Спеціальні потреби

Актуально

Новопризначені міністри позбулися депутатських мандатів

Український парламент зміг сьогодні ухвалити лише одне результативне рішення – він позбавив депутатських мандатів новопризначених міністрів уряду Тимошенко та саму прем’єрку. Тепер депутати радяться, коли можуть продовжитися сесійні засідання.

На посаді прем’єр-міністра Юлії Тимошенко буде важко – про це в один голос кажуть як українські, так і іноземні експерти. Мінімальна перевага більшості над опозицією і непрацюючий імперативний мандат дає можливість будь-якому депутату зірвати найсерйозніші наміри уряду.

Це вже наявно засвідчила і сьогоднішня ситуація в парламенті. Депутати так і не змогли обрати заступників Арсенія Яценюка та розподілити себе по комітетах. На заваді стало небажання більшості голосувати за це, допоки опозиція не пообіцяє – нових депутатів від коаліції зареєструють в ЦВК найближчими днями. ЦВК – орган незалежний, але формуєтсья він за політичним принципом і половина його членів представляє опозиційні партії. Таким чином парламент опинився заручником Центрвиборчкому. Петро Симоненко зазначив:

“Вперше у незалежній державі вищий законодавчий огран, вибраний народом України поставлений в залежність від того, як буде розглядати це питання ЦВК. Вирішується доля тільки 14 мандатів, а 436 депутатів сьогодні не можуть працювати”.

Представник ЦВК Михайло Охендовський, обраний за квотою Партії регіонів, вже заявив, що ЦВК має на реєстрацію нових депутатів не мало не багато – 30 днів. Весь цей час коаліція може залишатися недієздатною, що особливо небезпечно для уряду – саме у найближчі тижні треба ухвалити бюджет, інакше Кабмін Тимошенко потрапляє в дуже складні умови.

Спочатку на погоджувальній раді домовилися, що Партія регіоінв дає привселюдну обіцянку – не блокувати ухвалення рішення в ЦВК, однак пізніше, такої обіцянки не прозвучало, тому депутати сьогодні розійшлися ні з чим.

В’ячеслав Кириленко каже: “Це не скасовує політичних домовленостей, яких всі п’ять фракцій досягли раніше на погоджувальній раді. Тому нам прикро, що комуністи і Партія регіонів відмовилися від свого слова”.

Цей час опозиція має використати для того, аби визначитися, кого саме вона просуватиме на посаду першого віце-спікера. За нинішніх умов – це найсерйозніша посада для опозиціонерів. Претендентів, як і раніше двоє – Адам Мартинюк та Раїса Богатирьова. Якщо голсоування за Мартинюка провалять, а категорично проти нього НУ-НС, то тоді висуватимуть Богатирьову.

Всі новини дня

«Я просто писала день – і що жива»: розповідь Валерії з Маріуполя про 3 місяці в окупації. Відео

Маріупольчанка Валерія пробула в зоні бойових дій, а потім в російській окупації понад сто днів, найгірші з яких виживала сама.

Як повернути тепло та світло в оселі українців: що робить ЄБРР та міжнародні донори, щоб допомогти Україні. Інтерв’ю

Про допомогу Україні в енергетичній сфері Оксана Бедратенко поговорила з директором ЄБРР у країнах Східної Європи Маттео Патроне.

Чого очікувати від саміту НАТО в Бухаресті. Відео

Чого очікувати від саміту НАТО в Бухаресті. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:42 0:00

Треба готуватись до нових атак Росії по українській енергетиці, президент Путін намагається використати зиму як зброю у війні проти України. Про це заявив Єнс Столтенберг, перебуваючи в Бухаресті, де у вівторок почнеться дводенна зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО.

Посол США в НАТО роз'яснила позицію США щодо визнання Росії державою-терористом

Посолка США в НАТО Джуліанн Сміт

США наразі не вважають корисним офіційне визначення Росії державою-спонсором тероризму відповідно до американських законів, але виступають за подальші обмеження для Росії у вигляді санкцій та експортних обмежень. Про це посолка США в НАТО Джуліанн Сміт заявила під час брифінгу для преси в понеділок.

"Гадаю, ви чули коментарі президента Байдена та інших в адміністрації, - зауважила Сміт відповідаючи на питання преси в понеділок. - Відчуття у Вашингтоні полягає в тому, що це зараз непотрібно, і, насправді, може бути контрпродуктивно в тому плані, що це може зашкодити нашій можливості, наприклад, привозити гуманітарну допомогу Україні, або вивозити певну кількість зерна з України".

Сміт зауважила, що з цієї причини, "Сполучені Штати зосереджені на тому, щоб із багатьма партнерами та союзниками в світі працювати над санкціями і визначати шляхи запровадження додаткових санкцій, щоб збільшувати тиск на Путіна та його уряд, режим в Москві, а також тиснути на економіку та фактично забороняти російському війську просуватись і створювати нові спроможності в цій війні. Тому зосереджуємося на поєднанні санкцій, експортних обмежень та іншого".

Минулого тижня 494 голосами "за" Європейський парламент визнав Росію державою-спонсором тероризму. 58 депутатів проголосувало "проти", а 44 "утрималось". Парламенти Латвії та Естонії раніше окремо оголосили Росію державою-спонсором тероризму.

Сміт спілкувалась з пресою напередодні початку засідання НАТО в Бухаресті. В понеділок державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

Блінкен: продовжимо співпрацю для підтримки перемоги України

Сили ЗСУ на лінії фронту на Донеччині, 24 листопада 2022. (AP Photo/Roman Chop)

Державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

"Ми не можемо дозволити Путіну перемогти, - сказав Столтенберґ. - Це покаже авторитарним лідерам у всьому світі, що вони можуть досягти своїх цілей, використовуючи військову силу - і зробить світ більш небезпечним місцем для всіх нас. Підтримувати Україну в інтересах нашої безпеки".

У нараді міністрів НАТО візьме участь і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Раніше Голос Америки повідомляв, що ця зустріч в Бухаресті нагадує, що на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії. Через 4 місяці після того саміту у серпні 2008 Росія здійснила вторгнення до Грузії. Приєднання країн до Альянсу було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

30 вересня 2022 року на тлі запеклих боїв української армії з повномасштабним російським вторгненням Україна знову оголосила подання заявки на вступ в НАТО «у пришвидшеному порядку», але і тепер в Альянсі дали зрозуміти, що вважають такий крок не на часі, хоч і підтвердили українське право на членство в майбутньому.

У статті використано матеріали AP, Reuters

Більше

XS
SM
MD
LG