Спеціальні потреби

Актуально

Американські експерти називають заяву Путіна символічним жестом

Минулого тижня у своєму зверненні до обох палат російського парламенту Президент Росії Володимир Путін оголосив про намір накласти мораторій на виконання Договору про звичайні збройні сили в Європі, скорочено ДЗЗЄ.

Володимир Путін зазначив: “Вони використовують ситуацію, що склалася, для нарощування біля наших кордонів системи військових баз. Більше того – вони планують розмістити елементи протиракетної оборони в Чехії та Польщі. А такi нові країни НАТО як Словенія та балтійські держави, наприклад, незважаючи на попередні домовленості взагалі не приєдналися. Це створює для нас реальну небезпеку з непередбачуваними несподіванками. У зв’язку з цим я вважаю доцільним оголосити мораторій на виконання Росією цього договору”.

Заяві президента Путіна передував візит до Росії міністра оборони США Роберта Ґейтса, який намагався, переконати російських лідерів у тому, що система ПРО не становить жодної загрози для Росії.

Роберт Ґейтс сказав: “Я підкреслюю, що та система протиракетної оборони, яку ми запропонували Європі, не спрямована проти Росії або якось конкретної країни. Вона радше спрямована проти потенційного агресора”.

На цій думці наполягала і Держсекретар США Кондоліза Райс під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Осло:

“Давайте поставимося до цього реалістично. Ідея, що десять перехоплювачів та кілька радарів у Східній Європі можуть становити загрозу для радянської системи стримування, просто смішна, і всі це знають. Росіяни мають тисячі боєголовок. Думка про те, що можна зупинити російську систему ядерного стримування за допомогою кількох перехоплювачів не має жодного сенсу”.

Але росіяни залишилися непохитними. Володимир Путін зазначив: “Загрозі тероризму слід запобігати не шляхом конфронтації, а шляхом співробітництва між цивілізованими країнами. У нас немає достатніх причин для цього. А от російську територію до Уралу, наш ракетно-ядерний потенціал ці системи контролюватимуть, якщо ми не вчинимо відповідних дій. Зрозуміло, що ми це зробимо”.

Чи важливий договір про звичайні збройні сили в Європі для безпеки континенту? Вашингтонські експерти вважають, що значною мірою цей договір є застарілим, а заява Путіна про вихід із нього – символічним жестом.

Експерт з Інституту Брукінгса Джеремі Шапіро вважає: “Я не думаю, що договір сам по собі важливий. Він був важливим у 1990-ті роки, коли його підписали. Він обмежує військові сили, які НАТО та Росія можуть розміщувати на своїх кордонах. Це – символічний жест. Це було важливо наприкінці холодної війни для побудови довіри між НАТО та Росією”.

Віце-президент Інституту Катона Тед Ґален Карпентер коментує цю ситуацію так: “Те, що ми сьогодні бачимо, це наслідок того, що Росія втомилася від ставлення до неї США та інших країн НАТО як до другорядної сили. Це – засіб оголосити Вашингтону та європейським країнам, що Росія наполягатиме на повазі та захищатиме свої інтереси набагато агресивніше, ніж в епоху Єльцина”.

Карпентер зазначає, що робити це Росії дозволяє, насамперед, зростання світових ціни на енергоресурси:

“Росія набагато сильніша економічно тоді, коли ціна за нафту становить 66 доларів за барель, аніж тоді, коли – 20 доларів. У 1990-их роках ціна на нафту була дуже низькою. Сьогодні цього вже немає. Росія відновлюється економічно та використовує свою економічну силу для того, щоб здійснювати дипломатичний вплив та нарощувати військову міць”.

Вашингтонські експерти передбачають, що загострення стосунків між Вашингтоном та Москвою може негативно вплинути на зовнішньополітичну ситуацію в Україні, Грузії та державах Балтії.

Тед Ґален Карпентер: “Остання річ, яку хочуть США, так це мати обов’язок захищати малі та не особливо важливі країни на російському периметрі, ризикуючи серйозно зіпсувати стосунки з Росією. Отже Росія все ще має ядерну зброю. Це ризик, якого США мають уникати, і не тільки для захисту своїх життєво важливих інтересів. Безпеку Грузії чи країн Балтії навіть близько не можна характеризувати як “життєво важливі інтереси”.

