Спеціальні потреби

Актуально

Рада відмовилась виконувати рішення президента

В Україні офіційно опубліковано Указ про розпуск парламенту, підписаний президентом напередодні, увечері 2 квітня. Водночас Верховна Рада і уряд відмовляються підкорятися рішенню глави держави. Парламентарі направили до Конституційного Суду подання з вимогою невідкладно перевірити Указ на відповідність основному законові. Детальніше про це у розмові Ігоря Гулявого із київською кореспонденткою Оксаною Лігостовою.

ІГ: Оксано, яка ситуація у столиці в перший день після прийняття Указу про розпуск парламенту?

ОЛ: Слід сказати, що всупереч похмурим прогнозам про протистояння і можливе кровопролиття, у Києві досить спокійна атмосфера. Ніч після указу минула без жодних ексцесів. Сьогоднішній день був хоч сповнений подій та сенсаційних заяв, але якихось нештатних ситуацій немає.

ІГ: До яких дій вдається Верховна Рада?

ОЛ: Сьогодні вона продовжила екстрене засідання, розпочате вчора після оголошення про розпуск парламенту. Йдеться лише про депутатів провладної коаліції, опозиція зібрання ігнорує. У парламенті звучали вкрай різкі оцінки рішення президента. Коліціянти заявляли про державний переворот. Погрожували Віктору Ющенку достроковими президентськими виборами, вимагали від нього скласти повноваження і йти у відставку.

Віктор Янукович закликав президента скасувати указ, а Верховній Раді та уряду він запропонував працювати, як і раніше до того часу, поки буде винесене рішення Конституційного Суду щодо легітимності Указу про розпуск. Члени коаліції вже направили своє подання до суду і просять суддів засідати цілодобово, аби лиш розглянути це подання за рекордний термін – п’ять днів.

Коаліція також скасувала повноваження Центрвиборчкому і поновили попередній склад ЦВК на чолі з одіозним Kіваловим, який був причетним до фальсифікації минулих президентських виборів. Таку постанову Рада пртийняла ще вчора вночі. Окрім того, парламентарі заборонили Нацбанку фінансувати вибори.

ІГ: Якою була реакція президента?

ОЛ: Глава держави вже призупинив дію згаданих постанов, адже після розпуску Верховної Ради всі її рішення є нелегітимними. Він також звернувся із відповідним поданням до Конституційного Суду.

Сьогодні Ющенко мав низку важливих зустрічей. Він зустрічався із представниками країн Великої Вісімки, представниками Єврокомісії в Україні, з очільниками облдержадміністрацій, керівниками силових відомств. Зокрема від керівника Служби безпеки Валентина Наливайченка президент отримав запевнення в тому, що СБУ захистить ЦВК і конституційну владу в Україні. А голова ЦВК Ярослав Давидович зазначив, що Центрвиборчком до дострокових виборів готовий.

Глава держави зустрівся також із прем’єром і попередив його, що як головнокомандувач збройних сил, не допустить силового розвитку подій.

ІГ: Оксано, Указ про розпуск парламенту вже опублікований і діє. Але, як виглядає, досі залишаються сумніви у його відповідності Конституції. Як таку ситуацію коментують експерти і сам Президент?

ОЛ: Сьогодні Указ офіційно опублікований, хоча і не в парламентській газеті “Голос України”, і не в “Урядовому кур’єрі”. Указ надрукувало нове видання “Президентський вісник”, яке має статус офіційного. Що ж до легітимності Указу тривають палкі суперечки. Конституція передбачає лише три підстави для розпуску парламенту і цих підстав на разі нема. Проте, як кажуть експерти, президент керувався якщо не буквою, то духом Конституції і як гарант основного закону він вимушений був захистити Конституцію від зазіхань. Тобто в умовах, коли Рада приймала незаконні, неконституційні рішення, а Конституційний Суд мовчав вісім місяців, Ющенку не залишалося просто іншого вибору. Це залишається питанням Конституційного Cуду. І доки він свого рішення не повідомить, цей Указ треба виконувати.

ІГ: Оксано, що зараз відбувається на київських майданах?

ОЛ: Майдан Незалежності, який звикли сприймати, як традиційний форпост помаранчевих сьогодні окупували біло-блакитні. Там зібралося дві-три тисячі прихильників Партії регіонів, соціалістів і комуністів, напнули два десятки наметів, гучно увімкнули музику. Великого натхнення чи ентузіазму на обличчях у присутніх непомітно. Представників помаранчевих сил на Майдані поки що нема. Тривають також пікети прихильників провладної коаліції у Маріїнському парку.

Варто зазначити, що сам спікер Олександр Мороз запропонував накласти мораторій на будь-які вуличні акції до того часу, поки Конституційний Суд винесе свій вердикт.

Всі новини дня

Евакуація з Маріуполя – як волонтеру Денису Мініну вдається рятувати людей з окупації. Відео

У зруйнованій 6 жовтня багатоповерхівці в Запоріжжі був волонтерський склад Дениса Мініна. До 24 лютого він працював ведучим одного з українських телеканалів, а тепер став волонтером, який допомагає евакуювати людей з окупованого рідного Маріуполя.

У Празі відкрили перший саміт Європейської політичної спільноти. Відео

У Празі відкрили перший саміт Європейської політичної спільноти. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:11 0:00

«Протистояти злу важко, але ми знаємо, що правда перемагає» – з таким посланням прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала відкрив перший саміт Європейської політичної спільноти у Празі – нового форуму практично усіх держав Європи, крім Росії. Яке ж місце у форумі відведено Україні?

Рафаель Ґроссі: позиція МАГАТЕ полягає в тому, що ЗАЕС - це український об’єкт

Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі на прес-конференції в аеропорту Відня після повернення з України, де він зі своєю командою відвідав Запорізьку атомну станцію. Австрія, 2 вересня 2022 року.

Голова міжнародної агенції з ядерної енергетики назвав Запорізьку АЕС українською, заперечуючи твердження президента Володимира Путіна про те, що станція тепер належить Росії.

"Позиція МАГАТЕ полягає в тому, що цей об’єкт є українським. Але я не вдаюся в коментарі щодо розвитку воєнних подій", – сказав голова МАГАТЕ Рафаель Ґроссі на прес-конференції в Києві після переговорів з президентом України Володимиром Зеленським.

За його словами, "це питання стосується міжнародного права". "Тут конфлікт, тут війна. Ми хочемо, щоб ця війна припинилася. Війна повинна припинитися негайно", – сказав голова МАГАТЕ.

У середу Путін підписав указ, згідно з яким Запорізька АЕС мала стати "федеральною власністю" РФ. Російські війська захопили станцію у березні, але на ній продовжував працювати український персонал, який, за словами Ґроссі, "працює в майже нестерпних умовах".

"Стрес, невизначеність, вони не знають, що може статися", – наголосив він.

Голова української державної атомної енергетичної компанії "Енергоатом" Петро Котін того ж дня заявив, що бере станцію під контроль і керуватиме нею з Києва після того, як російські військові затримали, а потім відпустили директора станції Ігоря Мурашова.

Міжнародне агентство з ядерної енергії закликало створити навколо станції демілітаризовану зону для того, щоб бойові дії не створювали ядерної небезпеки.

"Ми не змінюємо нашу лінію, ми продовжуємо говорити про те, що має бути зроблено, щоб, по суті, уникнути ядерної аварії на АЕС. Що все ще є дуже, дуже реальною можливістю", – сказав Ґроссі у Києві.

Як заявив голова МАГАТЕ, на даний момент організація не має "жодних ознак" того, що Росія намагається підключити станцію до російської мережі.

За його словами, перемикання з однієї мережі в іншу є складним технологічним процесом, на який потрібно багато часу і який би був помітний.

"Це потребує, може потребувати серйозної інфраструктурної роботи. Отже, ми б про це знали, ми б побачили, що якби щось відбувалося", – сказав Гроссі. - "У нас двоє співробітників (на станції), і ми збираємося збільшити групу до чотирьох".

Після поїздки до Києва генеральний директор МАГАТЕ планує вирушити до Москви, щоб досягти угоди щодо "зони ядерної безпеки та безпеки" навколо Запорізької АЕС.

Макрон: Європейська політична спільнота потрібна для обговорення спільної стратегії Європи. Відео

«Мета полягає в тому, щоб поділяти однакове розуміння становища, яке впливає на Європу і виробляти спільну стратегію.Це в наших інтересах - зустрітися тут і накреслювати разом наше майбутнє. Ось для цього і є Європейська політична спільнота», - заявив президент Франції Еммануель Макрон.

МВФ вчетверте погіршив прогноз для світової економіки

Крісталіна Георгієва під час виступу в Джорджтаунському університеті в четвер.

Міжнародний валютний фонд вчетверте погіршив прогноз світової економіки на наступний рік. Нові оцінки буде оприлюднено в Світовому економічному прогнозі, який Фонд опублікує наступного тижня, заявила директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва.

Раніше Фонд прогнозував зростання економіки світу на 2,9% в 2023 році. На 2022 рік прогноз зростання залишається незмінним - на рівні 3,2%.

В 2021-222 роках світова економіка рухалась від ні на що не схожої кризи - пандемії - до іншого безпрецедентного шоку - війни", - твітує Георгієва.

Світова економіка втратить 4 трильйони доларів випуску від теперішнього часу до 2026 року, що еквівалентне економіці Німеччини, поділилась оцінками МВФ Георгієва у виступі в Джорджтаунському університеті в четвер.

Промова прозвучала перед засіданням Світового банку та МВФ, запланованим на наступний тиждень.

Більше

XS
SM
MD
LG