Президент Джордж Буш повідомив з борту авіаносця “Абрагам Лінкольн” у травні 2003-го року.
Утім дедалі частішими ставали атаки повсталих арабів-суннітів та терористів аль-Кайди. Мішенями були не тільки очолені Сполученими Штатами сили коаліції. Від нападів страждало також і мирне населення, зокрема шиїти, які становлять більшість в Іраку. Сполучені Штати не очікували такого насильства. Так вважає експерт-політолог з інституту Боукінгса Майкл О`Галон:
“Насправді не було розробленого плану дій після падіння режиму Гусейна. Це було політичне упущення, ініціативу втримати не вдалося. У результаті виникло почуття хаосу. І наш імідж як визволителів був змарнований”.
Незважаючи на демократичність голосування, яким було ухвалено Конституцію, а відтак обрано уряд, терористам вдалося створити нестабільність і розпалити міжусобне насильство. Вибухи у лютому 2006-го року у Золотій Мечеті шиїтів у Самарі фактично призвели до ескалації громадянської війни.
У січні цього року Президент Буш повідомив про намір збільшити кількість військ в Іраку на понад 20 тисяч військових, щоб припинити насильство в іракській столиці і роззброїти підрозділи бойовиків.
Своєю чергою Прем`єр-міністр Іраку Нурі Аль-Малікі зобов’язався вдатися до ряду політичних кроків. Серед них - угамування міліції шиїтів, яку зокрема очолює радикальний клірик шиїтський Моктада Аль-Садр.
На початку березня Президент Буш висловив впевненість у новій стратегії:
“Ця стратегія забере час. Треба очікувати від аль-Кайди та інших екстремістів спроб зруйнувати її новими терактами, щоб дестабілізувати ситуацію. Однак навіть зараз є підбадьорливі ознаки правильності такої стратегії”.
Добрими ознаками президент назвав розгорнення додаткових підрозділів іракських сил у столиці та збільшення у місті кількості перепусних пунктів. Такі заходи потрібні для того, щоб виграти час, - вважає вашингтонський експерт Джеймс Филлипс із фонду “Спадщина”:
“Навіть тимчасове покращення ситуації у галузі безпеки і зменшення міжусобного насильства є важливим, бо дає іракському уряду додатковий час для спільних дій у залученні до мирного процесу суннітів, приборканні повстанського руху і утвердженні своїх власних повноважень у існуючому вакуумі багатовладдя”.
Утім вибухи продовжують лунати і всі згадані заходи можуть виявитися неефективними. Майкл О’Галон з Інституту Брукінґса вважає:
“Чотири роки війни. І вже рік громадянських бойових сутичок. Я вважаю, що оптимізму тут небагато. Гадаю, що варто застосовувати цю тактику протягом кількох місяців, бо логіка в ній є. Однак повністю покладатися на неї не варто. Тому, поки ми тимчасово вдаємося до подібних дій, готувати план “Б” буде правильною стратегією”.
Це може бути рішення боснійського типу – коли у 1995 році етнічну війну вдалося закінчити укладенням Дайтонської угоди.
Майкл О’Галон каже: “План “Б” у моєму розумінні, це до певної міри виразніший етнічний розділ Іраку, допомога мешканцям країни розселитися у безпечніші для кожної групи райони. Щоб вони змогли спільно розв’язати питання про нафту, визнавати загальні повноваження національного уряду, вирішуючи водночас головні питання урядування на місцевому рівні. Скажімо, у місцях, де більше суннітів, нехай господарює уряд суннітських арабів. Те ж саме стосується курдів, чи шиїтів”.
Згідно з деякими звітами, життя у певних частинах Багдаду нормалізується. Але в Іраку загинуло понад три тисячі сто американських військовослужбовців. І тому більшість опитаних американців вважають іракську війну помилкою. Вони вимагають повернення американських військ додому не пізніше, як через рік. Демократична більшість у Конгресі намагається вплинути на Президента і почати вивід військових сил. Джордж Буш вважає їх заклики помилковими і застерігає, що це може призвести до катастрофічних наслідків.
Всі новини дня
- Голос Америки
“Дипломатичне прикриття": реакція США на візит Сі Цзіньпіна до Москви. Відео
Китай готує “дипломатичне прикриття" для звірств Росії в Україні. Так візит Сі Цзіньпіна до Москви прокоментував держсекретар США Ентоні Блінкен. Він висловив недовіру так званому мирному плану від Пекіна, який лідер Китаю планує обговорити під час візиту до Росії.
Артилерія від ЄС - коли Україна почне отримувати боєприпаси у межах нової угоди? Відео
Євросоюз досяг домовленості відправити Україні мільйон 155-міліметрових снарядів протягом року.
Труни, однотипні постери й російська пропаганда: у Вашингтоні провели "антивоєнний" мітинг
На вихідних поблизу Білого дому у Вашингтоні зібралися мітингувальники проти “нескінченних воєн”, які закликали, серед іншого, скоротити американську підтримку країн, постраждалих від війни, та загалом зменшити бюджет Міноборони США.
Щодо України, то учасники мітингу висловилися за переговори замість військового захисту. Кілька учасників по черзі розмахували російським прапором, виголошуючи тези російської пропаганди про те, що “ворогом є НАТО, а не Росія”.
Протестувальники тримали здебільшого однотипні, заготовлені організаторами постери із застереженнями проти війни з Іраном і Китаєм. Ці постери принесли на мітинг у великих чорних пакетах (як на фото) і роздали людям (на відео нижче видно, як частина людей відмовляється від пропозиції взяти постер).
Перехожим, які опинилися у цей день біля Білого дому, наполегливо роздавали постери. Деякі з них мали такі гасла: "Годуйте людей, а не Пентагон", "Україна. Націоналісти та фашисти, руки геть від Донецька та Луганська". Не всі погоджувалися брати участь у цьому.
Один з учасників протесту поділився із Голосом Америки джерелами, де черпає інформацію. “Найкращими гідами” для себе чоловік назвав Маркса і Леніна.
Інший мітингувальник запевнив, що має багато джерел інформації про війну, але не зміг згадати усі.
Організатори мітингу підготували муляжі трун з прапорами США, України та ще кількох країн. З цими домовинами вони пройшлися ходою біля Білого дому, а також заблокували ними вхід до Washington Post Building за «непохитну підтримку війни» газетою.
Протестувальники вимагали від журналістів видання висвітлити їх демонстрацію та пригадували війну в Іраку, критикуючи її висвітлення у ЗМІ.
Щодо ЗМІ, то мітинг знімали журналісти з Китаю та Росії, зокрема, телеканалу "Россия". Як уже писав Голос Америки, пропагандистські канали цих країн активно використовують подібні виступи та називають такі протести“справжніми голосами американського народу”. Хоча як свідчать опитування у США, найбільшими ворогами своєї країни американці вважають Китай та Росію.
Спростування та пояснення, чому подібний протест не є реальним відображенням настроїв американського суспільства, можна прочитати на сайті Української редакції Голосу Америки, у проєкті Поліграф.
Крім того, Голос Америки неодноразово писав про відсутність ознак готовності Росії до реальних перемовин. Аналіз про те, чому в Києві відкидають можливість перемовин із Москвою, Голос Америки писав в огляді "Чи варто Україні домовлятися з Росією?".
Організатори мітингу режисують ходу з "трунами" від Білого дому до будівлі пресвітеріанської церкви на Нью-Йорк авеню у Вашингтоні:
Участь у мітингу взяв і американський ІТ-інженер Дейв Трауб, який розповів Голосу Америки, що вважає справжнім соромом таку подію:
“Я прийшов сказати цим людям, що Україна - реальна, і війна реальна. Коли ви говорите “миріться з Росією”, то ви насправді кажете “здайте окуповані території для будь-яких звірств, які захоче зробити обвинувачений у воєнних злочинах Володимир Путін".
Здати Україну Росії - це неприйнятно. Українці цього не допустять. Навіть якщо ми припинимо допомогу, вони продовжуватимуть воювати.учасник мітингу Дейв Трауб
“Вони говорять деякі хороші речі, як, наприклад, вільна Палестина, економічна і соціальна справедливість… але здати Україну, щоб отримати ці речі, це не те, що потрібно робити. Просто ні, абсолютно ні”, - сказав Трауб.
Дейв Трауб прожив 12 років у Росії та має друзів як серед росіян, так і серед українців.
“Здати Україну Росії - це неприйнятно. Українці цього не допустять. Навіть якщо ми припинимо допомогу, вони продовжуватимуть воювати”, - сказав він.
Як повідомляв Голос Америки, у Вашингтоні та численних інших містах США упродовж року з часу вторгнення Росії до України регулярно відбуваються мітинги на підтримку України. Крім того, вашингтонські активісти практично щодня виходять з українськими прапорами до Білого дому (де відбувався і згаданий “антивоєнний мітинг”), щоб подякувати за надану підтримку та нагадати про злочини, які щодня здійснює російське військо в Україні.
Дивіться також: Мітинг біля Меморіалу Лінкольна у Вашингтоні до роковин повномасштабного вторгнення РФ в Україну
США стурбовані, що Китай може підтримати план, який не передбачає виведення військ РФ з України
США висловлюють стурбованість тим, що Китай у Росії може домовлятися про перемир'я в Україні, при якому російські війська залишаться на окупованих територіях. Про це повідомив координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі у понеділок, 20 березня.
«Ми стурбовані тим, що натомість Китай повторюватиме заклики до припинення вогню, коли російські сили залишатимуться на суверенній території України», – сказав Кірбі. - «Будь-яке припинення вогню, яке не стосується виведення російських військ з України, фактично ратифікує незаконні завоювання Росією».
Кірбі наголосив, що війна в Україні може закінчитися дуже швидко, як тільки Путін виведе війська з України.
Раніше сьогодні Державний секретар США Ентоні Блінкен також заявив, що без виведення російських військ з України мирний план Китаю не передбачатиме відновлення українського суверенітету і не буде конструктивним.
Держсекретар США прокоментував візит Сі Цзіньпіна до Москви. Відео
Ентоні Блінкен: «Те, що президент Сі їде до Росії через кілька днів після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Путіна, дозволяє припустити, що Китай не відчуває відповідальності за притягнення Кремля до відповідальності за звірства, скоєні в Україні».
Форум