Спеціальні потреби

Актуально

Вибори у Туреччині не принесли перемоги міністру Ґюлю

Міністр закордонних справ Туреччини не зміг отримати необхідної кількості голосів у парламенті країни, аби стати турецьким президентом.

Абдула Ґюль, з правлячої партії, отримав 341 голос. Аби стати президентом у першому раунді виборів треба набрати 367, або дві третини голосів. Однак, очікується, що міністр стане президентом після другого голосування, під час якого буде достатньо, аби за кандидатуру президента проголосували просто більшість парламентарів.

Критики побоюються, що через ісламістське минуле Абдули Ґюля, у разі його обранням президентом, послабиться межа між урядом та релігією.

Всі новини дня

До нового пакету допомоги США Україні можуть увійти ракети більшого радіуса дії - ЗМІ

За повідомленням ЗМІ, новий пакет американської допомоги Україні вперше може включати ракети більшого радіуса дії. (AP Photo/Aaron Favila)

Сполучені Штати готують пакет військової допомоги на суму 2,2 мільярда доларів для України, про це повідомляє видання Reuters із посиланням на двох посадовців в американській владі.

За повідомленням, цей пакет вперше може включати ракети більшого радіуса дії, а також інші боєприпаси та зброю.

Білий дім не повідомляв, коли саме планують оголосити новий пакет допомоги Україні.

Тиждень тому Сполучені Штати оголосили про рішення надати Україні важкі танки "Абрамс" та інше озброєння.

Борис Джонсон у Вашингтоні: Життєво важливо, щоб Україна отримала усю необхідну техніку якнайшвидше. Відео

Колишній британський прем'єр Борис Джонсон у Вашингтоні закликав надати Києву всю необхідну зброю, щоб Україна змогла перемогти у  війні вже цього року.

Питання постачань F-16 для Києва ще не зняте – оглядачі та конгресмени

«Метою цих літаків є не вторгнення в Росію, а вигнання російських окупантів з України. F-16 є відповідним літаком для виконання цієї місії», – сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем.

Західні оглядачі вважають, що рішення не надавати Україні винищувачі F-16 не є остаточним, деякі з них вірять, що винищувачі можуть бути потрібними Україні під час нового наступу. На думку експертів, якщо Джо Байден змінить своє рішення, він матиме підтримку в Конгресі США та серед деяких союзників по НАТО.

Оглядач газети Washington Post Макс Бут вважає, що рішення відправити танки є позитивним кроком, але оглядач не розуміє, чому Захід не надсилає Україні ракети більшої дальності та сучасні літаки, такі як F-16, які будуть потрібні ЗСУ для підтримки весняного наступу.

Після поїздки разом з міністром оборони США Ллойдом Остіном в Німеччину на базу Ramstein, де обговорювалося питання подальшої підтримки України коаліцією з 50 країн, оглядач звертає увагу, що хоча Пентагон намагається допомогти Києву зібрати весь необхідний арсенал для весняного наступу, нинішніх зусиль може бути недостатньо.

«Заходу потрібно докласти всіх зусиль, щоб озброїти Україну зараз, поки не пізно», – твітує Макс Бут.

Як пояснює Бут, міністр оборони США Остін переконаний, що Києву потрібно змінювати тактику – замість того, щоб відповідати росіянам на удари артилерії, в якій Росія має перевагу, потрібно діяти креативніше та «використовувати вогонь для формування простору бою, а потім маневрувати».

Для поліпшення маневрування українського війська Пентагон нещодавно оголосив про передачу 109 бойових машин піхоти Bradley і 90 бронетранспортерів Stryker, німці також надсилають Marders, шведи - CV90.

Як переказує свою розмову з шефом Пентагону Бут, американські військові хочуть зібрати достатньо техніки для вирішального наступу, «щоб дозволити українцям не тільки пробити оборону Росії, але й мати можливість дуже, дуже швидко використовувати можливості».

За словами Остіна, Україна досягне успіху, якщо зуміє пробити російський сухопутний коридор до Криму, в іншому випадку, конфлікт може «заморозитись», а росіяни «засядуть на території, яку вони зараз окупували».

