Спеціальні потреби

Актуально

МЗС Росії обіцяє Україні ускладнення відносин

Росія прогнозує погіршення відносин з Україною у разі вступу останньої до НАТО. Про це заявив у середу на прес-конференції в Москві міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров:

“Ми, звичайно ж, знаємо про звернення Президента України, прем’єр-міністра і спікера Верховної Ради в Брюссель з проханням розпочати процес оформлення Плану дій для членства України в НАТО. Це серйозна, дуже серйозна тема. І, звісно ж, від того, як вона далі розвиватиметься, багато в чому залежатиме й подальше співробітництво між Росією та Україною і у військовій галузі, і у сфері військово-промислового комплексу”.

Напередодні, 22 січня, російське МЗС пригрозило Україні адекватними заходами, не поточнивши, що саме має на увазі. Зовнішньополітичне відомство Федерації зауважило, що в принципі не оспорює право України самостійно обирати шляхи гарантування власної безпеки. І все ж пообіцяло “ускладнення стосунків”, якщо Україна інтегрується у НАТО.

“Втручанням у суверенні права України” назвав сьогодні заяви російського МЗС голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк. А Прем’єр Юлія Тимошенко, коментуючи останні заяви Москви, закликала “припинити створювати скандали там, де їх нема”. Очільниця українського уряду нагадала: наразі йдеться не про вступ, а лише про приєднання до Плану дій щодо членства. План передбачає розширення співпраці з НАТО. А розгорнуту співпрацю з Альянсом – наголосила Тимошенко – ведуть як Росія, так і Україна.

“Співпраця з НАТО – так, а вступ – тільки за результатами референдуму”, – пообіцяла прем’єр-міністр.

А тим часом експерти називають погрози Москви ритуальною риторикою, наслідків якої для України не варто перебільшувати. Директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики Олександр Сушко, коментуючи прогнози щодо можливого скорочення військово-промислової співпраці, визнає: те, що російсько-українське співробітництво в цій сфері скорочується, це факт. Однак скорочення відбувається – наголошує експерт – неухильно, починаючи з перших років незалежності, байдуже, чи Україна в якийсь конкретний момент прагнула до членства в НАТО, чи ні. Більше того, підкреслює політолог, у 90-ті роки, коли Україна навіть не намагалася говорити про можливість членства в Альянсі, це скорочення відбувалося найшвидшими темпами. Тому Сушко радить відрізняти риторику від реальної політики:

“Я думаю, що вся історія взаємин Росії з країнами Центральної, Східної Європи, які намагаються вступити в НАТО, доводить той факт, що ці претензії завжди мають місце на етапі вступу, підготовки до вступу, однак коли країна реально доводить серйозність своїх намірів і вступає таки в Альянс, то відносини з Росією, як правило, нормалізуються. Більше того, ці країни часто виходять на якісно новий рівень співпраці з Росією, який навіть не був характерний для попередніх років. І я можу навести дуже свіжий приклад Болгарії, куди Президент Росії наніс візит кілька днів тому”.

Як нагадує експерт, під час цього візиту Путін підписав з Болгарією стратегічні угоди про співпрацю у газотранспортній сфері, попри те що свого часу Росія активно виступала проти членства Болгарії в НАТО і теж грозилася негативними наслідками:

“Але, як бачимо, наслідки тільки позитивні. І після того як країна остаточно визначається із своїм місцем у системі колективної безпеки з нею, зокрема, легше мати серйозний бізнес. І росіяни лише доводять своїми рішеннями в галузі, зокрема в енергетичній сфері, що їм краще співпрацювати у сфері нових газопроводів з новими членами НАТО (навіть тими, яким вони раніше погрожували погіршенням стосунків), аніж із своїми союзними Білоруссю, позаблоковою Україною чи нейтральною Молдовою. Тобто є риторика, а є реальна політика, яка свідчить, що вступ до НАТО може позитивно позначатися на відносинах цих країн з Росією”.

Всі новини дня

Уряд США подякував Маску за Starlink для України

Запуск ракети SpaceX Falcon 9 із 53 супутниками Starlink, 18 травня 2022. REUTERS/Joe Skipper

Очільниця урядової агенції США з міжнародного розвитку USAID Саманта Пауер подякувала компанії Ілона Маска SpaceX за допомогу у наданні Україні високошвидкісного супутникового інтернету Starlink.

"Завдяки нашому партнерству зі SpaceX, USAIDUkraine доставила тисячі терміналів Starlink для підтримки роботи основних та екстрених служб в Україні в режимі онлайн, незважаючи на руйнування Росією існуючої інтернет-інфраструктури. Дякую SpaceX за щедрий внесок", - написала Пауер у Twitter.

Раніше Голос Америки повідомляв, що USAID оголосила про відправлення урядові України 5000 терміналів Starlink, 3667 з яких були надані компанією безкоштовно, а решту 1333 було придбано коштом USAID, що дозволяють "державним службовцям і критично важливим постачальникам послуг для громадян продовжувати спілкуватися в Україні та із зовнішнім світом, навіть якщо жорстока агресія Путіна розірве українську волоконно-оптичну або стільникову інфраструктуру зв'язку".

При цьому деякі американські експерти застерегли, що Росія може використати супутниковий сигнал, як такий, що використовується для відкритого для України інтернету Starlink, щоб наводити цілі для ракетних обстрілів.

Чи погодяться європейські компанії сплачувати за російський газ в рублях?

Фото: газопровід в Німеччині, 1 листопада 2021 ркоу

Попри роз'яснення речника Європейської Комісії, що оплата в рублях за газ стане порушенням санкційного режиму, деякі європейські компанії все ж заявляють про можливість відкриття рахунків в рублях в російському "Газпромбанку", який відповідає за газові виплати.

На проплаті в рублях за газ поставлений до Європи наполягає російський "Газпром". Таким чином, вказують експерти опитані Голосом Америки, Кремль прагне підтримати курс рубля, що постраждав від санкцій.

Хоча роз'яснення видані Єврокомісією в понеділок не містять прямої заборони на таку виплату, у вівторок речник Єврокомісії заявив, що виплати за газ в рублях "виходять за рамки" санкційного режиму, запровадженого Європою проти Росії у відповідь за її агресію в Україні.

У вівторок італійська газова компанія ENI заявила, що відкриє другий рахунок в рублях в "Газпромбанку". Однак, в своїй заяві компанія стверджує - відкриття рахунку в рублях є "запобіжним заходом", а компанія не сприйняла нові зміни до контракту, запропоновані "Газпромом" і контракт передбачає виплату в євро.

Німецька компанія Uniper заявила про намір сплачувати за російський газ в євро, а RWE наголосила на тому, що її ії відповідатимуть законодавству Німеччини та Європи, повідомляє Financial Times.

Фінська державна компанія Gasum вказала у вівторок, що Росія може відключити газ Фінляндії, яка відмовляється робити проплату в рублях.

Як писав Голос Америки, наприкінці минулого місяця, "Газпром" призупинив поставки газу Болгарії та Польщі, після того, як компанії цих країн відмовились сплачувати за газ в рублях. В Євросоюзі назвали такі дії Росії "невиправданими та неприйнятними", а також - "ще однією спробою використати газ як інструмент шантажу". Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила із потужною заявою, в якій засвідчила «єдність та солідарність з країнами-членами ЄС».

Президент США Джо Байден у своєму виступі в квітні також назвав дії Росії "шантажем", а у твіті вказав, що погрозами Росія не доб’ється усунення санкцій. "Ми не дозволимо їм залякуванням чи шантажем вийти з санкцій, - йдеться у твіті. - Ми не дозволимо їм уникнути наслідків за агресію".

Фінляндія і Швеція вручили генеральному секретарю НАТО подання на членство в Альянсі

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ з офіційними заявками Швеції та Фінляндії на вступ до організації. Брюссель 18 травня 2022 р.

Фінляндія і Швеція у середу 18 травня офіційно вручили подання на членство в НАТО.

Заявки в штаб-квартирі організації в Брюсселі офіційно прийняв генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, який раніше заявляв, що ті дві країни можуть розраховувати на швидкий процес приєднання.

Очікують, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Наразі лише Туреччина висловила заперечення щодо прийому Фінляндії та Швеції, але чимало лідерів та оглядачів припускають, що проблеми, які турбують Анкару, будуть залагоджені.

Колишній командувач військами США у Європі Бен Годжес в Інтерв’ю Голосу Америки так прокоментував заяви турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана:

«Туреччина нагадала нам, що як союзниця в дуже важливому регіоні, вона очікує на повагу і на те, що її думки будуть враховані. Я вважаю, що зрештою Туреччина підтримає вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу, але вона нагадує нам про важливість Чорноморського регіону, а також про те, що Альянсу потрібна там стратегія, в якій Туреччина відіграє вирішальну роль. А ми - США та Альянс, не маємо її вже багато років. Це одне, а інше полягає в тому, що Туреччина користується своїми додатковими важелями впливу. Це не є чимось особливим. Я вважаю, що й інші країни це постійно роблять. Отже я переконаний, що Туреччина погодиться і підтримає вступ Швеції та Фінляндії».

