Спеціальні потреби

Актуально

Україна потребує інтенсивного залучення інвесторів

Понад 20 мільярдів доларів вклали інозмені підприємці в українську економіку за часи незалежності. Однак експерти зазначають – Україні потрібно в чотири – п'ять разів більше. Попри намагання влади, за рівнем інвестицій на душу населення країна і досі посідає одне з останніх місць у регіоні.

Американський виробник компютерів компанія “НР” майже два роки тому відкрила у Києві свою філію. Щомісяця вона випускає до 5 тиcяч десктопів. Комп’ютери продають на внутрішньому ринку. Керівництво компанії задоволене фінансовими результатами. Дослідження показують, що доходи українців ростуть і вони частіше можуть дозволити собі купувати дорогі речі, а серед них і комп’ютери компанії “НР”.

Поки що компанія планує збільшити виробництво комп’ютерів на своїй українській філії і постачати їх закордон. Однак зростання оплати праці в Києві може призвести до перенесення конвеєра подалі від столиці. Або навіть його закриття. Представник фірми Сергій Кадулін каже:

“Якщо в якийсь момент з’ясується, що комп’ютери, які виробляють в Чехії, або будь-якій іншій країні будуть більш конкурентним і вигіднішим за ціною для українських споживачів, звичайно “НР” перейде на такі поставки”.

Зростання доходів громадян відчувають і продавці авто. За минулий рік українці купили понад 370 тисяч автомобілів – майже на половину більше, ніж у 2005-му році. Український внутрішній ринок росте вражаючими темпами. Експерт із інвестицій Петро Кошуков говорить – це один із факторів, який приваблює іноземних інвесторів. За рік в Україну вклали понад 4 мільярди доларів.

Але значна частина із цих грошей – не ті інвестиції, які найбільше потрібні країні, вважає експерт. Від продажу іноземцям банків або “Криворіжсталі” – кількість робочих місць в Україні не збільшиться. Адже змінюється лише власник вже працюючого об’єкта.

Радник з питань іноземних інвестицій Петро Кошуков вважає: “Це просто зміщення контролю за підприємствами в бік іноземних інвесторів. Прямих іноземних інвестицій, які створюють нові підприємства тут фактично не спостерігається. Україна все ще програє конкурентну боротьбу за вкладення іноземних інвесторів своїм сусідам. Ми випередили лише Білорусь і Молдову. І за залученням інвестицій ми поки що перебуваємо у хвості. Всі інші країни регіону попереду нас”.

Процедури отримання різноманітних дозволів в Україні – досі складні і забюрократизовані. Гарантії поверення вкладених грошей практично немає. Ще одна потенційна небезпека для інвестора – рейдери. В Україні діє ціла система захоплення привабливих об’єктів. Керівник підприємства “Сатурн” Володимир Чміль говорить, що компанія захищалася від понад півсотні судових позовів. Минулого року на адвокатів витратили мільйон гривень. Об’єктами атак українських рейдерів нерідко стають і іноземні компанії. Володимир Чміль каже, що сьогодні рейдерство в Україні щонайменше на 30% зменшує виробництво, яке можна було б тут розвинути.

Щоб не програвати країнам регіону боротьбу за інвесторів потрібно ще декілька умов. Найперше інтеграція України у світову економіку, вступ до СОТ, нові хвилі приватизації, а також максимальне усунення політичних перешкод.

Вклавши півтора мільярда доларів, Сполучені Штати поки що посідають скромне шосте місце за обсягами інвестицій в Україну, поступаючись Німеччині, Кіпру, Австрії. Американські виробники досі придивляються до цього перспективного, але ризикованого ринку, вкладаючи значно більші суми в інші країни регіону.

Всі новини дня

G-7, ЄС і Австралія далі закручують крани російській нафті й пальному

Міністерка фінансів США Дженет Єллен сказала, що санкції проти російських енергоносіїв спрямовані «на зменшення здатності Росії вести незаконну війну» проти України.

З наближенням річниці лютневого вторгнення Росії в Україну країни G-7 і Європейського Союзу розширили ембарго на російські нафтопродукти, щоб зменшити ресурси Москви для ведення війни проти України.

ЄС та G-7 і Австралія погодилися запроваджувати на міжнародному ринку цінову стелю для російських нафтопродуктів зокрема $100 для дизельного пального і $45 для мазуту.

«Запроваджені нами цінові стелі будуть відігравати вирішальну роль у намаганнях глобальної коаліції, спрямованих на зменшення здатності Росії вести свою незаконну війну», - сказала міністерка фінансів США Дженет Єллен.

Тим часом у Європі набрала чинності заборона на імпорт дизельного пального та інших нафтопродуктів вироблених в Росії.

США, ЄС, Велика Британія та деякі інші ще раніше відмовилися повністю або частково від купівлі в Росії вугілля й транспортованої морем нафти, а також запровадили в грудні цінову стелю для російської нафти на міжнародного ринку - $60 за барель.

Західні уряди сподіваються, що поєднання ембарго з ціновими обмеженнями означатиме, що світовий ринок буде забезпечений нафтопродуктами, але ціни на російський експорт і зменшаться, скорочуючи прибутки Москви.

Надходження від експорту енергоносіїв є життєвоважливим для російського державного бюджету, і згідно з деякими західними оцінками бажана мінімальна ціна нафти для Росії становить $70 за барель.

Загалом запроваджені проти Росії 2022 року міжнародні санкції не мали такого глибокого впливу на російську економіку, якого сподівалися деякі західні лідери, бо Росія зокрема отримала вигоду від світового стрибка цін енергію спричиненого її вторгненням в Україну.

Але агентство Reuters повідомляє, що згідно з офіційними даними міністерства фінансів Росії за минулий січень рівень місячних доходів від продажу російської нафти й газу впав до найнижчого рівня з серпня 2020 р.

Росія намагається компенсувати втрати, переспрямовуючи свій експорт енергоносіїв до таких країн як Китай, Індія та інші, які збільшили споживання російської нафти, користуючись зокрема ціновими знижками.

У Москві західні санкції називають незаконними і такими, що шкодять світовій економіці.

Дивіться також:

Європа ввела заборону на російський дизель

У неділю Європа ввела заборону на російське дизельне паливо та інші нафтопродукти у намаганнях скоротити енергетичну залежність від Москви та доходи Кремля від викопного палива через вторгнення в Україну, повідомляє агентство AP.

Раніше країни "Групи семи" погодились обмежити ціну на дизельне паливо з Росії, щоб дозволити російському дизельному паливу продовжувати надходити до таких країн, як Китай та Індія, і таким чином уникнути раптового зростання цін, яке зашкодить споживачам у всьому світі, одночасно зменшуючи прибутки, що фінансують бюджет і війну Москви.

Ціни на дизельне пальне зросли через відновлення попиту після пандемії COVID-19 та обмеження нафтопереробних потужностей, що спричинило інфляцію інших товарів у всьому світі.

Наразі, як повідомляє AP, 27 країн Європейського Союзу шукають нові поставки дизельного палива зі США, Близького Сходу та Індії, щоб замінити поставки з Росії, яка свого часу забезпечувала 10% загальних потреб Європи в дизельному паливі.

Обмеження ціни в 100 доларів за барель на дизельне пальне, авіаційне паливо та бензин має бути забезпечено шляхом заборони страховим службам і транспортним службам перевозити дизельне пальне з вищою ціною. Більшість цих страхових та транспортних компаній знаходяться в західних країнах.

Це слідує за обмеженням на російську сиру нафту, встановлене у 60 доларів за барель, яке набуло чинності в грудні.

Заборона передбачає 55-денний пільговий період для дизельного палива, завантаженого в танкери до неділі, щоб уникнути нестабільності на ринках. Офіційні особи Європейського Союзу кажуть, що імпортери мали час пристосуватися після оголошення про заборону в червні.

Тільки в грудні, повідомляє AP Росія заробила понад 2 мільярди доларів від продажу дизельного палива в Європу, оскільки імпортери, схоже, запасалися додатковими закупівлями перед вступом в дію заборони.

Європа вже заборонила російське вугілля та більшість сирої нафти, тоді як Москва припинила більшість поставок природного газу.

В матеріалі використані джерела AP

Українському студенту у США під час баскетбольної гри кричали "Росія". Команда-суперник попросила вибачень

Киянин Макс Шульга (справа) під час гри команд Utah State Aggies проти Colorado State Rams. 4 лютого 2023. Фото: Isaiah J. Downing-USA TODAY Sports/Reuters

Університетська баскетбольна команда Colorado State Rams принесла вибачення за те, що її вболівальники скандували "Росія" на адресу українця з команди-супротивника Utah State Aggies Максу Шульзі.

Вигуки лунали від "невеликої групи осіб" з трибун й вони були чутні в телевізійній трансляції гри на калані CBS, коли Шульга виходив на лінію штрафного кидка в другій половині матчу. Зрештою команда, в якій грає українець, перемогла 88 проти 79, зокрема, завдяки успішному кидку Шульги на останніх секундах.

