Спеціальні потреби

Бути студентом-іноземцем у Сполучених Штатах – престижно


Бути студентом-іноземцем у Сполучених Штатах – почесно для самого студента і вигідно країні. По-перше, вихідці з інших країн своїми науковими та академічними досягненнями сприяють розквітові американського суспільства. А по-друге, вони допомагають економіці тим, що платять за навчання, і це не менш важливо.

Утім кількість студентів-іноземців у США значно знизилася через ускладнення візового режиму після терападу на вежі-близнюки у Нью-Йорку у 2001-му році. Деякий час ситуація залишалася безпорадною і щойно у 2006 - 2007-их роках кількість іноземних студентів почала зростати та досягла 583 тисяч. Це на 3% більше від показників позаминулого року.

Сума коштів сплачених студентами-іноземцями за навчання у Сполучених Штатах зросла минулого року порівняно з попереднім на мільярд доларів. Президент Інституту міжнародної освіти Аллан Ґудман каже, що лише у ВНЗ метрополії Нью-Йорку іноземці заплатили за навчання півтора мільярда:

“Вони принесли більше, аніж команди “Нью-Йорк Єнкіс”, МЕТС, НІКС, “Рейнджерс”, уся футбольна команда-чемпіон “Нью-Йорк Джаянтс”. Студенти-іноземці дали місту більше, аніж усі професійні команди разом узяті”.

Однак справа тут не тільки у грошах. Лише у 2006-му, понад третина аспірантів, які здобували у США науковий ступінь – були громадянами інших країн. Що більше, за межами США народилася третина американців, які відтак стали лауреатами Нобелівської премії у галузях медицини та фізіології. Ґудман каже, що іноземці, як студенти, так і вчені часто стають у Сполучених Штатах рушіями наукового прогресу:

“Відкриваючи свої двері, ми надаємо цілому світу нагоду розв’язати деякі з найболючіших проблем, зокрема у сферах науки та медицини”.

Етелдреда Накімулі-Мпунґу готується стати кандидатом наук у медичній школі Блумберґа при університеті Джонса Гопкінса. До Сполучених Штатів вона прибула з Уганди завдяки спонсорованій американським урядом програмі імені Фулбрайта. Ґранти у рамках програми надаються кожного року шести тисячам представників з понад 150 країн світу.

Мпунґу досліджує вірус імунодефіциту, зокрема його вплив на психічний стан людини. Вона мріє про наукові відкриття і каже, що без нагоди навчатися у США, навряд чи чогось би досягнула:

“Здобуття стипендії Фулбрайта у сферах науки і технології означало, що я зможу продовжити пошук. Іншими словами, мені дали зелене світло на здобуття необхідних знань, поглиблене вивчення похідних дисциплін, а відтак можливість зосередитися на власних розробках, які збагатять світ новою інформацією у даній галузі”.

Ще одна володарка ґранту – Памела Браво, яка приїхала до США з Перу, щоб здобути ступінь магістра у сфері охорони громадського здоров’я в університеті Джорджа Вашингтона. Памела каже, що програми на кшталт Фулбрайта об’єднують людей та фактично є інвестуванням у майбутнє світу:

“Це розширює не лише ваші знання, а й відчуття навколишнього світу. Тут поняття з якої ти країни чи регіону, втрачають свою актуальність”.

Утім не все так просто. Спричинені тератаками 2001-го року ускладнення візового режиму турбують усіх, як охочих вчитися у США, так і американських законодавців. Конгресмен Вернон Елерс зазначає:

“Наше завдання, не утримувати людей на відстані. Ми тут на те, щоб добрих людей вітати, а поганих – не впускати. Я вважаю, що з цілком на перший погляд легітимних причин, занадто велика кількість добрих людей приїхати до нас можливості не мають”.

З такими словами Вернон Елерс звернувся до своїх колег на нещодавно проведених у Палаті представників американського Конгресу слуханнях. Утім для того, щоб “добрим” іноземцям в Америці велося краще, від розмов законодавцям треба буде перейти до безпосереднього перегляду візового режиму.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG