Спеціальні потреби

Актуально

У Сенаті відбулися слухання щодо ситуації в Іраку

Ірак демонструє поступовий прогрес в утвердженні безпеки в країні, але ці досягнення все же мають зворотний характер. Тому ще рано встановлювати будь-які чіткі графіки виведення звідти американських військ. Такими словами охарактеризували ситуацію в Іраку високопосадовці США, які відповідають за успіх військової і політичної місії Сполучених Штатів в цій країні. У вівторок в Сенаті США відбулися слухання з Іракського питання.

Генерал Дейвид Петреус та посол США в Іраку Раян Крокер складали своєрідний екзамен перед сенаторами у Вашингтоні. Найважливішим питанням посадовців було – чи принесла стратегія збільшення американських військ в Іраку покращення там політичної ситуації. І чи можна почати активніше виведення військ.

На що Дейвид Петреус зазначив: “Ми вже почали прорахунок того, що нас чекає після липневого зменшення військ”.

Зараз в Іраку дислоковано 160 тисяч американських військових. Командувачі пропонують не починати запланованого раніше виведення 20-ти тисяч солдатів, принаймні до середини липня. Нещодавнє загострення ситуації в країні свідчить, що військовий та політичний успіхи, здобуті до цього часу – дуже хиткі. Серед сенаторів, які вимагають від Петреуса та Крокера відповідей є три можливі кандидати на пост президента США – Гілларі Клінтон, Барак Обома та Джон МакКейн.

З наближенням дати президентських виборів у США, напруження навколо питання Іраку лише загострюється. І генерал Петреус це розуміє:

“Я рекомендував своїм підлеглим, щоб після того, як у липні ми виведемо велику кількість військових, взяти 45 днів, аби вивчити ситуацію”.

Петреус каже, що за результатами цих 45 днів можна буде визначити чи продовжувати виведення військ, чи ні:

“Наше завдання на сьогодні, разом з іракською владою закріпити досягнуті успіхи і впоратись з існуючими проблемами”.

Джон МакКейн – висуванець в президенти від республіканців, підтримав план Петреуса:

“Ми не вважаємо що програли, ми дивимося вперед і бачимо перспективи успіху”.
Ранкові слухання, які були відкриті для публіки, кілька разів переривалися через протести.

Сенатори демократи, серед яких і Гілларі Клінтон наполягають, що теперішня стратегія Америки – в корені хибна. Вранці Клінтон давала інтерв’ю кільком телеканалам:

“Дивіться на громадянську війну в Іраку і роль в ній Ірану – я не бачу, щоб ця стратегія працювала. Я наполягатиму на виведенні військ вже з січня”.

Слухання у сенаті тривали весь день. Їх результати стануть відомі пізніше.

Всі новини дня

"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – президент США Джо Байден про посилення атак Росії на Київ. Відео

Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.

США, ЄС непокоїть закон Польщі щодо розслідування російського впливу

В понеділок президент Польщі Анджей Дуда підписав закон за яким парламент має створити комісію, що розслідуватиме, чи не підпадали ті чи інші особи під російський вплив з 2007 по 2022 рік

США та ЄС висловили занепокоєння через прийнятий у Польщі новий закон, який передбачає створення установи, що розслідувала б російський вплив. Закон може створити умови для переслідування опозиції та втручання у вибори, заявили політики в Польщі, а також США та ЄС.

"Ми поділяємо занепокоєння багатьох оглядачів тим, що цей закон щодо створення комісії із розслідування російського впливу можуть використати, щоб блокувати опозиційних кандидатів без відповідного процесу", - заявив речник Держдепу США Метью Міллер.

В ЄС також висловили занепокоєння, що новий закон обмежить доступ громадян до державної служби, а також може бути використаний проти незалежних суддів в Польщі. Європейська комісія "за необхідності без вагань вживатиме заходів", заявив єврокомісар Дідьє Рейндерс.

В понеділок президент Польщі Анджей Дуда підписав закон за яким парламент має створити комісію, що розслідуватиме, чи не підпадали ті чи інші особи під російський вплив з 2007 по 2022 рік. Серед повноважень Комісії буде і обмеження для таких осіб можливості працювати на державній службі.

В статті використано матеріали AFP, AP.

Питання ATACMS для України "все ще на розгляді" – Байден

Архівне фото: президент США Джо Байден

Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.

"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – заявив він.

На питання, чи вже час для США надати Україні ракети ATACMS, Байден відповів, що "це все ще на розгляді".

Сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Ґрем відвідав Київ 26 травня. Спілкуючись із журналістами, він висловився за надання Україні ракет ATACMS і касетних боєприпасів.

Адміністрація президента США Джо Байдена не планує надавати далекобійні ракети ATACMS Україні, повідомило 10 травня видання Politico із посиланням на джерела.

Спостерігачі ОБСЄ кажуть, що вибори в Туреччині вільні, але не рівні

Фара Карімі, координаторка місії ОБСЄ на президентських виборах в Туреччині, яка нараховувала 232 спостерігачі з 31 країни.

Європейські спостерігачі на президентських виборах в Туреччині вказали на недоліки виборів, на яких президент Реджеп Таїп Ердоган здобув ще один п’ятирічний термін на посаді.

Об’єднана делегація кількох органів Організації з безпеки і співробітництва у Європі (ОБСЄ) не ставить під сумнів результати голосування, але вказує на проблеми - зокрема на нерівність умов для кандидатів, обмеження й упередженість засобів масової інформації тощо.

...Чинний президент і далі користувався несправедливою перевагою...
Фара Карімі

Багато світових лідерів зокрема президент США, прем’єр-міністр Великої Британії, президент Франції і канцлер Німеччини привітали Реджепа Ердогана з перемогою, заявивши про готовність співпрацювати з ним.

Результати виборів визнали також чільні представники Європейського Союзу, але, вітаючи Ердогана з переобранням, вони не згадали про те, що Туреччина має статус країни - кандидата на членство в ЄС.

Процес зближення Туреччини з Євросоюзом був заморожений 2018 року на тлі застережень, що Туреччина «віддаляється від цінностей і стандартів ЄС».

У звіті з попередніми висновками спостерігачів міститься схвальна оцінка того, що другий тур голосування 28 травня в Туреччині був справжнім змаганням двох політичних суперників і підкреслено, що активність виборців була дуже високою.

«Але, як і під час першого туру упереджене висвітлення в засобах масової інформації та брак рівних умов створили несправедливі переваги для чинного (президента)», - йдеться у звіті.

Спостерігачі також вказали на те, що названо «браком прозорості і спілкування» з боку виборчих установ, хоча й визнали, що «з технічної сторони» процеси голосування були організовані добре.

Серед інших проблем під час виборів представники ОБСЄ помітили використання «обома сторонами» дискримінаційної риторики, що розпалювала ворожість разом з, як сказано, «залякуванням представників певних опозиційних партій».

«В умовах обмежень свободи висловлювань ні приватні, ні суспільні ЗМІ не забезпечили редакційної незалежності та неупередженості у висвітленні кампанії, зменшивши виборцям здатність робити поінформований вибір», - кажуть спостерігачі.

Очільниця місії ОБСЄ Фара Карімі зауважила 29 травня, що одним з важливих завдань переможця на виборах в Туреччині буде подолання розколу в турецькому суспільстві.

Чільний представник делегації Ян Петерсен також сказав, що в ОБСЄ готові допомогти Туреччині виправляти недоліки.

Угода щодо збільшення боргового ліміту США: в чому полягає компроміс? Відео

Угода щодо збільшення боргового ліміту США: в чому полягає компроміс? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:13 0:00

Джо Байден і Кевін Маккарті досягнули домовленості щодо збільшення боргового ліміту США, аби уникнути дефолту. Тепер її фінальне погодження залежатиме від голосування в Конгресі.

Більше

XS
SM
MD
LG