Спеціальні потреби

Актуально

Для “Океану Ельзи” кожне турне, як суспільна місія  (ВІДЕО) 

Гурт “Океан Ельзи” розпочав північноамериканську частину свого євроатлантичного турне “Я їду додому”. Перед своїм концертом у столичному Вашингтоні лідер гурту Святослав Вакарчук завітав у студiю Голосу Америки, де своїми планами та очікуваннями від туру поділився у розмові із Зореславом Байдюком.

ЗБ: Це перший великий тур українського колективу у Сполучених Штатах, який не зупиняється на виступах на українських фестивалях. Які очікування від цього туру?

СВ: Насамперед, коли ми робимо концерти у різних країнах, думаємо про те, що в цих країнах є багато наших шанувальників, які мають менше можливостей побачити нас і почути музику на живо (на відміну від наших шанувальників в Україні чи країнах Східної Європи, де ми частіше буваємо). Тому для нас це завжди своєрідна суспільна місія. І, безумовно, це спілкування з друзями, яких ми набули ще минулого приїзду. Завдяки таким подорожам очевидним є також розширення свого власного світогляду.

ЗБ: Можна сміливо сказати, що поки що українська музика широкому загалу не відома. Чи можливо українському гурту або виконавцю вийшли на широку американсьбку аудиторію?

СВ: Абсолютно можливо. Для цього потрібно декілька речей. По-перше, треба мати велике бажання і справді цього хотіти. По-друге, безумовно, потрібен механізм, який би створив певний міст з індустрією, що добре розвинута у США. Це або інститут продюсерів, або компанія, яка займає тут серйозні позиції.

Але, повертаючись до питання “Чи це можливо?”, філософськи хочеться запитати, а чи є це головною метою? Коли ми починали займатися музикою, а було це 12 років тому, ми робили це для власного задоволення і не хотіли ні на секунду ставати популярними, чи відомими навіть в Україні. Просто, коли любиш свою справу і робиш її щиро, виходить достатньо резонансно по відношенню до слухачів, які це близько сприймають і тоді з’являється така популярність.

На мою думку, з широкою аудиторією це теж справедливо. І це можна побачити на прикладі Східної Європи.

ЗБ: Чи є в планах написати пісню для американської аудиторії?

СВ: Якщо йдеться про англомовні пісні, то тут проблема тільки в одному – наскільки щирими вони будуть. Оскільки я пишу тексти не головою, а серцем, то тут дуже важливо відчувати і нести цей заряд енергії на англьійській мові. Не зважаючи на те, що я достатньо вільно володію англійською мовою і можу нею розмовляти, а деколи навіть думати, але відчувати на ній не так просто. А робити це кон’юнктурно, ради певного успіху – не у моїх правилах. Я думаю, якщо таке має статись, то воно станеться саме по собі.

ЗБ: Ви вже мали перший концерт у Нью-Йорку, які враження?

СВ: Приємні враження як від самого концерту, так і від міста. Нью-Йорк зустрів нас дуже привітно. Ми встигли побувати у музеї, і я був дуже радий, що ми мали півдня мистрецтва образотворчого або інсталяційного, а потім мали власне мистецтво у концертному залі. Якщо так продовжуватиметься весь тур, то все буде добре.

ЗБ: Україна свого часу була лідером виробництва піратської продукції. США довго тиснули на Київ, щоб приборкати інтелектуальне піратство. Звичайно, Вашингтон керувався у першу чергу інтересами Голлівуда та американських виконавців. Однак необхідні закони були прийняті і схоже працюють. Чи відчувають українські музиканти користь від них?

СВ: Я думаю, що найголовніша проблема, яка зараз стоїть перед усіма країнами, що починають демократичний шлях, і перед Україною також – це навіть не погана законодавча база, а відсутність культури її виконання.

Я добре ознайомлений із законом про авторські та суміжні права і можу сказати, що він у багато чому не поступається своїм європейським аналогам і є достатньо дієвим та правильним. Проблема в тому, що його дуже часто не виконують.

Якщо говорити про критичні речі, то можна сказати, що серед них є недостатній механізм щодо контролю виконання цього закону. Нема чіткої взаємодії між правоохоронними органами, організаціями із захисту авторських прав, споживачами та носіями цих прав, наприклад музикантами, програмістами і так далі. Тобто в цьому контексті ще дуже багато треба зробити. Однак в музиці ситуація значно змінилася на краще за останні шість-сім років. І хочеться з оптимізмом дивитися у майбутнє.

Всі новини дня

Європа ввела заборону на російський дизель

У неділю Європа ввела заборону на російське дизельне паливо та інші нафтопродукти у намаганнях скоротити енергетичну залежність від Москви та доходи Кремля від викопного палива через вторгнення в Україну, повідомляє агентство AP.

