Спеціальні потреби

Актуально

Путiну бракують «об`єктивні» докази щодо Iрану

Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва не бачить «об’єктивних» доказів, які вказували б на те, що Іран намагається розробити ядерну зброю.

Виступаючи в Москві після переговорів з президентом Франції Ніколя Саркозі, Путін все ж сказав, що він поділяє погляд Франції та інших країн, якi вимагають, щоб ядерна діяльність Ірану мала прозорий характер.

Із свого боку Саркозі після вчорашніх розмов між обома лідерами сказав, що їхні позиції стосовно Ірану стали «набагато ближчими».

А виступаючи перед студентами Московського університету, французький президент закликав Росію побудувати більш демократичне суспільство. Він також закликав до тіснішої економічної співпраці між Францією і Росією в таких ділянках як ядерна енергетика та аеронавтика.

Всі новини дня

Не допомагати Путіну. Чи виведуть іноземці свій бізнес з Росії, через указ про мобілізацію?

Мережа ресторанів McDonald's вийшла з Росії в березні, після початку російського вторгнення в Уркаїну у лютому 2022 року і продала ліцензію на діяльність в цій країні.

Залишатись осторонь неможливо: зупинити бізнес в Росії чи активно допомагати Кремлю у війні в Україні – такий вибір постав перед компаніями. Указ Путіна про мобілізацію вимагає від підприємств надавати мобілізованих, техніку на війну Росії в Україні. Такий тиск може прискорити вихід іноземних інвесторів з Росії. І ті гроші, які вони виведуть, можуть піти в Україну, кажуть у Київській школі економіки.

Через зобов'язання надавати тепер мобілізованих, техніку тощо - для компаній це тепер ледь не «останній гарний шанс» йти з країни, вважає Андрій Онопрієнко, заступник директора з розвитку Київської школи економіки.

Онопрієнко представляє ініціативу B4Ukraine що об’єднує дослідників із різних країн. B4Ukraine закликала всі міжнародні компанії негайно вийти з Росії, щоб не «стати прямими співучасниками російської спустошливої війни, воєнних злочинів та звірств в Україні».

МЗС України також назвало «співучасниками варварської війни» ті компанії, які залишаються в Росії, бо вони будуть змушені брати участь в мобілізації.

Із тих іноземних компаній, що досі залишаються в Росії, 40% заявили про готовність вийти, але ті, хто затягував із виведенням бізнесу, можуть нарешті зробити остаточний крок, каже дослідник.

«Це такий тренд. Ті компанії, які вичікували, не могли прийняти остаточне рішення прийняти... зараз ми бачимо більше випадків, що ці рішення нарешті приймаються тепер, коли 7 місяців війни пройшло, і йде юридичний вихід, а не просто заяви», - говорить Онопрієнко.

Основна хвиля виходу компаній з Росії вже відбулась, вказує дослідник Єльської школи Менеджменту та університету Пенсильванії Міхал Вєрбовський. Згідно з даними Єльської школи менеджменту, з початку повномасштабного вторгнення Росії до України, більше 1000 компаній заявили публічно про вихід з Росії і добровільно скорочують там діяльність, навіть якщо цього не вимагає режим санкцій.

Через вихід іноземних компаній, Росія вже втратила до 5 мільйонів робочих місць і кошти, які дорівнюють 40% ВВП
Міхал Вєрбовський, дослідник Єльської школи менеджменту

Вєрбовський каже – через вихід іноземних компаній, Росія вже втратила мільйони робочих місць і кошти, які сягають 40% ВВП.

«Бачимо, що основна хвиля виходу бізнесу вже відбувається: технологічні, енергетичні компанії, компанії професійних послуг, консалтингу, для яких загалом важлива корпоративна суспільна відповідальність, вони вийшли, – вказує аналітик. – Компанії з тих країн, які не обов’язково підтримують Україну, такі як Китай та Індія, ще там, в Росії. Але більшість вже вийшла і це дорівнює сорока відсоткам російського ВВП. Тобто це означає, що Росія втратила більше п’яти мільйонів робочих місць».

Вихід іноземних компаній позбавляє Росію і валютної виручки, говорить Онопрієнко, а людей – роботи, хоча це може бути вигідно режиму, який шукає резерви для мобілізації.

«Якщо говорити в грошах, – вказує він, – Сумарно це більше 20 мільярдів валютної виручки, яку недоотримає країна-агресор.

А якщо казати про персонал, близько двохсот п'ятдесяти тисяч осіб будуть без роботи чи вже її втратили і мають знайти заміну, скоріш за все на менш високооплачувану роботу, або бути мобілізованим».

