Актуально
Уряд Януковича підготував власний проект бюджету-2008
Український уряд на своєму засіданні розглянув проект бюджету на наступний рік. Урядовці називають його реалістичним, однак схвалювати документ доведеться вже наступній Верховній Раді.
Досвід показує, що новий уряд традиційно розробляє і подає на затвердження новий проект бюджету, прем’єр називає нинішній документ цілком реальним:
“Ці два тижні, які ми працювали над бюджетом, переконали нас в тому, що на рівні всіх міністрерств досягнуті домовленості. І якщо будуть будь-які поправки, то ми їх врахуємо”.
Для розрахунків проекту держбюджету на 2008-ий рік взяли такі прогнозні макроекономічні показники: ВВП – ріст 7,2% (номінальний ВВП – 810,1 млрд грн), інфляція – 6,8%, курс гривні за 1 долар США – 4,95-5,25.
Доходи зведеного бюджету прогнозуються на рівні 250,2 млрд грн. Крім того, витрати зведеного бюджету прогнозуються в сумі 269,5 млрд грн, дефіцит держбюджету визначений у сумі 17,7 млрд грн (2,2% ВВП).
Фінансування дефіциту прогнозують за рахунок надходжень від приватизації в сумі 7 млрд грн, 10,7 млрд грн для фінансування дефіциту бюджету планується робити запозичення на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Водночас, перший заступник глави Секретаріату президента Олександр Шлапак каже, що дефіцит державного бюджету-2008, проект якого був схвалений на засіданні Кабінету Міністрів у вівторок, збільшений до 2,33% ВВП.
Також Прем’єр Янукович зазначив, що товарообіг з Росією за часів його пем’єраства зріс, тоді як у стосунках з Євросоюзом помітний спад. Ця заява здивувала брюссельських чтиновників.
Європейська комісія не бачить погіршення у відносинах з Україною, про що говорив Прем’єр Віктор Янукович. Про це заявила представник Єврокомісії Крішітана Хуманн:
“Наскільки я знаю, погіршення не трапилося. Було навпаки”.
Представник Єврокомісії наголосила, що не може напряму коментувати слова українського прем’єра, однак зазначила, що Єврокомісія бачить прогрес у двосторонніх відносинах.
Всі новини дня
- Голос Америки
США та Республіка Корея разом підтримують народ України – Байден в Сеулі
Президент Сполучених Штатів завершив триденний візит до Південної Кореї, відвідавши завод Hyundai та зустрівшись з американськими та південнокорейськими військовими.
Перебуваючи з візитом у Південній Кореї, президент США Джо Байден заявив 21 травня, що інвестиції південнокорейської компанії Hyundai у будівництво великого підприємства у США «ще більше зблизять наші країни; співпраця стане ще тіснішою, ніж є сьогодні, що допоможе зміцнити та убезпечити ланцюжки поставок та дати нашим економікам конкурентну перевагу».
Намір Hyundai побудувати завод з виробництва електромобілів та акумуляторів вартістю 5,5 мільярда доларів в американському штаті Джорджія, був анонсований напередодні. Очікується, що на заводі буде зайнято 8,1 тисяч робітників і буде вироблятися до 300 тисяч автомобілів на рік. Будівництво планується розпочати на початку 2023 року, а виробництво – у 2025 році.
В Сеулі під час спільної з президентом Республіки Корея прес-конференції президент Байден згадав і російську війну в Україні. Зокрема президент заявив, що США та Республіка Корея стоять разом у засудженні Росії за її війну в Україні.
«Я також хочу подякувати народу Кореї за рішучу підтримку народу України. Війна Путіна проти України – це не лише питання Європи. Це напад на демократію та основні міжнародні принципи суверенітету та територіальної цілісності. Республіка Корея та Сполучені Штати стоять разом, як частина глобальної відповіді разом з нашими союзниками та партнерами по всьому світу, щоб засудити грубі порушення Росією міжнародного права, притягнути Росію до відповідальності та підтримати народ України», - сказав Байден в Сеулі.
У програмі візиту президента також були зустрічі з військовослужбовцями та їхніми сім'ями на авіабазі Осан, виступ перед американськими та корейськими військовослужбовцями. Джо Байден і президент Кореї Юн Сук Єль оголосили 21 травня, що розглянуть можливість розширення спільних військових навчань для стримування ядерної загрози, яка походить від Північної Кореї.
