Спеціальні потреби

Юліян Бачинський – меценат сиротинця у Житомирі (ВІДЕО)


Українці діаспори чимало допомогли і допомагають Україні. У Нью-Йорку живе чоловік, який за власною ініціативою вже 12 років спонсорує обласний дитячий будинок у Житомирі. Юліян Бачинський запропонував свою допомогу у часи, коли Україні було найважче. У Житомирі, надзвичайно вдячні допомозі співвітчизників із закордону. Але його меценатська діяльність мала довгу передісторію.

З 1955-го року мешканці так званого східного села Мангeттена ходять за ковбасою та м’ясними виробами до Юліана Бачинського. До крамниці Бачинського клієнтів приваблює неповторний смак його ковбаси, яку виготовляють тут же, за рецептами, які традиційно тримають у таємниці. Свої перші рецепти Юліян Бачинський отримав багато років тому від однієї українки.

Понад 12 років тому після багатьох років важкої праці Юліян Бачинський передав справи своїм помічникам і заради здоров’я сповільнив темп роботи. У вільний час, який у нього з’явився, пан Бачинський вирішив зайнятися доброю справою:

“А ідея ця, щоб заопікуватися сиротинцем і дітям допомагати – прийшла сама”.

За допомогою українського консульства Юліян Бачинський знайшов координати Житомирського обласного будинку дитини, який щойно очолила Світлана Урсуленко. Пані Світлана так пригадує перші дні своєї роботи:

“Початки були дуже важкі. Державне фінансування закладу покривало тільки 16% від усіх потреб. Я сиділа і думала, з чого мені почати. Коштів немає, а проблем багато. І тут зателефонував пан Бачинський і запропонував свою допомогу”.

Спочатку Юліян Бачинський разом з дружиною Марією посилав в Україну контейнери з харчами, потім почав передавати іграшки, ліки, вітаміни, гроші та одяг.

З часом Світлані Урсуленко прийшло на думку створити при будинку центр ранньої медико-соціальної реабілітації для дітей. Перші внески на побудову центру зробила родина Бачинських.

Юліян Бачинський окрім своїх грошей організував збір коштів в українській громаді. Натхненні прикладом діаспорян, перші особи української держави долучилися до створення центру та виділили на нього чималі кошти. Будинок навіть відвідав Президент України Віктор Ющенко. Після побудови центру постало питання як і чим обладнати новобудову, в чому теж допомогли Юліян та Марія Бачинські. За їхньою рекомендацією чимало американських родин усиновили дітей з Житомирського будинку.

Допомога українським дітям не єдиний напрямок меценатської діяльності Бачинських. Пан Юліян фінансово допоміг і допомагає різним українським установам, таким як музей та церква святого Юрія в Нью-Йорку. У 1996-му році Юліан Бачинський був нагороджений орденом Папи Римського за підтримку церкви.

Поміж чисельних меценатських справ, допомога українським сиротам для Юліяна Бачинського – особлива:

“Я сам – сирота, знаю як тяжко сиротам живеться. Тому я взяв цей сиротинець і сказав, що мушу його поставити на ноги. Це була моя найбільша ідея”.

А у Житомирі щиро вдячні родині Бачинських за допомогу, що триває вже 12 років. Світлана Урсуленко зазначає:

“У них є своє життя там в Америці і свої особисті проблеми, але ця сім’я не розділяє: оце наше життя, а це – життя будинку. Воно все переплітається”.

Юліян Бачинський далеко не найбагатша людина. Свої гроші він заробив важкою щоденною працею протягом півстоліття. Однак для цього працелюбного українського іммігранта, допомога іншим – важливіша за накопичення матеріальних цінностей. А на запитання, яке відчуття приносить ця діяльність, пан Бачинський відповів прoсто:

“Відчуваю, що роблю добру справу”.

  • 16x9 Image

    Зореслав Байдюк

    Зайнявся журналістикою у вісім років, коли почав друкувати домашню газету "Україна", в який висміював рідних. Оскільки не всім це подобалося, початкову видавничу діяльність довелося припинити після другого номеру. Потім була газета класу, в якій критикував однокласників, що теж було далеко не всім до вподоби.

    Професійно зайнявся телевізійною журналістикою у 19 років, ще навчаючись на другому курсі інституту журналістики.  До того, як у 2000-му році приєднався до "Голосу Америки", працював у теле-, радіо- та друкованих ЗМІ, як в Україні, так і у США.  На "Голосі Америки" працював радіорепортером, продюсером, редактором та ведучим. З розширенням телебачення, у 2004 році повернувся до улюбленої справи – телевізійної журналістики. З відеокамерою об’їздив практично всі великі поселення українців у США. Висвітлював генеральні асамблеї ООН, саміти НАТО, з’їзди демократичної партії США. Коли "Голос Америки" запустив проект «Час-Тайм», був постійним ведучим програми.  Сьогодні ведучий тижневика «Вікно в Америку», першої телевізійної програми усього "Голосу Америки".

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG