Спеціальні потреби

Актуально

Щороку в аваріях на дорогах гине понад мільйон людей

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров`я, щороку один мільйон 200 тисяч людей гине на дорогах світу. Тобто одна людина кожних шість секунд. За статистикою кампанії “Зробимо шляхи безпечними”, аварії – найбільша причина смертей серед дітей та молоді віком від 10 до 24 років. Висока аварійність коштує світові сто мільярдів доларів щорічно. І хоча пропорційно більше людей в багатих країнах мають власні автомобілі, у недалекому майбутньому 80% всіх смертей та травм на шляхах траплятимуться саме в бідних країнах.



У Сполучених Штатах на дорогах щороку гине 17 тисяч людей. Кампанію зменшення аварій на дорогах у США почали давно і ведуть відразу у кількох напрямках. Директор північноамериканського представництва кампанії “Зробимо шляхи безпечними” Белла Дiн-Зар зазначає:

“За останні 50 років завдяки трьом основним речам – покращенню інфраструктури шляхів, самих автомобілів та зміні у поведінці водіїв – зменшилася кількість аварій”.

Белла каже, що, зокрема, у Сполучених Штатах майже всі водії користуються ременями безпеки:

“Зараз в багатьох штатах понад дев’яносто відсотків водіїв та пасажирів користуються ременями безпеки. Багато досліджень показують, що використання ременів безпеки захищає під час зіткнення та зменшує смертність”.

Керування у нетверезому стані в Сполучених Штатах стало соціально неприйнятним явищем. І причина цього – не лише величезні штрафи та небезпека втратити водійські права, чи навіть потрапити до в’язниці.

Батьки дітей, які загинули в результаті аварій, де водії перебували у нетверезому стані, сформували групи, такі як наприклад “Матері проти водіння в нетверезому стані”. І це вплинуло на поліцію та законодавців.

Про спеціальні номерні знаки, які вказують дорожній поліції на високу посаду власників автомобіля, Белла Дін-Зар, яка захистила докторську десертацію з безпеки руху, навіть ніколи і не чула. Вона каже, що проблему корупції в Сполучених Штатах вирішують наступним чином:

“Дорожня поліція проходить відповідне тренуванням та має гідну зарплату. Також поширюється ідея, що слідкування за безпекою руху – це поважна частина роботи поліцейського”.

Одна з найсучасніших проблем, яка виникла з розвитком новітніх технологій, – водії, які за кермом машини розмовляють по мобільних телефонах, відсилають повідомлення та навіть грають у відеоігри.

Одна з найбільших проблем у США – брак розвиненої мережі громадського транспорту. Згідно з опитуванням Американської Асоціації громадського транспорту, 50% мешканців Сполучених Штатів не мають доступу до публічного транспорту. Директор асоціації Ментілл Вільямс зазначає:

“Історично, до 1950-го року громадський транспорт був досить поширений у Сполучених Штатах. Але після винайдення автомобіля та прийняття Акту про побудову національних автошляхів, ми мали чимало організацій, у першу чергу виробників автомобілів, які лобіювали проти громадського транспорту. Вони навіть руйнували залізничні колії і прокладали замість них дороги. У Сполучених Штатах почали будувати міста, де можливий тільки один засіб пересування – автомобіль”.
Але Ментілл каже, що американці все ж таки хочуть мати громадський транспорт:

“Навіть 90% результатів місцевих референдумів, де стоїть питання, чи готові люди платити податки на побудову місцевого громадського транспорту, мали позитивну відповідь. Тобто люди самих себе, аби мати громадський транспорт”.

І ситуація почала змінюватися. Протягом останніх десяти років використання громадського транспорту в Сполучених Штатах зросло на 25%.

Всі новини дня

У Радбезі ООН провели спецзасідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні. Відео

У Раді Безпеки ООН провели спеціальне засідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні.

Потужний землетрус у Туреччині і Сирії. Вашингтон надсилає дві групи рятувальників. Відео

Вашингтон надсилає до Туреччини дві групи рятувальників для пошуку вцілілих і ліквідації наслідків. Про це повідомив представник Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

ПВК "Вагнер" все складніше вербувати в'язнів на війну РФ в Україні - медіа

Кладовище найманців ПВК "Вагнер" у Краснодарському краї, Росія, 22 січня 2023. REUTERS/Stringer

У російських тюрмах усе менше добровольців воювати в Україні у складі ПВК "Вагнер" на тлі повідомлень про великі втрати серед в'язнів, тому видання Євгена Пригожина розпочали піар-кампанію за участі ув'язнених, які вижили на війні та вже повернулися додому. Про це пише незалежне російське видання "Медіазона".

Журналісти зазначають, що якщо раніше Пригожин агітував особисто, тепер "посилає підлеглих". "Цього разу добровольців набагато менше: якщо після першого візиту Пригожина на війну записувалися по кілька сотень ув'язнених, то тепер це швидше кількадесят. В'язні кажуть, що вже не дуже вірять у помилування, а новини та розмови із завербованими переконують їх, що ризик загибелі дуже високий".

Нині координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі під час брифінгу заявив, що у тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений особисто Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії".

