Свобода преси сприяє не лише розвитку демократії, але й економіки   (ВІДЕО)

За минулий рік, згідно з інформацією Комітету захисту журналістів, було вбито 107 працівників преси. За останні 15 років, тільки 7% винних у загибелі журналістів, були покарані. Чимало журналістів втратили своє життя, висвітлюючи проблему корупції. У переддень Всесвітнього дня свободи преси організація Національний фонд підтримки демократії присвятив свою конференцію саме міжнародній ролі ЗМІ у викритті цього явища.

Конференція зібрала керівників міжнародних організацій з допомоги ЗМІ, таких як “Інтерньюз” та “Айрекс”, голів журналістських організацій та представників мас-медіа.

Президент Національного фонду підтримки демократії Карл Гершман зазначив, що єдиний шлях контролювати уряд та боротися з корупцією – вільні ЗМІ.

Оприлюднене на конференції дослідження Світового банку продемонструвало, що існує залежність між рівнем свободи преси та економічним процвітанням країни. Обмежуючи корупцію як в уряді, так і в бізнесі, преса допомагає громадянам своїх країн ставати багатшими.

Рік тому Конгрес США сформував комісію зі свободи преси, в яку увійшли представники обох палат.

Конгресмен Адам Шіф каже: “Ми шукаємо нові шляхи, як ми можемо використовувати цю комісію, щоб підтримати зусилля з поширення свободи слова у світі. Я очікую від вас нових ідей, пропозицій щодо того, як Конгрес може бути більш залученим у цей процес”.

І в присутніх знайшлося чимало порад. Зокрема, голова Міжнародного центру журналістів Джойс Бернефен порекомендувала лідерам США частіше згадувати про випадки переслідування журналістів під час офіційних зустрічей з лідерами країн світу:

“Має постійно лунати, що це має значення, що це може значно зашкодити стосункам. У переговорах між США та Радянським Союзом Сахаров, Щаранский були завжди на порядку денному, поки вони не були звільнені із в’язниці”.

Вдова вбитого журналіста Георгія Ґонґадзе Мирослава запропонувала створити міждержавний механізм, який би надав можливість розслідувати злочини проти журналістів у випадку бездіяльності державних органів країни, де стався злочин. Також вона закликала іноземних кореспондентів більше писати про корупцію:

“Я вважаю, що міжнародні ЗМІ мають бути більш активними у розслідуванні корупції в авторитарних та напіваторитарних країнах, тому що влада менш схильна засосовувати силу чи погрози проти іноземних журналістів”.

Голова Міжнародного центру журналістів Джойс Бернефен підтримала таку пропозицію, кажучи:

“Іноземним кореспондентам є менше що втрачати, коли вони пишуть про корупцію. Коли я працювала у 1980-их роках у Москві – а тоді взагалі не було незалежної преси – іноземні журналісти мали можливість писати про реальні речі. І ми завжди думали, що найгірше, що з нами може статися, так це – висилка з країни. Ми це сприймали, як почесну відзнаку”.

Втім, головна роль у висвітленні корупції належить місцевим журналістам. Для того, щоб бути більш ефективними, їм, на думку присутніх, потрібний кращий вишкіл. Важливо та корисно фінансувати навчання журналістів у країнах із новою демократією, щоб вони навчилися користуватися тими юридичними та політичними механізмами, які їм дає демократичний устрій.

Але які б гроші не вкладали в навчання працівників ЗМІ та технічну допомогу, це не дасть жодного результату, якщо самі журналісти не будуть чесними та відповідальними.

Джойс Бернефен зазначила: “Для журналістів писати статті-розслідування недостатньо, їхня робота має відповідати тим же стандартам звітності. Вони мають писати чесно та відповідально. Коли журналісти не акуратно поводяться з фактами, це видно з їх роботи і це шкодить всім журналістам”.