Читайте також:
Литва припинила імпортувати електроенергію з Росії
Литва з 22 травня припинила імпортувати електроенергію із Росії. Про це повідомив литовський оператор системи передачі електроенергії Litgrid.
Литва стала останньою з країн Балтії, яка відмовилася від закупівель російської електроенергії, і першою, що повністю відмовилася від російських нафти, газу та електрики.
За повідомленням Litgrid, тепер потреби Литви в електроенергії забезпечуватимуться за рахунок місцевої генерації та імпорту зі Швеції, Польщі та Латвії. Минулого року ці країни забезпечували понад 80 відсотків імпорту електрики в країну, на частку Росії припадала меншість, повідомляє DW.
Повну відмову від російських енергоносіїв та енергії у Литві назвали "важливою віхою", а також "висловленням солідарності з воюючою Україною". "Ми не можемо дозволити, щоб на наші гроші фінансувалася російська військова машина", - наводить слова міністра енергетики Литви Дайнюса Крейвіса портал новин Delfi.
У планах Литви стати країною – донором електроенергії за рахунок розвитку зеленої енергетики.
Після початку російського вторгнення в Україну країни ЄС ухвалили кілька пакетів санкцій, зокрема заборонивши імпорт вугілля з Росії. Наразі розглядається шостий пакет санкцій, що передбачає ембарго на імпорт російської нафти. Його прийняття, однак, гальмує Угорщина, яка залежить від постачання трубопровідної нафти з Росії. Країни Балтії серед тих країн ЄС, які виступають за більш повне ембарго, що включає і нафту, і газ.
В матеріалі використані джерела: сайт Litgrid, DW та Delfi.
- Голос Америки
Латвія позбувається радянських пам'ятників
Латвія позбувається монументів, що символізують радянську спадщину. Зокрема, на початку травня у Ризі влада вже ухвалила рішення про знесення пам'ятника радянським воїнам.
А днями в акції на підтримку знесення цього та інших радянських монументів взяли участь понад 5 тисяч людей, повідомляє Current Time. Учасники вимагали від влади не лише прибрати пам'ятник у Ризі, а й скласти список усіх пам'яток СРСР на території країни та демонтувати їх, а також змінити назви вулиць, площ та скверів, які мають назви на честь радянських функціонерів.
Чимало латвійців, які виступили на підтримку цього рішення, кажуть, що на їхнє бажання значно вплинула війна Росії в Україні, а також вони називають такі монументи "символами радянської окупації".
"Люди, які йдуть до пам'ятника окупації, не розуміють, в якій країні вони живуть і в якому столітті вони живуть. Ці люди фізично перебувають у Латвії, але ментально вони перебувають у російському світі, – заявив президент Латвії Егілс Левітс. – Усім латвійським патріотам, незалежно від національності, треба голосно і чітко сказати, що нам важливі свобода та сила закону, латвійські та загальноєвропейські цінності. Ми разом з Україною, а не з російським агресором!"
За опитуваннями, за знесення монументу радянським воїнам у Ризі чи байдужі до цього - близько 70% жителів Латвії. Проти - виступають активісти місцевої проросійської партії - "Руський союз Латвії".
МЗС Росії вручило офіційну ноту протесту Ризі за вихід з договору із Росією про збереження військових меморіалів та пам'ятних знаків. Також Москва озвучила вимогу повністю відшкодувати збитки, спричинені виходом з цієї угоди. У відповідь голова МЗС Латвії Едгар Рінкевич написав у Twitter: "За словами класика: «Отримають не компенсацію, а вуха від мертвого віслюка»".
Російські медіа раніше повідомляли, що фразою з книги Ільфа і Петрова "12 стільців" - "Вуха від мертвого віслюка. Отримаєш біля Пушкіна" - російське посольство у Латвії відповіло на заяви Ріги й Талліна про плани отримати від Москви фінансові компенсації за радянську окупацію.
Тим часом, часники руху "За звільнення від радянської спадщини" Латвії висунули кілька інших офіційних вимог до влади. Вони наполягають на законі про видворення нелояльних державі жителів з Латвії та позбавлення їх громадянства, а також заборону для них балотуватися на виборах Сейму, самоврядувань та Європарламенту та обіймати посади у державних та муніципальних установах. Насамперед йдеться про людей, які підтримують російську агресію та війну в Україні.
У статті використано матеріали Current Time, Regnum.ru
- Голос Америки
Ердоган поговорив з лідерами Швеції та Фінляндії про їхні заявки на вступ до НАТО
Президент Туреччини Реджеп Ердоган провів телефонні переговори із лідерами Швеції та Фінляндії в суботу, 21 травня. Він також говорив із генеральним секретарем НАТО.
Ердоган повторив своє занепокоєння що Швеція та Фінляндія буцімто підтримують терористичні організації. Туреччина заявляє про те, що в Швеції і Фінляндії переховуються люди, пов’язані з Робочою Партією Курдистану (РПК), яку Анкара, а також США і ЄС вважають терористичним угрупованням.
За словами Ердогана, Туреччина очікує від Швеції конкретних кроків для вирішення проблем. Він також заявив, що очікує зняття Швецією ембарго на експорт зброї, накладеного на Туреччину після вторгнення країни в Сирію в 2019 році. Прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон заявила, що вдячна за телефонну розмову і сподівається на зміцнення двосторонніх відносин із Туреччиною: «Швеція вітає можливість співпраці у боротьбі з міжнародним тероризмом, а також підтримує внесення РПК до списку терористів», - наголосила Андерссон.
Ердоган висловив занепокоєння щодо «відсутності боротьби із терористичними організаціями» і у ромові з президентом Фінляндії Саулі Нійністе. Президент Фінляндії заявив, що провів «відкриті й прямі» переговори з Ердоганом і погодився продовжити тісний діалог.
Нагадаємо, що раніше після зустрічі голів МЗС країн НАТО у Берліні 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен висловив рішучу впевненість, що Фінляндія та Швеція будуть прийняті до Альянсу, попри деякі заперечення Анкари.
18 травня Швеція та Фінляндія подали заявки на членство в НАТО. Цей крок привітав президент США Джо Байден, прем'єр-мініcтр Канади, лідери інших країн.
Очікуються, як повідомляв Голос Америки, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.
Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.
Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.
Дивіться також: Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео
"Мистецтво дарує життя": українських дітей привезуть на лікування до США
Доброчинний аукціон зі збору коштів для дітей, які постраждали від війни в Україні, пройшов у п’ятницю, 20 травня, у приміщенні Українського дому у Вашингтоні.
На аукціоні українського сучасного мистецтва "Мистецтво дарує життя: Україна" виставили 35 творів українських художників, які до Вашингтона привезли київські галереї Sofia-A Gallery та Artfira Gallery.
«Приємна розмова» Віктора Чауса - перша картина, яку організатори виставили на аукціон. ЇЇ придбала віце-президентка Світового банку Стефані Фон Фрідбург. «Діти зображені на картині неймовірно красиві», - сказала Стефані, додавши, що українські діти також заслуговують на мирне життя.
За цю картину вона заплатила трохи вище $1000 - стартової ціни більшості виставлених робіт.
Згодом за деякі з творів розгорілася справжня боротьба. Організатори не сумніваються, що їм вдасться продати всі картини та зібрати щонайменше $100 000.
«Це допоможе привезти дітей до Америки на лікування: реабілітацію та протезування. Є підтримка як від Державного департаменту США, так і лікарень у Вашингтоні», - сказав представник Artfira Gallery Олесь Демко у коментарі Голосу Америки.
За інформацією Українського дому, майже 75% робіт Sofia-A Gallery вже продано. Решта - виставлені на віртуальний торг.
Мистецький аукціон - один з багатьох благодійних заходів, які проводяться в Українському домі з початку війни Росії в Україні, щоб допомогти зібрати кошти для постраждалих дітей і родин. "Ми бачимо, що через мистецтво, ми можемо це зробити значно швидише. Ми маємо гарний відгук", - сказала посолка України у США Оксана Маркарова.
Український дім також став офіційним партнером програми "United 24", яка має на меті "консолідувати міжнародні зусилля, спрямовані на надання підтримки Україні в захисті незалежності, територіальної цілісності та суверенітету."
Дивіться також: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео
Facebook Forum