Спеціальні потреби

Актуально

“Г`юлет-Пакард” припиняє виробництво комп’ютерів в Україні

Американська компанія “Г`юлет-Пакард” оголосила про припинення виробництва комп’ютерів в Україні.

“Якщо в якийсь момент виявиться, що продукція “Г`юлет-Пакард”, вироблена, наприклад, в Чехії або будь-якій іншій країні, імпортована в Україну буде більш конкурентноздатною і вигідною за ціною, ніж вироблена в Україні, очевидно, “Г`юлет-Пакард” перейде на таке постачання. Якщо це буде мати економічний сенс”.

Ці слова тодішній керівник представництва “Г`юлет-Пакард” в Україні Сергій Кадулін сказав весною цього року. Через шість місяців компанія вирішила повністю згорнути свої виробничі потужності. Один із найбільших виробників обчислювальної техніки в світі американська корпорація “Г`юлет-Пакард” після двох років роботи закрила в Києві завод із виробництва комп’ютерів. Відтепер всю продукцію будуть завозити із-за кордону. В компанії повідомили, що це пов’язано з необхідністю оптимізації витрат.

Українські та іноземні компанії і надалі закриватимуть виробничі потужності у столиці, вважає експерт із інвестицій Петро Кошуков. Для ефективної роботи столиця занадто дорога – за офіційними даними середня зарплата сягла двох тисяч гривень. Неофіційно ця цифра принаймні вдвічі більша:

“Київ не є перспективним місцем для виробничих інвестицій. Середня зарплата тут фактично дорівнює середнім зарплатам у Центральній та Східній Європі. У цьому плані конкурентна перевага Києва як місця для виробничих інвестицій зникає. Навіть українські виробництва переміщаються з Києва в регіони”.

Закриті виробничі потужності були найбільшими в Україні – складальна лінія розрахована на випуск 100 тисяч комп’ютерів на рік. На київській лінії збирали декілька типів систем для дому та бізнесу. Вся техніка призначалася для потреб українського ринку. Однак в планах компанії було виробництво комп’ютерів для експорту в сусідні країни.

Всі новини дня

Франція не виключає надсилання винищувачів в Україну – Макрон

Президент Франції Емманюель Макрон та прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте під час прес-конференції у Гаазі, 30 січня 2023. (AP Photo/Peter Dejong)

Президент Франції Емманюель Макрон заявив 30 січня, що його країна не виключає надсилання військових літаків в Україну, але висунув кілька умов для такого кроку.

Як повідомляє Associated Press, відповідаючи на запитання журналістів у Гаазі, Макрон сказав, що «нічого не виключено». Водночас серед умов, за словами французького лідера, є те, щоб надання такого обладнання не призвело до ескалації напруженості або не використовувалося «для атаки російської землі», а також щоб це не «послабило потенціал французької армії».

Він також додав, що Україні доведеться офіційно подати запит на літаки. Макрон зазначив, що 31 січня в Парижі зустрінеться з міністром оборони України Олексієм Резніковим.

Українські офіційні особи посилили вимоги до західних союзників щодо більш важкого озброєння, щоб відкинути сили Росії.

Франція надіслала Україні системи протиповітряної оборони, ракетні установки, гармати та іншу військову техніку, а також пообіцяла надіслати броньовану техніку спостереження та бойові машини, але не надсилала бойові танки чи більш важке озброєння.

Раніше прем’єр-міністр Матеуш Моравецький припустив передачу Україні винищувачів F-16. «Як це було кілька місяців тому в контексті МіГів, будь-які інші літаки будуть реалізовуватися і, можливо, передаватися в координації з країнами НАТО. Тут ми будемо діяти в повній координації», – сказав голова польського уряду.

Шольцу не вдалось заручитися підтримкою Південної Америки у допомозі Україні - медіа

Канцлер Німеччини Олаф Шольц під час візиту до Чилі, 29 січня 2023. REUTERS/Ivan Alvarado

Канцлеру Німеччини Олафу Шольцу не вдалось заручитись підтримкою Чилі та Аргентини у питанні допомоги Україні, що засвідчує розбіжності між країнами Заходу та союзними державами з нижчим рівнем доходу.

Під час перших двох етапів своєї поїздки до Південної Америки Шольц намагався підкреслити єдність, зазначивши, що всі три країни, які він відвідує – Аргентина, Чилі та Бразилія – засудили вторгнення Росії на Генеральній Асамблеї ООН минулого року.

Однак наслідки війни та санкції Заходу щодо Росії, зокрема різке зростання цін на продовольство та енергоносії, особливо сильно вдарили по регіону, викликаючи сумніви щодо політики Європи.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

"Аргентина та Латинська Америка не планують надсилати зброю в Україну чи будь-яку іншу зону конфлікту", - заявив президент Аргентини Альберто Фернандес під час прес-конференції в Буенос-Айресі із Шольцем.

Президент Чилі Габріель Борич своєю чергою підтримав своє рішення засудити російське вторгнення, попри те, що "деякі засоби масової інформації чи громадські діячі могли вважати, що втручатися в політику інших країн було неправильним рішенням". Він не відповів на запитання про те, чи погоджується із Фернандесом щодо зброї, він сказав, що Чилі обіцяє допомогти Україні відновитися після війни, наприклад, із розмінуванням.

В обох країнах Шольц відвідав меморіали жертвам їхніх військових диктатур, що, за його словами, підкреслює необхідність боротьби за демократію та свободу: "Біля цього меморіалу численним жертвам диктатури я не можу не думати про молодих людей, яких вбивають в Ірані, бо вони борються за свободу та краще життя".

Представники уряду Німеччини визнають, що країни Латинської Америки мають різні погляди на причини війни Росії в Україні та способи боротьби із нею, але підкреслюють важливість продовження озвучення західної точки зору, як це зробив Шольц під час візитів в Африці та Азії.

У понеділок Шольц проводить зустрічі у Бразилії, зокрема, із президентом Луїсом Інасіо Лулою да Сілвою. Торік він сказав, що Росія не повинна була здійснювати вторгнення в Україну, але додав, що президент України Володимир Зеленський так само винен у війні, як і російський лідер Володимир Путін.

Воллес: Британські танки доставлять в Україну до літа. Відео

Воллес: Британські танки доставлять в Україну до літа. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:26 0:00

«Через питання безпеки я не можу назвати точні часові рамки. Що я можу сказати – все починається з тренувань на окремих операційних платформах […]. І тоді вже доставимо танки. Це станеться до літа, в травні або ближче до Великодня», - заявив мініcтр оборони Великої Британії Бен Воллес.

США продовжать боротися з діями Ірану, які загрожують безпеці та життю людей - Блінкен

Вибух на заводі військової промисловості в Ісфахані, 29 січня 2023 року. Reuters

Сполучені Штати продовжать боротися з діями Тегерану, які становлять небезпеку для різних країн світу. Так серію вибухів на іранських військових заводах цими вихідними прокоментував держсекретар США Ентоні Блінкен.

У понеділок під час прес-конференції у Єгипті Блінкен заявив: "Для Сполучених Штатів, а також для багатьох наших партнерів у регіоні, дуже важливо, що ми продовжуємо боротися з різними діями, які Іран здійснює в усьому регіоні та за його межами, що загрожують миру, безпеці та життю людей."

Він зазначив, що США спостерігають підтримку дестабілізуючих дій Ірану в різних країнах: "Зараз, звісно, ми бачимо це в зовсім іншій частині світу з його підтримкою агресії Росії проти України, з наданням безпілотників та потенційно інших військових технологій".

Водночас представник Пентагону, генерал США Патрік Райдер заявив Reuters, що армія США не брала участі в ударах по Ірану. Натомість один із представників США повідомив агенції на умовах анонімності, що до атаки причетний Ізраїль.

У самому Ізраїлі від офіційних коментарів поки відмовляються. Утім, як зазначає Reuters, готовність завдати удару по іранських цілях Ізраїль виявляв уже давно, в разі, якщо дипломатія не зможе впоратися з ядерною чи ракетною програмою Тегерану.

Напередодні радник Офісу президента України Михайло Подоляк пов’язав вибухи в Ірані з війною в Україні, і вкотре нагадав, що Іран є співучасником російської агресії: "Логіка війни невблаганна та вбивча. І виставляє жорсткі рахунки авторам та співучасникам… Вибухова ніч в Ірані: виробництва дронів й ракет, нафтопереробка. Україна ж попереджала".

Після цього Іран викликав тимчасового повіреного у справах України в Тегерані після реакції Офісу президента України на удари безпілотників по військовому заводу в центральній іранській провінції Ісфахан. Про це повідомила Reuters із посиланням на напівофіційну місцеву інформаційну агенцію Tasnim.

Речник МЗС України Олег Ніколенко відреагував на дії іранського МЗС і зазначив, що Україна не обізнана з причинами вибухів на іранських об'єктах. "Україна неодноразово застерігала Іран: наслідки за підтримку агресії проти України будуть набагато масштабніші, ніж вигода від співпраці з Росією. Нам невідома причина вибухів на іранських об‘єктах. Але як каже перська народна мудрість: не роби іншому зла, і собі не нашкодиш".

Уночі 29 січня в іранському місті Ісфахан у центральній частині країни пролунав вибух. Згодом стало відомо про вибухи на інших об’єктах. Міністерство оборони Ірану заявило, що причиною була атака безпілотників, і запевнило, що атака була невдалою – один БПЛА збила система протиповітряної оборони, два інших нібито потрапили до оборонних пасток і вибухнули, втрат та серйозних пошкоджень немає. Однак іранські ЗМІ опублікували кадри, на яких видно спалах у небі та машини швидкої допомоги на місці подій.

Атака відбулася на тлі напруження у відносинах між Іраном та країнами Заходу, зокрема, через постачання зброї, включно з "дронами-камікадзе" для війни Росії в Україні, а також антиурядових протестів усередині країни.

У публікації використані матеріали Reuters.

ВООЗ: пандемія COVID-19 залишається надзвичайною ситуацією міжнародного значення

Залізнична станція Ханчжоу перед китайським новим роком, Китай, 20 січня 2023 року. China Daily/REUTERS

Всесвітня організація охорони здоров'я у понеділок продовжила статус пандемії COVID-19 як надзвичайної ситуації міжнародного значення.

Чотирнадцяте засідання екстреного комітету ВООЗ з приводу COVID-19 було присвячене третій річниці від початку пандемії, що була оголошена глобальною загрозою 30 січня 2020 року.

На засіданні експерти говорили про те, чи слід оголошувати про завершення пандемії. Проте, зазначивши визначні успіхи у боротьбі із захворюванням, члени комітету ухвалили, що говорити про закінчення пандемії зарано. На це вплинув, зокрема, недавній великий спалах COVID-19 у Китаї, який стався після того, як країна скасувала більшість карантинних заходів.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

За три роки коронавірус забрав 6,8 мільйона життів, однак поява вакцин і методів лікування суттєво змінила ситуацію, тож генеральний директор ВООЗ Тедрос Гебреєсус заявив, що сподівається побачити кінець надзвичайної ситуації вже цього року: "Ми продовжуємо сподіватися, що в наступному році світ перейде до нової фази, на якій ми скоротимо госпіталізацію (з COVID) і смертність до найнижчого можливого рівня".

Раніше Голос Америки повідомляв, що американські дослідники попереджають, що новий штам коронавірусу Kraken у п'ять разів швидше передається й вражає тих, хто перехворів.

У статті використано матеріали Reuters

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG