Спеціальні потреби

Актуально

Лора Буш коментує ситуацію в Афганiстанi


Днями перша леді США Лора Буш зустрілася з кореспондентами Голосу Америки, аби розповісти про своє бачення розвитку ситуації в Афганістані загалом та як про те, як реалізуються права жінок у цій країні зокрема. Напередодні цього інтерв’ю пані Буш спілкувалася у Вашингтоні з афганськими й американськими жінками. Перша Леді вважає, що суспільство Афганістану зробило великий поступ за п’ять років відколи талібів було усунено від влади.

В інтерв’ю афганській службі Голосу Америки Лора Буш заявила, що чоловіки і жінки в Афганістані будують стабільне, демократичне суспільство, і що вона відчуває велику симпатію до цієї країни і її народу. Пояснює вона це тим, що у 1957 році, коли її було лише одинадцять років і вона вчилася в шостому класі в Мідленді, штату Техас, вона написала роботу на тему Афганістану. Сьогодні пані Буш каже, що вона тоді навіть не могла подумати, що в дорослому віці зможе відвідати Афганістан, як це вона зробила в 2005 році, коли виступила з промовою за права афганських жінок, зокрема їх право на освіту. Тоді вона також не знала як сильно обмежить фундаменталістський ісламістський режим Талібану права жінок у цій країні.

Після приходу до влади нового уряду, каже Лора Буш, в Афганістані багато що змінилося. Вона зокрема вiдмiтила, скiльки людей, особливо жінок, взяли участь у виборах, та що в країнi вже новий уряд, нова Конституція.

Пані Буш вказала на те, що за нового уряду смертність серед немовлят зменшилась на 25%. П’ять мільйонів дітей – 40% з них дівчата -- ходять до школи. І поступ є, незважаючи на ризики, які загрожують багатьом. «Я розумію страх, що його відчувають жінки і чоловіки в Афганістані, зокрема жінки, коли йдеться про освіту. Їм у цьому відмовляла влада Талібану», -- каже вона.

Минулого четверга Лора Буш виступила з промовою на зборах Американо-афганської жіночої ради, до якої належать також жінки з Афганістану, що беруть участь у бізнесі та відбудові країни. Саме про них вона сказала, що в їхньому житті настали зміни, зміни на краще.

Пані Буш згадала також про Пакистан, про повернення туди колишнього прем’єр-міністра Беназір Бгутто і про її вбивство. «Я стою пліч-о-пліч з усіма, хто прагне демократії, я оплакую смерть Беназір Бгутто, і висловлюю співчуття народові Пакистану», - сказала перша ледi.

Афганістан і Пакистан повинні разом домагатися демократії, - вважає Лора Буш. У них такий довгий спільний, що стосунки між ними мусять бути міцими, - зазначила вона.

Пані Буш заявила, що Афганістан і далі повинен спиратися на військову допомогу міжнародних сил безпеки, але разом з тим, повинен розбудовувати свої збройні сили. Вона вважає, що афганський народ повинен поступово сам відмовитися від вирощування маку і торгівлі опієм.

«На мою думку, народ Афганістану має багато спільного, щоб працювати разом, щоб подолати розбіжності, встати і сказати: ми вже не хочемо тероризму».

Лора Буш висловила сподівання, що вона ще повернеться до Афганістану вже як приватна особа і далі працюватиме для поліпшення життя жінок і дітей цієї країни.

Всі новини дня

Міністерка енергетики США: Ми закликаємо Росію негайно припинити військові дії на ядерних об’єктах в Україні. Відео

Виступаючи на конференції МАГАТЕ, міністерка енергетики США Дженніфер Ґренголм вкотре підкреслила "непохитну підтримку уряду та народу України" з боку Вашингтона та його "відданості безпеці та захисту українських ядерних об'єктів під час варварського вторгнення Росії".

"Не бачимо причин коригувати нашу власну ядерну позицію" - Білий дім про ядерні погрози Росії 

Речниця Білого дому Карін Жан-П’єр заявила: "Ми сприймаємо ці загрози дуже серйозно. Наразі ми не бачимо жодних причин коригувати нашу власну ядерну позицію". 

США не бачать готовності Росії застосовувати ядерну зброю, але погрози з Кремля сприймають дуже серйозно. Про це заявила речниця Білого дому Карін Жан-П’єр у понеділок 26 вересня.

"Що стосується будь-яких доказів чи шансів – наразі ми цього не бачимо. Але ми сприймаємо ці загрози дуже серйозно. Наразі ми не бачимо жодних причин коригувати нашу власну ядерну позицію", – так речниця Білого дому відповіла на запитання, чи вважають США, що шанси застосування Росією ядерної зброї зараз вищі, ніж це було на початку повномасштабного вторгнення до України.

Напередодні Держсекретар США Ентоні Блінкен в інтерв'ю одному з американських каналів заявив, що США закликають Кремль припинити розмови про можливе використання ядерної зброї.

Блінкен також запевнив, що у США вже є план реагування на випадок, якщо Москва вирішить використати ядерну зброю.

Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що США дадуть рішучу відповідь на будь-яке застосування Росією ядерної зброї проти України і що Вашингтон вже повідомив Москву про "катастрофічні наслідки", з якими вона зіткнеться. Він не уточнив, якою саме буде відповідь США, але наголосив, що Сполучені Штати приватно "докладно пояснили Москві, що саме це означатиме".

Володимир Путін 21 вересня сказав, що Росія готова використовувати "всі наявні засоби" для захисту "своїх територій". Після так званих "референдумів" Росія може вважати українські території "своїми землями".

Допомога українським біженцям в Кракові: фундація «Зустріч». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:46 0:00

Українців у полоні РФ систематично страчують, гвалтують, обмежують у їжі, воді й медичній допомозі - ООН

Пошук тіл загиблих після звільнення від російської окупації в Ізюмі, Харківщина, 26 вересня 2022. REUTERS/Abdelaziz Boumzar

Російські сили та проросійські збройні угруповання піддавали українських в’язнів позасудовим стратам, сексуальному насильству та іншим зловживанням. Про це йдеться у доповіді офісу ООН з прав людини, яку оприлюднили у вівторок, повідомляє Reuters.

У звіті, опублікованому Управлінням Верховного комісара з прав людини, виявлено певні порушення прав обома сторонами конфлікту, але висловлюється особливе занепокоєння з приводу жорстокого поводження з цивільними та військовополоненими з боку російських військ і афілійованих збройних груп.

Звіт охоплює період з 1 лютого по 31 липня та заснований на роботі Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Росія та Україна заперечують звинувачення в порушеннях прав людини.

"Триваючий збройний напад Російської Федерації на Україну і пов’язані з ним бойові дії призвели до жахливої ситуації з правами людини по всій країні. Збройний конфлікт призвів до широкого спектру порушень прав людини, які стосуються як цивільних осіб, так і учасників бойових дій", – йдеться у звіті.

Голова місії Матильда Богнер заявила, що українські військовополонені "піддавалися жорстокому та такому, що принижує гідність, поводженню з боку російських сил безпеки та афілійованих збройних груп, яке, як видається, було систематичним", - сказала вона, представляючи звіт на прес-конференції в Києві.

Днями голова слідчого органу, уповноваженого ООН, заявив, що Росія вчинила воєнні злочини, включаючи позасудові страти, зґвалтування, тортури, відсутність їжі, води та медичної допомоги та ув’язнення дітей на окупованих нею територіях в Україні, що "можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини".

Слідчі ООН заявили, що продовжують документувати та перевіряти твердження про незаконні вбивства сотень мирних жителів російськими збройними силами у звільнених після російської окупації Київській, Сумській та Харківській областях.

Слідство також задокументувало щонайменше шість вбивств цивільних осіб в Україні, яких вважають зрадниками за ймовірну співпрацю з Росією на окупованих територіях.

Раніше "Голос Америки" повідомляв, що Росія може готуватись до примусової мобілізації українських військовополонених для того, щоб вони воювали на боці РФ, що порушить Женевську конвенцію про поводження із військовополоненими.

У статті використано матеріали Reuters.

Дивіться також: Інтерв'ю з дружиною звільненого з полону Сергія Волинського

Інтерв’ю «Голосу Америки» з дружиною Сергія Волинського. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:39 0:00

Трубопроводи Північний потік 1 і 2 не дають газу Європі, але витікають

Міністр економіки Німеччини Роберт Габек на газовій станції в Любміні в Німеччині, де газопровід Північний Потік виходить з Балтійського моря на сушу

Данія і Швеція повідомили про витікання газу з непрацюючих трубопроводів Північний потік 1 і 2, що пролягають по дну Балтійського моря з Росії до Німеччини.

Інциденти ставлять під ще більший сумнів можливість швидкого відновлення постачання російського газу до Європи в обсягах необхідних для зимового періоду.

Причини витікання газу на трьох, як вважають зараз, нитках трубопроводів біля данського острова Борнгольм не відомі, але офіційні представники називають ситуацію дуже незвичайною.

Північний потік 1 був найбільшим маршрутом постачання російського природного газу у Європу, але на тлі активізації війни Росії з Україною контрольована російською державою компанія Газпром спочатку скоротила транспортування ним газу, а в серпні повністю припинила, пославшись на технічні проблеми ускладнені, як заявили у Москві, західними санкціями.

Північний потік 2 споруджений, але так і не запрацював після того, як уряд Німеччини закрив проект на тлі лютневого російського вторгнення в Україну.

Транзит російського газу до Європи триває через газотранспортну систему України, але у скорочених обсягах, і українці закрили один з маршрутів, вказавши на втручання російських окупаційних військ на українській території.

Впродовж весни і літа Росія відмовилася продавати газ Болгарії, Данії, Польщі, Фінляндії, а також нідерландській компанії Gasterra і частково компанії Shell після того, як вони відкинули вимоги Москви платити за газ у російських рублях.

Найбільша країна ЄС - Німеччина заявляє, що на понад 80% заповнила запаси газу у сховищах і Європа активізувала пошуки альтернативних джерел палива, але проблеми з постачанням спричинили різкі зростання цін на енергію.

Шведська мореплавна служба повідомила про два місця витоку газу з трубопроводу Північний потік 1 після того, як Данія оголосила обмеження руху суден довкола витоку виявленого на Північному потоку 2.

Данська служба, яку цитує служба новин Reuters, вказує, що у зоні витоку газу судна можуть втратити здатність триматися на воді, а крім того є загроза вогню.

Також витік газу в повітря збільшує в атмосфері парникові гази, що впливають на клімат.

Газопровід Північний Потік 1 сягає 1 224 кілометри від Виборга в Росії до Любміна в Німеччині.

Пропускна спроможні кожної нитки 27,5 мільярдів кубометрів газу на рік.

В Німеччині той газ подавали в трубопроводи до інших країн Європи.

Нові санкції Великої Британії проти РФ, вибори в Італії – деталі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:17 0:00

Допомога українським біженцям в Кракові: фундація «Зустріч». Відео

Допомога українським біженцям в Кракові: фундація «Зустріч». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:46 0:00

«І українці і поляки масово зверталися з пропозицією допомоги». Фундація «Зустріч» у Кракові збільшила обсяг своєї діяльності вдесятеро, щоб задовольнити потреби українських біженців, які їхали у місто.

Більше

XS
SM
MD
LG