Спеціальні потреби

Актуально

Українець грає за найсильнішу баскетбольну лігу

Національна баскетбольна асоціація Америки – НБА вважається найсильнішою баскетбольною лігою світу. Вболівальників заворожують неймовірна динаміка гри та майстерність гравців, а молоді баскетболісти, поміж яких спортсмени з України – мріють коли-небудь потрапити в цю лігу. Для 23-річного Олексія Печерова ця мрія здійснилася. Він вже цілий сезон грає в НБА за Вашингтонську команду “Візардз”.

Під номером 18 у сезоні НБА 2006-го року Вашингтон “Візардз” вибрали Олексія Печерова з України. На офіційній інтернет-сторінці клубу, можна побачити щасливий для Олексія момент, коли його обрали до клубу Національної баскетбольної асоціації:

“Це було здорово. Гарні враження почались під час драфту, коли тебе вибирають, це такі приємні емоції! Ти в оточенні цих всіх людей у цій структурі – це чудові відчуття. Але як тільки ти сюди потрапив, розумієш, що тут грають такі ж люди як і ти. Потрібно багато працювати, щоб конкурувати з ними”.

Грати Олексій почав у сезоні 2007 – 2008 років. На передсезонних іграх минулого року Печеров показував прекрасну результативність, а його гра подобалася тренерам. Втім за три дні до старту чемпіонату Олексій зламав ногу і вийшов з гри на кілька місяців:

“Було важко. Це був такий етап, коли перед сезоном все йшло чудово, все виглядало добре, тренер давав багато часу пограти, але травма... Це спорт, тут ніхто не застрахований від травм”.

Повернутися в гру після травми не просто. У вашингтонській команді існує величезна конкуренція за місце в ігровій п’ятірці. Крім трьох суперзірок – Антуана Джемісона, Корана Батлера і Гілберта Арінаса в команді є ще десять баскетболістів, кожен з яких мріє стати зіркою.

Президент баскетбольного клубу “Візардз” Ерні Грюнфілд каже:

“Максимальна кількість гравців, яка може бути заявлена в команді НБА – це 15 осіб. У нас зараз є 13. вісім – дев`ять із них грають більшість часу на майданчику. І Печеров має потенціал бути серед цих восьми баскетболістів”.

Як говорить президент клубу, йому та тренерам, особливо подобаються: зріст Олексія – два метри 13 сантиметрів, вміння закидати три очкові, а також те, що він, як кажуть, швидко влився в колектив. Одноклубники Печерова, серед яких і баскедболіст Браян Гейвуд, додають, що він працьовитий і охоче вчиться:

“Я думаю, він ще у процесі розвитку. Якість його гри зростає з кожним днем. Але йому треба ще зрозуміти як бути ефективним в НБА. Я йому постійно про це кажу, і він пообіцяв, що попрацює над цим цього літа”.

А Олексій зізнається, що з командою йому пощастило: “В моїй команді мені пощастило, всі мої ветерани дуже гарні хлопці і вони не змушують мене робити якісь неймовірні речі. Всі ставляться з розумінням і всі мені допомагають”.

Команда “Візардз”, у перекладі – “Чарівники”, провела досить вдалий регулярний сезон і четвертий рік поспіль вийшла в плей офф. Для Печерова було не просто звикнути до особливостей гри в НБА:

“Тут дуже багато ігор, тому не так багато тренувань як у Європі. Якщо в Європі ми тренувалися двічі на день і мали одну гру на тиждень. То тут йде такий конвеєр. 80 ігор регулярного чемпіонату, ще 20-30 плей офф. Такий божевільний графік”.

Олексій Печеров лише сьомий рік займається баскетболом. До цього він грав у футбол. Втім, тепер всі його спортивні мрії пов’язані лише з помаранчевим м’ячем:

“Америка мені дуже подобається і я сподіваюся, що все буде добре і я зможу вийти на гарний рівень і тішити українських вболівальників своєю грою”.

Всі новини дня

Депортація дітей є складовою злочину геноциду - юрист, за чиїм позовом МКС видав ордер на арешт Путіна. Інтерв'ю

"Весь фактологічний матеріал, який ми надали суду, нам надала російська влада", - заявив Еммануель Доуд, французький юрист, що подав позов до Міжнародного кримінального суду через насильницьке вивезення українських дітей до Росії

Французький юрист, який подав позов до Міжнародного кримінального суду щодо незаконного і насильницького вивезення з України дітей, переконаний, що Володимира Путіна таки судитимуть і він понесе покарання. В ексклюзивному інтерв'ю Голосу Америки Еммануель Доуд розповів, як із колегами збирав докази в цій справі, чому ця справа кваліфікується як злочин геноциду, а також змалював сценарії, як судитимуть Путіна і що буде з усиновленими в Росії українськими дітьми.

17 березня Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт російського президента Путіна та уповноваженої з прав дитини в РФ Марії Львової-Бєлової. Їх звинувачують у воєнному злочині примусового вивезення дітей з окупованих територій України до Російської Федерації. В МЗС Росії рішення МКС назвали "нікчемним". Деякі країни, зокрема Німеччина, заявили про готовність заарештувати російського президента, якщо той перетне їхній кордон. Президент США Байден назвав рішення МКС виправданим.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Ксенія Туркова, журналістка «Голосу Америки»: Пане Дауд, коли ви взагалі зацікавилися цією історією з викраденими дітьми?

Еммануель Доуд, юрист, співзасновник VIGO & ASSOCIES: Ми отримали запит від французької неурядової організації, яка працює у партнерстві з українськими неурядовими організаціями. Думаю, це був листопад 2022 року. До цієї французької організації, що називається «За Україну, за їхню та нашу свободу», по суті, входить близько 150 французьких учених і дослідників у різних галузях. Є також член-засновник, письменник та есеїст Джонатан Літтл, і він написав колонку, яку опубліковали низка ЗМІ у Франції, зокрема видання Le Monde. Я тоді ще не усвідомлював всієї серйозності ситуації, в якій опинилися українські діти та, очевидно, їхні батьки. Кілька разів з початку війни в лютому 2022 року я говорив у французьких ЗМІ про дії російської армії, дії Володимира Путіна, як про дії воєнних злочинців, але дізнався про становище українських дітей та ці депортації лише тоді, коли мене конкретно запитали про це у листопаді 2022 року. І питання тоді звучало так: "Як ви думаєте, з урахуванням тих фактів, які у нас є, чи могли б ми звернутися у Міжнародний кримінальний суд?"

Ми швидко переконалися, що з урахуванням зібраних доказів, ці дії можна кваліфікувати не лише як воєнні злочини, а й як злочини проти людяності та як злочини геноциду

Ми вивчили справу, як належить юристам, зокрема з моїм колегою Габріелем Себа, і дуже швидко переконалися, що з урахуванням зібраних доказів, ці дії можна кваліфікувати не лише як воєнні злочини, а й як злочини проти людяності та як злочини геноциду.

23 грудня 2022 року ми звернулися до Міжнародного кримінального суду з приводу злочинів проти людяності та злочинів геноциду, безпосередньо звинувачуючи пана Путіна, пані Марію Львову-Бєлову, міністра оборони, начальника штабу армії, а також людей, призначених Володимиром Путіним для керівництва так званої «спецоперації», яка насправді є лише злочином, агресією. Ось що я можу відповісти на це запитання.

К.Т.: Чи ви очікували, що це так швидко призведе до видачі ордера на арешт Путіна та російського омбудсмена з прав дитини Львової-Бєлової?

Це перший випадок, коли глава держави, що входить до Ради Безпеки ООН, зазнає такого переслідування

Е.Д.: Маю сказати, це був напівсюрприз. Я юрист і вірю в силу закону, в те, що коли виконуються певні дії, вони мають до чогось привести, повинні мати результат. Іншими словами, я б не звертався до Міжнародного кримінального суду, кажучи собі, що це не спрацює. Навпаки. Але я також маю сказати вам, що ще до того, як звернутися до Міжнародного кримінального суду, я казав, що настане день, коли буде видано міжнародний ордер на арешт Путіна, його судитиме Міжнародний кримінальний суд. І тоді багато коментаторів у Франції на мене дивилися як на божевільного чи як на наївного мрійника.

Я був переконаний, що з огляду на серйозність фактів щодо українських дітей та їхніх сімей, суд має реагувати дуже швидко. Так що так, це несподіванка. Хоча Міжнародний кримінальний суд і займається тим, що видає міжнародні ордери на арешт, це сюрприз, тому що це перший випадок, коли глава держави, що входить до Ради Безпеки ООН, зазнає такого переслідування.

Водночас це не можна назвати несподіванкою, враховуючи серйозність фактів — а йдеться про незаконну депортацію, незаконне переміщення ДІТЕЙ, тобто найнезахищеніших. Ми зобов'язані були відреагувати.

... Якщо ми хочемо боротися з безкарністю, Міжнародний кримінальний суд має реагувати дуже швидко: зокрема, мають видаватись міжнародні ордери на арешт. Чому? Тому що це, мабуть, єдина нагода для російських керівників цієї спланованої, організованої операції з депортації сказати собі: «Увага! Ми стали об'єктами судового переслідування, може, настав час припинити цю політику? Щоб діти могли знайти своїх батьків, щоб українські діти, навіть якщо їх взяли до російських родин, могли повернутися до України».

К.Т.: Чи правильно я розумію, що всі докази було зібрано з відкритих джерел?

Докази нам надала сама російська влада

Е.Д.: Так, ви маєте рацію. Нам не доводилося проводити таємних розслідувань, нам не потрібно було користуватися, наприклад, послугами хакерів, які б шукали російську інформацію. Весь фактологічний матеріал, який ми надали, взято із відкритих російських джерел. Докази нам надала сама російська влада. Це офіційний сайт Кремля, де ми бачимо, як Володимир Путін обговорює ситуацію з Марією Львовою-Бєловою та просить її змінити законодавство, щоб дозволити негайне усиновлення українських дітей російськими сім'ями.

Це російське телебачення, яке показувало, як привозили цих дітей автобусами, потягами чи літаками, як їх зустрічали губернатори різних російських регіонів, які збиралися передати їх російським сім'ям. Зміни російського законодавства, яке вони планують, дозволяють менш ніж за 24 години змінювати громадянське становище цих дітей, змінювати їхні прізвища, імена, місця народження та дати народження таким чином, щоб вони стали ідеальними маленькими росіянами.

Діти, яким два, три, чотири роки, п'ять років, з новим сімейним становищем — чи можливо буде через рік, два, три, п'ять років поєднати їх з батьками, якщо їхня справжня особистість буде повністю стерта?

Уявіть собі — діти, яким два, три, чотири роки, п'ять років, з новим сімейним становищем — чи можливо буде через рік, два, три, п'ять років поєднати їх з батьками, якщо їхня справжня особистість буде повністю стерта?

І всього цього хотів Путін та російська армія. Російське телебачення транслювало кадри, як вони фактично штурмують дитячі будинки в Україні і забирають дітей, саджають їх до армійських вантажівок, а потім ці діти виявляються в Росії — через кілька днів, тижнів чи через рік. Так що так, всі ці докази надали самі росіяни.

К.Т.: Ви згадали, що ця ситуація є злочином геноциду, чи могли б ви пояснити, юридично які в цій ситуації містяться ознаки геноциду?

Е.Д.: Згідно з Римським статутом, що регулює діяльність Міжнародного кримінального суду, суд має юрисдикцію щодо трьох злочинів: воєнні злочини, злочини проти людяності та злочини геноциду. Ви можете подумати, що геноцид — коли злочинець хоче знищити цілу країну, цілу націю, цілу етнічну групу.

Сам факт депортації дітей є складовою злочину геноциду

Насправді сам факт депортації дітей є складовою злочину геноциду. Напади на частину населення з метою — це дуже важливо! — асиміляції цього населення, в даному випадку української нації, достатньо, щоб кваліфікувати те, що відбувається як геноцид. Іншими словами, забрати дітей силою, депортувати, вивезти їх до Росії, віддати російським усиновлювачам, щоб потім розірвати всі зв'язки — і психологічні, і фізичні — з їхніми батьками, з українським народом, з історією... Так, це називається асиміляцією частини української нації і тому це можна назвати геноцидом.

К.Т.: Чи вірите ви, що винних буде заарештовано і віддано суду?

Такі злочини не мають терміну давності

Е.Д.: Так! Я не знаю скільки часу це займе. Чи трапиться це через рік, через два роки чи через п'ять років. Нагадую, що ордери на арешт видаються раз і назавжди. Такі злочини не мають терміну давності. Тож я переконаний: усі, хто винний у цих злочинах, будуть засуджені.

Я наведу приклад з історії міжнародного кримінального правосуддя. Хто міг припустити, що після закінчення війни в колишній Югославії, через два роки, Сербія і нова сербська влада самі передадуть Слободана Мілошевича до Міжнародного кримінального суду? Щодо мене (може, я помиляюся, тут треба бути скромним), я маю дві основні гіпотези.

Перша. Пан Путін не виграє війну, і йому доведеться повідомити про цю поразку своєму найближчому оточенню, і, можливо, пана Путіна — я пацифіст — посадять чи навіть стратять у Росії: як відомо, вовки пожирають один одного. Ось що може статися. Це перша гіпотеза.

Тепер друга. Війну буде програно, і відбудеться зміна режиму. І вони прагнутимуть реінтегруватися в міжнародне співтовариство, а тому їм необхідно буде взяти на себе певні зобов'язання. І це буде поступка, трохи схожа на те, що сталося із Сербією. Ми можемо припустити, що нова російська влада передасть Міжнародному кримінальному суду тих, хто несе відповідальність за цю війну, за ці злочини. Очевидно, що це не просто депортація дітей, а й бомбардування цивільного населення, бомбардування цивільної інфраструктури, позасудові страти, викрадення людей, тортури та зґвалтування українських жінок, які використовуються як знаряддя війни.

