Спеціальні потреби

Актуально

Соцiологи: Українці змирилися з необхідністю виборів

Попри суперечливе ставлення до розпуску Верховної Ради, з думкою про те, що вибори будуть, суспільство зжилося. Соціологи вперше реєструють переважаючу підтримку дострокових виборів: 43% проти 41%. Керівник фірми “Юкрейніан соціолоджі сервіс” Олександр Вишняк зазначає:

“Вперше з моменту видання президентського указу частка тих, хто підтримує дострокові вибори – дуже незначно, всього на 2% – випередила тих, хто проти дострокових виборів. Тому що усі попередні місяці десь 30-33% підтримували проведення, за даними наших опитувань, а близько 48-52% не підтримували. Тобто можна сказати, що в громадській думці стався зсув, що вибори потрібні”.

Та частина опитаних, яка підтримує вибори, пояснює це трьома головними причинами. По-перше, після виходу опозиції Верховна Рада все одно недієздатна. По-друге, в парламенті відбулася зрада, а по-третє, коаліціянти робили спробу узурпувати всю владу в країні. Свої три основні причини є і у противників дострокових виборів: розпуск Верховної Ради незаконний, нові вибори нічого не змінять, а проводити їх означає марнувати державні кошти. Так чи інакше, але люди на вибори підуть – принаймні 76% заявили про такий намір.

Соціологи з’ясували також мотивацію виборців – чому вони збираються голосувати за одних, а не за інших. Виявляється, переважають два основних мотиви: подобаються ідеї і подобається лідер. Проте фігурують і такі причини, як “порівняно з іншими ця партія є меншим злом”. Серед симпатиків Партії реґіонів четверта частина голосуватиме за реґіоналів саме через це. А от серед прихильників Комуністичної партії визначальним є мотив “ця партія відстоює інтереси таких людей, як я”.

“Яка інформація вам найбільше потрібна, щоб зробити свій вибір?” На це запитання, поставлене респондентам, соціологи отримали несподівану відповідь. Понад 40% опитаних заявили, що жодна інформація їм ні до чого, вони й так проголосують за ту саму партію, що й на попередніх виборах 2006 року. Як уточнюють дослідники, найменше хочуть щось знати виборці Партії реґіонів – для 62% її відданих прихильників нічого не зміниться, хоч і кампанії не проводь. Серед комуністів також 59% уже не потребують ніякої інформації.

Ті ж, хто хоче знати, цікавляться насамперед програмою партії. Дуже важлива для них інформація про те, кого ця політична сила висуватиме на посаду прем’єр-міністра, кого запропонує в склад майбутнього уряду і з якими партіями об’єднається у майбутній Верховній Раді. Набагато менше обходить приватне життя кандидатів, інформація, яка їх компрометує. На подив соціологів, байдужими залишають навіть фінансові декларації кандидатів. Як каже науковий керівник Фонду “Демократичні ініціативи” Ірина Бекешкіна, виборець передусім хоче знати, що робитиме, як прийде до влади, партія, за яку він проголосував. Але, як з гіркотою прогнозує соціолог, замість виборчих програм під час цієї кампанії люди знов отримають виборчу тріскотню:

“Виборці в них питають: як ви будете здійснювати пенсійну реформу – а їм про НАТО. Виборці питають, що ви будете з медициною цією страшною робити – а їм про ЄЕП. Ну нема у них відповідей!”

Всі новини дня

Чому Туреччина має застереження щодо Фінляндії та Швеції в НАТО?

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган повторив, що його уряд виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО в той час, як уряди в Гельсінкі й Стокгольмі оголосили, що подають заяви на членство в Альянсі.

Туреччина, як і кожна з 30 країн Північноатлантичного договору, повинна дати згоду на долучення нових країн.

Президент Ердоган у понеділок 16 травня заявив, що не довіряє фінам і шведам оскільки, за його словами, «жодна з тих країн не має чіткої, відкритої позиції стосовно терористичних організацій».

Раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, а також чільні представники країн альянсу, зокрема держсекретар США Ентоні Блінкен заявляли, що впевнені в тому, що переконають Туреччину зняти заперечення.

Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО.
Мевлют Чавушоглу.

Лідер республіканської партії в Сенаті США Мітч Макконел, перебуваючи 16 травня в Гельсінкі, сказав, що американські законодавці сприятимуть якомога швидшому вступу Фінляндії в НАТО і додав, що проблеми, які турбують Реджепа Таїпа Ердогана будуть вирішені «в належний час».

Міністр закордонних справ Люксембурга Жан Ассельборн, як передає агентство AP, висловив в інтерв’ю німецькому радіо думку, що Ердоган лише «набиває ціну», і що «зрештою Туреччина не зможе це загальмувати».

«Це забере трохи часу. Я сподіваюсь, що не надто довго», - додав міністр.

Кого Туреччина називає терористами?

Анкара стверджує, що в Фінляндії та Швеції отримали політичний притулок особи, пов’язані з групами, які турецький уряд вважає терористичними.

Турецький уряд каже, що вже впродовж 5 років домагається екстрадиції 33 осіб.

Зокрема йдеться про прихильників турецького теолога у вигнанні Фетулли Ґюлена, якого Ердоган назвав організатором спроби військового перевороту 2016 року та прибічників Курдської робітничої партії (ПКК).

Фетулла Ґюлен вже понад 20 років живе у вигнанні у США, і американський уряд досі відхиляв вимоги Анкари видати його до Туреччини.

«Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО», - сказав у п’ятницю турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу.

Анкара також має проблема зі Швецією зокрема тому, що з 2019 року Стокгольм заборонив продавати зброю Туреччині, звинувачуючи Анкару в порушеннях прав людини, і заперечуючи проти бойових дій турецької армії проти курдів на території Сирії.

«Це неприйнятно, щоб країна НАТО накладала обмеження на країну союзника в НАТО і не видавала ліцензії… Такі обмеження запроваджують проти держав, які вважають ворогами. Ми висловлюємо незадоволення щодо цього, а також висловлюємо очікування», - стверджував турецький міністр.

Франція гостро критикувала Туреччину за те, що президент Еммануель Макрон називав односторонніми діями Анкари в Сирії.

Президент Ердоган має тертя і зі США, зокрема у зв’язку з тим, що Туреччина підписала з Москвою договір про придбання російської протиповітряної системи.

2019 року Туреччину виключили з очолюваної США програми бойових літаків F-35.

Думки коментаторів

Старша співробітниця Європейської Ради Закордонних Відносин Аслі Айдінташбаш вважає, що заяви Ердогана викликають низку питань: «Чи намагався Ердоган таким чином тиснути на конгрес США у справі літаків F-16, які хоче придбати Туреччина? Чи йдеться насправді про гроші для сирійських біженців на турецькій території? А чи він справді хоче екстрадиції до Туреччини ґюленістів чи прихильників ПКК»?

«Навряд чи Ердоган мав на думці якусь одну мету, але нема сумніву, що він очікує, що його будуть вмовляти, переконувати і, зрештою, винагородять його за співпрацю, як це бувало в минулому», - вважає Аслі Айдінташбаш.

Вона також вказує на «балансування» Туреччини між Росію та Заходом: «Хоча Анкара продає Києву дрони і підтримує суверенітет України, вона не хоче розривати відносини з Москвою і не долучається до західних економічних санкцій. Можливо вона використовує це для сигналу про неучасть у діях Заходу стосовно України».

Американський центр GZERO Media подає коментар Карлоса Сантамарії, в якому стверджується, що Ердоган зніме свої застереження.

«Деякі члени альянсу обурені тим, що Ердоган надто приятелював з Путіним відтоді, як Росія погодилася продати Туреччині ракети S-400, які турки не передають Україні попри заклики Вашингтона. Вони підозрюють, що Туреччина допомагатиме Росії уникати санкцій і вбачають руку Путіна за погрозами Ердогана на адресу Фінляндії та Швеції. Але значно більшою є ймовірність, що Туреччина зрештою піде за Заходом, бо їй дуже потрібні американські та європейські інвестиції. Особливо, якщо війна в Україні активізується і російські санкції стануть суворішими», - вважає Карлос Сантамарія.

Джамала: про війну та підтримку України з боку міжнародної мистецької спільноти. Інтерв’ю

З початком війни Джамала відвідала вже десятки країн, виступаючи на благодійних заходах в підтримку постраждалих від війни українців, а також допомагаючи збором коштів для ЗСУ.

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:30 0:00

Близько 6 тисяч українців отримали дозвіл від американського уряду приїхати до США за програмою для отримання гуманітарного паролю Uniting for Ukraine - «Єднаймося для України».

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

Американська мережа швидкого харчування Макдональдс оголосила про повний вихід з Росії через її війну проти України

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

У листопаді 1939 року Радянський Союз напав на Фінляндію, почавши так звану «зимову війну». Хоча фінська армія була набагато меншою, радянські загарбники зазнали великих втрат.

Більше

XS
SM
MD
LG