Спеціальні потреби

Актуально

Президент хоче перетворити парламент на двопалатний

Запропоновані Ющенком зміни до Конституції зустріли неоднозначну оцінку в Україні. Президент хоче перетворити парламент на двопалатний, зменшити чисельність народних обранців та строк дії депутатського мандата, а також надати главі держави право розпускати Верховну Раду з політичних мотивів. Коментуючи ці ідеї, аналітики нагадують про аналогічні пропозиції, висловлені свого часу екс-президентом Кучмою. Спроби останнього внести зміни до Конституції, опоненти, провівши референдум, трактували як намагання узурпувати владу. У цьому, зокрема, звинувачував гаранта тодішній опозиціонер Віктор Ющенко.

Нинішнє повернення до пропозицій Кучми гостро скритикував Голова Верховної Ради 5-го скликання Олександр Мороз. Зініційовану главою держави нову Конституцію лідер Соціалістичної партії назвав “юридичним оформленням диктатури”. У заяві Мороза мовиться про те, що очевидним стає намагання президента перебрати собі владу більшу, ніж навіть була у Кучми. У цій заяві лідер Соцпартії відкидає також звинувачення у зрадництві на свою адресу, називаючи зрадником Ющенка.

Хай не так емоційно, проте не схвалює президентські ініціативи і більшість експертів – причому як опонентів, так і симпатиків помаранчевого табору. Давній критик помаранчевих директор Київського центру політичних досліджень та конфліктології Михайло Погребинський бачить у новітніх ініціативах Президента пряму аналогію з подіями семирічної давнини:

“Мені видається, що це точно так, як було за Кучми у 2000-му році, просто до смішного співпадає, дежавю. Навіщо це зараз? Думаю, відповідь на це питання в тому, що Ющенко утримує політичну ініціативу. Пропозиції стосовно змін до Конституції абсолютно природно від нього чути, оскільки зрозуміло, що позачергові вибори принципово не змінять розклад політичних сил, а Ющенко зацікавлений в тому, щоб посилити свої повноваження, які зменшила конституційна реформа. Один із шляхів це зробити – це зменшити повноваження парламенту.

Я думаю, що загалом Мороз, звичайно, трошки згущує барви, але за цими всіма пропозиціями стоїть ідея повернутися до більшого обсягу повноважень”.

На думку Погребинського, не виключено, що Ющенку, на відміну від Кучми, таки вдасться реалізувати згадані зміни до Конституції. Тоді, за його словами, Україна може відкотитися від європейської моделі державного управління на багато років назад.

Інший експерт, керівник наукових програм Інституту відкритої політики Максим Стріха не схильний поділяти тривог Мороза з приводу диктатора, який начебто прокидається в Ющенкові. Проте використання президентом здисредитованих кучмістських методів його також насторожує:

“Я не став би, слідом за Морозом, говорити про диктаторство Ющенка. Мені все-таки здається, що за природою своєю Ющенко є радше демократом, і небезпеки встановлення в Україні диктатури немає. Більше того, якщо вона реально і простежується, то не так в діях Ющенка, як в діях Партії регіонів, яка бульдозером намагається півроку підпорядкувати цю державу собі, чим врешті-решт і спровокували цю відому політичну кризу. Але мені дуже прикро, що президент, чи його радники, зараз витягли з нафталіну той самий арсенал, який свого часу збанкрутував у Леоніда Даниловича Кучми. Президент підставив себе під всю ту критику, яка абсолютно заслужено лунала і всередині держави, і за її межами сім з половиною років тому”.

Всі новини дня

Нобелівську премію з фізики присудили вченим зі США, Франції та Австрії 

Ален Аспе (Франція), Джон Клаузер (США) і Антон Цайлінґер (Австрія) провели новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, коли дві частинки поводяться як єдине ціле, навіть якщо вони розділені

Нобелівську премію з фізики 2022 року отримають француз Ален Аспе, американець Джон Клаузер і австрієць Антон Цайлінґер за відкриття в галузі квантової механіки.

Як оголосив 4 жовтня Нобелівський комітет, їх нагородять за «експерименти із заплутаними фотонами, відкриття порушення нерівностей Белла і новаторство у квантовій інформатиці».

Вчені змогли провести новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, коли дві частинки поводяться як єдине ціле, навіть якщо вони розділені.

Напередодні Нобелівську премію у галузі фізіології і медицини отримав шведський вчений Сванте Паабо за дослідження ДНК давніх людей та еволюції людини.

У 2021 році Нобелівську премію з фізики присудили Сюкуро Манабе, Клаусу Гассельманну і Джорджіо Парізі за «новаторський внесок у наше розуміння складних фізичних систем», у тому числі, клімату Землі.

5 жовтня оголосять лауреата Нобелівської премії з хімії, 6 жовтня – з літератури. Лауреата премії миру оголосять в Осло 7 жовтня.

Премію з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля, засновану в 1968 році Банком Швеції, присудять 10 жовтня. Призовий фонд за кожну номінацію становитиме десять мільйонів шведських крон (близько 900 тисяч доларів).

Дивіться також: ЄС посилює дипломатичний тиск на Москву

Європейські країни посилюють дипломатичний тиск на Москву. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:19 0:00

У розвідці США занепокоєні можливими спробами втручання у цьогорічні вибори з боку Росії та Китаю

Виборча комісія в Орегоні, 25 травня 2022. (AP Photo/Gillian Flaccus)

Влада США напередодні проміжних виборів до Конгресу у листопаді попереджає, що Росія працює над посиленням сумнівів у чесності американських виборів, тоді як Китай зацікавлений підривати позиції американських політиків, у яких він бачить загрозу інтересам Пекіна. Про це повідомляє агенція Associated Press, що отримала доступ до незасекречених рекомендацій американської розвідки.

У рекомендаціях, надісланих представникам влади штатів та муніципалітетів у середині вересня, представники розвідки заявили, що, на їхню думку, Пекін бачить менший ризик у втручанні у проміжні вибори до Конгресу, порівняно з президентськими виборами.

Хоча офіційні особи заявляли, що вони не виявили жодних достовірних загроз виборчій інфраструктурі в США, попередження розвідки надійшло на піку виборчої кампанії, в якій дедалі більше кандидатів і виборців відкрито висловлюють недовіру до демократичних процесів у країні, зауважує агенція.

"Поточна ситуація досить складна, можливо, значно складніша, ніж у 2020 році", — сказала журналістам у понеділок Джен Істерлі, директорка агенції з кібербезпеки та інфраструктури Міністерства внутрішньої безпеки США.

Росія роздмухує теми, які викликають розбіжності і вже циркулюють в інтернеті, зокрема, сумніви щодо чесності американських виборів, але не створює власний контент, повідомив високопоставлений співробітник ФБР, який спілкувався з журналістами на умовах анонімності.

Китайські та російські посадовці й медіа раніше відкидали звинувачення США у втручаннях у виборах.

Раніше "Голос Америки" повідомляв про те, що у грудні 2016 року США оголосили персонами нон ґрата 35 російських дипломатів і закрили два об'єкти РФ у Нью-Йорку й Мериленді, зокрема, за втручання Росії у вибори США.

А торік доповідь компанії Мета засвідчила, що США та Україна очолюють перелік країн, які з 2017-го по 2020-й рік найчастіше ставали мішенню операцій впливу із використанням Facebook, а провідними джерелами координованої неавтентичної поведінки є Росія та Іран.

У статті використано матеріали AP, російськомовної служби "Голосу Америки".

Дивіться також: Яких танків найбільше потребують ЗСУ і хто їх може надати

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:57 0:00

В G7 виробили три етапи обмеження цін на російську нафту

Президент України Володимир Зеленський від початку лютневого вторгнення Росії в Україну закликав до повного міжнародного ембарго на російську нафту й газ, стверджуючи, що прибутками з експорту Москва фінансує війну.

Чільний представник міністерства фінансів США сказав, що країни Групи 7 (Велика Британія, Італія, Канада, Німеччина, Франція, США, Японія) планують три етапи обмеження цін на російську нафту й нафтопродукти, щоб урізати прибутки Росії від експорту енергоносіїв, які використовуються для фінансування російської війни проти України.

США ще у березні наклали заборону на імпорт російської нафти й нафтопродуктів. В ЄС часткове нафтове ембарго щодо Росії почне набирати чинності з 5 грудня. А Британія навесні заявила, що поступово припинить купувати російську нафту до кінця року.

Але на тлі вже чинних західних санкцій Росія і далі отримує великі прибутки від нафти, зокрема збільшивши продаж в такі країни як Індія і Китай, на тлі світового зростання цін на нафтопродукти.

Ідея обмеження цін полягає в тому, щоб країни - покупці узгодили і дотримувалися вимоги платити за нафту не більше визначеної верхньої межі.

Агентство Reuters передає, що заступник міністра фінансів США Бен Гарріс 4 жовтня сказав, що спочатку обмеження будуть накладені на сиру нафту, а пізніші будуть зосереджені на дизельному пальному і згодом - на менш цінних нафтопродуктах.

Бен Гарріс також сказав, що межа цін на російську нафту ще не визначена, але зауважив, що мета полягає в тому, щоб ціна була на такому рівні, який би зберігав рентабельність видобування навіть з найдорожчих свердловин у Росії.

«Обмеження цін можна буде вважати випускним клапаном для санкцій ЄС, бо перетворює повне ембарго на залежне від певних умов», - цитує Бена Гарріса Reuters з конференції у Женеві.

Газета Financial Times 4 жовтня називає план «Групи семи» експериментом і зауважує, що досі є непевність стосовно того, як обмеження цін працюватиме на міжнародному нафтовому ринку.

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:57 0:00

Рустем Умєров: про деталі переговорів щодо обміну та зусилля з повернення усіх полонених. Інтерв’ю

Про деталі переговорів та зусилля з повернення усіх полонених Остап Яриш поспілкувався з новопризначеним головою фонду держмайна Рустемом Умєровим, який був активно долучений до процесу перемовин.

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:57 0:00

"Танки - гучніші за слова" - з таким закликом надати Україні важче озброєння виступив у вересні міністр закордонних справ Литви Габріелус Ландсбергіс.

Більше

XS
SM
MD
LG