Спеціальні потреби

Актуально

Вільям Міллер: Криза в Україні – шанс на очищення

Колишній посол США в Україні Вільям Ґрін Міллер вважає, що Україна сьогодні переживає глибоку кризу, результати якої визначатимуть її майбутнє. Вiн каже, що причиною кризи, є глибоке незадоволення людей діяльністю влади та корупція в усіх базових владних інституціях.

Вільям Міллер зазначив: “Що сталось з часу Помаранчевої революції, яка була по своїй суті декларацією незалежності від партії влади, це була декларативна вимога, що люди мають право визначати першочергові завдання для вирішення. Саме це вони і вимагали на Майдані – зупинити корупцію, посадити злочинців у тюрми, підтримувати людей, мати достойний уряд, який буде працювати відповідно до закону та волі людей. І я згадую як Ющенко, Тимошенко та й Мороз казали – якщо ми вас зрадимо, прийдіть до нас, скажіть нам, що ми зробили не так, позбавте нас влади – це саме те, що зараз вiдбувається”.

Тобто сьогодні, вважає посол Мiллер, з'явився шанс на очищення. Але по суті вирішити цю кризу можуть лише люди, оскiльки усі зараз перебувають під підозрою – парламент, суди, законодавці, можновладці. І тому вибори, пiдкреслює посол, це єдиний шлях, коли люди ще раз муситимуть висловити свою позицію щодо майбутнього України.

Що ж до формування політичного ландшафту, то Вільям Міллер відзначив, що Україна сьогодні рухається в напрямку двопартійної системи.

“Я притримуюсь позиції, що ми бачимо розвиток двопартійної системи. Соціалістична партія розколeться і розчиниться в обидвох, Комуністична партія децентралізується та розчиниться в обидвох і усі малі групи знайдуть своє місце у двох широких політичних партіях.

Я думаю, що політика в Україні будуватиметься на двох партіях, які будуть дуже близькими довгий період часу і це не буде давати можливості новій генерації прийти до влади. Тому велика роль сьогоднішніх політичних лідерів – створити парасольку для приходу нової генерації”.

Колишній посол США в Українi також вважає, що необхідно реалістично і прагматично підійти до сьогоднішньої кризи і вже після виборів почати процес зміни Конституції, сьогоднішньою редакцією якої, як виглядає, незадоволена жодна політична сила.

Після виборів необхідно буде створити нову конституційну комісію із залученням найкращого інтелекту держави з метою підготовки нового найвищого закону держави. Але дуже важливою у цьому процесі Вілям Міллер вважає роль українців, які шляхом референдуму мають затвердити новий проект Конституції.

Всі новини дня

«Українці вивчили уроки Голокосту. Вони створили сильну армію» – Зісельс

Президент України Володимир Зеленський бере участь у церемонії вшанування пам’яті жертв Голокосту в Бабиному Яру. Київ, Україна, 27 січня 2023 року. REUTERS

У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, що відзначається 27 січня на честь звільнення в’язнів табору смерті Аушвіц-Біркенау у 1945 році, політики, громадські діячі та представники єврейських громад нагадали, що злочини проти людяності знову відбуваються на території Європи.

«Не вивчення уроків Голокосту, Голодомору, геноциду вірмен та депортації кримськотатарського народу приводять людство до нових трагедій, війн, військових злочинів, геноцидів. Ми зараз це добре бачимо по агресивній війні, яку росія розв’язала у 2014 році проти України. Буча, Ірпінь, Бородянка, Харків, Маріуполь та багато інших тимчасово окупованих росією місць в Україні явили світу ще одну світову трагедію, яку можна поставити у ряд минулих страшних злочинів проти людства», – написав у мережі Facebook співпрезидент Асоціації єврейських організацій і громад (Ваад) України і виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України Йосиф Зісельс.

В інтерв’ю «Голосу Америки» колишній радянський дисидент та полів'язень сказав, що «українці засвоїли уроки Голокосту за 30 років незалежності країни».

«Зокрема, українці засвоїли, що для того, щоб не допустити власного знищення з боку агресивного сусіда, треба бути сильною країною, передусім у воєнному сенсі. І ми бачимо, як за останні вісім років Україна сильно зміцнила свою армію. І ця армія є гарантією того, що будь-який негідник, який прийде до нас, не зможе так легко знищити українців, як це було під час Другої світової війни з євреями», – сказав Зісельс.

Посолка України у США Оксана Маркарова також каже, що Україна вшановує пам'ять невинних жертв нацистського режиму і водночас «бореться за нашу свободу та домівки від російських загарбників».

«Ми пам’ятаємо уроки Голокосту та боремося невпинно, щоб слова «ніколи знову» справді означали «ніколи знову».

Під час церемонії вшанування жертв Голокосту в Києві за участю президента України Володимира Зеленського посолка Великої Британії Мелінда Сіммонс сказала, що Голокост торкнувся і її родини, і що людські трагедії повторюються на українській землі знову у зв’язку з російською агресією.

«Я говорила про своє сімейне коріння в Україні. Що сталося з моєю родиною. І паралелі з російським вторгненням», – написала британська дипломатка у Twitter.

Литовський політик, член Європейського парламенту Петрас Ауштревічюс також провів паралель між подіями 78-літньої давності та сьогоденням.

«Пам'ять про Голокост і боротьба з антисемітизмом залишаються нашим обов'язком, оскільки зараз ми стикаємося з новою геноцидною агресією з боку Росії проти України. Ніколи не забувайте, боріться за справедливість!» – написав політик у Twitter.

Провідний французький політичний коментатор Ніколя Тензер нагадує, що уроки Голокосту полягають, зокрема у тому, щоб минуле не перешкоджало розуміти сучасне. Він проводить паралелі між Путіним і Гітлером і каже тим, хто переконаний, що трагедії 20 століття не можуть повторитися, що применшення «українського геноциду» розв’язує руки Росії творити нові злочини

«Будь-яка тривіалізація (з аргументами, що Путін — не Гітлер, війна Росії проти України — це не Друга світова війна, український геноцид — Путін — не Голокост — і що?) служить ворожій пропаганді", - каже він.

Раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту сказав, що попередити наступні геноциди світ зможе у тому випадку, якщо не буде байдужим до злочинів.

«Ми знаємо й пам’ятаємо, що байдужість убиває разом із ненавистю. Байдужість і ненависть завжди тільки вдвох здатні творити зло. Тому так важливо, щоб кожен, хто цінує життя, проявляв рішучість, коли треба рятувати тих, кого ненависть прагне знищити», – закликав він.

«І сьогодні ми повторюємо ще вагоміше, ніж раніше: ніколи знову – ненависті; ніколи знову – байдужості. Що більше народів світу подолають байдужість, то менше простору у світі залишиться для ненависті», – додав президент Зеленський у своєму зверненні.

А тим часом у Москві під час відзначення Дня пам’яті жертв Голокосту президент Росії Володимир Путін повторив заяву про те, що «неонацисти вчиняють злочини в Україні». Як нагадує агентство AFP, це звинувачення Москва використовувала для виправдання своєї військової агресії проти України.

Російська незалежна англомовна газета Moscow Times нагадує, що твердження Путіна про те, що Росія розпочала «спеціальну військову операцію» в Україні з метою її «денацифікації», були заперечені урядом України та єврейською громадою країни.

Внаслідок геноциду євреїв під час Другої світової війни загинули близько 6 мільйонів людей.

Як повідомляв «Голос Америки», виступаючи у Давосі, керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що з початку широкомасштабної російської агресії в Україні зареєстрували 80 тисяч злочинів російських військових, понад 9 тисяч загиблих мирних жителів, у тому числі 453 дитини.

Міжнародні правозахисні організації стверджують, що «російські війська вчинили низку порушень міжнародного гуманітарного права». Зокрема, у звіті міжнародної неурядової організації Human Rights Watch йдеться про «невибіркові та непропорційні бомбардування та обстріли цивільних територій, які вразили будинки, медичні та освітні заклади. Також правозахисники кажуть, що на окупованих територіях російські або пов’язані з Росією сили «вчиняли явні воєнні злочини, включаючи тортури, страти без судочинства, сексуальне насильство та насильницькі зникнення».

Україна та країни Групи семи» прагнуть створити спеціальний міжнародний механізм для притягнення до відповідальності російських політичних лідерів та відшкодування за руйнування, спричинені вторгненням Росії.

Київ викликає посла Угорщини після того, як Орбан назвав Україну "нічийною землею"

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час відзначення 65-ї річниці Угорської революції 1956 року, 23 жовтня 2021. (AP Photo/Laszlo Balogh)

МЗС України викликає посла Угорщини після того, як угорський прем'єр Віктор Орбан під час спілкування із журналістами порівняв Україну із "Афганістаном" і назвав її "нічийною землею". Про це повідомив речник МЗС Олег Ніколенко.

"Чергове зневажливе висловлювання Віктора Орбана на адресу України. Такі заяви є категорично неприйнятними. Будапешт продовжує курс на свідоме руйнування угорсько-українських відносин, суттєво підважуючи можливість ведення подальшого діалогу між двома сусідніми країнами", - написав представник українського зовнішньополітичного відомства і додав, що Київ залишає за собою "право вжиття й інших заходів реагування".

У розмові з медіа Орбан заявив, що Захід перебуває "у стані війни з Росією" і що "Захід повинен зрозуміти, що Путін не може дозволити собі програти, і він не програє, тому що його чекають переобрання наступного року, і він не може балотуватися як президент, який програв війну", цитує видання The American Conservative.

Як пише видання, Орбан вважає, що "Росія не може допустити присутності НАТО в Україні", а оскільки Росія не змогла швидко перемогти Україну, зараз "мета Росії – зробити Україну некерованою руїною, щоб Захід не міг претендувати на це як нагороду" і "у цьому вони вже досягли успіху". "Зараз це - Афганістан, ничійна земля", - сказав журналістам угорський лідер.

Тим часом нині стало відомо, що Москва вимагає, щоб посол Латвії виїхав упродовж двох тижнів, пише Радіо Свобода. Раніше Рига заявила, що посли припинять свою роботу у Росії 24 лютого – у річницю вторгнення російської армії в Україну.

Латвійська влада повідомила про зниження рівня дипломатичних відносин із Росією до тимчасових повірених, пояснивши це "жорсткою агресією Росії проти України" і солідарністю з Естонією, адже перед цим Росія за своїм рішенням знизила рівень дипломатичних відносин із Естонією.

Рівень дипвідносин Росії із Литвою, був знижений ще минулого року з ініціативи цієї країни після російського вторгнення в Україну.

При цьому напередодні посольство США в РФ повідомило, що до Москви прибула нова очільниця дипвідомства Лінн Трейсі, яка раніше обіймала посади посолки США у Вірменії, старшої радниці у справах Росії у Бюро у справах Європи та Євразії у Держдепі та заступниці посла США в Росії. У Кремлі заявили, що нова посолка в Москві, не зможе покращити відносини між двома країнами через те, що там назвали "гібридною війною" Вашингтона проти Росії.

В Білому домі відреагували на повідомлення про можливу співпрацю РФ з талібами

Бойовик Талібану у Кабулі, 26 грудня 2022 року. AP Foto/Ebrahim Noroozi

Білий дім наразі не має жодних підтверджень про можливу співпрацю Росії із Талібаном, зокрема, щодо буцімто російського запиту про американську зброю, наявну на території Афганістану, для її використання у війні проти України. Про таку можливість повідомило британське The Sun з посиланням на неназвані джерела.

Координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США, відповідаючи на запитання журналістки Голосу Америки щодо того, наскільки Білий дім стурбований тим, що Росія може спробувати отримати цю зброю.

“Я не можу підтвердити повідомлення про те, що Талібан розглядає можливість відправки зброї і спроможностей росіянам... Але якщо це правда, то, безсумнівно, суперечить тому, що Талібан каже про свої цілі. Щодо зброї та систем, то… афганські сили національної безпеки отримали певне обладнання від Сполучених Штатів, але воно належало афганцям і вони покинули його, коли вирішили, що не будуть воювати за свою країну. І деякі з цих систем, деякі з тих спроможностей, потрапили у розпорядження Талібану. Знову ж таки, ми не маємо жодних відомостей про те, де саме знаходяться всі ці системи, що вони собою представляють, як використовуються. Допевне, немає жодних ознак того, що Талібан хоче експортувати”, - сказав Кірбі.

Посадовець також зауважив, що обладнання, яке залишилось в Афганістані у серпні минулого року, коли американські військові залишили аеропорт, було виведено з ладу талібами: літаки, наземні транспортні засоби. "Думаю, єдине, що ми залишили там - це декілька транспортних засобів, які дозволяють їм підтримувати роботу аеропорту”, - сказав Кірбі.

Він також наголосив, що Талібан, якщо серйозно ставиться до бажаного ним міжнародного визнання, мусить виконувати свої зобов’язання, зокрема щодо прав жінок та дівчат.

Як повідомляв Голос Америки, після виводу американських військ, афганські збройні сили швидко здали зброю та позиції Талібану. Пентагон не дає точної оцінки скільки одиниць зброї отримали бойовики, однак оглядачі вказують, що вартість цієї зброї може сягати мільярдів доларів.

Росія та Пакистан під час двосторонніх переговорів у середу наголосили на необхідності «практичного залучення» афганського Талібану, але виключили офіційне визнання ісламістських правителів, доки вони не вирішать міжнародні проблеми щодо прав жінок та інклюзивного управління. Уповноважений президента Росії в Афганістані Замір Кабулов очолив делегацію на переговорах з офіційними особами Пакистану в Ісламабаді та поінформував про свої зустрічі на початку цього місяця з Талібаном у Кабулі, повідомляє Голос Америки.

Кабулов сказав, що Москва продовжує співпрацювати з Талібаном, але не розглядає надання легітимності фактичним правителям Афганістану «наразі», - повідомили Голосу Америки офіційні пакистанські джерела, причетні до зустрічей у середу.

Коротке повідомлення уряду Пакистану у Twitter після зустрічі Кабулова з заступницею міністра закордонних справ Хіною Раббані Хар, вказало, що обидві сторони "наголосили на необхідності практичного залучення тимчасового афганського уряду".

Польща надасть Україні ще 60 танків, включаючи 30 PT-91 Twardy

Польський танк PT-91. REUTERS/Kacper Pempel

Польща надасть Україні 60 модернізованих танків додатково до обіцяних раніше 14 танків Leopard 2. Нова поставка включатиме 30 танків PT-91 Twardy. Про це заявив прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецькі.

В ефірі канадського телебачення CTV в п'ятницю Моравецькі відзначив роль в Польщі у тому, щоб "стати прикладом" для союзників і переконати їх щодо надання танків Україні

Президент України Володимир Зеленський подякував польським колегам та народу Польщі у Twitter.

“Як і 160 років тому, ми разом, але цього разу у ворога немає шансів. Разом переможемо!” - написав Зеленський.

І інтерв'ю для Sky News президент Зеленський сказав, що для наступальних дій “на своїй землі” та для захисту свого народу Україні потрібно наразі 300-500 танків.

PT-91 Twardy — це бойовий танк, створений на основі конструкції радянської моделі Т-72.

Як повідомляв Голос Америки, вчора міністр оборони США Ллойд Остін подякував Польщі за готовність надати Україні танки Leopard. Польський уряд ще 23 січня подав заявку на отримання дозволу для експорту 14 танків Leopard 2 до України.

Дивіться також:

Міністр фінансів США говорила про Україну під час візиту до Африки

Міністр фінансів США Дженет Єллен біля сонячної батареї в Південній Африці, 27 січня 2023 року

Міністр фінансів США Дженет Єллен у суботу завершує 10-денний візит до Африки, який включав візити до Сенегалу, Замбії та Південної Африки.

Під час поїздки Єллен наголосила на важливості континенту, сказавши, що «стратегія Сполучених Штатів щодо Африки зосереджена навколо простого визнання: Африка формуватиме майбутнє світової економіки».

Минулого року адміністрація президента США Джо Байдена оголосила про свою нову стратегію щодо країн Африки на південь від Сахари в серпні та провела саміт лідерів США та Африки в грудні.

Аналітики кажуть, що США збільшують взаємодію з Африкою після обмеженої уваги, яку вони приділяли континенту за президентства Дональда Трампа. Китай залишається провідним торговим партнером в регіоні і продовжує домінувати там економічно, тоді як Росія працює над зміцненням військових і дипломатичних зв’язків.

Єллен прибула невдовзі після візиту міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова до Південної Африки, яка офіційно зайняла нейтральну позицію щодо війни в Україні та планує провести суперечливі спільні військово-морські навчання з Росією та Китаєм біля узбережжя міста Дурбан наступного місяця.

Міністр Південної Африки Наледі Пандор та міністр закордонних справ Росії Лавров, 23 січня 2023 року
Міністр Південної Африки Наледі Пандор та міністр закордонних справ Росії Лавров, 23 січня 2023 року

Боб Векеса, голова Африканського центру вивчення Сполучених Штатів у Йоганнесбурзі, сказав, що час візитів показує, що Росія та США намагаються привабити Африку.

"Чи випадково міністр закордонних справ Росії Лавров і міністр фінансів США Дженет Єллен здійснили свою африканську поїздку на початку року, збігаючись, фактично майже зустрівшись? – сказав Векеса. – На мій погляд, це не випадковість, оскільки йде велика геополітична битва, яка щойно загострилася протягом кількох місяців після першого вторгнення Росії в Україну».

Брукс Спектор, помічник редактора південноафриканської газети Daily Maverick і американський дипломат у відставці, повторив цю думку.

«Зараз конкуренція на африканському континенті між Росією та Сполученими Штатами, Китаєм і Сполученими Штатами значно помітніша та в багатьох відношеннях значно більша, ніж десятиліття або близько того тому, — сказав Спектор. – Звичайно, для Росії це виклик геополітичний і безпековий, тоді як для Китаю виклик переважно економічний і торговельно-орієнтований».

Єллен використала свою поїздку, щоб розкритикувати як Пекін, так і Москву. Її зауваження в Замбії про те, що Китай «перешкоджає» реструктуризації великого боргу країни викликали гнів Пекіна. Вона також звинувачує «жорстоку війну Росії» у підвищенні цін на енергоносії та спричиненні відсутності продовольчої безпеки в Африці.

Міністр фінансів США Дженет Єллен купує місцевий мед в Замбії, 24 січня 2023 року
Міністр фінансів США Дженет Єллен купує місцевий мед в Замбії, 24 січня 2023 року

США є третім за величиною торговим партнером Південної Африки. Єллен оголосила про створення нової спільної цільової групи, спрямованої на запобігання торгівлі дикими тваринами, пообіцяла збільшити торгівлю та інвестиції та похвалила країну за прагнення подолати поточну енергетичну кризу та залежність від вугілля, шляхом участі в програмі США «справедливий енергетичний перехід».

Але поки що під час свого візиту до Південної Африки Єллен, яка мала закриту зустріч із президентом Сірілом Рамафозою, утримувалася публічно від розмов про майбутні військово-морські навчання чи позицію Преторії щодо України.

Спектор сказав, що теми, які зазвичай не охоплюються міністром фінансів, швидше за все, з’являться «незалежно від брифа».

«Коли міністр Єллен прибула, у неї була ціла низка питань, які потрібно було вирішити, цілий ряд речей, деякі з яких виходили за межі більш звичайних тем, про які міністр фінансів могла поговорити, включаючи, що не дивно, російське вторгнення в Україну".

Міністр фінансів США Дженет Єллен та міністр фінансів Південної Африки Енох Годонгвана, 26 січня 2023 року
Міністр фінансів США Дженет Єллен та міністр фінансів Південної Африки Енох Годонгвана, 26 січня 2023 року

Коли міністр фінансів Південної Африки Енох Годонгвана зустрівся з Єллен у четвер, він зазначив, що її візит був «важливою подією», оскільки жоден міністр фінансів США не відвідував їх за вісім років.

На запитання, чи можна розглядати слова міністра як критику США за те, що вони ігнорують Африку, Девід Фельдманн, представник місії посольства США в Преторії, сказав Голосу Америки: «Ми направляємо вас до міністра фінансів Південної Африки за тлумаченням того, що він сказав."

Міністерство фінансів Південної Африки не відповіло на запит про коментар.

Щоб підкреслити важливість континенту, очікується, що цього року Африку відвідають і віце-президент США Камала Гарріс, і президент Байден.

Більше

XS
SM
MD
LG