У Пентагоні високопоставлені урядовці «тихо наполягають» на постачанні F-16 – Politico

Часопис Politico пише, що у Пентагоні сформувалася впливова група військових, які «тихо наполягають» на тому, щоб Міністерство оборони США схвалило відправлення винищувачів F-16 в Україну. Посилаючись на свої джерела, обізнані з дискусіями, кореспонденти часопису кажуть, що ці літаки могли б допомогти Україні захиститися від російських ракет і атак безпілотників.

За даними джерел у Пентагоні, пише видання, Київ від самого початку вторгнення просив ці літаки, але тепер, коли було ухвалене постачання танків та систем Patriot для підтримки українського наступу навесні, оптимізм Києва почали поділяти й у Вашингтоні.

У статті, яка вийшла в Politico цими вихідними, тобто ще перед тим, як президент Байден відповів «ні» на запитання про постачання F-16 в Україну, високопоставлений представник міністерства оборони наголосив, що остаточного рішення ще немає.

За його словами, Україна ще не оголосила, що винищувачі є її пріоритетом, тому Пентагон концентрується на «негайних потребах» Києва. На загал, представник Пентагону додав: «не думаю, що ми проти».

На цей момент Україна має більшу потребу в традиційних системах протиповітряної оборони, таких як «Патріоти» та NASAM, які краще пристосовані для боротьби з ракетами та безпілотниками, вважають у Пентагоні, тому черга реактивних літаків може прийти лише через декілька місяців.

Як повідомляє видання, Україна хоче замінити свої старі радянські літаки на сучасні винищувачі – F-16 чи F-15 ВПС США, або їхні європейські еквіваленти – німецькі «Торнадо» чи шведські «Гріпен». Деякі з більш сучасних літаків стануть доступними протягом наступного року, коли такі країни як Фінляндія, Німеччина та Нідерланди перейдуть на американські винищувачі F-35, зауважує видання.

Також оглядачі зауважують, що не обов’язково F-16 можуть надійти саме зі США. У Нідерландах, до прикладу, можуть схвалити рішення відправити свої F-16 до Києва, але для цього буде потрібна згода Вашингтона.

Військові джерела додають, що зараз зростає потреба в літаках, бо в Києва немає достатньо ракет, щоб захистити своє небо, а Захід не виробляє стільки, щоб українські війська мали паритет з російськими. І коли запаси вичерпаються, російські літаки можуть вступити в бій, вважає експерт з Пентагону. Тоді, за його словами, щоб вирівняти сили, будуть потрібні F-16.

За даними Politico, Київ вже визначив групу з 50 досвідчених пілотів, які говорять англійською мовою, проходили спільні навчання з американськими колегами раніше, і які б могли розпочати підготовку вже негайно, а закінчити її протягом трьох місяців.

Але офіційно, як кажуть у Politico, навчання не можуть початися, поки рішення не ухвалить президент Джо Байден, чия Адміністрація поки побоюється, що в Москві цей крок розцінять як ескалацію.

Надання Києву «всього пакету комбінованих повітряних операцій» фактично означало б «зону заборони польотів» – британський маршал авіації

Британський маршал повітряних сил у відставці Едвард Стрингер в інтерв’ю британському телеканалу Sky News пояснює, що Байден завжди був досить обережним і намагався не надсилати зброю, яку можна було б потрактувати як сучасне наступальне озброєння, що дозволило б Путіну стверджувати, що він «протистоїть усьому НАТО».

Але військовий експерт вказує і на іншу причину, яка може турбувати американського президента. За словами британського аналітика, для того, щоб використати максимум можливостей таких літаків, як F-16, «авіація НАТО проводить так звані комбіновані повітряні операції», що передбачає дозаправлення літаків, використання бортових радіолокаційних платформ, засобів радіоелектронної боротьби й багатьох інших елементів, які разом забезпечують панування в повітрі.

«Якщо у вас немає всього пакета, то F-16 самі по собі справді не значно кращі за МІГ-29 або Су-27, якими вже керують українці», – вважає британський експерт. Він каже, що підготувати українських військових пілотів, щоб вони могли користуватися всім пакетом і надати їм весь пакет, «було б дуже складно».

Але найважливіше, каже він, політично питання б повернулося до моменту початку війни, коли українці просили «закрити небо».

«Ми б дійсно повернулися туди, де були на початку цього конфлікту, тому що тепер це виглядатиме так, ніби ми керуємо зоною заборони польотів», – каже Стрингер і нагадує, що ті політичні аргументи, які лунали тоді, є актуальними досі.

На початку вторгнення, коли Київ просив країни НАТО «закрити небо», альянс відмовився це зробити, бо це б означало, що для того, аби не допустити російські літаки у повітряний простір України, їх би довелося збивати. Президент Росії Володимир Путін тоді попередив, що будь-яка країна, яка б взяла участь у забезпеченні цієї зони, забороненої для польотів в Україні, вважалася б Москвою стороною конфлікту.

У Конгресі зріє підтримка постачання F-16 в Україну

Тим часом американські законодавці збільшують тиск на адміністрацію, щоб вона не зволікала з наданням Києву наступальної зброї.

«Рішення Адміністрації Байдена не надавати Україні винищувачі F-16 для забезпечення безпеки їхньої країни є ще одним прикладом невикористання моменту», – вважає сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем.

Республіканський законодавець зі штату Південна Кароліна вважає, що «для того, аби Україна могла дати відсіч російським загарбникам і залишитися вільною та незалежною, їй необхідно вдосконалити свій військовий потенціал». Україна має на меті звільнення своєї території, а не захоплення російської, каже Ґрем.

«Метою цих літаків є не вторгнення в Росію, а вигнання російських окупантів з України. F-16 є відповідним літаком для виконання цієї місії. Я сподіваюся, що західний світ дасть Україні те, що їй потрібно, зокрема винищувачі четвертого покоління», – твітує Ґрем.

А конгресмен-демократ Майк Квіглі зі штату Іллінойс, який є співголовою Української групи Конгресу, сказав у розмові з Politico, що він «не проти» надання Києву F-16, і взагалі виступає за надання Україні «всього, що працює».

«Не можна воювати наполовину. Путін так не воює, – каже конгресмен і додає, що росіяни мають перевагу у зброї та кількості військ, а тому, «все, що працює, все, що їм потрібно, треба їм надіслати».

Конгресмен нагадує, що «все, що ми коли-небудь пропонували, сприймалося як ескалація».

У Білому домі на прохання «Голосу Америки» уточнити коментар президента Байдена щодо винищувачів F-16 для Києва відповіли, що «Сполучені Штати перебувають в постійному контакті з Україною щодо потреб на полі бою і незабаром очікують оголосити більше військової допомоги».

Міністр оборони України Олексій Резников заявив, що вважає слова Байдена відповіддю лише на цьому етапі переговорів. Він нагадав, що країни-союзники спершу відмовлялися передавати озброєння, потім погоджувалися обговорити технічні умови, а в результаті все ж таки постачали потрібну техніку. «Я вірю в наступну літакову коаліцію», – сказав Резников під час прес-конференції у Києві у вівторок 31 січня.

Чого очікувати у фінальному звіті слідчої комісії ООН щодо порушень в Україні – інтерв’ю з головою комісії

Ерік Мьосе - очільник Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування щодо України, відомий норвезький суддя та колишній голова Міжнародного кримінального трибуналу з розслідування геноциду в Руанді

У березні минулого року, реагуючи на перші повідомлення про воєнні злочини та порушення прав людини з боку російських військових в Україні, Рада ООН з прав людини заснувала Незалежну міжнародну комісію з розслідування порушень в Україні. За десять місяців роботи у Київській, Сумській, Чернігівській та Харківській областях її команда зафіксувала численні злочини, скоєні російською армією, що відображено у проміжному звіті, який був наданий Генеральній Асамблеї.

Мова, зокрема, йде про безперервне застосування вибухової зброї з широкою зоною ураження в населених пунктах, що призвело до загибелі та поранення десятків цивільних осіб та спустошення цілих районів.

Комісія задокументувала атаки з використанням касетних боєприпасів, некерованих ракет та повітряних ударів під час спроб російських військових захопити міста та менші населені пункти в Україні. Більшість підтверджених смертей з початку бойових дій, за даними комісії, були спричинені саме цією зброєю.

Окрім того, за даними комісії, російські військові відкривали вогонь по цивільним, які намагалися врятуватися та залишити небезпечну зону. Комісія також задокументувала випадки позасудових страт, незаконного позбавлення волі, катувань, жорстокого поводження, зґвалтувань та інших видів сексуального насильства.

Комісія, зокрема, розслідувала випадки зґвалтувань, скоєних російськими солдатами. Вік жертв, який був зафіксований розслідувачами, - від чотирьох до 80 років. Наприклад, у Київській області у березні 2022-го двоє військовослужбовців Збройних сил РФ увійшли до будинку, кілька разів зґвалтували 22-річну жінку, вчинили акти сексуального насильства щодо її чоловіка та примусили подружжя до статевого акту в їхній присутності. Потім один з військовослужбовців примусив їхню чотирирічну доньку до орального сексу з ним, що є зґвалтуванням. За даними комісії, діти стали жертвами всього спектру порушень, включаючи напади, катування та зґвалтування.

У Чернігові та іншій області Комісія розслідувала два випадки зґвалтування жінок віком понад 80 років. 83-річна жінка розповіла, що під час окупації села її зґвалтував військовослужбовець Збройних сил РФ у власному будинку.

Про роботу комісії та рекомендації, які ООН готує у своєму фінальному звіті у березні, репортерка "Голосу Америки" Ірина Соломко поспілкувалася з головою Комісії, колишнім президентом Міжнародного трибуналу щодо Руанди Еріком Мьосе.

Єрік Мьосе та інші члени комісії презентували свій проміжний звіт Раді ООН з прав людини у вересні
Єрік Мьосе та інші члени комісії презентували свій проміжний звіт Раді ООН з прав людини у вересні

Ірина Соломко: Ваша комісія з розслідування порушень в Україні працює вже десять місяців. Що за цей час вже було зроблено?

Ерік Мьосе: Комісія була створена у березні, проте кілька місяців пішло на залагодження усіх організаційних питань. У вересні ми поінформували щодо ситуації в Україні Раду ООН з прав людини, а потім у жовтні – презентували наш проміжний письмовий звіт Генеральній Асамблеї.

І в цих двох матеріалах ми дійшли висновку, що в Україні були скоєні воєнні злочини, а також порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права. Зараз ми працюємо над остаточним звітом у рамках цього мандату, який буде подано до Ради з прав людини в березні.

І.С.: Ви зазначили, що готуєте фінальний звіт. Але війна триває, ймовірно, вашу роботу слід продовжити?

Е.М.: Фінальний в межах мандату. І якщо Рада з прав людини вирішить продовжити повноваження Комісії, будуть інші звіти. Але це рішення для Ради з прав людини.

І.С.: Але чи ви бачите потребу, щоб комісія продовжувала працювати?

Е.М.: Зрозуміло, що ми не зможемо вичерпно покрити всі події, які відбувалися в Україні.

І.С.: Якщо говорити про цифри, скільки справ ви вже задокументували, адже це є головне завдання вашої Комісії.

Е.М.: Наше завдання - вирішити, чи були порушення міжнародного права, прав людини та чи мали місце воєнні злочини. Основна наша методологія – зосередити увагу на можливих порушеннях цих норм. Тож ми маємо зосередитись на подіях, а потім спробувати побачити, чи є ці події системними, чи є вони більш загальними рисами цього конфлікту. І для того, щоб це зробити, ми відвідували Україну. Станом на жовтень ми відвідали 27 міст і опитали 191 свідка, вже на кінець січня ми мали десять місій, і значно збільшили кількість інтерв’ю.

І.С.: Якщо порівнювати цей підхід з тим, як подібні комісії працювали в інших конфліктах. Чи вони відрізняються?

Е.М.: Наша Комісія – це слідча комісія з деякими додатковими завданнями, але головним є саме встановлення фактів. І в цьому сенсі ми діємо так само, як інші слідчі комісії. Тут немає різниці. Проте, відрізняє її те, що не всі комісії працюють, коли триває конфлікт.

І.С.: Ви маєте великий досвід роботи у конфліктах. Те, що ви побачили в Україні, наскільки це відрізняється від інших конфліктів?

Е.М.: Зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, викликає надзвичайний сум. Але коли ви просите мене порівняти людські страждання, наприклад, з Руандою, де я працював приблизно 10 років, це дуже важко зробити. Людські страждання важко порівнювати та оцінювати.

Але комісія чи суддя мають зробити все можливе, щоб встановити факти, спробувати зосередитися на доказах і дійти правильного висновку, незважаючи на те, якими є людські страждання.

І.С.: Мене тут цікавить порівняння не страждань, а саме злочинів та злочинців, які їх скоїли, або їхньої кількості.

Е.М.: Є велика кількість жертв в Україні, але велика кількість жертв також була і в інших конфліктах. В Руанді було вбито 800 тисяч людей. Я хотів би наголосити: всі ці ситуації викликають жаль, але комісія просто зосередиться, не піддаючись впливу ситуації, на встановленні фактів та отриманні висновків щодо них.

І.С.: Важлива частина вашої місії – це робота з жертвами. Українці, які стали свідками злочинів, чи вони розуміють відповідальність у тому, щоб розповідати про свій досвід та домагатися справедливості?

Е.М.: Велика кількість свідків були готові та бажали допомогти комісії. І ми це дуже цінуємо. Звісно, ми покладаємося насамперед на прямі докази, тобто, частково це заяви свідків, а частково – відвідування місць злочинів. Потім це розглядається в контексті з іншими видами доказів. Тому покази свідка потрібно записати та ретельно дослідити, але також перевірити, з огляду на інші докази.

Деякі ситуації дещо складніші. Наприклад, цілком може бути, що свідок бачив атаки на свій населений пункт, які мали руйнівні наслідки для людей та об’єктів. Але додатковим елементом буде запитання – чи це якимсь чином пов’язане з тим фактом, що поруч знаходилися військові об’єкти? І це також потрібно вивчити, перш ніж робити висновки.

Ще один такий приклад - сексуальні злочини. Їхнім жертвам завжди дуже важко говорити про свій досвід. І це створює проблеми. Не завжди легко задокументувати такі злочини. Адже часто жертва не виживає. І увага під час розтину буде зосереджена на факті смерті, а не на інших елементах.

За оцінками комісії, більшість підтверджених смертей цивільних з початку бойових дій були спричинені російськими касетними боєприпасами та некерованими ракетами
За оцінками комісії, більшість підтверджених смертей цивільних з початку бойових дій були спричинені російськими касетними боєприпасами та некерованими ракетами

І.С.: Наявність військових об’єктів як раз використовує Росія як виправдання для своїх атак, стверджуючи, що військові знаходяться у школах та лікарнях. Ви фіксували ці факти?

Е.М.: Ми бачили приклади з обох сторін, коли мали місце випадки близькості цивільних та військових цілей. Це відбувається в усіх конфліктах. Тут немає нічого незвичайного.

Але ми завжди наголошуємо на тому, що цивільне населення не повинно бути ціллю. Це головне.

І.С.: Чи даєте ви якісь рекомендації українському уряду або збройним силам щодо того, як запобігти таким ситуаціям?

Е.М.: Ми ще не дали жодних рекомендацій, вони будуть у березневому звіті. Ще занадто рано говорити про те, якими вони будуть. Але загалом це одне із завдань цієї комісії – напрацювати рекомендації, забезпечити, щоб особи, які вчинили злочини, були максимально покарані.

І.С.: Завдання комісії – задокументувати воєнні злочини. Чи фіксуєте ви їх з боку українських військових?

Е.М.: У звітах ми говорили, що переважну більшість порушень здійснюють російські війська, виходячи з того, що ми бачили на даний момент у чотирьох областях, які відвідали під час наших візитів: Київській, Харківській, Сумській та Чернігівській. Але ми також знайшли кілька випадків і з українського боку. І в нашому звіті ми згадали про два інциденти, коли українські сили жорстоко поводилися та поранили російських військовополонених.