Раніше країни "Групи семи" погодились обмежити ціну на дизельне паливо з Росії, щоб дозволити російському дизельному паливу продовжувати надходити до таких країн, як Китай та Індія, і таким чином уникнути раптового зростання цін, яке зашкодить споживачам у всьому світі, одночасно зменшуючи прибутки, що фінансують бюджет і війну Москви.

Ціни на дизельне пальне зросли через відновлення попиту після пандемії COVID-19 та обмеження нафтопереробних потужностей, що спричинило інфляцію інших товарів у всьому світі.

Наразі, як повідомляє AP, 27 країн Європейського Союзу шукають нові поставки дизельного палива зі США, Близького Сходу та Індії, щоб замінити поставки з Росії, яка свого часу забезпечувала 10% загальних потреб Європи в дизельному паливі.

Обмеження ціни в 100 доларів за барель на дизельне пальне, авіаційне паливо та бензин має бути забезпечено шляхом заборони страховим службам і транспортним службам перевозити дизельне пальне з вищою ціною. Більшість цих страхових та транспортних компаній знаходяться в західних країнах.

Це слідує за обмеженням на російську сиру нафту, встановлене у 60 доларів за барель, яке набуло чинності в грудні.

Заборона передбачає 55-денний пільговий період для дизельного палива, завантаженого в танкери до неділі, щоб уникнути нестабільності на ринках. Офіційні особи Європейського Союзу кажуть, що імпортери мали час пристосуватися після оголошення про заборону в червні.

Тільки в грудні, повідомляє AP Росія заробила понад 2 мільярди доларів від продажу дизельного палива в Європу, оскільки імпортери, схоже, запасалися додатковими закупівлями перед вступом в дію заборони.

Європа вже заборонила російське вугілля та більшість сирої нафти, тоді як Москва припинила більшість поставок природного газу.

В матеріалі використані джерела AP

Українському студенту у США під час баскетбольної гри кричали "Росія". Команда-суперник попросила вибачень

Киянин Макс Шульга (справа) під час гри команд Utah State Aggies проти Colorado State Rams. 4 лютого 2023. Фото: Isaiah J. Downing-USA TODAY Sports/Reuters

Університетська баскетбольна команда Colorado State Rams принесла вибачення за те, що її вболівальники скандували "Росія" на адресу українця з команди-супротивника Utah State Aggies Максу Шульзі.

Вигуки лунали від "невеликої групи осіб" з трибун й вони були чутні в телевізійній трансляції гри на калані CBS, коли Шульга виходив на лінію штрафного кидка в другій половині матчу. Зрештою команда, в якій грає українець, перемогла 88 проти 79, зокрема, завдяки успішному кидку Шульги на останніх секундах.

"Від імені команди університету Colorado State ми приносимо вибачення студенту-спортсмену та команді університету Utah State, - йдеться в серії твітів. - Це є порушенням нашої непохитної віри в Політику спортивної порядності Маунтін-Вест (ліги західних американських штатів - ред.) і принципів спільноти університету".

Там додали: "Кожен учасник, студент і вболівальник повинні почувати себе бажаними на наших майданчиках, і те, що таке сталося, неприпустимо в університеті штату Колорадо".

Тренер Rams Ніко Медвед також написав вибачення у Twitter: "Я дуже поважаю (команду університету штату Юта) і Макса Шульгу. У нас чудові фанати та студенти, але це неприпустимо! Мої щирі вибачення".

Сім'я Шульги живе у Києві, сам хлопець вчився у школі в Іспанії.

Папа Римський заявив про готовність зустрітися з Зеленським та Путіним

Папа Римський Франциск

Папа Римський Франциск запевнив, що він готовий провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським та російським лідером Володимиром Путіним, пише Rai News.

«Я відкритий для зустрічі з обома президентами – Україною та Росією», – заявив понтифік під час пресконференції.

Він також додав, що досі не відвідав Київ, оскільки зараз ще немає можливості приїхати до Москви. Але Папа зазначив, що просить про діалог.

Папа Римський Франциск 9 січня у щорічній промові перед акредитованими у Ватикані дипломатами заявив, що війни, подібні до війни в Україні, де цивільні території піддаються безладному знищенню, «є злочином проти Бога та людства».

Раніше у різдвяній промові 25 грудня папа Римський Франциск згадав про «українців, які переживають це Різдво в темряві, холоді, далеко від своїх домівок через знищення, спричинені десятьма місяцями війни».

Як у США виготовляють артилерійські снаряди для України - репортаж NYT

Український військовик використовує американський зенітно-ракетний комплекс Stinger на Миколаївщині, 11 серпня 2022. REUTERS/Anna Kudriavtseva

Щодня у США виробляють понад 460 артилерійських снарядів, більшість з яких іде в Україну. Журналісти газети The New York Times отримали дозвіл від Пентагону відвідати заводи Міноборони США із виготовлення боєприпасів: у Скрентоні, штат Пенсильванія, виготовляють корпуси, а в Міддлтауні, штат Айова, - наповнюють їх вибуховою речовиною і пакують для відправлення.