К.Т.: А що станеться із дітьми після арешту винних? Це ж буде складно, бо діти вже у сім'ях.

Е.Д.: Усиновлення, що ґрунтуються на злочинах, не мають юридичної сили. Таким чином, ми можемо уявити, що якщо Росія гратиме в демократичну гру, в гру з повагою до закону, з'явиться можливість полегшити повернення цих дітей, дозволивши українським сім'ям звертатися безпосередньо до російських установ, щоб мати можливість звірити дані конкретної дитини з даними конкретної української сім'ї. Очевидно, що це буде непросто, будуть дуже складні рішення та ситуації, але я думаю, що це не буде неможливим.

К.Т.: Останнє питання: як ви вважаєте, чи будуть видані нові ордери на арешт Путіна? Не лише щодо дітей.

Будуть ще ордери на арешт

Е.Д.: Так звичайно. З того моменту, як його почали розглядати як того, хто віддавав накази, як представника вищої влади, який хотів цієї війни, давав вказівки та дозволяв проводити бомбардування мирного населення, так, будуть ще ордери на арешт. Так само, як, наприклад, з приводу злочинів, скоєних у Бучі, коли командир роти десантників повернувся до Росії і був нагороджений. У той час як телебачення по всьому світу транслювало ці зображення, ніхто не міг забути ці тіла, цих людей, убитих прямо на вулиці, цих масових поховань... Тож таких військових злочинців, як цей офіцер, у Росії не переслідують їх нагороджують . І всі вони, починаючи з пана Путіна, мають за це відповісти.

Над статтею працювала Ірина Матвійчук

Комітет зі закордонних справ Палати представників США проголосував за посилення перевірок допомоги Україні. Що це означає?

За проект резолюції, що вимагає звіту від адміністрації Байдена, міністра оборони США та держсекретаря щодо допомоги Україні, проголосувало 26 конгресменів, включно з головою комітету Палати представників із закордонних справ Макколом (на архівному фото), проти було 20 голосів.

Комітет зі закордонних справ Палати представників американського Конгресу проголосував у п’ятницю, 24 березня, за проект резолюції, який вимагає від адміністрації президента США Джо Байдена подавати звіти щодо «коштів, виділених Конгресом Україні з 20 січня 2021 року до 24 лютого 2023 року».

За проект резолюції, який вимагає звіту також від міністра оборони та державного секретаря США передати певні документи до Палати представників, які стосуються коштів, виділених Конгресом, проголосувало 26 членів комітету, включно з головою комітету Палати представників із закордонних справ конгресменом з Техасу Майклом Макколом, проти було 20 конгресменів. Після голосування в комітеті резолюцію буде передано на загальне голосування в Палаті представників. Відповідний проект, за очікуваннями, надійде для голосування і до Сенату.

Перевіряти, щоб припинити допомогу, чи щоб її посилити? Позиції республіканців розділились

Резолюцію запропонувала республіканка зі штату Джорджія Мерджорі Тейлор Ґрін, до якої приєдналася група з 13 конгресменів-республіканців, які вимагають прискіпливіше перевіряти допомогу, надану Україні, або ж припинити її цілком. За словами конгресменки, вона не хоче надавати Україні «ані цента».

Голова комітету Майкл Маккол натомість є прихильником американської підтримки України для захисту проти російської агресії. Але він вважає, що потрібно «звітувати за кожен долар американських платників податків».

Минулого місяця голова Комітету Палати представників у закордонних справах конгресмен США Майкл Маккол, побував в Україні, щоб побачити, на що витрачається американська допомога. На фото він бере участь у брифінгу перед Михайлівським собором у Києві, Україна, 21 лютого 2023 року. REUTERS/Анна Войтенко
Минулого місяця голова Комітету Палати представників у закордонних справах конгресмен США Майкл Маккол, побував в Україні, щоб побачити, на що витрачається американська допомога. На фото він бере участь у брифінгу перед Михайлівським собором у Києві, Україна, 21 лютого 2023 року. REUTERS/Анна Войтенко
Дехто неправильно розуміє, що сильний нагляд якось суперечить сильній підтримці США для захисту України від жорстокого незаконного вторгнення Путіна. Цей нагляд є життєво важливим для подальшої підтримки США
Майкл Маккол

Він наголосив, що, на його думку, жорсткий контроль не веде до зменшення допомоги, а навпаки, до її посилення.

«На жаль, дехто неправильно розуміє, що сильний нагляд якось суперечить сильній підтримці США для захисту України від жорстокого незаконного вторгнення Путіна. Цей нагляд є життєво важливим для подальшої підтримки США та для забезпечення ефективності такої підтримки для захисту інтересів безпеки США за кордоном», – додав Маккол у своєму вступному слові перед голосуванням.