"Від імені команди університету Colorado State ми приносимо вибачення студенту-спортсмену та команді університету Utah State, - йдеться в серії твітів. - Це є порушенням нашої непохитної віри в Політику спортивної порядності Маунтін-Вест (ліги західних американських штатів - ред.) і принципів спільноти університету".

Там додали: "Кожен учасник, студент і вболівальник повинні почувати себе бажаними на наших майданчиках, і те, що таке сталося, неприпустимо в університеті штату Колорадо".

Тренер Rams Ніко Медвед також написав вибачення у Twitter: "Я дуже поважаю (команду університету штату Юта) і Макса Шульгу. У нас чудові фанати та студенти, але це неприпустимо! Мої щирі вибачення".

Сім'я Шульги живе у Києві, сам хлопець вчився у школі в Іспанії.

Папа Римський заявив про готовність зустрітися з Зеленським та Путіним

Папа Римський Франциск

Папа Римський Франциск запевнив, що він готовий провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським та російським лідером Володимиром Путіним, пише Rai News.

«Я відкритий для зустрічі з обома президентами – Україною та Росією», – заявив понтифік під час пресконференції.

Він також додав, що досі не відвідав Київ, оскільки зараз ще немає можливості приїхати до Москви. Але Папа зазначив, що просить про діалог.

Папа Римський Франциск 9 січня у щорічній промові перед акредитованими у Ватикані дипломатами заявив, що війни, подібні до війни в Україні, де цивільні території піддаються безладному знищенню, «є злочином проти Бога та людства».

Раніше у різдвяній промові 25 грудня папа Римський Франциск згадав про «українців, які переживають це Різдво в темряві, холоді, далеко від своїх домівок через знищення, спричинені десятьма місяцями війни».

Як у США виготовляють артилерійські снаряди для України - репортаж NYT

Український військовик використовує американський зенітно-ракетний комплекс Stinger на Миколаївщині, 11 серпня 2022. REUTERS/Anna Kudriavtseva

Щодня у США виробляють понад 460 артилерійських снарядів, більшість з яких іде в Україну. Журналісти газети The New York Times отримали дозвіл від Пентагону відвідати заводи Міноборони США із виготовлення боєприпасів: у Скрентоні, штат Пенсильванія, виготовляють корпуси, а в Міддлтауні, штат Айова, - наповнюють їх вибуховою речовиною і пакують для відправлення.

Фабрика у Скрентоні почала виготовляти корпуси до боєприпасів іще у 1950-х роках під час Корейської війни. Там 10-метрові сталеві балки розрізають, нагрівають до понад 1000 градусів за Цельсієм і завдяки роботизованій техніці переплавляють на заготовку. "По 40 снарядів за один раз упаковують у лотки, які подають у довгу піч для чотиригодинного процесу термічної обробки, завдяки якому сталь розбивається на дрібні смертоносні шматки, коли снаряд вибухає", - йдеться у статті.

Після охолодження, токарського верстата й фарбування у Скрентоні снаряди відправляють до Айови, де "порожні болванки перетворюються на зброю". Там боєприпаси наповнюють вибуховою речовиною IMX-101 - знімати в одному з приміщень заборонено, адже будь-яка електроніка через її статичну електрику може спричинити детонацію вибухових речовин у повітрі.

Після того "рентгенівські промені виявляють будь-які порожнечі всередині снарядів, які можуть перешкоджати їхнім бойовим характеристикам. Це одна з останніх перевірок якості зброї".

Виготовлення цих снарядів на обох заводах забирає кілька тижнів, йдеться у репортажі.

Журналісти видання описують ретельний процес перевірок на багатьох етапах, після чого снаряди випробують. "Палети з 24 снарядів забирають краном і переміщуються в сусіднє приміщення, де на них чекають вагони на двох залізничних коліях. Частина снарядів буде відправлена в Юму, штат Аризона, де їх оснастять детонаторами та випробують на гаубицях. Якщо вони пройдуть тест, решта партії у десятки тисяч снарядів, виготовлених того місяця, будуть схвалені для використання та сертифіковані для бойових дій. Більшість поїде в Україну".

NYT пише, що Пентагон планує наростити виробництво на цих потужностях до 90 тисяч на місяць за два роки.

Нагадаємо, 3 лютого адміністрація президента Джо Байдена оголосила про додаткову безпекову допомогу Україні на загальну суму майже 2.2 мільярда доларів. Оголошений пакет включає критично важливі засоби протиповітряної оборони, броньовані машини піхоти та інше обладнання, включно з протитанковими ракетами Javelin, артилерійськими боєприпасами, звичайними ракетами та ракетами великої дальності для наданих раніше HIMARS.

Більше

XS
SM
MD
LG