Санкції, мобілізація і перспектива націоналізації – причин для виходу з Росії стає більше

Ми бачили нещодавно маріонетковий парламент Путіна ухвалив закон, який дозволяє націоналізувати будь-який бізнес і зобов’язує компанії здійснювати поставки для російського війська.
Міхал Вєрбовський

Але останній указ Путіна – не єдина причина нової хвилі виходу іноземних компаній з Росії. Аналітики вказують – для бізнесу – все більш ризиково вести бізнес в Росії, не лише через західні анкції, але і через ризик мобілізації та націоналізації. Також на компанії впливають міркування корпоративної відповідальності та громадська думка.

«Є моральність та соціальна відповідальність, – говорить Вєрбовський, – але і ризик ведення бізнесу в Росії. Є правові ризики. Ми бачили нещодавно маріонетковий парламент Путіна ухвалив закон, який дозволяє націоналізувати будь-який бізнес і зобов’язує компанії здійснювати поставки для російського війська. Завжди є ризик корупції в Росії. З цим зіткнулась японська компанія, коли Кремль націоналізував її підприємство на Сахаліні».

Дослідник також вказує на випадок китайської компанії перевезень на кшталт «Uber», яка хотіла вийти з Росії, але зіткнулась з протестами в Китаї, де громадськість не підтримує Україну.

Тисячі компанії вже вийшли з Росії і, я думаю, що жодна з них не вийшла тому, що уряд прийняв якісь рішення чи тому що вони такі хороші. Ці компанії  доводиться витискати з Росії
Антон Богданович, активіст з Австралії

Громадська думка є дуже потужним фактором, який впливає на рішення компаній, говорить представник українських активістів в Австралії Антон Богданович. Саме в Австралії – одна з найактивніших українських громад за кордоном, що вже переконали деякі компанії скоротити чи повністю відмовитись від бізнесу в Росїі.

«Тисячі компанії вже вийшли з Росії і, я думаю, що жодна з них не вийшла тому, що уряд ухвалив якісь рішення чи тому що вони такі хороші. Ці компанії доводиться витискати з Росії. Самі вони зафіксовані на своїх прибутках і в принципі думають: «Чому я буду втрачати гроші?» – пояснює Богданович.

Ативіст говорить, на рішення мененджерів та власників компаній найбільше впливають особисті історії його близьких та друзів, яким доводиться страждати через російське вторгнення в Україну.

Багато компаній, які вийшли, вже найближчим часом точно не повернуться до Росії. Вони шукатимуть нові ринки, а з врахуванням того, яке ставлення до України останнім часом, варто сподіватись [на їхній прихід до України]
Андрій Онопрієнко

«Більше за все працюють персональні історії, – каже активіст, – тобто одна справа, коли ти щось пишеш дистанційно через соціальні мережі чи щось в новинах. А інша – коли ти зустрічаєшся обличчя в обличчя, і вони тобі намагаються казати якусь дурню якісь взагалі алогічні речі, а ти їм просто у відповідь історії про твоїх батьків, про твоїх рідних, про твоїх друзів, які зараз Україні, через що вони проходять. Оце працює найсильніше. Вони починають співчувати і інколи змінюють свої рішення».

Активісти кажуть – так їм вдалось переконати Nestle та Pepsi скасувати важливі угоди з Росією. Ефективним є і спілкування із головним керівництвом компаній, які розташовані в Австралії.

«Наша найбільша перемога в Австралії - це Canva, дуже велика компанія з графічного дизайну, півтора мільйона користувачів в Росії, – говорить він. – Вони спочатку дуже не хотіли виходити, але після пари місяців нашого тиску вони вийшли повністю. Абсолютно все позакривали і більше з Росією не працюють оце наша найбільша перемога».

Останньою досі компанію, яку вдалося переконати активістам зупинити бізнес в Росії, була IT-компанію Atlassian.

30 вересня в Atlassian заявили - компанія згортає бізнес в Росії та Білорусі з 31 жовтня 2022 року, через «дії російського уряду проти українського народу і примусу для бізнесу підтримувати незаконне вторгнення».

Гроші, виведені з Росії, можуть бути інвестовані в Україні

Ті гроші, які виводять зараз з Росії, та компанії, що виходять з російського ринку, можуть піти в Україну, кажуть в Київській школі економіки.

«Ми бачимо вже повернення Макдональдса, – каже Онопрієнко. – У воюючій країні робити це складно, але напевно, після того, як повернеться мир, я думаю, що багато цих компаній, які вийшли, вже найближчим часом точно не повернуться до Росії. Вони шукатимуть нові ринки, а з урахуванням того, яке ставлення до України останнім часом, варто сподіватись [на їхній приїзд до України] і ми бачимо, що наш президент мав в Америці дзвінок з менеджерами компаній топ-100 найбільших компаній і багато них виявили зацікавленість підтримувати Україну».

Активісти та дослідники кажуть, кожна війна – це не лише битва на полі бою. А також й змагання економік супротивників. Чим швидше впаде економіка Росії, тим швидше Росія програє розв'язану нею війну проти України, говорить Богданович.

Україна повернула контроль над ключовим містом на Донбасі

Архівне фото: український військовий в танку поблизу Лимана, квітень 2022 року. REUTERS/Jorge Silva

Українські сили відбили ключове східне місто Лиман у Донецькій області, а російські солдати втекли з цього району через день після того, як Москва оголосила про анексію регіону разом із трьома іншими територіями на сході та південному сході України.

Міністерство оборони України в суботу повідомило, що українські війська "входять у Лиман". "Десантно-штурмові війська України входять у Лиман Донецької області", - повідомило відомство у Twitter. Кілька годин потому Міністерство оборони Росії оприлюднило заяву про те, що його війська виведені з міста.

Відео, опубліковане в соцмережах у суботу, показує, як українські військові на околиці міста махають прапором, а один із них каже: «Лиман буде Україною». Місто, розташоване на березі річки Сіверський Донець, у травні потрапило до рук росіян. Відтоді цей залізничний центр використовувався Росією як ключовий тиловий район для підтримки тисяч солдатів, які воюють у Донецькій області на сході України.

Повідомлення про просування України в Лимані з’явилися через кілька тижнів після того, як українські сили розпочали контрнаступ, щоб відновити контроль над окупованими Росією районами на сході України.

Тим часом українські чиновники заявили, що російські сили вбили щонайменше 20 людей, у тому числі 10 дітей, під час нападу на колону людей, які тікали з північного сходу України. Атаку не вдалося перевірити незалежно.

Це сталося після ракетного удару по іншому цивільному конвою в Запорізькій області в п’ятницю, в результаті якого 30 людей загинули і десятки були поранені.

Міністерство оборони Великої Британії заявило в суботу, що в п’ятничній атаці Росія, ймовірно, застосувала далекобійну ракету протиповітряної оборони.

Міністерство заявило в звіті розвідки, опублікованому в Twitter, що використання "цінного ресурсу" для наземної атаки поблизу Запоріжжя "майже напевно було зумовлено загальною нестачею боєприпасів , особливо високоточних ракет великої дальності".

«Росія вбиває мирних жителів, яких вона тепер вважає своїми громадянами». Експерти про цілі російської анексії

Тіла загиблих під час російського ракетного обстрілу лежать на вулиці в місті Запоріжжя, Україна, 30 вересня 2022 року.

Після оголошення анексії чотирьох частково окупованих регіонів України російська влада не може назвати кордони приєднаних територій. На це вказує у своєму аналізі вашингтонський Інститут вивчення війни (ISW).

«Президент Росії Володимир Путін 30 вересня оголосив про незаконну анексію Росією чотирьох українських територій без чіткого визначення кордонів цих територій», – мовиться у повідомленні від 30 вересня.

Як зауважують автори звіту, речник Кремля Дмитро Пєсков у розмові з журналістами 30 вересня не зміг уточнити межі новоприєднаних територій. За його словами, території на Донбасі – так звані «ДНР» і «ЛНР» визнані Росією в межах 2014 року, а щодо територій Херсонської та Запорізької областей, то як сказав Пєсков, «мені це треба уточнити, сьогодні все уточнимо».

Аналітики ISW також зауважують, що представники окупаційної влади не мають чіткого плану навіть про те, як називатиметься федеральний округ, до якого увійдуть анексовані територі. «Як він буде називатися? Які кордони? Давайте почекаємо остаточних рішень, зараз ведуться консультації щодо того, як це зробити правильно», – сказав глава так званої «ДНР» Денис Пушилін.

Експерти зауважують, що проблема з визначенням кордонів анексованих територій виникла недарма, бо українські сили, які нещодавно перейшли у контрнаступ, контролюють значні території Донецької та Запорізької областей та деякі райони Луганської та Херсонської областей.

Путін, ймовірно, має намір провести анексію, щоб заморозити війну вздовж поточної лінії фронту та дати час для мобілізації Росії для відновлення російських сил
Аналіз ISW

Українські війська дали це чітко зрозуміти російській владі, коли оточили російські війська в ключовому місті Лиман Луганської області саме в той час, коли президент Росії Володимир Путін оголосив про незаконну анексію областей України 30 вересня, кажуть в ISW.

«Путін, ймовірно, має намір провести анексію, щоб заморозити війну вздовж поточної лінії фронту та дати час для мобілізації Росії для відновлення російських сил, – мовиться у повідомленні ISW. Але, зауважують дослідники, анексія частини окупованих територій «не означає, що Путін відмовився від своєї заявленої мети знищити українську державу».

Інститут вивчення війни підтверджує свою попередню оцінку, зроблену у травні, про те, що анексія Путіним окупованої України має на меті стабілізувати конфлікт на нових лініях фронту, для того, щоб Кремль віднов свої сили та продовжив вторгнення в Україну в найближчі роки, але «цього разу з позиції більшої сили та територіальної переваги».

Щодо того, яким способом Росія планує зупинити український контрнаступ, то американські експерти наголошують, що під час своєї промови «Путін не погрожував негайною ядерною атакою».

Британська розвідка зосередила свою увагу на обстрілі колони цивільних автомобілів поблизу Запоріжжя, що відбувся в той час, коли в Москві оголошували про анексію цієї області України.

Британській експерти кажуть, що удар, в результаті якого, за повідомленням місцевої влади, загинуло 25 загиблих мирних жителів, імовірно, було завдано російською ракетою протиповітряної оборони великої дальності, яка використовувалася для наземного нападу.

«Російський запас таких ракет, швидше за все, обмежений і є цінним ресурсом, призначеним, щоб збивати сучасні літаки і ракети, а не для використання проти наземних цілей. Його використання для наземної атаки майже напевно було зумовлене загальним браком боєприпасів, особливо високоточних ракет великої дальності», – кажуть британські розвідники.

На їхню думку, Росія витрачає стратегічно цінні військові активи, намагаючись отримати тактичну перевагу.

«При цьому вона вбиває мирних жителів, яких тепер вважає своїми громадянами», – додають британські військові аналітики.

Міністри закордонних справ країн «Групи семи» засудили проголошену Путіним анексію чотирьох українських регіонів, назвавши її «новою найнижчою точкою» у зневазі з боку Росії міжнародного права, порушення нею суверенітету України, Статуту ООН та спільно узгоджених зобов'язань Гельсінських угод та Паризької хартії.

Палата представників США в п’ятницю ухвалила законопроект, що включає додаткові 12,3 мільярда доларів на військову допомогу Україні.

Законопроект також уповноважує президента США Джо Байдена дозволити передати Україні зброю зі складів США на суму 3,7 мільярда доларів.

Білий дім: ядерна загроза у війні Росії в Україні була завжди

Радник з нацбезпеки США Джейк Салліван

Ризик ядерного удару існував з самого початку своєї війни в Україні, сказав радник з нацбезпеки США Джейк Салліван, відповідаючи на питання преси щодо того, чи зросла ядерна загроза з боку Росії за останні півроку.

"В різні часи конфлікту, включаючи на початку, Путін розмахував ядерною картою", - сказав Салліван під час брифінгу в п'ятницю. Він запевнив, що США серйозно спиймали і сприймають ці погрози і чітко заявляють росіянам про наслідки таких дій.

"Ми говоримо Росіїї прямо про рішучу відповідь Сполучених Штатів,у випадку, якщо Росія стане на цей темний шлях", - додав посадовець.

Салліван зауважив, що наразі ознак невідворотного застосування ядерної зброї немає, але США і союзники активно слідкують за ситуацією.

Немає ознак того, що Путін вже прийняв рішення про удар, сказав і очільник Пентагону Ллойд Остін в інтерв'ю CNN в п'ятницю.

"Контролю над Путіним немає, - сказав Остін CNN. - Так само, як він прийняв безвідповідальне рішення про вторгнення до України, він може прийняти і інше рішення. Але наразі я не бачу ознак, які б переконали мене, що він вже прийняв таке рішення".

Україна, ООН, США, Європа, НАТО, Велика Британія та Японія висловили занепокоєння, через погрози Росії застосувати ядерну зброю в Україні, після промови Путіна минулого тижня, коли той звинуватив країни Заходу в "ядерному шантажі" і вказав, що може застосувати "всі заходи, якщо йдеться про загрозу територіальній цілісності Росії".

Полонені американці "молились про смерть", під час жорстокого вивезення з України

Американці Енді Гейн та Алекс Друке прибули до готелю TWA в Нью-Йорку, 23 вересня 2022 року

Навіть після трьох місяців ув’язнення, яке включало погрози стратою, фізичні тортури, одиночне ув’язнення та позбавлення їжі, саме поїздка на свободу ледь не зламала Алекса Друке, ветерана американської армії, звільненого минулого тижня разом з дев’ятьма іншими в’язнями, які пішли допомагати Україні захищатись від російських загарбників.

Руки зв'язано, голову закрито поліетиленовим пакетом, а пакувальна стрічка, що тримала його, закріплена настільки міцно, що на лобі з’явилися рубці. Друке сказав, що він і його співвітчизник, американський в’язень Енді Гейн, дійшли до межі під час транзиту в різних машинах зі східної України до аеропорту в Росії, оточеного озброєною охороною.

«Через те, крізь що ми пройшли, і всі ті часи, коли думали, що можемо померти, ми змирилися з тим, що можемо померти, ми були готові померти, але та поїздка була єдиним разом, коли кожен із нас окремо молився про смерть щоб покінчити з цим", - сказав Дрюке в інтерв'ю Associated Press у п'ятницю.

«Психічні та емоційні тортури останніх 24 годин у полоні були найгіршими», — сказав він.

40-річний Друке одужує: набряки на голові зменшуються, і він намагається відновити частину з 13,6 кг, які, як він вважає, втратив через неправильне харчування. Але жахливі спогади залишилися, і він не знає, що буде далі, окрім спроби привернути увагу до інших полонених, які залишаються в руках Росії.

"Війна не закінчилася", - сказав він, в інтерв’ю в будинку, де він живе зі своєю матір'ю та іншими родичами в Тускалузі.

Алекс Друке нещодавно звільнений після трьої місяців в російському полоні, під час інтерв'ю в будинку в Алабамі, 30 вересня 2022 року
Алекс Друке нещодавно звільнений після трьої місяців в російському полоні, під час інтерв'ю в будинку в Алабамі, 30 вересня 2022 року

Друке та Гейн, 27-річний військовий ветеран з Алабами, були серед сотень американців, які вирушили в Україну, щоб допомогти у боротьбі з Росією.

9 червня їх захопили під час, за словами Дрюке, розвідувальної місії, пов’язаної з українським інтернаціональним легіоном, що складається з іноземних добровольців.

"Усім іншим вдалося безпечно повернутися на базу", - сказав він.

Російські солдати відвезли двох чоловіків до свого табору, а потім до Росії для «інтенсивного допиту». Друке відмовився надаватіи подробиці, але сказав, що поводження було жорстоким.

"Кожне з наших прав людини порушили, - сказав він. - Нас катували”.

За його словами, чоловіків повернули в Україну на "чорний об’єкт" в Донецьку, де ще майже місяць допитували. Зрештою їх відправили в ізолятор колишньої української в’язниці. Там Друке та Гейна змусили записувати пропагандистські заяви на російську відеокамеру з солдатами в кімнаті.

«З позитивного боку, інколи вони клали нас у шафу, зв’язаних і із зав’язаними очима … поки чекали на появу якогось репортера, і ми з Енді могли пошепки поговорити кілька секунд і дізнатись як справи один в одного, - сказав він. - Тоді ми вперше поговорили за кілька тижнів”.

Зрештою, після тижнів ув’язнення, яке включало численні загрози, стало очевидно, що щось насувається — чи то звільнення, чи то переведення до в’язниці, чи страта, — сказав Друке, який вступив до резерву армії США після терористичних нападів у вересні 11, 2001 року і провів дві дислокації в Іраку.

Ми знали, що щось відбувається, тому що наш звичайний розпорядок змінився, і вони змусили нас забрати всі особисті речі з камери", - сказав він.

Але навіть тоді психічні тортури тривали, сказав він. «Один з охоронців кілька разів сказав: «Я майже впевнений, що вас, хлопці, стратять», — сказав він.

Натомість вони були частиною групи з 10 чоловіків, яких було звільнено 21 вересня за угодою, укладеною за посередництва Саудівської Аравії. Разом з ними були звільнені інші вихідці з Хорватії, Марокко, Швеції та Великої Британії.

За його словами, ніхто не розслаблявся, доки літак не піднявся в повітря, а чиновник із Саудівської Аравії не пояснив, що відбувається. Приземлившись у Нью-Йорку після польоту з Саудівської Аравії, Друке сказав, що його та Гейна зустрів представник Міністерства внутрішньої безпеки з офісу, який розслідує воєнні злочини.

Співробітники преси з внутрішньої безпеки не відповіли відразу на електронний лист із проханням прокоментувати, але слідчі ООН з прав людини заявляють, що українські військовополонені, схоже, стикаються з «систематичним» жорстоким поводженням з боку росіян, включаючи тортури.

Більше

XS
SM
MD
LG