У коментарі, який Майкл Маккол надав Українській службі Голосу Америки, він наголосив, що впевненість у тому, що допомога використовується належним чином, лише посилить її прихильників.

«Зараз ми бачимо, як формується союз між Росією, Китаєм, Іраном та Північною Кореєю – проти вільного світу та демократії. Тому ми на боці України. Це – переломний час у нашій історії. І ми хочемо дати українцям зброю, яка їм потрібна, не просто для того, щоб вижити, але для того, щоб перемогти», – наголосив конгресмен Маккол, з яким розмовляла кореспондентка Голосу Америки Катерина Лісунова.

Вони вже звітують Конгресу про системи озброєння, які ми надаємо Україні, і про гуманітарну підтримку, яку ми надаємо Україні. Є детальний звіт про надане фінансування
Тед Ліу

Але інші конгресмени, з якими вона спілкувалася, вважають, що резолюція не пройде голосування ані в Палаті представників, ані в Сенаті, а отже, не стане обов’язковою до виконання.

Конгресмен-демократ від Каліфорнії Тед Ліу каже, що голосував «проти» резолюції в комітеті із закордонних справ, каже, що голосуватиме «проти» і в Палаті представників, бо вся допомога і так проходить ретельну перевірку, а додаткові перевірки – лише зайва витрата грошей.

Член Палати представників США Тед Ліу, штат Каліфорнія, виступає в юридичному комітеті Палати представників на Капітолійському пагорбі у Вашингтоні. Архівне фото. (Даґ Міллс/The New York Times/AP)
Член Палати представників США Тед Ліу, штат Каліфорнія, виступає в юридичному комітеті Палати представників на Капітолійському пагорбі у Вашингтоні. Архівне фото. (Даґ Міллс/The New York Times/AP)

«Ця резолюція не пройде і голосування в Сенаті США. Тому що ця інформація вже надається адміністрацією Байдена. Вони вже звітують Конгресу про системи озброєння, які ми надаємо Україні, і про гуманітарну підтримку, яку ми надаємо Україні. Є детальний звіт про надане фінансування. Натомість, запропонована резолюція лише додасть зайвої роботи, без видимих на те причин», – сказав конгресмен Ліу у розмові з кореспонденткою Української служби Голосу Америки Катериною Лісуновою.

«Мабуть, ніколи не було більшої перевірки зовнішньої допомоги США, ніж для допомоги Україні» – експерт

Низка експертів вважають, що занепокоєння, які висловлюють деякі члени Конгресу, переважно з правого крила Республіканської партії, не мають під собою реальних підстав.

Старший науковий співробітник Гудзонівського Інституту Люк Кофі каже, що багато з таких заяв, зокрема про те, що допомога Україні не проходить перевірку, базуються на міфах, а факти змальовують протилежну картину – «щодо нагляду та підзвітності, мабуть, ніколи не було більшої перевірки зовнішньої допомоги США, ніж для допомоги Україні».

«Понад 160 співробітників з 20 федеральних наглядових організацій беруть участь у роботі щодо відстеження допомоги США Україні. Лише минулого року Конгрес виділив 41 мільйон доларів для цієї роботи і на сьогоднішній день десятки звітів про те, куди спрямовується допомога США або уже готові, або є в процесі завершення. Але найголовніше, що не було жодних достовірних тверджень про те, що будь-яка допомога США була використана для чогось іншого, окрім її цільового призначення в Україні», – наголошує дослідник у серії твітів, які мають розвінчати міфи про американську допомогу Україні.

Ті, хто говорять про «відкриті чеки», або намагаються ввести вас в оману, або не мають поняття про те, що насправді відбувається
Люк Кофі

У коротких відеороз’ясненнях Кофі говорить, що на відміну від широко поширених помилкових уявлень про дорожнечу допомоги для американців, насправді кожному американцеві підтримка України обходиться у 25 центів на день.

Він також додає, що більшість грошей, призначених на допомогу Україні ніколи не покидають територію США – вони ідуть на підтримку американського оборонного виробництва і американських робочих місць.

«Ті, хто говорять про «відкриті чеки», або намагаються ввести вас в оману, або не мають поняття про те, що насправді відбувається», – каже експерт.

Теза про «відкриті чеки» є популярною серед багатьох представників Республіканської партії в Конгресі. Як повідомляв Голос Америки на початку березня, її знову повторив спікер Палати представників Конгресу США республіканець Кевін Маккарті та один з імовірних кандидатів на посаду президента США губернатор штату Флорида Рон Десантіс.

Наступного тижня у Комітеті зі закордонних справ Палати представників планують провести публічне слухання щодо допомоги Україні з генеральними інспекторами міністерства оборони та державного департаменту щодо американської допомоги.

За словами голови комітету Майкла Маккола, це буде перший раз, коли вони будуть свідчити перед цим комітетом після повномасштабного вторгнення. «Але я можу вас запевнити, що це буде не остання наша зустріч з ними щодо цього питання», – заявив конгресмен Маккол.

Дивіться також:

План бюджету США на 2024 рік і допомога Україні. СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:59 0:00

Армія Китаю майже рівна США, вони не кращі, але скорочують розрив дуже швидко – генерал США Міллі

Останніми роками Китай будує потужний військово-морський флот. Фото із військового параду на честь 70-ї річниці заснування ВМС Китаю у провінції Шаньдун на сході Китаю, 23 квітня 2019 р.AP Photo/Mark Schiefelbein, Pool

Найсерйознішим супротивником, з яким США стикаються цього століття, американський генерал Марк Міллі назвав Китайську Народну Республіку. Про це він сказав, виступаючи перед членами Конгресу. Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США охарактеризував військо Китаю як “армію світового рівня” та “майже рівною США”. “Вони не кращі, але скорочують розрив дуже швидко” - заявив генерал.

Протистояння століття

Оцінку китайським спроможностям генерал Міллі дав у відповідь на побоювання законодавця від Республіканської партії Гарольда Роджерса, котрий висловив припущення, що у деяких аспектах США можуть “втрачати критичну конкурентну перевагу” над Китаєм і спитав, що потрібно зробити, щоб змінити “цю тенденцію”.

Історія цього століття потенційно буде описана, як протистояння США і Китаю, припускає генерал Міллі. З його слів, саме зростаюча конкуренція Китаю повинна стимулювати і оборонний бюджет Сполучених Штатів (розмова тривала саме під час представлення бюджетних пропозицій Пентагону у Палаті представників США).

Стосовно війни в Україні і Китаю, то міністр оборони Ллойд Остін, який також виступав на слуханнях, зауважив, що якщо Китай надасть підтримку Росії, то це “може призвести до конфлікту не лише у регіоні, а у всьому світі”.

Візит китайського лідера до Москви міністр назвав “знаком підтримки” та “шлюбом за розрахунком”: “Ми зараз не бачимо, щоб вони надавали якусь матеріальну підтримку Росії. Але ми стежимо за цим дуже, дуже уважно. Якби вони пішли цим шляхом, я думаю, це було б дуже тривожно для міжнародної спільноти. Але, звичайно, навіть ця демонстрація підтримки його [Сі Цзіньпіна - ред.] присутністю там [у Москві - ред.], я вважаю, дуже тривожна”.

Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі та міністр оборони США Ллойд Остін під час бюджетних слухань у Палаті представників США 23 березня 2023 р.
Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі та міністр оборони США Ллойд Остін під час бюджетних слухань у Палаті представників США 23 березня 2023 р.

“Ми не хочемо великої війни з Китаєм”

США повинні переконатися, що їх армія та можливості є значно сильнішими, ніж усі потужності потенційних супротивників, наголосив генерал Міллі. Він також додав, що йдеться про стримування, а не активний конфлікт.

“Ми не хочемо великої війни з Китаєм, – каже Міллі. – Ми хочемо запобігти цьому, і спосіб запобігання – це сильна, потужна армія, яка демонструє готовність бути задіяною у разі потреби, і щоб вони це чітко та однозначно розуміли”.

Він також зауважив, що міжнародна система переживає стрес, а Штати вперше в національній історії стикаються із протистоянням та конкуренцією із одночасно двома великими ядерними державам.

Аналізуючи Китай, Міллі зазначив, що упродовж останніх 40 з гаком років, спостерігається суттєве зростання багатства КНР - “найбільше зростання, включаючи тенденції Сполучених Штатів 1800-х років”. Це, за словами генерала, відобразилося на зміні балансу сил у глобальному вимірі, а також на китайській армії.

“Китайське військо просунулося від селянської піхоти до армії світового класу, яка є майже рівною США. Вони не кращі за нас [...] Але вони скорочують розрив дуже, дуже швидко.
генерал Марк Міллі

“Їхнє військо просунулося від селянської піхотної армії в 1979 році до армії світового класу, яка є майже рівною Сполученим Штатам. Вони не кращі за нас. Їм для цього потрібно пройти довгий шлях. Але вони скорочують розрив дуже, дуже швидко. Ми зобов’язані переконатися, що ми залишаємося номер один у всі часи. Це допоможе зберегти мир. Якщо ми якимось чином відстанемо, залишимось позаду, це стане дуже небезпечним”, - сказав Марк Міллі.

Стримати Китай

Ллойд Остін додав, що мета Штатів, таким чином, “полягає в тому, щоб утримати Китай від прийняття необдуманого рішення в майбутньому”.