Як зазначає Радіо Свобода, про другу хвилю набору до ПВК "Вагнер" раніше писали правозахисник і колишній політвʼязень Іван Асташин, видання "Верстка" та кілька телеграм-каналів.

Скільки загалом людей було завербовано на війну з російських колоній, достеменно не відомо. Федеральна служба виконання покарань повідомляла про скорочення торік кількості увʼязнених майже на 30 тисяч осіб. На початок лютого "Медіазона" змогла підтвердити загибель 823 завербованих увʼязнених, хоча реальні цифри можуть бути значно більшими.

Найманців угруповання підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів. З весни 2022 року у медіа почала зʼявлятися інформація, що ПВК вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформляється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.

Місце в кремлівській ієрархії та соляні копальні - Білий дім про "егоїстичний" інтерес Пригожина у боях за Бахмут

Центр ПВК "Вагнер", що пов'язують із російським бізнесменом Євгенієм Пригожиним. Фото: AP Photo, File

У тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений очільник російської приватної військової компанії "Вагнер" Євгеній Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії". Так ситуацію прокоментував координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

Кірбі також наголосив на економічній вигоді, яку, за інформацією посадовця, планує отримати Пригожин - через місцеві соляні та гіпсові копальні.

"Через цей егоїстичний інтерес Пригожин не боїться кидати у бій в'язня за в'язнем", - сказав Кірбі під час брифінгу про залучення засуджених до лав "Групи Вагнера". Посадовець додав, що США зосереджуватимуться на тому, щоб продовжувати надавати Україні необхідну безпекову допомогу для її успіху на полі бою і зокрема довкола Бахмута.

Соляне родовище Артемівське у Бахмуті площею 179 квадратних кілометрів одним з найбільших у Європі. Місцеві соляні шахти належать державному підприємству "Артемсіль", лідеру на українському ринку й експортеру до 20 країн, допоки воно не припинило виробництво через кілька місяців після російського вторгнення. З моменту заснування наприкінці XIX століття підприємство видобуло понад 280 мільйонів тонн солі. Шахти досягають глибини 200-300 метрів і мають тунелі загальною довжиною 300 кілометрів.

За інформацією Reuters, соляні шахти можуть стати комерційно прибутковим активом, а також росіяни планують використовувати їх для зберігання боєприпасів і зброї поза зоною дії українських ракет.

Раніше президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволяє мобілізацією росіян, які мають непогашену судимість за вбивства та інші тяжкі злочини, передбачені Кримінальним кодексом РФ.

Як повідомляв Голос Америки, Сполучені Штати оголосили санкції проти ПВК "Вагнер" та Пригожина. Міністерство фінансів США назвало "Групу Вагнера" міжнародною злочинною організацією.

Також Сполучені Штати звинувачували російських найманців в експлуатації природних ресурсів у Центральноафриканській Республіці, Малі, Судані, аби допомогти фінансувати війну Кремля в Україні.

У статті використано матеріали Reuters

Суд у Грузії відмовився випустити Саакашвілі за станом здоров'я

Екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі під час відеозв'язку на судовому слуханні у Тбілісі, 1 лютого 2023. REUTERS/Irakli Gedenidze

Тбіліський міський суд 6 лютого відмовився відтермінувати виконання вироку в справі колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, передає грузинська служба Радіо Свобода. Рішення оголосив суддя Георгій Аревадзе, тим самим не задовольнивши клопотання адвокатів Саакашвілі.

Рішення судді викликало невдоволення родичів та прихильників колишнього президента.

На сьогоднішньому засіданні сторони проголосили заключні промови, після чого суддя зачитав рішення.

Представники пенітенціарної служби не погодилися з клопотанням адвокатів Саакашвілі. За словами представника служби, юриста Ніки Абрамішвілі, поданий суду висновок не містив достовірної інформації про тяжкість хвороби засудженого Міхеїла Саакашвілі і не міг служити підставою для відтермінування покарання.

Зі свого боку, адвокати сьогодні закликали суддю задовольнити їхнє клопотання та винести справедливе рішення. Зокрема, Шалва Хачапурідзе сказав судді, що порятунок життя третього президента – у його руках. За поясненням адвокатів, Аревадзе своїм рішенням міг зіграти історичну роль і закласти основу для великого примирення.

Виходячи зі стану здоров’я, Михайло Саакашвілі ані на засіданні, ані на оголошенні рішення не був присутнім, навіть дистанційно.

З клопотанням про відстрочку або звільнення від покарання колишнього президента Грузії до суду звернулися адвокати Саакашвілі. Це клопотання суддя Георгій Аревадзе розглядав близько двох місяців.

Експрезидент Грузії, який має українське громадянство, був заарештований у Тбілісі восени 2021 року після таємного повернення до країни. На той час щодо нього був ухвалений заочний вирок – 6 років позбавлення волі у справі про перевищення повноважень.

Через проблеми зі здоровʼям Саакашвілі перевели до цивільної клініки у Тбілісі. Сам політик та його прихильники наполягають, що погіршення стану могло бути спричинене отруєнням. Влада Грузії стверджує, що для таких висновків немає доказів.

Більше

XS
SM
MD
LG