Спеціальні потреби

Актуально

Капела бандуристів – посол української культури у США (ВIДЕО)


За період свого перебування у Північній Америці українці створили чимало установ та організацій, як політичних так і творчих. Особливо громади США та Канади пишаються досягненнями Капели бандуристів імені Тараса Шевченка, що базується у Детройті. У США її відродили члени української Капели бандуристів, розігнаної під час репресій 1930-их років та Другої світової війни.

Цього року капела проїхала з гастролями містами Північної Америки, відзначаючи соту річницю від дня народження Григорія Китастого, завдяки зусиллям якого колектив не лише вижив на чужині, а й досяг великих творчих успіхів.

На концерти у міста США чи Канади учасники капели, як правило, добираються автобусом та своїм ходом. Адже, хоча капела базується у Детройті, капеляни живуть у різних містах США та Канади. Участь у ній – справа добровільна, за яку ніхто не отримує гроші. Тут вважається за честь співати у цьому колективі.

Олег Махлай керує та є диригентом капели з 1996-го року: “Я змалку пам’ятаю капелу. Вдома ми завжди слухали записи. Бути її членом – величезна шана. Капела не призначає диригента, який потім 10-20 років займає це місце. Вона вибирає диригента кожних два роки. Тому бути її керівником – велика честь”.

Олег має музичну освіту, але заробляє на життя адвокатською діяльністю. Усі учасники групи мають професії, які їх годують, а витрачають власний час, енергію та гроші заради задоволення духовних потреб.

Мешканець Канади Юрій Метулинський грає у капелі вже 30 років:

“Ми – одиниці на цілий світ. Такої капели, як наша, немає ніде, навіть в Україні. Я знаю, що є Київська капела бандуристів, але там це – професія. А ми тут маємо різні професії, кожен має роботу, на яку мусить іти щодня. Тому наша капела – це легенда”.

Гроші на адміністраційні потреби і витрати на гастролі покривають кошти з концертів та пожертви української громади. Фінансовою та організаційною справою в капелі завідує її президент Анатолій Мурга, який грає і співає у цьому колективі вже 15 років:

“Ми отримуємо фонди від спонсорів – це кредитівки у США та Канаді, а також індивідуальні пожертви. Дуже цікаво, що вони вже 30-40 років спонсорують капелу”.

Для підтримки було створено неприбуткову організацію “Друзі української капели бандуристів”, пожертви до якої списуються з податків. Ось і під час перерви на концерті у Нью-Йорку хтось із громади пожертвував п’ять тисяч доларів на потреби капели.

Вік капелян від 16 до 80 років. Аби забезпечити постійне поповнення складу колективу, починаючи від 1979-го року, щоліта у штаті Пенсильванія Капела бандуристів організовує табір “Кобзарська Січ”. Сюди приїжджає молодь, яка бажає навчитися грати на бандурі та люди, які прагнуть удосконалити техніку гри на цьому інструменті.

З відкриттям кордонів у колективі з’явилось чимало новоприбулих іммігрантів з України. Колишній мешканець Трускавця, а нині житель міста Сиракюз у штаті Нью-Йорк Василь Троянович, чув про капелу ще в Україні:

“Ми тут в еміграції не завжди маємо змогу почути добру українську пісню. Адже це нам потрібно, це те в чому ми виросли”.

Заснована у Києві 1918-го року Капела бандуристів зробила значний внесок у розвиток української культури. Однак, сталінські репресії та Друга світова війна вимусили чимало її учасників втекти за кордон.

Спочатку капела відродилась у Німеччині, а згодом чимало її учасників переїхало до США. 1949-го року у Детройті відбувся перший концерт Капели бандуристів імені Тараса Шевченка у Північній Америці. З того часу колектив дав понад 600 концертів у 13 країнах на трьох континентах. Після розпаду СРСР капела побувала з гастролями і в Україні.

У репертуарі колективу понад 450 творів для хору та бандури. Своєю місією капеляни вважають не лише підтримувати традиції суто українського мистецтва, а і ділитися ними з іншими народами.

Олег Махлай каже: “Є потреба продовжувати кобзарське мистецтво і таким чином поширювати знання про Україну серед української діаспори та американців”.

Раз на місяць Капела збирається на генеральні репетиції у Детройті. Окрім того час від часу Олег Махлай виїжджає на зустрічi з капелянами і працює з ними індивідуально. Потрапити в колектив можна лише, пройшовши прослуховування. Завдяки цьому вдається підтримувати високий рівень майстерності ,необхідний аби гідно виконувати місію посла української культури -- місію, яку в Америці капела виконує вже майже 60 років.

Всі новини дня

«Ми повинні надати Україні все, що можемо» - Марі Йованович. Інтерв’ю

«Ми повинні надати Україні все, що можемо» - Марі Йованович. Інтерв’ю
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:17 0:00

Екс-посолка США в Києві назвала російські обстріли цивільної інфраструктури України «ганебними» і заявила про невідворотність покарання Росії за військові злочини.

Нові санкції Великої Британії проти РФ, вибори в Італії – деталі. Відео

Нові санкції Великої Британії проти РФ, вибори в Італії – деталі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:17 0:00

Британський уряд став першим на Заході, хто ввів нові санкції проти Росії через незаконні так звані «референдуми» на окупованих територіях України. Міністр закордонних справ Британії Джеймс Клеверлі заявив, що «уявні референдуми під дулом пістолета не можуть бути вільними чи справедливими».

Як США реагують на ядерний шантаж Путіна та псевдореферендуми. Відео

Як США реагують на ядерний шантаж Путіна та псевдореферендуми. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:11 0:00

Росія зіткнеться з «катастрофічними наслідками», якщо застосує ядерну зброю проти України. Про це заявив радник з національної безпеки США Джейк Салліван.

Додаткові 12 мільярдів доларів Україні може виділити Конгрес США - Reuters

Жителі Ізюма у черзі на отримання гуманітарної допомоги, Харківщина, 25 вересня 2022. REUTERS/Gleb Garanich

Конгрес США може виділити Україні додаткових 12 мільярдів доларів у відповідь на запит адміністрації президента США Джо Байдена. Зараз американські законодавці ведуть обговорення щодо нового федерального бюджету, а голосування може відбутись у вівторок або середу.

Допомога Україні закладена в цей законопроект, повідомляє агенція Reuters із посиланням на власні джерела. У проекті бюджету також закладено допомогу для афганських біженців.

Фіскальний рік у США триває з 1 жовтня по 30 вересня, тож, аби уникнути часткової зупинки роботи урядових установ, коли відсутнє фінансування для федеральних програм, представникам Конгресу необхідно домовитись про новий бюджет до п'ятниці опівночі.

Раніше "Голос Америки" повідомляв, що попри наявну двопартійну підтримку України у Конгресі, все більше республіканців можуть почати виступати проти додаткового виділення грошей для України, зокрема, це критикує екс-президент Дональд Трамп.

Нагадаємо, з початку року на боротьбу з Росією Конгрес США схвалив понад 53 мільярди доларів на безпекову, економічну та гуманітарну допомогу Україні.

Тим часом, за оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку через війну Росії проти України світ втратить 2,8 трильйона доларів. Дослідники вважають: криза може поглибитись, якщо Росія спровокує енергетичну кризу взимку в Європі, тоді Європі загрожує рецесія.

У статті використано матеріали Reuters

Усі митні пункти Грузії переведені на особливий режим роботи через масовий приїзд росіян

Кордон Грузії з Росією - пункт пропуску Земо Ларсі/Верхній Ларс

Росіяни призовного віку масово їдуть до Грузії

Служба доходів Міністерства фінансів Грузії повідомляє, що за умов підвищеного транспортного потоку в регіоні всі митні пункти переведені на особливий режим роботи. Відомство заявляє, що з метою забезпечення безперешкодного проведення процедур митного контролю на місцях збільшено кількість працівників.

З 21 вересня, після оголошення президентом Росії Володимиром Путіним так званої "часткової мобілізації", на КПП "Верхній Ларс" на кордоні Росії з Грузією утворилася величезна черга із машин.

За різними джерелами, станом на 26 вересня черга розтягнулася на 20 кілометрів. Чимало громадян переходять кордон на скутерах і велосипедах, щоб скоротити час очікування. Причому, як заявляють місцеві ЗМІ, грузинські митники нібито не впускають до країни жителів Північного Кавказу, при цьому не відмовляючи у в'їзді росіянам, які мешкають в інших регіонах РФ.

«На непередбачений випадок»

Згідно з фотографіями, поширеними через соцмережі, опівдні з російського боку кордону з'явився БТР з російськими військовими, що викликало паніку в лавах громадян, які виїжджають з РФ. Проте, поки що офіційних обмежень щодо виїзду чоловіків призовного віку з Росії не оголошено. Як пишуть у російських ЗМІ, посилаючись на Прикордонне управління ФСБ по Північній Осетії, російських військових розмістили на місці як «резерв на непередбачений випадок, якщо резервісти захочуть прорвати пункт пропуску і без будь-яких прикордонних оформлень покинути країну».

За даними Північної Осетії, за останній тиждень через митний пункт пропуску «Верхній Ларс» грузино-російський кордон в обох напрямках перетнули 37 тисяч автомобілів та понад 115 тисяч осіб. Як заявив 26 вересня віце-прем'єр Північної Осетії Ірбек Томаєв, це на 23,3% перевищує дані щодо перетину держкордону за аналогічний період минулого року.

"У чому логіка?"

Грузинська опозиція вкотре розкритикувала владу за відсутність продуманої політики щодо хвилі мігрантів із країни, що окупує двадцять відсотків території Грузії. Опозиційні політики марно вимагають запровадження віз для російських громадян, тоді як представники правлячої партії «Грузинська мрія» не бачать у цьому необхідності, стверджуючи, що відповідні структури успішно контролюють ситуацію.

Більше того, як заявив ЗМІ депутат від правлячої партії Бека Давітуліані, «влада Росії, яка має проблеми з мобілізацією, і так закриє кордон з 28 числа».

«У чому логіка, аби не пускати людей із Росії, які не хочуть йти на передову фронту? Тобто дати режиму в Росії можливість пустити їх на поле бою та нашкодити Україні? Адже ми маємо допомогти Україні виграти війну, відповідно… якщо це не зашкодить нашим інтересам, то ми приймемо тих, хто не хоче туди їхати», – сказав у коментарі для ЗМІ Давітуліані.

Міграція та інтереси країни

Аналітик Грузинського фонду стратегічних та міжнародних досліджень Шота Утіашвілі вважає, що запроваджувати візи на даному етапі немає сенсу, оскільки Росія, намагаючись утримати військовозобов'язаних у країні, сама незабаром «закриє кордони». Хоча, експерт вважає, що в цій ситуації влада Грузії не робить необхідних кроків. Насамперед політолог вважає невиправданим те, що влада не розробила відповідну міграційну політику. За його словами, необхідно мати певний план на той випадок, якщо в країні залишиться «надто велика» кількість росіян, необхідно врахувати і те, що росіяни, які ухиляються від заклику, не зможуть повернутися до Росії як мінімум, протягом кількох років, протягом яких їм будуть потрібні кошти для існування.

«Коли в'їжджаєш у західні держави, необхідно документовано підтвердити, що в тебе є кошти для фінансування свого перебування в тій чи іншій країні, наша влада могла хоча б тимчасово ввести цей захід, щоб уникнути в майбутньому проблем, пов'язаних з мігрантами, що залишилися без даху над головою і грошей», - вважає Утіашвілі.

Також експерт наголошує на пасивності влади Грузії щодо співгромадян в Абхазії та Цхінвальському регіоні, де, згідно з незалежними джерелами, активно уникають мобілізації. Утіашвілі вважає, що на даному етапі у Тбілісі з'явився шанс зближення з громадянами, які проживають у тих регіонах. Аналітик каже, що грузинська сторона має створити їм усі необхідні умови, щоб уникнути мобілізації. При цьому політика партії «Грузинська мрія», яка полягає «в діях, спрямованих на те, щоб не розгнівати Росію», на думку Утіашвілі, не виправдана, оскільки суперечить інтересам Грузії.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG