Спеціальні потреби

Актуально

На міжнародному форумі розглянуть питання інтеграції

Євроатлантичне майбутнє України обговорять на Міжнародному форумі, який розпочинає роботу в Києві. Серед учасників форуму – понад 200 представників України, США, Росії та країн ЄС, а серед доповідачів – 10 іноземних послів. Українську точку зору представлять політики та експерти як “помаранчевого”, так і “біло-блакитного” таборів.

Такий представницький форум вперше пройде в Україні. Як твердять організатори, від звичайних круглих столів на теми Євросоюзу і НАТО його відрізнятиме світовий рівень дискусії. За словами директора Фонду “Демократичні ініціативи” Ілька Кучеріва, форум задасть тон фаховій розмові про євроатлантичне майбутнє України, на противагу поверховим та популістським спекуляціям:

“У Києві відбуваються політичні дебати як в провінційному містечку. Тобто є багато емоцій і немає серйозних дискусій. І от ми сподіваємося, що цей форум підніме планку – говоритимуть більш серйозно і аргументовано про важливі проблеми”.

Авторство ідеї належить українській діаспорі у США. Українські американці ось уже сім років поспіль організовують у Вашингтоні круглі столи на тему “Україна на шляху до зрілої державності”. Відтепер місцем проведення щорічного форуму стане і Київ. Виконавчий директор вашингтонського Центру американсько-українських відносин Володимир Зарицький сподівається, що це допоможе популяризації стандартів ЄС і НАТО в українському суспільстві:

“Треба переконати людей, що євроатлантичне життя є нормальним. Це якраз і є наш клич”.

Серед численних спонсорів проекту – Фонд Конрада Аденауера. Про поважність організації свідчить уже те, що до її керівництва входить Канцлер Німеччини, нинішній Президент Європейського Союзу Ангела Меркель. Говорячи про перспективи європейської інтеграції України, директор українського представництва Фонду Ніко Ланге каже, що бачить прогрес:

“Раніше обговорювали тему: Україна між Заходом і Сходом. А тепер так питання не стоїть. Існує європейська перспектива, і ми не обговорюємо – буде Схід чи буде Захід. Ми обговорюємо, які конкретні кроки зараз зробити для європейської перспективи України. І я вважаю, це – прогрес”.

На форумі, що триватиме з 11 по 13 червня, буде представлена позиція не самих лише друзів євроатлантичної інтеграції України. Як розповідають організатори, партія Прем’єра Януковича виявила до форуму великий інтерес, і в дискусії буде баланс між “помаранчевими” і “біло-блакитними”. Втім, Ілько Кучерів сумнівається, що вони конче виступатимуть як опоненти:

“У питанні ставлення до європейської інтеграції, до Сполучених Штатів я не бачу великих відмінностей в тому, що є у помаранчевих і біло-блакитних. Там є складна історія, але зараз я не думаю, що Партія регіонів буде вести антиамериканську кампанію і антинатівську кампанію під час виборів. Думаю, що акценту на цьому не робитимуть”.

Всі новини дня

Зима може стати вдалим часом для контрнаступу України - ISW

Українські військовики на Донеччині, 2 грудня 2022 (AP Photo/Andriy Andriyenko)

Заяви українського командування вказують на те, що контрнаступальні операції триватимуть і взимку – про це заявив американський Інститут дослідження війни (ISW) у своєму звіті, оприлюдненому увечері 4 грудня.

Таким чином аналітики підсумували кілька тверджень представників української влади і військових про те, що активні операції Збройних сил України триватимуть і взимку.

«Американські урядові високопосадовці помилково визначають оптимальним вікном можливостей для України, щоб продовжувати контрнаступ, весну замість зими, попри заяви українських чиновників, які свідчать про протилежне», – йдеться в звіті.

ISW наводить слова голови розвідки США Авріл Хейнс, яка вважає, що темп війни в Україні знизиться взимку. На думку авторів звіту, умови у місцях бойових дій, навпаки, сприяють подальшим операціям, а українська армія показала схильність починати нові контрнаступальні дії невдовзі після завершення попередніх.

«Здатність України зберегти військову ініціативу та продовжити темп своїх поточних оперативних успіхів залежить від того, чи українські сили продовжуватимуть проводити послідовні операції протягом зими 2022-2023 року», – вважають аналітики.

Вони нагадують про операції зі звільнення Харківської та Херсонської областей, які вказують на «значні навички з оперативного планування та знання сильних сторін радянського оперативного мистецтва» української армії. ISW наводить уривок із радянської військової доктрини, за яким операції мають оптимально відбуватися без пауз між ними.

Останні заяви українського командування, на думку авторів звіту, вказують на те, що українська військова кампанія передбачає серію успішних операцій, аби відібрати в Росії ініціативу.

При цьому темп бойових дій диктуватимуть погодні умови, вважають в Інституті:

«З наближенням сильних морозів наприкінці грудня українські сили знову зможуть використовувати погодні умови. Зима зазвичай є найкращим сезоном для механізованих бойових дій в Україні, тоді як весна – це кошмарний час для бойових дій в Україні. Відлига наповнює річки та струмки, а поля перетворює на моря бруду. Українські сили, ймовірно, готуються скористатися замерзлою місцевістю, щоб пересуватися легше, ніж вони могли б у сльотаві осінні місяці», – припускають вони.

Тим часом, британська воєнна розвідка пише, що протягом останніх місяців кількість вильотів російської тактичної бойової авіації над Україною «значно скоротилася».

«Російська авіація зараз, ймовірно, здійснює десятки місій на день у порівнянні з до 300 на день у березні 2022 року», – йдеться в повідомленні.

За даними розвідки, Росія наразі втратила у війні проти України понад 60 літаків із нерухомим крилом.

«Скорочення бойових вильотів, ймовірно, є результатом високої загрози від сил української протиповітряної оборони, обмежень у годинах польоту, доступних російським літакам, та дедалі гіршої погоди», – йдеться в зведенні.

Британське відомство припускає, що Росія й надалі матиме низький темп наземних наступальних операцій через погану погоду, адже її тактика багато в чому покладається на візуальну ідентифікацію та некеровані снаряди.

За попередню добу українське командування зафіксувало, зокрема, 32 авіаційних удари Росії.

Обмеження ціни й імпорту в ЄС - загострення нафтової війни Заходу з Росією

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що повна заборона на морський імпорт російської нафти до ЄС набирає чинності 5 грудня разом з узгодженим з іншими західними партнерами рішенням про обмеження світових цін на нафту з Росії.

У понеділок 5 грудня набрала чинності домовленість країн Групи 7 (G7), ЄС та Австралії про встановлення верхньої межі на ціну російської нафти, що транспортується морськими шляхами.

Цього ж дня набирає чинності заборона Європейського Союзу на імпорт російської нафти за винятком тієї, що постачається трубопроводами.

Західні країни вважають, що санкції, зокрема обмеження ціни російської нафти на рівні $60 за барель «не дадуть Росії заробляти на своїй агресивній війні проти України».

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн раніше висловила сподівання, що встановлення цінової межі «значно зменшить доходи Росії», а також «допоможе нам стабілізувати світові ціни на енергію з користю для економік, що розвиваються».

Але дієвість нафтових санкцій щодо Росії залишається непевною зокрема через позицію групи країн експортерів нафти ОПЕК, які заявили, що намагатимуться тримати міжнародні ціни на нафту високими і для цього зменшуватимуть обсяги видобування.

Президент України Володимир Зеленський скритикував визначену верхню межу для російської нафти, назвавши її надто високою і «комфортною для бюджету терористичної держави».

Росія, яка є другим найбільшим експортером нафти у світі, заявила, що не визнаватиме обмежень і також готова зменшити продаж, щоб тримати ціни на вищому рівні.

Напередодні початку дії цінових обмежень ціна нафти марки URL-E трималася на рівні приблизно $67, в той час як нафта марки Brent - приблизно $86.

Західні країни сподіваються, що санкції будуть впроваджуватися, оскільки значна частина міжнародного морського транспортування нафти забезпечується компаніями, банками і страховими фірмами на Заході.

Тим часом Китай заявив, що буде продовжувати енергетичну співпрацю з Росією.

Іншим великим покупцем російської нафти стала Індія.

ЄС і G7 кожних два місяці переглядатимуть верхню межу на ціну російської нафти і наступний такий перегляд запланований на середину січня.

Дивіться також:

США не бачать зацікавленості Росії в змістовній дипломатії - Блінкен

державний секретар Ентоні Блінкен

США не спостерігають інтересу Росії до змістовної дипломатії, щоб закінчити війну в Україні, сказав в програмі "Обличчям до нації" на каналі CBS державний секретар Ентоні Блінкен.

«Дипломатія завжди має вартість, якщо задіяні сторони, і в цьому випадку Росія, дійсно зацікавлені у змістовній дипломатії. І те, що ми бачили, принаймні нещодавно, є рівно протилежним», - сказав головний американський дипломат.

Він зазначив, що, у той час, як президент Зеленський звернувся до країн G-20, провідних економік світу, і висунув пропозицію щодо того, як рухатися вперед до миру, «Володимир Путін подвоїв і потроїв усе, що робив, а тепер намагається зробити зиму зброєю".

«Він не зміг перемогти на полі бою, тому він направляє свій гнів і вогонь на українських цивільних, нападаючи на енергетичну інфраструктуру, намагаючись вимкнути світло, вимкнути опалення, вимкнути електрику», - заявив Блінкен.

Поки Путін не продемонструє, що він дійсно зацікавлений у змістовній дипломатії, навряд чи щось вийде, додав він.

В неділю ж в іншому інтерв’ю, у програмі CNN «State of the Union», Блінкен сказав, що російський президент Володимир Путін прийняв тактику «випаленої землі», оскільки його збройні сили не змогли досягти своїх попередніх загарбницьких цілей у війні проти України.

«Путін намагався стерти Україну з мапи, стерти її ідентичність, включити її назад у Росію. Це не вдалося», – сказав Блінкен. «Потім він зайнявся захопленням землі на сході та півдні України. Це зазнає невдачі, тому що українські військові чинять спротив і повертають багато території, яку отримав Путін.

Президент США Джо Байден заявив, що міг би вести переговори з Путіним у разі, якби той показав готовність завершити війну. Одним із критеріїв такої готовності могло би бути виведення російських військ з України. Речник Кремля Дмитро Пєсков 2 грудня заявив, що для Москви це неприйнятно.

В матеріалі використані джерела CBS та CNN

Путін "значно переоцінив" можливості своєї армії, а Китаю варто зробити висновки з війни Росії в Україні - посадовець Пентагону

China Russia Energy Ties

Президент Росії Володимир Путін "очевидно сильно переоцінив" можливості своєї армії. Про це секретар з питань Повітряних сил США Френк Кендалл заявив під час Форуму Рейгана з національної безпеки.

Він також заявив, що Китаю варто винести уроки з російської війни в Україні, що акт агресії може бути зустріти у відповідь потужні санкції, а військо може виявитись не таким сильним, як здається.

"По-перше, економічні наслідки агресивних дій можуть бути набагато серйознішими, ніж ви хотіли б", - сказав Кендалл. Другий урок, за його словами, полягає у тому, що "військові можуть бути не зовсім точними, коли говорять вам, наскільки вони хороші… [і третє], що коротка війна, яку ви очікуєте, може виявитись не тією, яку ви отримаєте".

Як пише Breaking Defense, від початку війни Росії в Україні 24 лютого існувало чимало побоювань, що Китай використає можливість для вторгнення на Тайвань. Раніше цього тижня Пентагон оприлюднив звіт про військову потужність Китаю, в якому сказано, що немає негайних ознак того, що Пекін готується розпочати вторгнення найближчим часом, але Китай посилив військову активність навколо острова.

Тим часом, на форумі міністр оборони США Ллойд Остін звинуватив Росію у "навмисній жорстокості" у війні проти України, заявивши, що Москва навмисно цілить у цивільних жителів: "Від російських нападів гинуть діти, руйнуються школи і лікарні", – сказав Остін. Водночас, він наголосив, що Пентагон стурбований можливою ескалацією конфлікту у війну США з Росією, пише Радіо Свобода: "Ми не будемо втягнуті у війну Путіна".

Раніше Голос Америки повідомляв, що Форуму Рейгана з нацбезпеки директорка з національної розвідки США Авріл Гейнс заявила, що розвідка США очікує, що в наступні кілька місяців в Україні збережеться зниження темпів бойових дій, і не бачить жодних доказів зниження волі України до опору, незважаючи на атаки на її енергомережі та іншу критично важливу зимову інфраструктуру.

Путін обрав тактику випаленої землі, оскільки його збройні сили не досягли цілей - Блінкен

Держсекретар США Ентоні Блінкен

Держсекретар Ентоні Блінкен у неділю засудив спроби Росії «використати зиму як зброю», назвавши намагання РФ вивести з ладу електроенергію та інфраструктуру в Україні «варварськими».

В інтерв’ю у програмі CNN «State of the Union», Блінкен сказав, що російський президент Володимир Путін прийняв тактику «випаленої землі», оскільки його збройні сили не змогли досягти своїх попередніх загарбницьких цілей у війні проти України.

«Путін намагався стерти Україну з мапи, стерти її ідентичність, включити її назад у Росію. Це не вдалося», – сказав Блінкен. «Потім він зайнявся захопленням землі на сході та півдні України. Це зазнає невдачі, тому що українські військові чинять спротив і повертають багато території, яку отримав Путін.

«Що він робить, він намагається перетворити зиму на зброю, вимкнути світло, вимкнути опалення, занурити українців у темряву та холод, коли вони прямують у зимові місяці. Це справді варварство».

Він запевнив, що США «рішуче чинять спротив, підтримуючи Україну», додавши, що втрати для Росії через накладені США безпрецедентні санкції та експортні обмеження зростають щодня.

На питання ведучого, чому адміністрація Байдена досі не назвала Росію державою-спонсором тероризму, Блінкен відповів, що адміністрація «працює наразі із Конгресом над законопроектом, який дозволить обійти ті виклики, які виникнуть у зв’язку із визнанням РФ державою-спонсором тероризму».

Раніше посолка США в НАТО Джуліанн Сміт заявила, що США наразі не вважають корисним офіційне визначення Росії державою-спонсором тероризму відповідно до американських законів, але виступають за подальші обмеження для Росії у вигляді санкцій та експортних обмежень.

"Відчуття у Вашингтоні полягає в тому, що це зараз непотрібно, і, насправді, може бути контрпродуктивно в тому плані, що це може зашкодити нашій можливості, наприклад, привозити гуманітарну допомогу Україні, або вивозити певну кількість зерна з України", - сказала високопосадовися.

В матеріалі використані джерела CNN

Більше

XS
SM
MD
LG