Він повторив раніше висловлену думку, що не вважає військові дії проти демократичного острова Тайвань неуникними, але переконаний, що для утримання ситуації у належному стані важливою є наявність діалогу. “Ви бачили, як я кілька разів звертався до свого колеги, і я продовжуватиму це робити. Я вважаю, що військові лідери повинні мати можливість спілкуватися один з одним, щоб керувати ситуацією, визначати наміри та багато іншого”, - наголосив Остін.

Міністр також наголосив, що назріваюча загроза Китаю в Тихому океані є центром пропонованого оборонного бюджету цього року, цитував високопосадовця Голос Америки.

«Це бюджет, який базується на стратегії та серйозності нашої стратегічної конкуренції з Китайською Народною Республікою», — сказав Ллойд Остін, додавши, що запропонований бюджет включає рекордні 9,1 мільярда доларів США на посилення присутності сил у Тихому океані, покращення оборони Гуаму та Гаваїв, а також активнішу співпрацю з тихоокеанськими союзниками та партнерами.

Так звана Тихоокеанська ініціатива стримування включає закупівлю двох швидкохідних підводних човнів типу «Вірджинія» та нового підводного човна класу «Колумбія», який має замінити підводні човни класу «Огайо», що незабаром будуть виведені з експлуатації.

Але в той час, як Китай додає близько 20 кораблів на рік до свого військового флоту, бюджет США пропонує вивести з експлуатації 11 кораблів і побудувати дев'ять.

Як повідомляв Голос Америки, президент США Джо Байден презентував свою пропозицію бюджету Сполучених Штатів на наступний фіскальний рік. Білий дім просить виділити на 2024 рік майже 7 трильйонів доларів. У разі ухвалення, витрати на оборону у 2024 будуть одними з найбільших за всю історію мирного часу у США.

Загальна сума оборонного бюджету перевищить 842 мільярди доларів (у 2023 він складав 816 мільярдів). У кошторисі відображені зусилля Пентагону протидіяти глобальним викликам і підтримувати безпеку Америки. Зокрема, у документі йдеться про загрози з боку Росії, змагання зі зростаючою технологічною перевагою Китаю та зусилля США модернізувати застарілу зброю.

50% американців вважають Китай найбільшим ворогом своєї країни. Такі дані опитування опублікував дослідницький центр Gallup.

Звіт ООН: Більшість українських військовополонених систематично зазнають тортур або жорстокого поводження

Українські жінки-військовополонені прибувають у Запоріжжя після обміну. Фото Reuters

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні оприлюднила звіт про ситуацію з дотриманням прав людини на території воєнного конфлікту.

У документі мовиться, що українські військовополонені зазнають "систематичного" жорстокого поводження, включно з тортурами, під час захоплення або під час перебування на окупованих територіях або в самій Росії.

За словами слідчих ООН із дотримання прав людини, порушення стосувались як цивільних осіб в Україні, так і учасників бойових дій. Серед них – навмисні вбивства, свавільні затримання, насильницьке зникнення, катування та жорстоке поводження, а також сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом.

"Військові дії продовжують призводити до вбивств та поранень мирних жителів, а також до руйнувань і пошкоджень цивільної інфраструктури. Напади на цивільні об’єкти ставлять під загрозу життя мирних жителів і змушують їх жити в принизливих умовах, підривають їхні права на охорону здоров’я, освіту, житло, їжу та воду", – заявила очільниця моніторингової місії ООН Матильда Богнер.

Автори звіту досліджували ситуацію в Україні від 1 лютого до 31 липня минулого року, перші півроку від російського повномасштабного вторгнення.

Представники ООН повідомили, що вони отримали «безперешкодний доступ» до місць утримання російських військовополонених на територіях, які контролює український уряд. Водночас їх не допустили на місце перебування українських військовополонених на територіях, які контролює Росія.

Автори звіту пишуть, що «переважна більшість» українських військовополонених були піддані «катуванням або жорстокому поводженню чи такому, що принижує гідність, з боку влади, яка їх утримувала».

Матильда Богнер додала, що таке жорстоке поводження з українськими військовополоненими «здається систематичним не лише після їхнього захоплення, але й після переміщення до місць інтернування» як на території підконтрольної Росії України, так і в самій Росії.

"Я наголошую, що заборона катувань і свавільного позбавлення життя є абсолютною і поширюється на всіх осіб у конфліктних та неконфліктних ситуаціях, і до цивільних, і до учасників бойових дій. Порушники мають бути притягнуті до відповідальності, а права жертв та їхніх родичів на правовий захист і правду мають бути забезпечені", – заявила Богнер.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні повідомляє, що військові ЗСУ також інколи піддавали тортурам або жорстокому поводженню російських військовополонених. Здебільшого це ставалось під час захоплення або перевезення. Богнер закликала до розслідування усіх зловживань.

