Актуально
Приєднання України до ПДЧ загострило дискусії
Країни-члени НАТО готові підтримати надання Україні Плану дій щодо членства. Таке припущення висловив посол США в Україні Вільям Тейлор. Як він нагадав, для приєднання до ПДЧ потрібне одноголосне рішення усіх країн-членів Альянсу, і будь-яка з цих країн має право вето. “Проте, не думаю, що знайдеться держава, яка накладе вето на це прохання”, – зазначив пан Тейлор, слова якого цитує у своєму сьогоднішньому номері газета “КоммерсантЪ-Украина”.
Протилежну думку на сторінках газети висловив представник Партії регіонів, заступник голови парламентського комітету закордонних справ Леонід Кожара. За його словами, серед країн-членів є заперечення щодо надання Україні плану. “Тому все залежатиме від того, як сприймається питання приєднання до ПДЧ всередині самої України”, – заявив Кожара кореспондентові видання.
А тим часом в Україні запроваджують державну цільову програму, яка займатиметься постійним моніторингом громадської думки щодо НАТО. Про це на прес-конференції в Києві повідомив заступник директора Департамененту НАТО Міністерства закордонних справ України Віктор Недопас. Представник МЗС підкреслив важливість поінформованості населення про те, що являє собою План дій щодо членства, до якого прагне приєднатися Україна. План дій не гарантує вступу, – наголосив дипломат, нагадавши, що, скажімо, Хорватія вже дев’ятий рік перебуває в стані виконання ПДЧ:
“Перехід до етапу ПДЧ це не є якоюсь радикальною зміною, яка очікує українське суспільство, а є лише логічним переходом від одних рамок співробітництва до трохи інших. Більше ніяких радикальних змін, про які зараз багато кажуть, не відбудеться. Єдиною, з нашої точки зору, суттєвою зміною, яка відбудеться після переходу до ПДЧ, буде те, що Україна сама собі ставить більш амбітні завдання”.
Ще один варіант пояснення, що таке ПДЧ, пропонує директор Фонду “Демократичні ініціативи” Ілько Кучерів:
“Всі розуміють зараз що таке євроремонт, це вже модне слово. І приєднання до ПДЧ це є шанс провести євроремонт у всій державі”.
Водночас половина населення України поки що євроремонту не хоче. Як засвідчили останні дослідження, проведені фондом у грудні минулого року, 49% опитаних налаштовані категорично проти приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО. Лише 16% повністю підтримують це рішення, і ще 16% можуть підтримати, якщо влада спершу проведе всенародний референдум.
При цьому, як засвідчують дані цього ж опитування, населення вкрай погано поінформоване про НАТО. За власною самооцінкою, добре поінформованими вважають себе 18%. Ще менша цифра тих, хто дає правильні відповіді про Альянс. Лише 14% знає, що всі рішення в НАТО ухвалюють консенсусом і кожна країна має право вето; лише 16% дали правильну відповідь, що НАТО не розпочинало нинішньої війни в Іраку. І вже зовсім низька – на рівні 2-3% опитаних – обізнаність з тим, скільки країн і які саме входять до організації.
Всі новини дня
Amnesty International: вторгнення Росії в Україну виявило подвійні стандарти Заходу
Світове обурення вторгненням Росії в Україну минулого року виявило «подвійні стандарти» Заходу щодо порушень прав людини в усьому світі, заявила Amnesty International у вівторок.
У своєму звіті за 2022 рік Amnesty вказала звинуватила Захід у “мовчанні” щодо дотримання прав Саудівської Аравії, репресії в Єгипті та поводження Ізраїлю з палестинцями.
«Грізна відповідь Заходу на вторгнення Росії в Україну підкреслила подвійні стандарти, в порівнянні з тим, наскільки незначною була їхня реакція на багато інших порушень Статуту ООН», — сказала генеральний секретар Amnesty Агнес Калламард, представляючи світовий звіт групи у Парижі.
Напад Росії, який почався 24 лютого 2022 року, «дав нам рідкісну нагоду побачити, що можливе, коли є політична воля діяти», коли Захід мобілізувався, щоб підтримати Україну, додала вона.
Після вторгнення багато країн запровадили санкції проти Москви та відкрили кордони для українських біженців, а Міжнародний кримінальний суд розпочав розслідування воєнних злочинів в Україні.
Але Amnesty заявила, що конфлікт висвітлив недоліки у реагуванні на зловживання в інших частинах земної кулі.
У звіті відзначено «оглушливе мовчання Заходу щодо прав людини в Саудівській Аравії, бездіяльність щодо Єгипту та відмова протистояти ізраїльській системі апартеїду проти палестинців».
Amnesty, правозахисна організація Human Rights Watch і спеціальний доповідач ООН дійшли висновку, що поводження Ізраїлю з палестинцями є політикою апартеїду, сегрегації чорношкірих і білих у Південній Африці, де правлять білі, звинувачення, яке ізраїльська держава заперечує.
Минулого року "ізраїльські уряди, які змінювали один одного, вживали заходів, які змушують більше палестинців залишати їхні будинки, розширюють незаконні поселення та легалізують існуючі поселення та форпости на окупованому Західному березі", - заявила Amnesty.
Але незважаючи на це — і те, що ізраїльські війська вбивають палестинців на окупованому Західному березі — західні країни не вимагали припинення цієї «системи гноблення», йдеться в повідомленні.
"Немає плану"
У Саудівській Аравії правозахисники продовжували сидіти у в’язницях, людей ув’язнювали за переконання, після «вкрай несправедливих судових процесів», 81 особу було вбито за один день, а мігранти помирали під вартою.
У Єгипті, за словами групи, тисячі правозахисників, журналістів, протестувальників і ймовірних дисидентів перебувають за ґратами, а "тортури залишаються нестримними".
Хоча європейські країни прийняли українських біженців, вони не виявляли такої ж доброзичливості до людей, які тікали від бойових дій у Сирії, Афганістані та Лівії, заявила Amnesty.
Сполучені Штати також вітали українців, «але згідно з політикою та практикою, що ґрунтується на античорному расизмі, вони вислали понад 25 000 гаїтян у період з вересня 2021 року по травень 2022 року, а багатьох піддали тортурам та іншому жорстокому поводженню», - йдеться в повідомленні. сказав.
В Ірані «жінки гинули за танці, за спів, за те, що не носили чадру», коли люди піднялися на протести проти ісламської системи країни, сказав Калламард.
Amnesty також підкреслила неспроможність глобальних інституцій «адекватно реагувати на конфлікти, в результаті яких гинуть тисячі людей, зокрема в Ефіопії, М’янмі та Ємені».
Війна в Україні «відвернула ресурси та увагу від кліматичної кризи, інших давніх конфліктів і людських страждань у всьому світі», заявила Amnesty.
«У 2022 році не було знайдено жодних доказів того, що міжнародна реакція на кризу в Україні стане планом для послідовної та узгодженої відповіді на конфлікти та кризи», — сказав Калламард.
Британські й німецькі танки в Україні «скоро виконуватимуть бойові завдання»
Українська армія готується до бойового застосування німецьких і британських танків та іншої західної важкої бронетехніки, яку українські представники назвали необхідною для визволення захоплених Росією територій на сході й півдні України.
США також зобов’язалися надати українцям свої важкі танки Абрамс, але першочергово Україна отримує американські бойові машини піхоти Бредлі та інші бронемашини.
Я впевнений, що вони зможуть сприяти важливим досягненням на фронті.
Український міністр оборони Олексій Резніков підтвердив, що британські танки Челленджер-2 вже в Україні, після того, як Велика Британія оголосила, що на Батьківщину після навчання на британських танкових полігонах повернулися українські танкісти.
«Ці чудові машини скоро почнуть виконувати бойові завдання», - написав Олексій Резніков у Twitter 28 березня, з подякою британському прем'єр-міністру Ріші Сунаку та міністру оборони Бену Воллесу.
«Обіцяно - доставлено», - похвалися німецький міністр оборони Борис Пісторіус, повідомивши 27 березня, що 18 сучасних танків Леопард-2 A6 вже в Україні разом з наборами боєприпасів і запчастин.
Німецький урядовець висловив впевненість, що ті танки разом з навченими українськими танкістами «зможуть сприяти важливим досягненням».
За словами Бориса Пісторіуса Німеччина знайшла можливість збільшити свою партію Леопардів ще на чотири одиниці, і що разом з постачаннями зі Швеції та Португалії це створить повноцінну танкову бойову групу.
Першою про рішення надати Україні свої важкі танки заявила Велика Британія.
Провідним ініціатором постачання українцям танків Леопард-2 стала Польща, підштовхнувши німецько-американську домовленість про постачання Україні Леопардів та американських Абрамсів.
До так званої «танкової коаліції» згодом долучилися також такі країни як Іспанія, Канада й інші.
«Ще рік тому ніхто б не міг подумати, що підтримка партнерів буде такою потужною. Що увесь цивілізований світ перезавантажиться і врешті дасть опір кривавому агресору, країні-терористу рф», - написав міністр оборони України 27 березня у Facebook, повідомляючи про прибуття західної бронетехніки включно з американськими і німецькими бойовими машинами піхоти.
Український міністр також заявив у тому дописі: «Всі наші міста будуть звільнені і ми вийдемо на кордони, міжнародно визнані у 1991 році. А ця нова техніка складе добру компанію своїм «побратимам» на полі бою. Невдовзі її переваги завдяки нашим військовим відчують на собі російські окупанти».
Дивіться поширене через Twitter відео українського міністра оборони Олексія Резнікова з британськими танками Челленджер-2 в Україні:
США підтримали створення трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України
Державний департамент США підтримав створення спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України. Про це заявила посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак 27 березня під час виступу на конференції в Католицькому університеті Америки у Вашингтоні, присвяченій сучасним викликам Нюрнбергським принципам.
«Зараз, у цей критичний момент історії, я можу оголосити, що ми підтримуємо створення спеціального трибуналу для переслідування злочину агресії проти України. Було багато різних моделей, які розглядались. США детально розглядали всі «за» та «проти» кожної з них і дійшли до висновку, що найбільш ефективний спосіб забезпечення відповідальності за злочини агресії передбачає створення інтернаціоналізованого [internationalized, - ориг.] суду в рамках судової системи України», - заявила представниця Держдепу.
Зараз, у цей критичний момент історії, я можу оголосити, що ми підтримуємо створення спеціального трибуналу для переслідування злочину агресії проти України.посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак
За словами Бет Ван Скаак, подібні зусилля включатимуть «предметну юрисдикцію стосовно міжнародних злочинів, залучення міжнародного персоналу, можливо, шляхом інтеграції професіоналів, суддів, прокурорів, розслідувачів, адвокатів, чи через надання експертної допомоги за запитом України».
У Держдепі наголошують, що це також може включати міжнародні елементи в тому, як саме суд підтримуватиме Україну та де буде знаходитись. «Наприклад, потенційно це може бути десь у Європі, принаймні під час війни, це надалі зміцнить європейську орієнтацію України, міжнародну легітимність такої інституції та матиме важливе значення для неї, а також сприятиме наданню допомоги сильними державами, які віддані розслідуванню злочину агресії», - наголошує Бет Ван Скаак.
Представниця Держдепу додає, що такий суд міг би сприяти ширшій міжнародній підтримці, а також не потребуватиме резолюції Генеральної Асамблеї про створення нової незалежної міжнародної інституції, для становлення якої потрібні час та ресурси.
«Такий гібридний суд також демонструватиме лідерство України у забезпеченні відповідальності за злочин агресії повністю в рамках національної юридичної системи. Сполучені Штати готові співпрацювати з Україною та іншими країнами світу, надавати ресурси, обмінюватись інформацією з таким трибуналом задля досягнення всебічної відповідальності за міжнародні злочини, які скоюються в Україні», - говорить представниця Держдепу.
Такий гібридний суд також демонструватиме лідерство України у забезпеченні відповідальності за злочин агресії повністю в рамках національної юридичної системи.посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак
На питання української служби Голосу Америки про те, чи існує міжнародний консенсус та підтримка створення подібної гібридної моделі міжнародного трибуналу для розслідування злочину агресії Росії, представниця Держдепу відповіла, що поки не вдалось досягнути остаточного консенсусу.
«Не думаю, що поки що вдалось досягнути остаточного консенсусу. Існують дві моделі, що розглядаються: це ця модель – український трибунал, який матиме міжнародний характер [internationalized tribunal, - ориг.] і матиме багато міжнародної підтримки та інший варіант, який може створити Генасамблея ООН. Влада України розглядає обидва варіанти. Висловлювалась перевага більше відокремленій міжнародній інституції, але є побоювання, що, можливо, не вийде зібрати необхідні голоси в Генасамблеї для створення подібної інституції».
Нагадаємо, що як повідомляв Голос Америки, 17 березня, Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт російського президента Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Ордери, видані судом в Гаазі звинувачують Путіна у воєнному злочині примусового вивезення населення (дітей) з окупованих територій України до Російської Федерації.
Президент США Джо Байден назвав виправданим ордер на арешт російського президента Путіна, який напередодні видав Міжнародний кримінальний суд в Гаазі. Байден підкреслив, що Путін скоїв воєнні злочини. Американський президент, однак, зауважив, що МКС має обмежене міжнародне визнання.
Дивіться також: Міжнародний трибунал для Росії: перспективи створення та реакція Заходу. Відео
Історія українки, якій аплодував канадський парламент, Джастін Трюдо і Джо Байден. Відео
Під час виступу Джо Байдена та Джастіна Трюдо перед спільною сесією канадського парламенту прем’єр-міністр Канади звернув окрему увагу на одну із гостей засідання.
- Голос Америки
Байден доручив збільшити виробництво друкованих плат, що використовуються і на війні в Україні
Президент США Джо Байден у понеділок доручив виділити 50 млн доларів на виробництво друкованих плат у США і Канаді, які можуть використовуватися, зокрема і під час війни в Україні. Про це повідомляє агенція Reuters.
У коментарі про це рішення, опублікованому на сайті Білого дому, Джо Байден зазначив, що такі технології є важливими для національної оборони США. «Я вважаю, що дії щодо збільшення внутрішніх виробничих потужностей для друкованих плат ... необхідні для запобігання нестачі промислових матеріалів або критично важливих технологічних елементів, які серйозно підірвуть потенціал національної оборони», - заявив Байден.
Також у заяві йдеться, що без відповідних дій президента "не можна очікувати, що промисловість Сполучених Штатів своєчасно забезпечить необхідні промислові ресурси, матеріали або критично важливі технології."
Як зазначає Reuters, друковані плати використовуються в ракетах і радарах, а також в електроніці, яка застосовується в енергетиці та галузі охорони здоров'я.
У коментарі агенції юрист із державних контрактів компанії McCarter & English заявив, що такий крок президента США прискорить контракти "за рахунок оптимізації та визначення пріоритетів у процесах закупівель для цих критично важливих технологій, які використовуються на різних театрах воєнних дій в усьому світі, зокрема, в діючому конфлікті в Україні."
Дивіться також:
Форум