Фінляндія та Швеція тривалий час дотримувалися державного курсу військового неприєднання, але громадська думка і позиція провідних партій в обох країнах різко змінилися на користь вступу в НАТО після того, як Москва в грудні 2021 року проголосила на адресу Заходу погрозливі ультиматуми, а 24 лютого 2022 року російська армія почала нове вторгнення в Україну.

Австрія не приєднується

Австрійський міністр закордонних справ сказав 18 травня, що його країна наразі не збирається йти за прикладом Фінляндії та Швеції і зберігатиме статус військового нейтралітету.

«Для нас ситуація виглядає трохи інакше», - цитує міністра Александра Шалленберґа Reuters з інтерв’ю німецькому радіо, де він вказав, що більшість австрійців зараз підтримують політику військового неприєднання.

Австрія, яка є членом Європейського Союзу з 1995 року, не має кордону з Росією, а натомість оточена країнами НАТО і межує з нейтральною Швейцарією.

Шалленберґ підкреслив, що його уряд і далі надаватиме Україні значну гуманітарну допомогу.

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

Пентагон прокоментував ситуацію в Маріуполі

Речник Пентагону Джон Кірбі виступає під час брифінгу в Пентагоні у Вашингтоні, вівторок, 19 квітня 2022 року. (AP Photo/Andrew Harnik)

Дії солдатів, які продовжували чинити опір, будучи заблокованими на заводі "Азовсталь", викликають захоплення, - заявив речник Міністерства оборони США Джон Кірбі.

"Без сумніву, цивільні, які застрягли там на заводі, які врешті змогли вибратися, солдати, які продовжували чинити опір - так мужньо і вміло - це викликає захоплення, якщо лише подумати, як довго вони змогли протриматися. Президент Зеленський назвав їх героями. Я думаю, що ми усі можемо із цим погодитися", - сказав Кірбі під час брифінгу у Пентагоні у вівторок, 17 травня.

Раніше цього дня з території заводу "Азовсталь" у Маріуполі виїхало щонайменше 7 автобусів з українськими захисниками під контролем російських окупантів, - про це повідомляє інформаційна агенція Reuters. За їхніми даними, частина українських військових, які сиділи в автобусах, не мали візуальних ознак поранення.

Російські війська продовжили блокаду металургійного заводу "Азовсталь", повідомив Генштаб ЗСУ у своєму оперативному інформаційному зведенні станом на 18:00 за київським часом: "У Маріуполі ворог основні зусилля зосереджував на блокуванні наших підрозділів в районі заводу “Азовсталь”.

Українська влада не розголошує кількості бійців, що залишаються на сталеливарному заводі, останньому форпості українського опору в Маріуполі, після того, як 264 солдати були вивезені в понеділок, 16 травня, на територію, окуповану російськими силами.

В екслюзивному інтерв`ю "Голосу Америки" мер Маріуполя Вадим Бойченко підтвердив, що на території заводу не залишилось цивільних.

У своєму щоденному зверненні Президент України Володимир Зеленський сказав, що "операція з порятунку оборонців Маріуполя розпочата нашими військовими, розвідниками", але не став повідомляти подробиць.

"Що це означає, важко зараз сказати, і я хочу бути обережним і не коментувати наміри Росії чи їхній процес планування, але ми вже давно говорили про значення Маріуполя як великого економічного порту на Азовському морі, а також географічно відповідного з точки зору бойових дій на сході", - сказав речник Пентагону.

За його словами, "росіяни хочуть спробувати оточити українські війська, які знаходяться на Донбасі та на сході, і щоб мати можливість звільнити сили для цього з півдня, Маріуполь був важливим для них", про що Пентагон неодноразово наголошував.

"Знову ж таки, я дозволю українцям говорити самим про свою місію. Але це очевидно, що росіяни досі мають намір оточити і окупувати Донбас і східну частину країни. Я утім хочу додати, що у них досі цього не вийшло. Не говорячи про Маіуполь, на Донбасі досі тривають бої, сторони обмінюються ударами. Це дуже, як ми кажемо у Пентагоні, кінетична боротьба. Там ще багато чого відбувається, і українці досі чинять дуже жорсткий опір у містах і селах по всьому Донбасу", - сказав речник Міністерства оборони США.

Дивіться також: Дружини військових "Азовсталі" закликають світову спільноту прийти їм на допомогу. Відео

Чому Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО? Відео

Чому Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

Турецький президент вкотре повторив, що Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО. Свою позицію Ердоган пояснив тим, що не довіряє фінам і шведам.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG