Спеціальні потреби

Актуально

Лист Ющенка, Тимошенко i Яценюка до НАТО

Сьогодні міністр закордонних справ України Володимир Огризко офіційно вручив генеральному секретарю НАТО Яапу Де Хооп Схефферу “лист трьох”. У зверненні, підписаному керівниками держави, Україна просить розглянути можливість її приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО на Бухарестському саміті Альянсу у квітні цього року. Заява була вручена під час зустрічі в Брюсселі, і генсек НАТО пообіцяв очільнику української дипломатії обговорити документ з Альянсом.

Сьогодні ж посол Російської Федерації в Україні Віктор Чорномирдін пригрозив, що Москва може переглянути свої відносини з Україною у разі її вступу в НАТО. А тим часом українськi експерти вітають рішення влади.

“Довгоочікуване звернення” – так називають “заяву трьох” представники української експертної громади. Консолідоване рішення влади дасть змогу нарешті розпочати інформаційну кампанію. На це сподівається заступник гендиректора Центру Разумкова Валерій Чалий. За його словами, українцям необхідно пояснити, для чого їм потрібен НАТО і чому в країнах НАТО живуть краще, ніж в країнах поза Альянсом:

«Коли кажуть, що в нас чомусь таке ставлення населення – ну так населення не знає ситуації. За даними Центру Разумкова, тільки 7% громадян України відповідають, що мають достатньо інформації про НАТО. Хіба можна приймати рішення, коли люди не залучені до відвертої інформації в цій сфері. Таким чином, робота по суті тільки розпочнеться. І я сподіваюсь, що за політичною волею послідують дії, кадрові та матеріальні ресурси».

На соціологію посилаються завжди, коли треба довести, що НАТО народу не потрібно. Справді, підтримка ідеї вступу в Україні низька. Проте якщо людям пропонують висловитися з питань, у яких вони не поінформовані, то це маніпуляція, -- застерігають експерти. Під час останнього грудневого опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи”, українцям поставили просте запитання: чи НАТО розв`язало війну в Іраку? Абсолютна більшість відповіла “так”, хоча це не відповідає дійсності, -- каже науковий керівник Фонду Ірина Бекешкіна:

«Абсолютна більшість вважає, що саме НАТО розв`язало нинішню війну в Іраку. І є пряма залежність ставлення до членства в НАТО від відповіді на це питання. Ті, хто вважають, що НАТО не розпочинало нинішньої війни в Іраку, за членство в НАТО; ті, хто вважають, що НАТО розв`язала війну в Іраку – проти. Тобто очевидно, що дуже часто ставлення людей до членства України в НАТО зумовлює їхня необізнаність, просто-на-просто, в цих питаннях».

Спекуляції тривають і довкола того, як приєднання України до Плану дій щодо членства вплине на її стосунки з Росією. Добре вплине, -- переконує, всупереч усім похмурим прогнозам, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики Олександр Сушко:

«Тому що поки країна не визначилась, поки існують різні варіанти її еволюції, існує спокуса з боку різних країн, які мають інтерес до України: давайте ми використаємо цю невизначеність заради своїх стратегічних чи тактичних цілей. Якщо ж країна проходить ту межу визначеності і всім зовнішньополітичним партнерам стає зрозуміло, куди вона рухається, то вони й самі переглядають і коригують свої стосунки. І до речі, посол Чорномирдін, коли він каже, що Росія може переглянути свої стосунки з Україною... то цю фразу не треба сприймати як загрозу – переглянемо, тобто погіршимо. Я би радив сприймати цю фразу як перспективу конструктивного впорядкування відносин з Російською Федерацією вже на засадах нормальних відносин дружніх незалежних держав, кожна з яких має свої національні інтереси і намагається їх реалізувати у визначений спосіб».

Вступ до НАТО – для України гарантія національної безпеки. Не скориставшись цим шансом, Україна у разі серйозних загроз залишиться беззахисною, -- каже директор Інститутут зовнішньої політики при МЗС України Григорій Перепелиця:

«Ми переходимо на професійну армію – а чи може вона забезпечити нашу оборону країни у разі війни? Очевидно, що не може. Тому що такі маленькі професійні армії на контрактній основі можуть реалізовувати тільки завдання мирного часу. А на воєнний час вони можуть діяти тільки як частина більш масштабної системи колективної оборони. Тому коли ми заявляєм, що з 2010 року ми переходимо на професійну армію без принципу колективної безпеки, вибачте, це авантюра. Може, це різка заява, але реально це так. Якщо ми думаємо, чи вступати, чи не вступати в НАТО, тоді треба повернутися до загальновійськового призову і всім іти в армію».

Експерти наголошують: “заява трьох” це крок до реалізації мети, до якої Україна іде вже багато років. При цьому як вони застерігають, довіра між НАТО і Україною підірвана заявою Януковича про “неготовність”, зробленою у вересні 2006-го. Тепер Брюссель ставитиметься до України з осторогою, і отримати ПДЧ на квітневому саміті в Бухаресті буде важко. Проте як наголошують політологи, до цього треба прагнути, бо цього вимагають національні інтереси України.

Всі новини дня

Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Відео

Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:55 0:00

Канцлер Німеччини Олаф Шольц провів телефонну розмову з Владіміром Путіним і закликав його вивести російські війська з України. Тим часом Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Деталі - від Богдана Цюпина.

В ЄС остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту. Відео

В ЄС остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:15 0:00

Дипломати Євросоюзу остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту на рівні 60 доларів за барель. Обмеження вводять щодо тієї нафти, яку транспортують морем. Заступник міністра фінансів США Воллі Адеємо раніше привітав таку домовленість.

У Конгресі представили законопроект про визнання "Групи Вагнера" терористичною організацією. Відео

В американському Конгресі представили законопроект про визнання "Групи Вагнера" терористичною організацією. В разі ухвалення ініціативи, Державний департамент буде зобов'язаний включити "Групу Вагнера" до переліку терористичних організацій.

«Немає сенсу укладати фальшивий мир з Росією» – Блінкен

Президент Франції Еммануель Макрон під час державного обіду з держсекретарем Ентоні Блінкеним (праворуч) у четвер, 1 грудня 2022 року. Вашингтоні, США. Жаклін Мартін/через REUTERS/

США мають прямий контакт з Москвою, але він використовується тільки для запобігання серйозним загрозам, бо президент Росії Володимир Путін не готовий до переговорів, вважає державний Секретар Ентоні Блінкен.

В інтерв’ю французькому телеканалу France 2 він заявив, що Вашингтон і Москва мають прямі контакти, які використовуються у разі серйозних загроз, зокрема, коли були побоювання, що Росія застосує ядерну зброю.

«Наприклад, був контакт з Росією, тому що було побоювання, що вони можуть застосувати ядерну зброю, що було б катастрофою», – сказав Блінкен.

Відповідаючи на запитання журналіста Томаса Сотто про те, чи це були реальні побоювання, Блінкен відповів, що у США «не бачили конкретного руху з цього приводу, але все одно є страх надзвичайної ситуації».

Попри ці контакти, за словами Блінкена, США та Росія не ведуть переговори щодо війни в Україні, бо це рішення - за Україною, і як наголошує державний секретар, президент України Володимир Зеленський, «чітко дав зрозуміти, що в кінці будуть потрібні переговори, дипломатія».

Як каже Блінкен, час для прямої розмови настав би, «якби ми побачили, що Путін серйозно ставився до дипломатії та діалогу». Але поки що російська сторона не проявляє готовності до переговорів, сказав Блінкен.

«Що зараз робить Путін? Хоча він іноді каже, що готовий до дипломатії, він атакує цивільну інфраструктуру в Україні, – каже Блінкен. – Проблема в тому, що він робить навпаки. Зараз він підбурює до ескалації ситуації».

За словами Блінкена, США хочуть уникнути розширення конфлікту.

«Ми не хочемо війни з Росією. Ми не хочемо третьої світової війни», – каже Блінкен. Але з іншого боку, він додає, що «мир має бути не тільки на папері».

«Потрібен мир, але він має бути справедливим, відповідно до принципів статуту ООН. І він має бути стійким, тому що в певному сенсі немає сенсу укладати фальшивий мир, який дуже швидко буде відкинутий і Росія знову вступить у війну», – вважає Блінкен.

Він переконаний, що слід уникати думки, що цей конфлікт можна заморозити, бо «Росія в цьому контексті ніколи не буде вести переговори про захоплені силою території, і про самі території має домовлятися лише Україна.

Говорячи про майбутнє Росії, Блінкен сказав, що не так важливо, хто буде на чолі країни, як те, якої політики буде дотримуватися Росія.

Блінкен нагадав слова прехидента Джо Байдена, який сказав, що «президент Путін дуже сильно прорахувався щодо України».

«Усе, чого він намагався уникнути, він прискорив. На Заході ми не розділені. Навпаки, ми єдині та єдині. Україна єдина як ніколи. Те, що ми бачимо в Росії, є катастрофою для Росії. Понад мільйон росіян виїхали. Це може бути добре для Путіна, тому що саме люди можуть бути проти нього, але це катастрофічно для Росії», – сказав Блінкен, якого цитує прес-служба Державного департаменту.

Інтерв’ю для французького телеканалу France 2 було записано французькою мовою і відбувалося на тлі державного війзиту президента Франції Еммануеля Макрона до Вашингтона.

Як писав «Голос Америки», під час двосторонньої зустрічі в Білому домі з президентом Макроном у четвер, президент США на спільній прес-конференції заявив, що російських президент Путін може завершити війну «забравши свої війська з України», однак Путін не виявляє готовності шукати шляхів до миру. "

Макрон заявив, що тривалий мир можливий лише, якщо міжнародна спільнота поважатиме умови українців, бо лише вони можуть визначити умови такого миру.

Дивіться також:

Державний візит Еммануеля Макрона до Вашингтона. СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:58 0:00

Країни ЄС підтримали обмеження на російську нафту на рівні $60 за барель

Архівне фото: танкер в російському порту, 2009 рік

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що країни ЄС погодились обмежити ціну на російську нафту на рівні 60 доларів з барель.

У відеозверненні в соцмережах посадовиця відзначила, що такий крок зміцнить дію санкцій, зменшить російські надходження, а також "дозволить стабілізувати енергоринки", бо європейські оператори зможуть доставляти "певні обсяги російської нафти третім країнам, якщо вони продаються за ціною нижче обмеження".

Reuters повідомив, що посол Польщі в ЄС Анджей Садош у п'ятницю заявив, що Польща погодилася з домовленістю Європейського Союзу обмежити ціну на російську нафту, доставлену морем, на рівні 60 доларів за барель.

Варшава відмовлялася від схвалення угоди, щоб вивчити механізм коригування, щоб ліміт був нижчим за ринкову ціну. Польща виступала за те, щоб ліміт був якомога нижчим, щоб скоротити доходи Росії та обмежити здатність Москви фінансувати війну в Україні

Садос сказав, що механізм в остаточній угоді буде підтримувати максимальну ціну щонайменше на 5% нижче ринкової.

Обмеження ціни, ідея “Групи семи”(G7), що має на меті зменшити дохід Росії від продажу нафти, одночасно запобігаючи стрибку світових цін на нафту після того, як 5 грудня набуде чинності ембарго ЄС на російську нафту.

Після схвалення Польщею в п'ятницю ЄС розпочав процедуру письмового оформлення домовленості всіма 27 країнами ЄС, щоб офіційно дати зелене світло угоді, деталі якої будуть опубліковані в юридичному журналі ЄС у неділю.

Встановлення цінової межі G7 дозволить країнам, що не входять до ЄС, продовжувати імпортувати російську нафту морським транспортом, але це заборонить судноплавним, страховим і перестраховим компаніям обробляти вантажі російської нафти по всьому світу, якщо тільки вона не продається за ціною меншою обмеження ціни.

Оскільки ключові світові судноплавні та страхові компанії розташовані в країнах Великої сімки, через обмеження ціни Москві буде дуже важко продавати свою нафту за вищою ціною.

Першою пропозицією G7 минулого тижня було обмеження ціни на рівні 65-70 доларів за барель без механізму коригування. Оскільки російська нафта Urals вже торгувалась дешевше, Польща, Литва та Естонія наполягали на зниженні ціни.

У п'ятницю вдень російська нафта марки Urals коштувала близько 67 доларів США за барель.

Країни ЄС протягом кількох днів узгоджували деталі, причому ці країни додавали умови до угоди, включаючи те, що обмеження ціни буде переглядатися в середині січня та кожні два місяці після цього, згідно з дипломатами та документом ЄС, який бачили Reuters у четвер.

У документі також зазначено, що 45-денний «перехідний період» застосовуватиметься до суден, що перевозять російську нафту завантажену до 5 грудня та розвантажену в кінцевому пункті призначення до 19 січня 2023 року.

В статті використано інформацію Reuters

Більше

XS
SM
MD
LG