Спеціальні потреби

Актуально

Лист Ющенка, Тимошенко i Яценюка до НАТО

Сьогодні міністр закордонних справ України Володимир Огризко офіційно вручив генеральному секретарю НАТО Яапу Де Хооп Схефферу “лист трьох”. У зверненні, підписаному керівниками держави, Україна просить розглянути можливість її приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО на Бухарестському саміті Альянсу у квітні цього року. Заява була вручена під час зустрічі в Брюсселі, і генсек НАТО пообіцяв очільнику української дипломатії обговорити документ з Альянсом.

Сьогодні ж посол Російської Федерації в Україні Віктор Чорномирдін пригрозив, що Москва може переглянути свої відносини з Україною у разі її вступу в НАТО. А тим часом українськi експерти вітають рішення влади.

“Довгоочікуване звернення” – так називають “заяву трьох” представники української експертної громади. Консолідоване рішення влади дасть змогу нарешті розпочати інформаційну кампанію. На це сподівається заступник гендиректора Центру Разумкова Валерій Чалий. За його словами, українцям необхідно пояснити, для чого їм потрібен НАТО і чому в країнах НАТО живуть краще, ніж в країнах поза Альянсом:

«Коли кажуть, що в нас чомусь таке ставлення населення – ну так населення не знає ситуації. За даними Центру Разумкова, тільки 7% громадян України відповідають, що мають достатньо інформації про НАТО. Хіба можна приймати рішення, коли люди не залучені до відвертої інформації в цій сфері. Таким чином, робота по суті тільки розпочнеться. І я сподіваюсь, що за політичною волею послідують дії, кадрові та матеріальні ресурси».

На соціологію посилаються завжди, коли треба довести, що НАТО народу не потрібно. Справді, підтримка ідеї вступу в Україні низька. Проте якщо людям пропонують висловитися з питань, у яких вони не поінформовані, то це маніпуляція, -- застерігають експерти. Під час останнього грудневого опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи”, українцям поставили просте запитання: чи НАТО розв`язало війну в Іраку? Абсолютна більшість відповіла “так”, хоча це не відповідає дійсності, -- каже науковий керівник Фонду Ірина Бекешкіна:

«Абсолютна більшість вважає, що саме НАТО розв`язало нинішню війну в Іраку. І є пряма залежність ставлення до членства в НАТО від відповіді на це питання. Ті, хто вважають, що НАТО не розпочинало нинішньої війни в Іраку, за членство в НАТО; ті, хто вважають, що НАТО розв`язала війну в Іраку – проти. Тобто очевидно, що дуже часто ставлення людей до членства України в НАТО зумовлює їхня необізнаність, просто-на-просто, в цих питаннях».

Спекуляції тривають і довкола того, як приєднання України до Плану дій щодо членства вплине на її стосунки з Росією. Добре вплине, -- переконує, всупереч усім похмурим прогнозам, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики Олександр Сушко:

«Тому що поки країна не визначилась, поки існують різні варіанти її еволюції, існує спокуса з боку різних країн, які мають інтерес до України: давайте ми використаємо цю невизначеність заради своїх стратегічних чи тактичних цілей. Якщо ж країна проходить ту межу визначеності і всім зовнішньополітичним партнерам стає зрозуміло, куди вона рухається, то вони й самі переглядають і коригують свої стосунки. І до речі, посол Чорномирдін, коли він каже, що Росія може переглянути свої стосунки з Україною... то цю фразу не треба сприймати як загрозу – переглянемо, тобто погіршимо. Я би радив сприймати цю фразу як перспективу конструктивного впорядкування відносин з Російською Федерацією вже на засадах нормальних відносин дружніх незалежних держав, кожна з яких має свої національні інтереси і намагається їх реалізувати у визначений спосіб».

