Спеціальні потреби

Актуально

Передвиборчi настрої українцiв Філадельфії

Філадельфія – старовинне за американськими мірками місто, колишня столиця Сполучених Штатів. 22-го квітня – це місто, як і увесь штат Пенсильванія, в якому воно розташоване, знову стане епіцентром політичного життя в країні, оскільки саме тут відбуватимуться чергові демократичні праймеріз. Свій вибір між Клінтон та Обамою серед інших робитиме і численна громада вихідців з України.



Щосуботи майже 350 дітей приїжджають в українську школу у Філадельфії, аби вивчати українську мову та культуру. Старшокласники цими днями здають випускні іспити. Молодші учні, напередодні Паски, старанно вчаться малювати писанки. А їхні батьки, представники різних поколінь та соціальних груп, проводять час за спілкуванням і обговорюють останні події. Як вони самі зізналися, про політику мова між ними заходить не надто часто. Мешканка Філадельфії Лариса Кріль каже:

“Дуже мала кількість американців цікавиться політикою. Можливо це і правильно, тому, що в нас в Україні кожна бабця в селі займається політикою. Американці дуже хочуть кращого життя, але дають політикам самим розібратися в ситуації, яка є в країні. Але голосування звичайно тут проходить дуже активно, кожен має свою думку і тримає її в таємниці”.

При цьому кожен вирішує індивідуально, якого кандидата підтримувати. І висуває свої аргументи “за”, каже Уляна Мазуркевич:

“Гілларі як перша леді була дуже активна і підтримувала політику Біла, а він був добрий приятель України”.

Натомість Ярослав Тайльх притримується іншої думки: “Якщо говорити, який президент буде кращим для України, то я тут покладаюся на Обаму. Читав недавно статтю Бжезинського, який буде радником з міжнародних питань, якщо Обама буде президентом. І я думаю, що це визначає, що Обама буде кращим президентом для України”.

Громадська діячка Наталія Іщук-Пазуняк є прихильницею протилежного політичного блоку: “Я республіканка, не тому, що мене хтось так намовив, а тому, що я є в тому переконана. Я підтримую Мак-Кейна. Вірю, що він тих ідей не зрадить. Бачите, його минуле, і минуле його батька дуже глибоко зв’язані з американським справжнім патріотизмом. А я завжди за справжній патріотизм”.

Американці не випадково в першу чергу оцінюють зовнішньо політичні наміри кандидатів в президенти, адже на їхнє повсякденне життя і справи штату чи міста традиційно більше впливає місцева влада. Вчитель історії Роман Дубенко каже:

“Більшість внутрішніх відносин повинні бути налагоджені в самих штатах, а що стосується зовнішніх відносин, світової політики, то це справи федерального уряду. І тому для мене, коли я дивлюся на кандидата у президенти, дуже важливі його погляди на зовнішню політику Америки”.

Для багатьох виборців, як от для президента Українського освітньо-культурного центру у Філадельфії Бориса Павлюка більш важливою є партійна приналежність кандидата:

“Демократи більше відстоюють соціалізм, хочуть, щоб держава більше і більше підтримувала медичні справи, шкільні справи і так дальше. Республіканці більше відстоюють принципи нашої Конституції та демократії, вони за самодіяльність”.

Втім, часто люди у своєму виборі керуються ще простішими аргументами: Виконавчий директор Українського освітнтьо-культурного центру Орися Гевка каже:

“Гілларі Клінтон, як мені одна жінка сказала в коридорі, не могла втримати свого чоловіка при порядку, як вона порядок в Америці заведе? Сьогодні в коридорі такий вислів був. А Обама, ми вважаємо, взагалі в міжнародній політиці ще нічого не знає, і ще світу не бачив”.

А тим часом малюки закінчили малювати свої писанки і знову повністю захопили увагу своїх батьків. Адже і в Україні, і в США – у змаганні між дітьми і політиками завжди виграють діти.

Всі новини дня

Фінляндія і Швеція вручили генеральному секретарю НАТО подання на членство в Альянсі

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ з офіційними заявками Швеції та Фінляндії на вступ до організації. Брюссель 18 травня 2022 р.

Фінляндія і Швеція у середу 18 травня офіційно вручили подання на членство в НАТО.

Заявки в штаб-квартирі організації в Брюсселі офіційно прийняв генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, який раніше заявляв, що ті дві країни можуть розраховувати на швидкий процес приєднання.

Очікують, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Наразі лише Туреччина висловила заперечення щодо прийому Фінляндії та Швеції, але чимало лідерів та оглядачів припускають, що проблеми, які турбують Анкару, будуть залагоджені.

Колишній командувач військами США у Європі Бен Годжес в Інтерв’ю Голосу Америки так прокоментував заяви турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана:

«Туреччина нагадала нам, що як союзниця в дуже важливому регіоні, вона очікує на повагу і на те, що її думки будуть враховані. Я вважаю, що зрештою Туреччина підтримає вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу, але вона нагадує нам про важливість Чорноморського регіону, а також про те, що Альянсу потрібна там стратегія, в якій Туреччина відіграє вирішальну роль. А ми - США та Альянс, не маємо її вже багато років. Це одне, а інше полягає в тому, що Туреччина користується своїми додатковими важелями впливу. Це не є чимось особливим. Я вважаю, що й інші країни це постійно роблять. Отже я переконаний, що Туреччина погодиться і підтримає вступ Швеції та Фінляндії».

Фінляндія та Швеція тривалий час дотримувалися державного курсу військового неприєднання, але громадська думка і позиція провідних партій в обох країнах різко змінилися на користь вступу в НАТО після того, як Москва в грудні 2021 року проголосила на адресу Заходу погрозливі ультиматуми, а 24 лютого 2022 року російська армія почала нове вторгнення в Україну.

Австрія не приєднується

Австрійський міністр закордонних справ сказав 18 травня, що його країна наразі не збирається йти за прикладом Фінляндії та Швеції і зберігатиме статус військового нейтралітету.

«Для нас ситуація виглядає трохи інакше», - цитує міністра Александра Шалленберґа Reuters з інтерв’ю німецькому радіо, де він вказав, що більшість австрійців зараз підтримують політику військового неприєднання.

Австрія, яка є членом Європейського Союзу з 1995 року, не має кордону з Росією, а натомість оточена країнами НАТО і межує з нейтральною Швейцарією.

Шалленберґ підкреслив, що його уряд і далі надаватиме Україні значну гуманітарну допомогу.

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

Пентагон прокоментував ситуацію в Маріуполі

Речник Пентагону Джон Кірбі виступає під час брифінгу в Пентагоні у Вашингтоні, вівторок, 19 квітня 2022 року. (AP Photo/Andrew Harnik)

Дії солдатів, які продовжували чинити опір, будучи заблокованими на заводі "Азовсталь", викликають захоплення, - заявив речник Міністерства оборони США Джон Кірбі.

"Без сумніву, цивільні, які застрягли там на заводі, які врешті змогли вибратися, солдати, які продовжували чинити опір - так мужньо і вміло - це викликає захоплення, якщо лише подумати, як довго вони змогли протриматися. Президент Зеленський назвав їх героями. Я думаю, що ми усі можемо із цим погодитися", - сказав Кірбі під час брифінгу у Пентагоні у вівторок, 17 травня.

Раніше цього дня з території заводу "Азовсталь" у Маріуполі виїхало щонайменше 7 автобусів з українськими захисниками під контролем російських окупантів, - про це повідомляє інформаційна агенція Reuters. За їхніми даними, частина українських військових, які сиділи в автобусах, не мали візуальних ознак поранення.

Російські війська продовжили блокаду металургійного заводу "Азовсталь", повідомив Генштаб ЗСУ у своєму оперативному інформаційному зведенні станом на 18:00 за київським часом: "У Маріуполі ворог основні зусилля зосереджував на блокуванні наших підрозділів в районі заводу “Азовсталь”.

Українська влада не розголошує кількості бійців, що залишаються на сталеливарному заводі, останньому форпості українського опору в Маріуполі, після того, як 264 солдати були вивезені в понеділок, 16 травня, на територію, окуповану російськими силами.

В екслюзивному інтерв`ю "Голосу Америки" мер Маріуполя Вадим Бойченко підтвердив, що на території заводу не залишилось цивільних.

У своєму щоденному зверненні Президент України Володимир Зеленський сказав, що "операція з порятунку оборонців Маріуполя розпочата нашими військовими, розвідниками", але не став повідомляти подробиць.

"Що це означає, важко зараз сказати, і я хочу бути обережним і не коментувати наміри Росії чи їхній процес планування, але ми вже давно говорили про значення Маріуполя як великого економічного порту на Азовському морі, а також географічно відповідного з точки зору бойових дій на сході", - сказав речник Пентагону.

За його словами, "росіяни хочуть спробувати оточити українські війська, які знаходяться на Донбасі та на сході, і щоб мати можливість звільнити сили для цього з півдня, Маріуполь був важливим для них", про що Пентагон неодноразово наголошував.

"Знову ж таки, я дозволю українцям говорити самим про свою місію. Але це очевидно, що росіяни досі мають намір оточити і окупувати Донбас і східну частину країни. Я утім хочу додати, що у них досі цього не вийшло. Не говорячи про Маіуполь, на Донбасі досі тривають бої, сторони обмінюються ударами. Це дуже, як ми кажемо у Пентагоні, кінетична боротьба. Там ще багато чого відбувається, і українці досі чинять дуже жорсткий опір у містах і селах по всьому Донбасу", - сказав речник Міністерства оборони США.

Дивіться також: Дружини військових "Азовсталі" закликають світову спільноту прийти їм на допомогу. Відео

Чому Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО? Відео

Чому Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

Турецький президент вкотре повторив, що Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО. Свою позицію Ердоган пояснив тим, що не довіряє фінам і шведам.

«Онкохворі діти в Україні переживають зараз дві війни», — Ольга Кудиненко. Відео

«Онкохворі діти в Україні переживають зараз дві війни», — Ольга Кудиненко. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:26 0:00

В Україні, кожного року, у понад тисячі дітей діагностують онкологію. Через війну темпи діагностування ракових захворювань значно сповільнилися. Про те, як вплинула війна на онкохворих дітей, і з якими проблемами держава ще зіштовхнеться - розповідає засновниця фонду «Таблеточки»

Процес визнання Росії країною-спонсором тероризму: яка процедура, подальші кроки та наслідки? Відео

Hаразі США визнали спонсорами тероризму чотири країни світу – Північну Корею, Сирію, Кубу і Іран. Які наслідки це тягне за собою і що означатиме на практиці для Росії опинитися у цій компанії?

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG