Міжнародний Вишеградський фонд подвоює кількість стипендій для навчання українців у провідних ВНЗ Польщі, Угорщини, Чехії та Словаччини. Починаючи з 2005-го року, відколи фонд діє в Україні, його стипендіями скористалися 127 українських студентів та аспірантів, а загальна сума грантів склала понад півмільйона євро.
Аспірантка Ужгородського національного університету Марина Сорока провела минулий навчальний рік в університеті ЕЛТЕ у Будапешті. Писала працю про угорську національну меншину у політичних процесах Закарпаття. На свій проект вона отримала освітню стипендію – п’ять тисяч євро від Міжнародного Вишеградського фонду:
“Про цю програму я дізналася у відділі зовнішніх зв’язків, який діє в нашому університеті. Я часто туди заходила, питала – чи є вже якась можливість поїхати в Угорщину. І одного разу вони сказали, що я матиму таку можливість. От я і поїхала”.
Здобути освіту в Європі – сьогодні така мрія стає реальністю для українців. На
навчання їх запрошують університети чотирьох країн Вишеградської групи – Чехії, Польщі, Угорщини та Словаччини. Заснований урядами цих країн Вишеградський фонд надає стипендії студентам та аспірантам з України. І як розповідає виконавчий директор фонду посол Кріштоф Форраі, цьогоріч таких стипендій надано рекордну кількість – 73:
“Ми щасливі, що можемо здійснити бажання українських дослідників навчатися в наших університетах. І хоч ми не в змозі задовольнити усіх аплікантів, проте цього року більш ніж подвоїли кількість стипендій для українців”.
За словами посла Форраі, співробітництво з Україною у Вишеградській групі вважають ключовим. Адже троє країн із четвірки безпосередньо межують з Україною. Усіх їх об’єднує спільне соціалістичне минуле. Хоча ще недавно ці країни перебували на приблизно однаковому рівні розвитку, тепер вони можуть поділитися з Україною досвідом трансформації та входження в Європейську спільноту.
Що ж до Марини Сороки із Закарпаття, яка має давній досвід навчання в угорських ВНЗ, то вона вже зараз почувається європейкою:
“Ще 2001-го мене сприймали як заробітчанку. Неначе я приїхала і хочу там залишитися. Мабуть, на той час Україна ще не показала себе сильною демократичною і цивілізованою державою. А коли я приїхала 2005-го, то у всіх на вустах була наша Помаранчева революція. Студенти і колеги розпитували мене про ці події, просили привезти гімн України, прапор, помаранчевий значок. Ставлення було зовсім іншим”.
Детальну інформацію про умови отримання стипендій шукайте на сайті www.visegradfunf.org.
Вибір читачів
1
