Спеціальні потреби

Лист Ющенка, Тимошенко i Яценюка до НАТО


Сьогодні міністр закордонних справ України Володимир Огризко офіційно вручив генеральному секретарю НАТО Яапу Де Хооп Схефферу “лист трьох”. У зверненні, підписаному керівниками держави, Україна просить розглянути можливість її приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО на Бухарестському саміті Альянсу у квітні цього року. Заява була вручена під час зустрічі в Брюсселі, і генсек НАТО пообіцяв очільнику української дипломатії обговорити документ з Альянсом.

Сьогодні ж посол Російської Федерації в Україні Віктор Чорномирдін пригрозив, що Москва може переглянути свої відносини з Україною у разі її вступу в НАТО. А тим часом українськi експерти вітають рішення влади.

“Довгоочікуване звернення” – так називають “заяву трьох” представники української експертної громади. Консолідоване рішення влади дасть змогу нарешті розпочати інформаційну кампанію. На це сподівається заступник гендиректора Центру Разумкова Валерій Чалий. За його словами, українцям необхідно пояснити, для чого їм потрібен НАТО і чому в країнах НАТО живуть краще, ніж в країнах поза Альянсом:

«Коли кажуть, що в нас чомусь таке ставлення населення – ну так населення не знає ситуації. За даними Центру Разумкова, тільки 7% громадян України відповідають, що мають достатньо інформації про НАТО. Хіба можна приймати рішення, коли люди не залучені до відвертої інформації в цій сфері. Таким чином, робота по суті тільки розпочнеться. І я сподіваюсь, що за політичною волею послідують дії, кадрові та матеріальні ресурси».

На соціологію посилаються завжди, коли треба довести, що НАТО народу не потрібно. Справді, підтримка ідеї вступу в Україні низька. Проте якщо людям пропонують висловитися з питань, у яких вони не поінформовані, то це маніпуляція, -- застерігають експерти. Під час останнього грудневого опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи”, українцям поставили просте запитання: чи НАТО розв`язало війну в Іраку? Абсолютна більшість відповіла “так”, хоча це не відповідає дійсності, -- каже науковий керівник Фонду Ірина Бекешкіна:

«Абсолютна більшість вважає, що саме НАТО розв`язало нинішню війну в Іраку. І є пряма залежність ставлення до членства в НАТО від відповіді на це питання. Ті, хто вважають, що НАТО не розпочинало нинішньої війни в Іраку, за членство в НАТО; ті, хто вважають, що НАТО розв`язала війну в Іраку – проти. Тобто очевидно, що дуже часто ставлення людей до членства України в НАТО зумовлює їхня необізнаність, просто-на-просто, в цих питаннях».

Спекуляції тривають і довкола того, як приєднання України до Плану дій щодо членства вплине на її стосунки з Росією. Добре вплине, -- переконує, всупереч усім похмурим прогнозам, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики Олександр Сушко:

«Тому що поки країна не визначилась, поки існують різні варіанти її еволюції, існує спокуса з боку різних країн, які мають інтерес до України: давайте ми використаємо цю невизначеність заради своїх стратегічних чи тактичних цілей. Якщо ж країна проходить ту межу визначеності і всім зовнішньополітичним партнерам стає зрозуміло, куди вона рухається, то вони й самі переглядають і коригують свої стосунки. І до речі, посол Чорномирдін, коли він каже, що Росія може переглянути свої стосунки з Україною... то цю фразу не треба сприймати як загрозу – переглянемо, тобто погіршимо. Я би радив сприймати цю фразу як перспективу конструктивного впорядкування відносин з Російською Федерацією вже на засадах нормальних відносин дружніх незалежних держав, кожна з яких має свої національні інтереси і намагається їх реалізувати у визначений спосіб».

Вступ до НАТО – для України гарантія національної безпеки. Не скориставшись цим шансом, Україна у разі серйозних загроз залишиться беззахисною, -- каже директор Інститутут зовнішньої політики при МЗС України Григорій Перепелиця:

«Ми переходимо на професійну армію – а чи може вона забезпечити нашу оборону країни у разі війни? Очевидно, що не може. Тому що такі маленькі професійні армії на контрактній основі можуть реалізовувати тільки завдання мирного часу. А на воєнний час вони можуть діяти тільки як частина більш масштабної системи колективної оборони. Тому коли ми заявляєм, що з 2010 року ми переходимо на професійну армію без принципу колективної безпеки, вибачте, це авантюра. Може, це різка заява, але реально це так. Якщо ми думаємо, чи вступати, чи не вступати в НАТО, тоді треба повернутися до загальновійськового призову і всім іти в армію».

Експерти наголошують: “заява трьох” це крок до реалізації мети, до якої Україна іде вже багато років. При цьому як вони застерігають, довіра між НАТО і Україною підірвана заявою Януковича про “неготовність”, зробленою у вересні 2006-го. Тепер Брюссель ставитиметься до України з осторогою, і отримати ПДЧ на квітневому саміті в Бухаресті буде важко. Проте як наголошують політологи, до цього треба прагнути, бо цього вимагають національні інтереси України.

Відео дня

XS
SM
MD
LG