Фабрика у Скрентоні почала виготовляти корпуси до боєприпасів іще у 1950-х роках під час Корейської війни. Там 10-метрові сталеві балки розрізають, нагрівають до понад 1000 градусів за Цельсієм і завдяки роботизованій техніці переплавляють на заготовку. "По 40 снарядів за один раз упаковують у лотки, які подають у довгу піч для чотиригодинного процесу термічної обробки, завдяки якому сталь розбивається на дрібні смертоносні шматки, коли снаряд вибухає", - йдеться у статті.

Після охолодження, токарського верстата й фарбування у Скрентоні снаряди відправляють до Айови, де "порожні болванки перетворюються на зброю". Там боєприпаси наповнюють вибуховою речовиною IMX-101 - знімати в одному з приміщень заборонено, адже будь-яка електроніка через її статичну електрику може спричинити детонацію вибухових речовин у повітрі.

Після того "рентгенівські промені виявляють будь-які порожнечі всередині снарядів, які можуть перешкоджати їхнім бойовим характеристикам. Це одна з останніх перевірок якості зброї".

Виготовлення цих снарядів на обох заводах забирає кілька тижнів, йдеться у репортажі.

Журналісти видання описують ретельний процес перевірок на багатьох етапах, після чого снаряди випробують. "Палети з 24 снарядів забирають краном і переміщуються в сусіднє приміщення, де на них чекають вагони на двох залізничних коліях. Частина снарядів буде відправлена в Юму, штат Аризона, де їх оснастять детонаторами та випробують на гаубицях. Якщо вони пройдуть тест, решта партії у десятки тисяч снарядів, виготовлених того місяця, будуть схвалені для використання та сертифіковані для бойових дій. Більшість поїде в Україну".

NYT пише, що Пентагон планує наростити виробництво на цих потужностях до 90 тисяч на місяць за два роки.

Нагадаємо, 3 лютого адміністрація президента Джо Байдена оголосила про додаткову безпекову допомогу Україні на загальну суму майже 2.2 мільярда доларів. Оголошений пакет включає критично важливі засоби протиповітряної оборони, броньовані машини піхоти та інше обладнання, включно з протитанковими ракетами Javelin, артилерійськими боєприпасами, звичайними ракетами та ракетами великої дальності для наданих раніше HIMARS.

США попередили Туреччину про неприпустимість обходу санкцій проти Росії

Міністерство фінансів США

Сполучені Штати застерегли Туреччину від експорту до Росії хімікатів, мікрочіпів та інших продуктів, які можуть бути використані під час війни Москви в Україні, в обхід західних санкцій, повідомляє агентство Reuters.

Браян Нельсон, посадовець Міністерства фінансів США, який займається санкціями, зустрівся з турецькими посадовцями та приватним сектором в четвер і п’ятницю, щоб закликати до більшої співпраці в припиненні потоку таких товарів. Під час зустрічей в Анкарі та Стамбулі Нельсон та представники делегації підкреслили, що до Росії здійснюється експорт у десятки мільйонів доларів, що викликає занепокоєння, сказав чиновник на умовах анонімності.

«Немає нічого дивного в тому, що Росія активно прагне використовувати історичні економічні зв’язки, які вона має з Туреччиною», - сказав посадовець і додав, що питання в тому, якою буде відповідь Туреччини.

Анкара принципово виступає проти широких санкцій проти Росії, але каже, що Туреччина не буде їх обходити, закликаючи Захід надати будь-які докази порушення обмежень.

Посилаючись на дані російської митниці, агентство Reuters у грудні повідомило, що за сім місяців до 31 жовтня 2022 року до Росії надійшли комп’ютерні та інші електронні компоненти щонайменше на 2,6 мільярдів доларів. З них товари на суму 777 мільйонів доларів були виготовлені західними фірмами, чиї мікросхеми були знайдені в російських системах озброєння.

Поїздка Нельсона, заступника міністра фінансів з питань тероризму та фінансової розвідки, є останнім візитом високопосадовців США до Туреччини, які прагнуть посилити тиск на Анкару, щоб забезпечити дотримання обмежень США на Росію.

Під час переговорів з турецькими фірмами цього тижня Нельсон зазначив, що Росія може ухилятися від західного контролю для імпорту пластмас, гуми та напівпровідників, які містяться в експортованих товарах і використовуються військовими.

Браян Нельсон також відвідав Об’єднані Арабські Емірати та Оман, щоб підтвердити, що Вашингтон продовжуватиме застосування запроваджених ними санкцій, повідомило минулого тижня Міністерство фінансів США.

Більше

XS
SM
MD
LG