Спеціальні потреби

Актуально

Росiя перегляне договiр про дружбу з Україною

Росія перегляне Договір про дружні відносини з Україною. Першого квітня в Держдумі оголошені парламентські слухання на цю тему. Російські парламентарі не приховують: існує зв`язок між їхнім наміром і планами України приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО.

Перенацілення російських ракет – не єдина неприємність, що чекає на Україну в разі її вступу до НАТО. Росія погрожує відмовити Україні у своїй дружбі. Принаймні Держдума заявила про намір переглянути базовий Договір про дружбу, співпрацю та партнерство, укладений між двома державами ще у 1997 році. Про це повідомив голова думського комітету у справах СНД Олексій Островський. Як він сказав виданню «Экономические известия», “необхідно або продовжити договір, строк якого вибігає у квітні наступного року, або внести до нього зміни і доповнення”.

Слухання в російському парламенті призначені на 1 квітня – день візиту в Україну Президента США Джорджа Буша та переддень саміту НАТО в Бухаресті. При цьому у Москві не приховують: збіг не випадковий. Як заявив депутат Держдуми Костянтин Затулін, “якщо Україна всерйоз збирається вступати до НАТО і її бажання буде підтверджено на бухарестському саміті, тоді – наголосив Затулін – всередині Росії неминуче посиляться голоси на користь виходу з Договору”.

Наскільки реальні погрози, що лунають з Росії? На думку українських експертів, першоквітневі слухання у Держдумі не варто переоцінювати. Перегляду Договору між Росією і Україною не буде, оскільки не буде приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО, – вважає директор Київського центру політичних досліджень та конфліктології Михайло Погребинський. За його словами, наразі йдеться лише про попередження Україні:

“Поки що мені видається, що це просто такий акомпанемент під квітневий розгляд питання про ПДЧ, не більше. Оскільки мені видається, що Україна не буде запрошена до ПДЧ на цьому квітневому саміті, і відповідно і в Росії про це на певний час забудуть. І жодних наслідків не буде. А якщо будуть серйозні кроки в напрямку інтеграції... Якщо таким чином піде, дуже швидкий спурт до НАТО, тоді тільки, за тих умов, можна собі уявити, що Росія поставить питання про перегляд того Договору і можливо навіть, про приналежність Криму. Все це не можна виключити”, -- каже політолог, якого пов`язують з проросійськи налаштованими колами в Україні.

Водночас аналітики з протилежного, “прозахідного” табору переконані: ревізії дружніх стосунків Росії з Україною не буде ні зараз, ні після приєднання України до Альянсу. Погроза росіян переглянути Договір це не реальна позиція, а поза, -- каже експерт Інституту зовнішньої політики при МЗС України Олександр Палій:

“По суті, цей жест буде мати швидше негативний вплив на ті цілі, яких прагне досягти Росія. Швидше за все, НАТО і Альянс в цілому, і країни НАТО бачитимуть, що Росія намагається тиснути на Україну, що Росія намагається піднімати навіть такі питання, які стосуються прямо територіальної цілісності держави, оскільки саме це зазначено в Договорі, і тому буде, швидше за все, більше бажання в НАТО швидше приєднати Україну і закрити цю небезпечну тему.... Я думаю, що це обговорення в Держдумі буде мати контрпродуктивний характер для самих декларованих Росією цілей. Оскільки перегляд кордонів в Європі це дуже і дуже чутливе питання, і саме на це питання, власне кажучи, натякає Росія оцією своєю пропозицією.... Але я думаю, що до самих радикальних кроків справа не дійде. І відмінність між позою і реальною позицією досить велика”, -- зазначив Олександр Палiй.

Всі новини дня

Історія родини біженців з Криму, які переїхали до США за програмою "Uniting for Ukraine". Відео

Земфіра та Алідін разом із трьома дітьми переїхали до США за програмою для українських біженців "Uniting for Ukraine".

ЗМІ: США надішлють в Україну ще 4 HIMARS, боєприпаси та міни - новий пакет допомоги на 625 млн.доларів 

Збройні сили США стріляють ракетою високомобільної артилерійської ракетної системи (HIMARS) під час щорічних філіппінсько-американських навчань з бойового десантування (PHIBLEX) у Долині Кроу в Капасі, провінція Тарлак

Наступний пакет допомоги Україні у сфері безпеки від адміністрації Байдена включатиме чотири пускові установки високомобільних артилерійських ракет (HIMARS), боєприпаси, міни та протимінні транспортні засоби. Про це повідомила агенція Reuters із посиланням на два джерела, поінформовані про пакет допомоги США у 625 мільйонів доларів.

Як очікується, про цю допомогу США оголосять у вівторок, 4 жовтня. Розпорядження президента Байдена (PDA) дозволяє США швидко передавати товари та послуги без схвалення Конгресу у відповідь на надзвичайну ситуацію.

Чотири пускові установки HIMARS і відповідні ракети, близько 200 протимінно-стійких машин із захистом від засідки (MRAP), а також боєприпаси для гаубиць і мін можуть бути відправлені в Україну вже найближчими днями.

Цей пакет допомоги є першим пакетом допомоги від уряду США у новому фінансовому році, що почався 1 жовтня. Наразі цей пакет функціонує в рамках тимчасового фінансування та дозволяє президенту Джо Байдену використати до 3,7 мільярдів доларів для передачі зброї Україні до середини грудня.

Минулого тижня Сполучені Штати оприлюднили пакет озброєнь для України вартістю 1,1 мільярда доларів, який включав 18 пускових систем високомобільної артилерійської ракетної системи (HIMARS), супутні боєприпаси, безпілотники і радіолокаційні системи.

Минулотижневий пакет допомоги був фінансований Ініціативою сприяння безпеці в Україні (USAI). Це означає, що уряд має закуповувати зброю з виробництв, а не вилучати її з наявних запасів зброї в США.

Точність і велика дальність пускових установок HIMARS виробництва Lockheed Martin, які наразі використовуються в Україні, дозволили Києву зменшити артилерійську перевагу Росії.

Чиновники, які виступили на умовах анонімності, повідомили, що вартість та вміст пакету зі зброєю може змінюватися до останньої хвилини.

Разом із цим пакетом допомоги, загальна сума допомоги Україні з боку США у секторі безпеки складе 16,8 мільярдів доларів з моменту вторгнення Росії в Україну 24 лютого.

У статті використано матеріали Reuters, центрального відділу "Голосу Америки".

Дивіться також: Історія Союзу українок Америки

Глава ЦРУ: Росія не отримала від Китаю очікуваної допомоги для війни в Україні, а Путін "впертий у власних судженнях"

Президент Росії Володимир Путін на концерті після анексії РФ окупованих російськими військами українських територій. Москва, 30 вересня 2022. Sputnik/Sergei Karpukhin/REUTERS

Президент Росії Володимир Путін може стати "небезпечним і безрозсудним", якщо він почувається загнаним у кут. Про це директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернз заявив в інтерв'ю телеканалу CBS.

Відповідаючи на запитання, чи останні успіхи України зі звільнення окупованих російськими військами територій непокоять Путіна, Бернз сказав: "Він має бути занепокоєний, і не лише через те, що відбувається на полі бою в Україні, що відбувається у нього вдома й що відбувається на міжнародній арені [...] Він стояв поруч із Сі Цзіньпіном минулого лютого просто перед початком війни, вони проголосили дружбу без обмежень. Що ж, як виявляється, ця дружба має певні обмеження".

Бернз сказав, що Китай дещо притих із підтримкою Росії у її війні в Україні, наголошучи, що хоча Росія не отримала від Китаю очікуваної військової допомоги для повномастшабного вторгнення в Україну, Путін все одно "вперто впевнений у власних судженнях" й має "хибне припущення, що він може впоратися і проти українців, і проти США, і проти Заходу".

Щодо того, наскільки уважно Китай стежить за війною в Україні, Бернз сказав, що Сі дивиться за цим, "як яструб".

"Думаю, він певним чином протверезів від поганих успіхів у російських військовиків", - зауважив директор ЦРУ, говорячи також про плани Китаю щодо вторгнення на Тайвань, - "китайське керівництво також дивиться на те, що стається, коли ти починаєш вторгнення, й люди, до яких ти здійснюєш вторгнення, протистоять із великою відвагою і завзяттям".

4 жовтня Кремль повідомив, що вже нині Путін "ймовірно" підпише закон про незаконну анексію РФ чотирьох окупованих українських областей, пише Reuters.

США, ЄС, Велика Британія, Канада, решта країн "Групи семи", Україна та низка провідних держав світу назвали це кричущим порушенням ключових положень Статуту ООН. Чимало країн запровадили щодо Кремля черговий раунд санкцій та оголосили про додаткову допомогу Києву у протистоянні з російськими військами.

У статті використано матеріали CBS News, Reuters

Дивіться також: Україна - на останньому етапі війни, аналізують військові експерти

Союз українок Америки: історія та значення організації для української громади у США. Відео

Союз українок Америки – одна з найстаріших організацій, заснованих українською громадою в імміграції. Цього року вона святкує 97-ту річницю створення.

Нобелівську премію з фізики присудили вченим зі США, Франції та Австрії 

Ален Аспе (Франція), Джон Клаузер (США) і Антон Цайлінґер (Австрія) провели новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, коли дві частинки поводяться як єдине ціле, навіть якщо вони розділені

Нобелівську премію з фізики 2022 року отримають француз Ален Аспе, американець Джон Клаузер і австрієць Антон Цайлінґер за відкриття в галузі квантової механіки.

Як оголосив 4 жовтня Нобелівський комітет, їх нагородять за «експерименти із заплутаними фотонами, відкриття порушення нерівностей Белла і новаторство у квантовій інформатиці».

Вчені змогли провести новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, коли дві частинки поводяться як єдине ціле, навіть якщо вони розділені.

Напередодні Нобелівську премію у галузі фізіології і медицини отримав шведський вчений Сванте Паабо за дослідження ДНК давніх людей та еволюції людини.

У 2021 році Нобелівську премію з фізики присудили Сюкуро Манабе, Клаусу Гассельманну і Джорджіо Парізі за «новаторський внесок у наше розуміння складних фізичних систем», у тому числі, клімату Землі.

5 жовтня оголосять лауреата Нобелівської премії з хімії, 6 жовтня – з літератури. Лауреата премії миру оголосять в Осло 7 жовтня.

Премію з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля, засновану в 1968 році Банком Швеції, присудять 10 жовтня. Призовий фонд за кожну номінацію становитиме десять мільйонів шведських крон (близько 900 тисяч доларів).

Дивіться також: ЄС посилює дипломатичний тиск на Москву

Європейські країни посилюють дипломатичний тиск на Москву. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:19 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG