Спеціальні потреби

Актуально

Верховна Рада вдруге оскаржила президентський Указ

Конституційний Суд України отримав подання щодо неконституційності президентського Указу від 26 квітня. Про те, що запит, який подали 160 народних депутатів, зареєстровано, повідомила прес-служба інстанції.

Водночас, отримавши другий Указ, Конституційний Суд продовжує розглядати і перший Указ від 2 квітня, який втратив чинність. Засідання проводили у п’ятницю в закритому режимі.

Розгляд триває незважаючи на те, що раніше повідомляли про припинення провадження у цій справі. Про це, зокрема, заявляв народний депутат від “Нашої України” Руслан Князевич в ефірі на телеканалі “1+1”. За його інформацією, за закриття справи проголосували у четвер усі 17 суддів, а рішення мали оприлюднити зранку у п’ятницю.

Представник Президента в суді Володимир Шаповал також заявляв, що у Конституційного Суду немає підстав продовжувати справу, оскільки відсутній предмет розгляду.

А між тим Віктор Янукович вважає, що свій новий Указ, з перенесеною датою виборів, президент підписав з остраху перед вердиктом Конституційного Суду щодо першого Указу. Про це прем’єр-міністр заявив під час зустрічі з Генсеком Ради Європи Тері Девідсом.

“Президента лякало майбутнє рішення Конституційного Суду, бо він чудово розумів: воно буде не на його користь”, – заявив Янукович.

Ще різкішими у висловах були члени уряду. Міністр з надзвичайних ситуацій Нестор Шуфрич запропонував, замість юридичної, дати психіатричну оцінку новому Указові про розпуск парламенту. За словами Шуфрича, якого цитує прес-служба міністра, “на другий президентський Указ чекає доля першого”.

Не стримували емоцій і депутати від коаліції. Соціаліст Василь Волга, пославшись на отруєння Ющенка діоксином, запропонував створити парламентську слідчу комісію, яка мала б з’ясувати, чи може президент за станом здоров’я виконувати свої повноваження.

У відповідь президентський Секретаріат назвав розпущену Верховну Раду “дискусійним клубом народних депутатів”. Після видання першого указу парламент не діє, – нагадав на брифінгу в п’ятницю заступник голови канцелярії Ігор Пукшин. Як він заявив, із появою Указу від 26 квітня попередній від 2 квітня втратив чинність, але не був скасований, а відтак усі рішення Верховної Ради з 2 по 26 квітня нелегітимні. Пукшин наголосив, що це так само стосується і питання імпічменту, порушеного депутатами.

А тим часом Прем’єр Віктор Янукович скликає в суботу екстрене засідання Кабміну. Урядовці вирішуватимуть, чи виконувати новий Указ президента від 26 квітня.

Цього ж дня, у суботу ввечері, опозиція скликає мітинг на Європейській площі. Окрім Юлії Тимошенко, В’ячеслава Кириленка та Юрія Луценка, очікують, що у мітингу братиме участь Президент Віктор Ющенко.

Всі новини дня

США нададуть Україні $53 млн на обладнання для відновлення критичної інфраструктури

Київ після ударів Росії по енергетичній інфраструктурі, 23 листопада 2022. REUTERS/Vladyslav Sodel

Сполучені Штати нададуть додатково 53 мільйонів доларів на підтримку електроенергетичної системи України на тлі російських атак.

Фінансування піде на "придбання критично необхідного електромережевого обладнання" й буде "оперативно доставлено в Україну в екстреному порядку". Поставка включатиме розподільні трансформатори, автоматичні вимикачі, розрядники перенапруги, роз’єднувачі, транспортні засоби та інше ключове обладнання.

Раніше Вашингтон виділяв 55 мільйонів доларів на екстрену підтримку енергетичного сектора України, а загалом від початку російської війни 24 лютого США надали Києву майже 32 мільярди доларів, включаючи 145 мільйонів на енергетичний сектор.

"Ми продовжуватимемо шукати додаткову підтримку з боку союзників і партнерів, а також допомагаємо розробити довгострокові рішення для відновлення та ремонту мережі разом із нашою допомогою зусиллям України просувати енергетичний перехід і будувати енергетичну систему, що не залежить від російських енергоносіїв", - йдеться у повідомленні Держдепу.

Раніше Голос Америки повідомляв, що напередодні речник Ради національної безпеки Джон Кірбі назвав атаки Росії на цивільну інфраструктуру України і спроби російського президента Володимира Путіна використовувати холод як зброю "абсолютно огидними".

Тим часом, під час зустрічі НАТО міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі заявив про продовження підтримки України перед зимою: "Ми побачили, що Владімір Путін від самого початку конфлікту намагається використати постачання енергії як зброю. І його націленість на цивільну інфраструктуру, енергетичну інфрастурктуру, очевидно має на меті спробувати заморозити українців і змусити їх підкоритися. Я знаю, що насправді це не принесе йому успіху, бо вони показують величезну витривалість, а ми будемо і далі підтримувати їх упродовж цих важких місяців".

Відкриваючи саміт, генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ заявив, що союзники по НАТО збільшать допомогу Україні, оскільки Росія "намагається використовувати зиму у війні проти України".

У статті використано матеріали Reuters

Якісне протезування у США: як діє унікальна програма, що допомагає постраждалим від війни українцям повернутися до повноцінного життя. Відео

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому американський лікар-ортопед українського походження Яків Градінар вирішив відкрити у Міннеаполісі неприбуткову організацію для українських пацієнтів.

Будинки-контейнери: житло для українців, які втратили все внаслідок війни. Відео

Будинки-контейнери: житло для українців, які втратили все внаслідок війни. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:05 0:00

Через обстріли українських міст російськими військами щодня десятки та сотні українців залишаються без даху над головою.

Треба допомогти Україні максимально наблизитись до членства у НАТО - глава МЗС Словаччини на саміті в Бухаресті

Саміт НАТО у Бухаресті, 29 листопада 2022. REUTERS/Stoyan Nenov

НАТО не має проблем із недостачею танків та амуніції для них, які можна відправити до України, заявив міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс під час саміту Альянсу у Бухаресті. "В НАТО не закінчуються танки і набої для танків. Тому, якщо ми розширимо набір того, що ми надаємо Україні, тоді НАТО має можливіть продовжити постачання. Можливо, існують труднощі з певною амуніцією, яка вже надається", - сказав посадовець.

Тим часом, глава чеського МЗС Як Ліпавський висловив сподівання, що союзникам по НАТО вдасться домовитись про новий "значний" пакет допомоги Києву для підготовки країни до зими на тлі російський атак по цивільній інфраструктурі.

Водночас, словацький міністр закордонних справ Растістав Качер заявив журналістам, що на саміті також буде розглянуто заявку України на вступ до НАТО. "Ми будемо обговорювати висловлене бажання України вступити до НАТО, - сказав Качер. - Нам потрібно поставитися до цього серйозно і допомогти Україні пройти процес максимального наближення до членства, а потім, коли ми будемо готові, щоб перехід до повноправного членства проходив дуже плавно".

Нинішня зустріч в Бухаресті нагадує, що на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії. Через 4 місяці після того саміту у серпні 2008 Росія здійснила вторгнення до Грузії. Приєднання країн до Альянсу було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

Раніше Голос Америки повідомляв, що від нинішньої зустрічі в Бухаресті очікують оголошення нових зобов’язань допомоги Україні пальним, генераторами, медичними препаратами й устаткуванням, а також зимовим спорядженням для українських військових. У Вашингтоні повідомили, що державний секретар США Ентоні Блінкен оголосить значний набір допомоги для української енергосистеми.

У статті використано матеріали Reuters

Кремль прагне використати війська РФ у Білорусі, щоб зафіксувати українські сили навколо Києва - ISW

Російські військовики під час навчань у Білорусі. 23 листопада 2022. Фото Міноборони Росії (AP)

Розгортання російських військ у Білорусі, ймовірно, є частиною зусиль Росії з посилення навчального потенціалу і проведення інформаційної операції, йдеться у щоденному звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

«Супутникові знімки з середини листопада вказують на збільшення російської техніки, зокрема основних бойових танків, на 230-му загальновійськовому Обуз-Лєсновському полігоні в Бресті, Білорусь, включаючи техніку щонайменше на одну бригаду. Незалежна білоруська моніторингова організація The Hajun Project 28 листопада повідомила, що російські війська перекинули 15 зенітно-ракетних комплексів «Тор-М2» і 10 одиниць невизначеного інженерного обладнання до Бреста. Ці дислокації, ймовірно, підтримують зусилля Росії з навчання, а не підготовку до бойових дій з Білорусі…Бойові втрати серед російських інструкторів і стреси, пов’язані з мобілізацією, зменшили навчальний потенціал Росії, ймовірно, збільшивши залежність Росії від білоруського навчального потенціалу», – зазначають в Інституті вивчення війни.

Експерти ISW також додають, що Кремль, ймовірно, прагне використати розгортання російських військ у Білорусі як інформаційну операцію, щоб зафіксувати українські сили навколо Києва, щоб запобігти їх використанню на півдні та сході. За оцінкою ISW, білоруські війська малоймовірно атакуватимуть Україну.

Тим часом Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки повідомляє, що Росія, ймовірно, відмовилася від концепції розгортання батальйонних тактичних груп.

«За останні три місяці російські війська в Україні, ймовірно, в цілому припинили розгортання у вигляді батальйонних тактичних груп (БТГ). Кілька внутрішніх недоліків концепції БТГ були виявлені під час високої інтенсивності широкомасштабних бойових дій під час війни України. Відносно невеликий розподіл бойової піхоти на БТГ часто виявлявся недостатнім. Децентралізований розподіл артилерії не дозволив Росії повністю використати свою перевагу в кількості гармат», – йдеться у повідомленні.

У британській розвідці зауважують, що концепція БТГ відігравала важливу роль у російській військовій доктрині протягом останніх десяти років і передбачала інтеграцію батальйонів із повним спектром допоміжних підрозділів, включаючи бронетехніку, розвідку та артилерію.

Більше

XS
SM
MD
LG