Експерт з Інституту Брукінгса Джеремі Шапіро зазначив: “Цей розвиток стосунків між США та Росією можна розглядати як небезпечний насамперед для грузинів і для українців також. Один із пріоритетів російської політики – відновлення своєї сфери впливу на території колишніх радянських республік. Вона хоче забезпечити домінантне становище в Грузії та Україні. Якщо ми візьмемо всі питання американсько-російських стосунків разом, то річ, яку росіяни вимагатимуть для досягнення компромісу насамперед – це зменшення впливу Заходу на такі країни як Грузія та Україна”.

Всі новини дня

Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Відео

Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:55 0:00

Канцлер Німеччини Олаф Шольц провів телефонну розмову з Владіміром Путіним і закликав його вивести російські війська з України. Тим часом Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Деталі - від Богдана Цюпина.

В ЄС остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту. Відео

В ЄС остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:15 0:00

Дипломати Євросоюзу остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту на рівні 60 доларів за барель. Обмеження вводять щодо тієї нафти, яку транспортують морем. Заступник міністра фінансів США Воллі Адеємо раніше привітав таку домовленість.

У Конгресі представили законопроект про визнання "Групи Вагнера" терористичною організацією. Відео

В американському Конгресі представили законопроект про визнання "Групи Вагнера" терористичною організацією. В разі ухвалення ініціативи, Державний департамент буде зобов'язаний включити "Групу Вагнера" до переліку терористичних організацій.

«Немає сенсу укладати фальшивий мир з Росією» – Блінкен

Президент Франції Еммануель Макрон під час державного обіду з держсекретарем Ентоні Блінкеним (праворуч) у четвер, 1 грудня 2022 року. Вашингтоні, США. Жаклін Мартін/через REUTERS/

США мають прямий контакт з Москвою, але він використовується тільки для запобігання серйозним загрозам, бо президент Росії Володимир Путін не готовий до переговорів, вважає державний Секретар Ентоні Блінкен.

В інтерв’ю французькому телеканалу France 2 він заявив, що Вашингтон і Москва мають прямі контакти, які використовуються у разі серйозних загроз, зокрема, коли були побоювання, що Росія застосує ядерну зброю.

«Наприклад, був контакт з Росією, тому що було побоювання, що вони можуть застосувати ядерну зброю, що було б катастрофою», – сказав Блінкен.

Відповідаючи на запитання журналіста Томаса Сотто про те, чи це були реальні побоювання, Блінкен відповів, що у США «не бачили конкретного руху з цього приводу, але все одно є страх надзвичайної ситуації».

Попри ці контакти, за словами Блінкена, США та Росія не ведуть переговори щодо війни в Україні, бо це рішення - за Україною, і як наголошує державний секретар, президент України Володимир Зеленський, «чітко дав зрозуміти, що в кінці будуть потрібні переговори, дипломатія».

Як каже Блінкен, час для прямої розмови настав би, «якби ми побачили, що Путін серйозно ставився до дипломатії та діалогу». Але поки що російська сторона не проявляє готовності до переговорів, сказав Блінкен.

«Що зараз робить Путін? Хоча він іноді каже, що готовий до дипломатії, він атакує цивільну інфраструктуру в Україні, – каже Блінкен. – Проблема в тому, що він робить навпаки. Зараз він підбурює до ескалації ситуації».

За словами Блінкена, США хочуть уникнути розширення конфлікту.

«Ми не хочемо війни з Росією. Ми не хочемо третьої світової війни», – каже Блінкен. Але з іншого боку, він додає, що «мир має бути не тільки на папері».

«Потрібен мир, але він має бути справедливим, відповідно до принципів статуту ООН. І він має бути стійким, тому що в певному сенсі немає сенсу укладати фальшивий мир, який дуже швидко буде відкинутий і Росія знову вступить у війну», – вважає Блінкен.

Він переконаний, що слід уникати думки, що цей конфлікт можна заморозити, бо «Росія в цьому контексті ніколи не буде вести переговори про захоплені силою території, і про самі території має домовлятися лише Україна.

Говорячи про майбутнє Росії, Блінкен сказав, що не так важливо, хто буде на чолі країни, як те, якої політики буде дотримуватися Росія.

Блінкен нагадав слова прехидента Джо Байдена, який сказав, що «президент Путін дуже сильно прорахувався щодо України».

«Усе, чого він намагався уникнути, він прискорив. На Заході ми не розділені. Навпаки, ми єдині та єдині. Україна єдина як ніколи. Те, що ми бачимо в Росії, є катастрофою для Росії. Понад мільйон росіян виїхали. Це може бути добре для Путіна, тому що саме люди можуть бути проти нього, але це катастрофічно для Росії», – сказав Блінкен, якого цитує прес-служба Державного департаменту.

Інтерв’ю для французького телеканалу France 2 було записано французькою мовою і відбувалося на тлі державного війзиту президента Франції Еммануеля Макрона до Вашингтона.

Як писав «Голос Америки», під час двосторонньої зустрічі в Білому домі з президентом Макроном у четвер, президент США на спільній прес-конференції заявив, що російських президент Путін може завершити війну «забравши свої війська з України», однак Путін не виявляє готовності шукати шляхів до миру. "

Макрон заявив, що тривалий мир можливий лише, якщо міжнародна спільнота поважатиме умови українців, бо лише вони можуть визначити умови такого миру.

Дивіться також:

Державний візит Еммануеля Макрона до Вашингтона. СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:58 0:00

Країни ЄС підтримали обмеження на російську нафту на рівні $60 за барель

Архівне фото: танкер в російському порту, 2009 рік

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що країни ЄС погодились обмежити ціну на російську нафту на рівні 60 доларів з барель.

У відеозверненні в соцмережах посадовиця відзначила, що такий крок зміцнить дію санкцій, зменшить російські надходження, а також "дозволить стабілізувати енергоринки", бо європейські оператори зможуть доставляти "певні обсяги російської нафти третім країнам, якщо вони продаються за ціною нижче обмеження".

Reuters повідомив, що посол Польщі в ЄС Анджей Садош у п'ятницю заявив, що Польща погодилася з домовленістю Європейського Союзу обмежити ціну на російську нафту, доставлену морем, на рівні 60 доларів за барель.

Варшава відмовлялася від схвалення угоди, щоб вивчити механізм коригування, щоб ліміт був нижчим за ринкову ціну. Польща виступала за те, щоб ліміт був якомога нижчим, щоб скоротити доходи Росії та обмежити здатність Москви фінансувати війну в Україні

Садос сказав, що механізм в остаточній угоді буде підтримувати максимальну ціну щонайменше на 5% нижче ринкової.

Обмеження ціни, ідея “Групи семи”(G7), що має на меті зменшити дохід Росії від продажу нафти, одночасно запобігаючи стрибку світових цін на нафту після того, як 5 грудня набуде чинності ембарго ЄС на російську нафту.

Після схвалення Польщею в п'ятницю ЄС розпочав процедуру письмового оформлення домовленості всіма 27 країнами ЄС, щоб офіційно дати зелене світло угоді, деталі якої будуть опубліковані в юридичному журналі ЄС у неділю.

Встановлення цінової межі G7 дозволить країнам, що не входять до ЄС, продовжувати імпортувати російську нафту морським транспортом, але це заборонить судноплавним, страховим і перестраховим компаніям обробляти вантажі російської нафти по всьому світу, якщо тільки вона не продається за ціною меншою обмеження ціни.

Оскільки ключові світові судноплавні та страхові компанії розташовані в країнах Великої сімки, через обмеження ціни Москві буде дуже важко продавати свою нафту за вищою ціною.

Першою пропозицією G7 минулого тижня було обмеження ціни на рівні 65-70 доларів за барель без механізму коригування. Оскільки російська нафта Urals вже торгувалась дешевше, Польща, Литва та Естонія наполягали на зниженні ціни.

У п'ятницю вдень російська нафта марки Urals коштувала близько 67 доларів США за барель.

Країни ЄС протягом кількох днів узгоджували деталі, причому ці країни додавали умови до угоди, включаючи те, що обмеження ціни буде переглядатися в середині січня та кожні два місяці після цього, згідно з дипломатами та документом ЄС, який бачили Reuters у четвер.

У документі також зазначено, що 45-денний «перехідний період» застосовуватиметься до суден, що перевозять російську нафту завантажену до 5 грудня та розвантажену в кінцевому пункті призначення до 19 січня 2023 року.

В статті використано інформацію Reuters

Більше

XS
SM
MD
LG