Вступ до НАТО – для України гарантія національної безпеки. Не скориставшись цим шансом, Україна у разі серйозних загроз залишиться беззахисною, -- каже директор Інститутут зовнішньої політики при МЗС України Григорій Перепелиця:

«Ми переходимо на професійну армію – а чи може вона забезпечити нашу оборону країни у разі війни? Очевидно, що не може. Тому що такі маленькі професійні армії на контрактній основі можуть реалізовувати тільки завдання мирного часу. А на воєнний час вони можуть діяти тільки як частина більш масштабної системи колективної оборони. Тому коли ми заявляєм, що з 2010 року ми переходимо на професійну армію без принципу колективної безпеки, вибачте, це авантюра. Може, це різка заява, але реально це так. Якщо ми думаємо, чи вступати, чи не вступати в НАТО, тоді треба повернутися до загальновійськового призову і всім іти в армію».

Експерти наголошують: “заява трьох” це крок до реалізації мети, до якої Україна іде вже багато років. При цьому як вони застерігають, довіра між НАТО і Україною підірвана заявою Януковича про “неготовність”, зробленою у вересні 2006-го. Тепер Брюссель ставитиметься до України з осторогою, і отримати ПДЧ на квітневому саміті в Бухаресті буде важко. Проте як наголошують політологи, до цього треба прагнути, бо цього вимагають національні інтереси України.

Всі новини дня

Історія американської біженки з України

Вікі, вчительнка зі США, яка працювала в Україні

Американка Вікі Нeйлінг кілька років працювала вчителькою англійської мови у селі Радовель, що у Житомирській області. Та коли почалась війна, вона була змушена тікати до Лос-Анджелеса, де раніше проживала. Вікі так звикла до України, що, як і українці в Америці, переживає культурний шок.

Вікі Нейлінг з 2020 року навчала англійської мови українських школярів у селі Радовель, Житомирської області, в рамках проекту відновлення села.

“Мене найняли вчителькою англійської мови в ліцей. Я викладаю в ліцеї з другого по одинадцятий клас”, - розповіла вона.

Жінка сама подала заявку на участь у проекті, адже має особливі почуття до України. З 2016 по 2018-тий працювала волонтеркою Корпусу миру.

“Мені було важко, не буду брехати, найважче для мене була мова. Але я змогла знайти друзів, я могла спілкуватися з людьми про особисті речі”, - розповідає жінка.

Та, коли вдруге їхала в Україну, Вікі не підозрювала, що крім вчителювання доведеться стати біженкою.

“Всі ми, емігранти в Україні - люди, які жили і працювали в Україні, для яких вона стала домом - ми всі думали, що все нормально, що Путін лише блефує, що він не збирається вторгнутися. Ми воюємо з Росією з 2014 року. Як тільки він атакував, ми всі були шоковані. Ми й гадки не мали, що він почне обстрілювати та бомбардувати невинних мирних жителів. Тоді ми зрозуміли, що це стало реальністю, і наскільки це серйозно”, - каже вона.

Жінка не збиралась виїжджати, навіть попри вторгнення росіян. Однак швидко стало зрозуміло, що це повномасштабна війна.

“Спочатку я хотіла залишитися. Я не планувала виїжджати. Проте двадцять п’ятого числа до мене у двері постукали, здається, це було в п’ятницю, постукала одна з моїх колег, вона сказала, що обстрілюють. І тоді я вирішила, що пора йти. Тому я зібрала свій рюкзак. Мій рюкзак був майже спакований. А потім у мене був цей милий маленький старенький бабусин візок, з яким я ходила по магазинах. Я поклала рюкзак туди”, - розповідає вчителька.

Згодом Вікі та її колеги з Житомира потягом евакуювалися до Львова. Говорить, що іноземні громадяни були вражені тим, як добре була організована евакуація.

“Усі: керівництво на місцях, правоохоронні органи, а також урядовці, школи - всі спілкувалися один з одним, і знали, кому довіряти, а кому ні. І вся інформація, яку ми, іноземні вчителі, отримували, надходила від Міністерства освіти і від українських вчителів”, - розповідає вона.

Зараз Вікі живе у Лос-Анджелесі і не залишається байдужою до подій в Україні. Відвідує протести руху Stand with Ukraine. Усюди із собою возить український прапор і хрестик, який їй подарували в Олевську на Житомирщині.

“Я планувала там залишитися. У мене весь одяг, мої ковбойські чоботи, мій велосипед - все в Україні, і я дуже чекаю на те, щоб повернутись і жити там. Перед війною планувала лише приїхати додому на літо, поїсти американську їжу, посмакувати мексиканську кухню, потусуватися в парках розваг, вирішити свої американські справи, а потім повернутися назад”,- ділиться Вікі.

У Лос-Анджелесі Вікі тимчасово живе з братом. Як і чимало інших українських біженців чекає на закінчення війни, щоб повернутись до України.

Дивіться також: Історія американської біженки з України. Відео

Історія американської біженки з України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:08 0:00

Експлейнер: Міжнародний кримінальний суд (МКС)

В Пентагоні хочуть інспектувати використання зброї Україною

Архівне фото: Військовий ЗСУ стріляє з "Джавеліна" під час навчань, Україна, 2022 рік. Ukrainian Joint Forces Operation Press Service/Handout via REUTERS 

Пентагон вивчає можливість надіслати до України інспекторів, щоб безпосередньо отримувати інформацію про застосування зброї наданої США Україні. Про це заявив Джед Роял, заступник голови Агенції Пентагону США з оборонної співпраці.

"З часом ми хотіли б мати можливість збільшити свою обізнаність і наростити присутність на місці", - вказав Роял під час спілкування з пресою з четвер. Така місія експертів, яка б перебувала на місці, могла б фізично оглянути зброю і перевірити серійні номери, заявив посадовець, повідомляють ЗМІ.

Наразі Пентагон має покладатись на інформацію української сторони, щодо застосування зброї наданої США Україні. Роял відзначив, що координація з українською стороною відбувається ефективно. "Комунікація з українцями - надзвичайно активна і запевнення, які ми отримуємо від українців про те, як вони оперують цими системами та захищають їх, я б сказав, є гарними і задовільними", - додав він.

Американські законодавці заявляли про необхідність більшої підзвітності щодо використання оборонної допомоги. В травні республіканці Джон Кеннеді та Ренд Пол пропонували створити посаду інспектора, який перевіряв би використання Україною оборонної допомоги. В червні сенаторка-демократка Елізабет Воррен закликала уряд до більшої підзвітності. В коментарі Politico, вона вказала на те, що американський народ очікує на "суворий нагляд" від Конгресу і "повну підзвітність Міністерства оборони", щодо мільярдів "економічної та військової допомоги українському народові задля перемоги у путінській брутальній війні".

Цього тижня Міністерство оборони США оголосило про додаткову безпекову допомогу Україні на суму 820 мільйонів доларів. Новий пакет включає допомогу за спеціальними президентськими повноваженнями на суму до 50 мільйонів доларів США, а також 770 мільйонів доларів США в рамках Ініціативи сприяння безпеці в Україні (USAI).

35 країн вимагають виключити Росію та Білорусь з міжнародного спорту

Команда Білорусі на Олімпійських іграх 2022 року

Міністри спорту 35 країн закликали міжнародні спортивні федерації призупинити членство Росії та Білорусі, через російське вторгнення до України і роль, яку в ньому відіграє Білорусь. Відповідну заяву опублікувало польське Міністерство спорту.

Посадовці також закликали зняти із впливових міжнародних посад в спортивних організаціях осіб, пов'язаних з держустановами Росії та Білорусі та припинити угоди про показ подій федерацій на телебаченні цих країн.

«Ми вимагаємо призупинення членства російських і білоруських спортивних союзів у міжнародних федераціях, усунення представників цих країн із керівних органів міжнародних федерацій, а також призупинення трансляції міжнародних спортивних заходів у Росії», — сказав польський міністр спорту Каміль Бортничук під час прес-брифінгу в суботу.

До заклику приєднались 25 з 27 країн ЄС, США, Канада, Велика Британія, Норвегія, Південна Корея, Нова Зеландія, Ісландія, Ліхтенштейн та Японія.

В березні подібну спільну позицію озвучили 37 країн. З початку повномасштабної російської агресії проти України, російські спортсмени фактично виключені з міжнародного спорту, а Міжнародний олімпійський комітет назвав вторгнення порушенням олімпійського перемир'я, повідомляє видання InsideTheGames.

У відповідь на заклик МОК, переважна кількість міжнародних федерацій виключили російських та білоруських спортсменів із змагань. Вони можуть змагатись під нейтральним прапором в деяких видах спорту.

Регулятор закликає німців підготуватися до можливої нестачі газу

Архівне фото: труби "Північного потоку-1", Любмин, Німеччина, 8 березня 2022 року. REUTERS/Ганнібал Ганске/File Photo

БЕРЛІН (AP) — Побоюючись, що Росія може припинити постачання природного газу, голова регуляторного агентства Німеччини з питань енергетики в суботу закликав жителів економити енергію та готуватися до зими.

Президент Федерального мережевого агентства Клаус Мюллер закликав власників будинків і квартир перевірити та налаштувати свої газові котли та радіатори, щоб максимізувати їхню ефективність.

"Технічне обслуговування може зменшити споживання газу на 10-15%", - сказав він Funke Mediengruppe, німецькому виданню.

Мюллер сказав, що мешканцям і власникам нерухомості потрібно підготуватися за 12 тижнів до настання холодів. Він сказав, що сім’ї мають обговорити те, "чи потрібно в кожній кімнаті встановлювати звичайну температуру взимку, чи в деяких кімнатах може бути трохи холодніше".

Звернення надійшло після того, як на початку цього місяця Росія скоротила потік газу до Німеччини, Італії, Австрії, Чехії та Словаччини, в той час як країни Європейського Союзу намагаються поповнити сховища паливом, яке використовується для виробництва електроенергії та опалення будинків.

Російська державна енергетична компанія "Газпром" пояснила скорочення поставок газу технічною проблемою з "Північним потоком-1", трубопроводом, який проходить дном Балтійського моря з Росії до Німеччини.

Компанія заявила, що обладнання, яке ремонтували в Канаді, залишається там через санкції Заходу, введені через війну Росії в Україні.

Німецькі лідери заперечили це пояснення та назвали скорочення політичним кроком у відповідь на санкції Європейського Союзу проти Росії після того, як вона вторглася в Україну.

Віце-канцлер Роберт Хабек, який також є міністром економіки та клімату Німеччини та відповідає за енергетику, попередив про можливе «блокування» трубопроводу з 11 липня, коли мають розпочатися регулярні роботи з технічного обслуговування. За його словами, минулого літа робота призводила до закриття “Північного потоку-1” приблизно на 10 днів.

Питання полягає в тому, чи перетвориться майбутній регулярний ремонт газопроводу "Північний потік-1" на "довше політичне технічне обслуговування", - сказав Мюллер.

Якщо потік газу з Росії буде "зменшений на більш тривалий період, нам доведеться серйозніше говорити про економію", сказав він.

За словами Мюллера, у разі припинення газопостачання приватні домогосподарства будуть захищені, як і лікарні чи будинки для літніх людей.

"Я можу пообіцяти, що ми зробимо все можливе, щоб приватні домогосподарства не залишилися без газу, - сказав він, додавши. - Ми навчилися з коронавірусної кризи, що ми не повинні давати обіцянок, якщо ми не зовсім впевнені, що ми може виконати їх".

Він сказав, що його агентство "не бачить сценарію, за яким газ взагалі більше не надходитиме до Німеччини".

Також у суботу німецька хімічна компанія Henkel заявила, що розглядає можливість заохочення своїх співробітників працювати вдома взимку як відповідь на можливий дефіцит поставок.

"Тоді ми могли б значно знизити температуру в офісах, тоді як наші співробітники могли б обігрівати свої домівки до нормального рівня", — заявив генеральний директор Henkel Карстен Кнобель щоденній газеті Rheinische Post.

Сенатор з охорони навколишнього середовища від уряду землі Гамбург також висловив занепокоєння та сказав, що не може виключити, що північному німецькому місту доведеться обмежити гарячу воду для приватних домогосподарств у разі дефіциту газу.

«У разі гострої нестачі газу гаряча вода доступна лише в певний час доби», — сказав Єнс Керстан тижневій газеті Welt am Sonntag.

Раніше цього місяця міністр економіки Хабек активував другу фазу триетапного плану надзвичайної ситуації в Німеччині щодо поставок природного газу, попередивши, що найбільша економіка Європи зіткнулася з «кризою» і цілі зберігання на зиму під загрозою.

Більше

XS
SM
MD
LG