Спеціальні потреби

Актуально

“Новинар” – журнал для тих, хто хоче знати більше  (ВІДЕО)

Загальною тенденцією у США та в цілому у світі є зменшення кількості людей, які виписують та читають періодичну пресу. Що ж до ринку українських друкованих ЗМІ, то довгий час вважалось, що україномовні видання в Україні є не рентабельними.

Спростувати цей міф вирішила головний редактор журналу “Новинар” Ольга Крижановська у розмові з Мирославою Ґонґадзе.

МҐ: У США і в цілому світі помітна тенденція до зменшення кількості людей, які насправді передплачують і читають пресу. А якою є тенденція українського ринку у цьому питанні?

ОК: Насправді в Україні зовсім протилежна тенденція. Ми бачимо навпаки зріст читацького інтересу фактично до всіх друкованих ЗМІ. І з останніх досліджень компанії ТНС ми можемо бачити як на кілька відсотків кожні півроку зростає і аудиторія щоденних газет, і аудиторія тижневиків. Це стосується як і ділових тижневиків, так і суспільно-політичних. Тобто інтерес зростає фактично до всієї преси. Я думаю, що ми ще довго не докотимося до такої тенденції, коли буде зменшуватись аудиторія.

МҐ: Яка причина цього? Те, що в усіх немає доступу до Інтернету, чи те, що український ринок преси недостатньо розвинутий для того, щоб мати цю тенденцію?

ОК: Насправді, я думаю, що і те, і інше. Інтернет дійсно не дуже поширений в Україні. Я думаю, що коли 30% українців матимуть змогу користуватися Інтернетом, то тоді напевне це буде загроза для щоденних газет. Але ілюстрованим тижневикам навіть це не буде загрожувати. Тому що одна справа переглядати статті, фотографії на моніторі, інша – тримати в руках журнал з якісною фотографією, з якісними інфографіками. Я думаю, що надалі всі журнали будуть концентруватися саме на цих моментах, щоб підвищувати зацікавлення аудиторії до своїх видань.

МҐ: Досить довгий час в Україні вважалося, що україномовні видання є нерентабельними, але ви вирішили робити український журнал “Новинар”. Якою є аудиторія цього журналу і чому ви прийняли саме таке рішення, видавати журнал українською?

ОК: Ну власне це скоріше міф, що україномовна преса не може бути успішною. Просто видавництва ніколи не займалися україномовною аудиторією, вони вважали, що їм це не потрібно. Зараз ми бачимо, що ринок медіа в Україні стає все більше й більше концентрований, і фактично україномовні ЗМІ це єдина ніша, яка зараз більш-менш вільна. Тому ми вирішили розвивати саме оцей сегмент. Загалом аудиторія україномовних тижневиків суспільно-політичних мало відрізняється від російськомовних. Це люди, які хочуть знати більше, які цікавляться новинами, яких не задовольняє просто перегляд випуску новин на телебаченні. Це люди, які хочуть отримувати аналітичну, більш концентровану інформацію.

МҐ: Чи вважаєте Ви, що український читач має достатній доступ до саме такої глибокої аналітичної інформації і про події в Україні та у світі?

ОК: Нажаль, поки що немає. Ми бачимо, що на телебаченні здебільшого зараз домінує такий жанр інфотейменту, тобто це більш поверхова інформація і якомога менше аналізу. Тобто аналіз зараз у нас на телебаченні трапляється дуже рідко. Те, що стосується міжнародної інформації, то тут взагалі важко сказати, що в Україні хтось приділяє цьому увагу.

Дуже популярним є зараз підключення до каналів CNN, BBC. І ті, хто володіє англійською мовою, намагаються дивитися новини саме там. А власне хто не володіє іноземною мовою –цього позбавлений.

МҐ: У чому специфіка вашого видання і наскільки оригінальними будуть ці матеріали?

ОК: У нас всі матеріали практично оригінальні. Є секція Дайджест, де ми передруковуємо найкращі статті з іноземних тижневиків та газет. Тобто це для людей, які не володіють англійською чи французькою мовами і не можуть самі прочитати.

А решта інформації – наша власна, яка стосується і міжнародних новин, і українських новин. Знову ж таки це – якісні фотографії, зроблені нашими фоторепортерами, які є дуже талановиті. Це й інфографіка. Це, можна сказати, головні фішки нашого журналу.

Всі новини дня

Папа Римський порівняв війну в Україні з операцією нацистської Німеччини у час Другої світової війни

Папа Франциск 

Під час щотижневої загальної аудієнції в залі Павла VI у середу Папа Франциск знову нагадав про війну в Україні, повідомляє Vatican News. Понтифік порівняв її з операцією нацистської Німеччини під час Другої світової війни.

«Сьогодні історія повторюється!» – сказав він, звертаючись до присутніх польських паломників, маючи на увазі захід, організований в понеділок Центром католицько-єврейських відносин Люблінського католицького університету в Польщі.

Захід був присвячений річниці «Операції Рейнхардт» (Einsatz Reinhardt) - плану знищення нацистами польських євреїв під час Другої світової війни між 1942 і 1943 роками.

Загалом близько 1,7 мільйона євреїв загинули в таборах смерті Белжец, Собібор і Треблінка. Жертвами таборів операції Рейнхард була також невідома кількість поляків, ромів і радянських військовополонених.

«Нехай пам'ять про цю жахливу подію пробуджує в кожному наміри і дії миру», - сказав понтифік, назвавши цю операцію «знищенням».

Потім він відійшов від тексту промови, додавши: «А історія повторюється. Зараз ми бачимо, що відбувається в Україні».

Папа закликав вірних молитися до Матері Божої, щоб потішила всіх, хто постраждав від «жорстокості війни», а особливо за «змучену Україну».

Минулого місяця понтифік сказав, що українці терплять «мучеництва від агресії» і порівняв наслідки війни для українців із «жахливим геноцидом» 1930-х років, коли радянський лідер Йосип Сталін влаштував в країні голод.

28 листопада в інтерв’ю журналу America Франциск говорив про жорстокість російських військ в Україні.

«Коли я говорю про Україну, я говорю про жорстокість, тому що я маю багато інформації про жорстокість військ, які приходять. Взагалі найжорстокішими є, мабуть, ті, хто з Росії, але не представляють російську традицію, наприклад, чеченці, буряти і так далі. Безумовно, той, хто здійснює вторгнення, це російська держава. Це дуже зрозуміло. Інколи намагаюся не конкретизувати, щоб не образити, а радше засудити загалом, хоча добре відомо, кого я засуджую. Не обов'язково вказувати ім'я та прізвище», - сказав папа.

Вибори у штаті Джорджія закріпили за демократами більшість у Сенаті   

"Я часто кажу, що голосування — це свого роду молитва за світ, якого ми хочемо для себе та своїх дітей", — заявив у переможній промові Ворнок, перший чорношкірий сенатор від свого штату

На перевиборах до Сенату від штату Джорджія переміг сенатор-демократ Рафаель Ворнок. Таким чином, він забезпечив більшість Демократичної партії у Сенаті до кінця нинішнього терміну президента Джо Байдена.

Завдяки цій перемозі, у Сенаті зі 100 сенаторів 51 буде демократ і 49 республіканців.

"Я часто кажу, що голосування - це свого роду молитва за світ, якого ми хочемо для себе та для своїх дітей", - заявив у переможній промові Ворнок, перший чорношкірий сенатор від свого штату.

"Джорджія, ви молилися вустами і ногами, руками і ступнями, головами і серцями. Ви доклали важкої праці, і ось ми стоїмо тут разом", - додав законодавець, який раніше був пастором баптистської церкви.

Президент Байден у Twitter написав, що "виборці Джорджії підтримали нашу демократію і... відправили хорошу людину назад у Сенат".

На проміжних виборах у листопаді ані Рафаель Ворнок, ані його опонент від Республіканської партії Гершел Вокер не змогли набрати 50% голосів виборців, відтак у штаті оголосили перевибори.

Обидва кандидати під час кампанії ставали предметом гострої критики. Демократа Ворнока критикували за те, що він спрямовував федеральні кошти на проект зі зведення будинку для малозабезпечених. Втім, співвласником цього проекту є церква Ворнока.

Республіканця Гершела Вокера, колишнього гравця з американського футболу, критикували, що він оплачував аборти, проти яких, власне, виступає Республіканська партія.

Результат на цих виборах, як вважаєть експерти, закріплює за Джорджією статус штату, який відіграватиме важливу роль на виборах президента країни 2024 року.

У штаті Джорджія 6 грудня - другий тур виборів до Сенату: що це може змінити? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:14 0:00

Конгрес США в оборонному бюджеті-2023 пропонує на підтримку України на $500 млн. більше, ніж торік 

Конгрес США

Комітети Палати представників США і Сенату ввечері вівторка 6 грудня оприлюднили компромісний текст Законопроекту про оборонний бюджет США на 2023 рік. В тексті погоджено виділити на 45 мільярдів доларів більше, ніж початковий бюджетний запит адміністрації Байдена.

Таким чином загальна сума оборонного бюджету США на наступний рік може становити $857,9 млрд. Також у документі йдеться, що американські законодавці планують виділити щонайменше 800 мільйонів доларів на додаткову безпекову допомогу для України. Це на 500 мільйонів доларів більше, ніж запитував президент США Джо Байден на початку цього року, - підкреслюють у документі.

Окрім того, в оборонному бюджеті США планують виділити кошти на підтримку Тайваню та протидію Китаю і Росії, а також підвищити зарплати на 4,6 відсотка для військовослужбовців та цивільних працівників Пентагону. Водночас документ закликає збільшити витрати на низку ключових систем озброєння.

У понеділок, 5-го грудня, лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер заявив, що на цьому тижні конгресмени мають розглянути оборонний бюджет в Палаті Представників, а розгляд в Сенаті має початись вже на наступному тижні.

“У нас залишилося двадцять шість днів до кінця календарного року, і нам ще багато чого належить зробити. Очікується, що на цьому тижні Палата представників США розгляне наш щорічний законопроект про оборонний бюджет, чим підготує ґрунт для роботи Сенату вже на наступному тижні”, - заявив Шумер.

Також, за словами лідера демократів, нині в Сенаті продовжується двопартійна робота щодо погодження фінансування уряду.

“Цієї середи Сенат проведе іще один секретний брифінг щодо ситуації в Україні, і я сподіваюся, що мої колеги визнають, що фінансування уряду нерозривно пов’язане з підтримкою України, що своєю чергою означає захист національної безпеки США тут, вдома. Ці два питання нерозривно йдуть разом”, - наголосив Чак Шумер.

У грудні минулого року президент Байден підписав оборонний бюджет країни (NDAA) обсягом 770 мільярдів доларів. Він серед іншого включав 300 мільйонів доларів на Ініціативу сприяння безпеці України,

Нагадаємо, що раніше, в середу 7-го грудня, резолюцію щодо визнання дій РФ геноцидом проти українського народу підтримали в комітеті Сенату із міжнародних відносин. Тепер докумет готовий до винесення на голосування у Сенаті.

У Німеччині планували "державний переворот" за ймовірної участі росіян

APTOPIX Germany Far Right

У Німеччині під час проведення антитерористичної операції затримали 22 осіб. Це громадяни Німеччини, яких підозрюють в участі в терористичній організації. Ще трьох осіб, одна з яких має російське громадянство, затримали за підозрою у співпраці з угрупованням.

Міністр юстиції Німеччини Марко Бушман заявив, що підозрювані ймовірно планували збройний напад на державні установи.

За даними федеральної прокуратури Німеччини, близько 3 тисяч офіцерів провели обшуки в 11 із 16 федеральних земель у прихильників так званого “Руху громадян Рейху”. Ще одну особу затримали в австрійському місті Кіцбюель, та іншу - в італійському місті Перуджа.

Деякі члени руху відкидають післявоєнну Конституцію Німеччини та закликають до зміни влади. За даними прокуратури, вони нібито ще минулого року створили «терористичну організацію з метою повалення чинного державного ладу в Німеччині та заміною його на власну форму держави, яка вже була в процесі заснування».

За словами прокурорів, підозрювані хотіли досягати мети лише воєнними методами та силою. Деякі з членів групи здійснили конкретні приготування для штурму Бундестагу невеликою озброєною групою.

"Деталі (цього плану) ще потрібно дослідити, щоб визначити, чи можна когось із підозрюваних звинуватити в державній зраді”, - заявили прокурори.

Прокуратура ідентифікувала підозрюваних ватажків як Генріха XIII Р. R. та Рюдігера V. P., відповідно до німецьких правил захисту особистих даних. Видання Der Spiegel повідомляє, що перший - відомий 71-річний виходець із дрібної аристократичної родини, інший - 69-річний колишній десантник.

Федеральні прокурори заявили, що Генріх XIII Р. R., якого планували призначити новим лідером Німеччини, контактував із російськими офіційними особами, аби домовитися про новий порядок в країні після повалення німецької влади. У цьому йому нібито допомагала росіянка Віталія Б.

Однак прокурори уточнили: “На даному етапі розслідування немає жодних ознак того, що особи, з якими спілкувалися, відгукнулися на це прохання”.

Посадовець служби безпеки Німеччини заявив, що групою “керували фантазії про насильницький переворот і теорії змови”. За інформацією прокуратури, група вірила в “теорії змови, що складаються з наративів так званих “громадян Рейху”, а також “ідеології Qanon”. Прокурори додали, що учасники групи також вважають, що Німеччиною керує так звана «глибинна держава».

США ввели обмеження проти низки компаній за підтримку російського ВПК

Російський береговий ракетний комплекс "Бастіон" на Курильських островах, 5 грудня 2022. Фото: Міноборони РФ/Reuters

Білий дім вніс 24 компанії та організації до списку експортного контролю за їхню підтримку військово-промислового комплексу Росії, ядерної програми Пакистану та за постачання електроніки іранським компаніям.

Міністерство торгівлі США повідомляє, що ці організації, розташовані в Латвії, Пакистані, Росії, Сінгапурі та Швейцарії, було додано через загрози національній безпеці та зовнішній політиці США.

Зокрема, серед компаній - Fiber Optic Solutions з Латвії, яка виробляє оптиковолоконні гіроскопи та інше обладнання, і російську AO Kraftway Corporation PSC, яка називає себе однією з найбільших російських IT-компаній і продає широкий спектр ІТ-рішень, включаючи виробництво обладнання.

Також у списку - 10 компаній у Пакистані та ОАЕ, які, на думку Білого дому, причетні до ядерних розробок Пакистану.

Після початку повномасштабної російської війни 24 лютого Білий дім значно розширив список експортного контролю, внісши туди компанії, що працюють на російський ВПК. Цей список значно ускладнює для таких компаній можливість отримати американські товари й складові.

Раніше Голос Америки повідомляв, що, за висновками експертів, Росія продовжила виробляти передові керовані ракети, незважаючи на західні санкції, які мали на меті позбавити її необхідних для цього компонентів. Це означає, що Москва знайшла способи придбати напівпровідники та іншу техніку, або ж у Росії були значні запаси компонентів до початку війни.

Більше

XS
SM
MD
LG