Спеціальні потреби

Актуально

Президентський мегаблок найбільше оновив свої списки

Три провідні політичні сили, що братимуть участь у позачергових виборах в Україні, уже провели з’їзди і оприлюднили свої виборчі списки. Однак, чи відбулось обіцяне політиками “оновлення” й “омолодження” списків?

Керівник Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко констатує, що оновлення списків найменше торкнулося Блоку Юлії Тимошенко. За його словами, хоч у блоці й з’явились нові фігури – Вінський, Пинзеник – але вони прийшли ще до виборів з інших політичних сил і давно відомі. А ось у Партії регіонів і в “Нашій Україні” новації є, і доволі відчутні, – каже політолог:

“Щодо Партії регіонів, то достатньо яскраво проявилася тенденція створення мегапартії. Можна так сказати, що Янукович і Ахметов відповіли на мегаблок Ющенка своєю мегапартією. По суті, це прихований виборчий блок. По формі це партія, але по суті в Партію регіонів влилися достатньо багато малих політичних партій, які раніше були сателітами, малими союзниками Партії регіонів. Це і СДПУ(о), і “Віче”, і Партія промисловців і підприємців. З іншого боку, щодо нових фігур проявилася така цікава тенденція – демонстрація певної ідеологічної різнобарвності. Там є свій націонал-демократ, або колишній Тарас Чорновіл, і є колишній есдек Нестор Шуфрич, і є ліберал, яка орієнтувалася на новий середній клас, Інна Богословська. Загалом Партія регіонів створила дуже технологічний список, який і повинен продемонструвати, що вони, з одного боку, залишаються партією російськомовних, і водночас партією нової старої номенклатури”.

Але найбільш кардинально, на думку Фесенка, оновився список президентського мегаблоку “Наша Україна – Народна самооборона”. Експерт каже, що особливо це стосується першої десятки:

“Йде процес ребрендингу, кадрового оновлення “Нашої України”. Із партії “любих друзів” вона перетворюється в партію “нової команди президента”. Я їх називаю “пташенята гнізда Ющенка”. І склад першої десятки, де переважають представники нового покоління, це демонструє. Дуалізм лідерів Луценко-Кириленко, представники нового політичного покоління, люди з уряду, але знову ж таки з президентської команди, які демонструють євроатлантичний напрям, проєвропейський – Гриценко, Яценюк. Це демонстрація ребрендингу, приходу нового покоління команди Ющенка”.

З іншого боку, відзначає політолог, не обійшлося і без проколів. За його словами, найбільш слабким місцем у списку мегаблоку стала присутність у ньому екс-мера Києва Омельченка. На думку Фесенка, цей крок дуже неоднозначно сприйнятий потенційними прихильниками Луценка в столиці. Крім того, це порушує тенденцію оновлення. Як каже він, одних старих і непопулярних позбулися, але натомість з’явилися інші, які не вписуються в образ нової команди президента.

До негативів, притаманних усім провідним політичним силам, експерт відносить збережений принцип закритості при формуванні виборчих списків. А також те, що в цих списках і далі багато бізнесменів – конфлікт бізнесу і політики залишається. Проте є і позитив: у перших п’ятірках і десятках поменшало людей з шоу-бізнесу:

“Деякі такі фігури залишилися, але вони пов’язані з певним ідеологічним образом. Ну, наприклад, в “Нашій Україні” в другій десятці є Святослав Вакарчук. Але усі знають, що Вакарчук прийшов на Майдан не тому, що гроші заплатили. На відміну від Руслани, яка завжди мала певну кон’юнктуру: співала для Януковича, потім опинилась у списку “Нашої України”, Вакарчук людина свідомих націонал-демократичних, проєвропейських, проатлантичних поглядів. І тому там його місце органічно виглядає. Але відчувається, що наші політики не роблять ставку на відомі прізвища, на їхню популярність. Вони роблять ставку на професійних політиків”.

Всі новини дня

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:10 0:00

У Євросоюзі оголосили про намір цього року надати Україні понад 2 мільярди євро, а до 24 лютого - ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав Євросоюз "працювати над початком переговорів щодо вступу України в ЄС”.

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині у найближчі півроку - Інститут вивчення війни. Відео

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині - у найближчі півроку. Такі прогнози озвучили в американському  Інституті вивчення війни. Експерт Інституту Джордж Баррос розповів, - на це вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії.

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

У Конгресі завжди будуть дискусії про те, яку саме зброю потрібно надати Києву, - вважає республіканський сенатор Кевін Креймер. А от сенатор-демократ Дік Дурбін переконаний: дебати про надання Україні літаків-винищувачів лише починаються.

Коли західні танки можуть опинитись на полі бою - аташе з питань оборони України в США. Відео

Отримання американських танків Абрамс може зайняти більше часу - аташе з питань оборони України в США Борис Кременецький. А от німецькі Леопарди та британські Челленджери можуть опинитись на полі бою вже навесні - після того, як українські екіпажі пройдуть необхідне тренування.  

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

Більше

XS
SM
MD
LG