І.С.: Все ж таки, чи могли би ви назвати кількість справ, які були вами задокументовані? І чи та кількість злочинів, яку декларує українська влада, співпадає з вашими даними?

Е.М.: Тут питання до визначення поняття «справа». Люди вживають його у різних значеннях. І тому я віддаю перевагу говорити про події, де може бути кілька джерел, які стверджують, що щось сталося. Адже на одній події може буде порушено кілька справ. Тому для нас краще зосереджуватися на події.

І.С.: Для кого, окрім ООН та її інституції, важлива ваша інформація?

Е.М.: Один із елементів нашого мандату – це те, що ми маємо зберігати та надавати докази під гарантії інституціям, які їх потребують, а також з метою судового розгляду. Адже кінцева мета роботи комісії полягає в тому, щоб інформація, яка була нею зібрана, була використана для притягнення винних у злочинах до відповідальності. Міжнародний кримінальний суд – один із судів, який може отримати користь від нашої роботи і який може просити нас поділитися інформацією, яку ми задокументували.

І.С.: Ви були в Україні і бачили роботу української правоохоронної системи. Українські правозахисники мають сумніви щодо того, що вона впорається із кількістю справ, які були порушені від початку повномасштабного вторгнення. Який ваш погляд на це?

Міжнародний кримінальний суд – один із судів, який може отримати користь від нашої роботи і який може просити нас поділитися  інформацією, яку ми задокументували
Ерік Мьесе, голова Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування щодо України

Е.М.: Я не збираюся оцінювати функціонування будь-якої правової системи, але частина нашого мандату полягає в тому, щоб виробити рекомендації, які можуть допомогти у притягненні до відповідальності.

І це піднімає два питання: частково, чи слід покращити національні зусилля, і чи є потреба підсилити міжнародні механізми? І це те, про що ми будемо говорити в березневому звіті.

І.С.: Яке ваше бачення щодо створення нового спеціального механізму щодо розслідування злочинів агресії – трибуналу - який зараз намагається започаткувати Україна? Ви - колишній президент трибуналу по Руанді. Враховуючи ваш досвід, яким має тут бути рішення для України, адже досі немає згоди щодо того, яким має бути цей формат.

Е.М.: Це одне з тих питань, на яке нас попросили дати відповідь у нашому березневому звіті. Я не хочу говорити про те, що буде у звіті, але в принципі та на основі дискусії, про яку ви щойно згадали, можна сказати, що є потреба мати трибунал, але є питання, чи він матиме більш загальну компетенцію, чи буде сфокусований лише на злочині агресії, як дехто наполягає. І відповідь на ці питання комісія вивчає.

І.С.: Багато людей в Україні чекають на момент, коли злочинці будуть притягнені до відповідальності. Їхні побоювання полягають у тому, що з часом зробити це буде все важче і важче. І напевно створення спеціального трибуналу підкреслює, наскільки важливо для міжнародного суспільства притягнути Росію до відповідальності за злочини. Чи створення трибуналу справді допоможе?

Е.М.: У нашому звіті ми надаємо пропозиції, а потім Рада з прав людини вирішуватиме щодо подальших дій, особливо щодо того, чи слід зміцнювати національну систему, чи варто розширювати міжнародну.

І.С.: А яка ваша особиста думка, як людини, яка очолювала подібну інституцію?

Е.М.: Очевидно, було б правильним рішенням міжнародної спільноти після звірств в Руанді та Югославії створити там два трибунали. Проте зараз ситуація змінилася. Тепер існує Міжнародний кримінальний суд, якого на той час не існувало. Тож питання полягає в тому, який шлях найкращий в цій ситуації, коли у вас також є і національна система? Отже, ситуації дещо відрізняються, і ми повинні проаналізувати.

В адміністрації США відповіли на прохання Голосу Америки уточнити коментар президента Байдена щодо F-16 для Києва. Відео

Сполучені Штати перебувають в постійному контакті з Україною щодо потреб на полі бою і незабаром очікують оголосити більше військової допомоги. Так в адміністрації США відповіли на прохання Голосу Америки уточнити коментар президента Байдена щодо винищувачів F-16 для Києва.

Більше

XS
SM
MD
LG