Дослідники ООН віддають належне українському уряду за розслідування та судові розгляди справ щодо порушень міжнародного гуманітарного права та прав людини, скоєних під час нападу РФ. У документі також мовиться, що так звані «суди» на окупованих територіях проводили судові процеси, де бракувало прозорості, незалежності та неупередженості. Зокрема, вони засуджували цивільних людей за злочини, пов’язані з війною.

Дослідники ООН надають рекомендації Росії, Україні та міжнародній спільноті щодо покращення ситуації з правами людини в країні, захисту цивільного населення та посилення відповідальності.

“Кабінети інформатики, фізики, - нічого там не лишилося, одні руїни”.  У Вашингтоні представили дослідження про знищення українських шкіл

Учениця стоїть на руїнах свого класного приміщення в Михайло-Коцюбинському ліцеї на Чернігівщині, по якому російські сили завдали ракетного удару в березні 2022 р. (AP Photo/Emilio Morenatti)

За час повномасштабної війни в Україні постраждав 3051 заклад освіти, зокрема 1259 шкіл. Iз них 223 школи зруйновані повністю, частина з них були безпосередньою ціллю атаки російських військ. Про це йдеться в дослідженні “Війна та освіта: Як рік повномасштабного вторгнення вплинув на українські школи” аналітичного центру Cedos на замовлення благодійного фонду savED, яке представили в четвер, 23 березня, у Вашингтоні.

Під час конференції у Вашингтоні, на якій були присутні представники освітніх фондів, Світового банку та урядових установ США, автори дослідження навели статистику, а також показали відеозаписи зі свідченнями вчителів та учнів про мародерство та руйнування російськими військовими навчальних закладів і шкільного майна.

За даними дослідження, найбільша кількість шкіл за час повномасштабної війни постраждали в Донецькій (328) і Харківській областях (304), понад 100 освітніх закладів – у Миколаївській, Київській, Луганській та Херсонській, 97 шкіл – в Запорізькій області. У Чернігівській області від бойових дій пошкоджено 70 шкіл та дві повністю зруйновані.

Де були фотографії наших випускників, залишилися тільки сліди від ворожого снаряду

“У фойє біля учительської, де все приміщення було облаштоване стендами з історією закладу, де були фотографії наших випускників, залишилися тільки сліди від ворожого снаряду, який потрапив у наш заклад освіти і зруйнував його. Було повністю зруйновано навчальні кабінети інформатики, фізики, хімії, кабінет захисту України з усім обладнанням, нічого там не залишилося, одні руїни”, - розповів директор Михайло-Коцюбинського ліцею на Чернігівщині Микола Шпак.

Селище на Чернігівщині, в якому розташований ліцей, понад місяць перебувало в окупації. Російські загарбники поцілили в нього ракетою на початку березня. “Пил, скло, шифер, уламки, шоковий стан, сум, злість, розчарування, незрозуміло для чого це все і яка мета цього всього,” - ділиться емоціями Микола Шпак.

“Мені було дуже боляче, коли я почула, що в мою школу потрапив снаряд”, - пригадує Любов, учениця 7 класу Михайло-Коцюбинського ліцею.

“Ми знали, що є приліт у нашу школу. А потім з'явилися фотографії, що це дійсно була правда. Вперше від вибуху дитина плакала, і вдруге, коли дізналася, що у школу вона більше не піде”, - згадує Наталія Кузнєцова, мама чотирикласника школи №20 міста Чернігова.

Директорка Богданівського ліцею Людмила Дейко розповіла про злочини росіян на Київщині, які знищили ліцей, де до повномасштабного вторгнення навчався 401 учень: “До нас російські військові зайшли 8 березня, і відразу зайняли нашу школу, використовували її як штаб, місце проживання та як шпиталь. І вони там до кінця окупації проживали. 29 березня, коли вони відступали, вони підпалили школу”.

Окупанти пошкодили школу в Андріївці на Київщині, а дитячий садочок зрівняли з землею
Окупанти пошкодили школу в Андріївці на Київщині, а дитячий садочок зрівняли з землею

"На території школи на асфальті видно сліди їхніх гусениць, їхньої бронетехніки, вони виїжджали сюди на стадіон, звідси їм було зручно стріляти", - розповів директор Андріївської гімназії на Київщині Леонід Хоменко.

За даними дослідження, в багатьох випадках, навіть якщо приміщення і територія школи не постраждали, росіяни розкрадали шкільне майно. Серед викраденого, пошкодженого або зруйнованого майна – комп’ютерна техніка, спортивне та туристичне приладдя, інструменти зі шкільної майстерні, а також столове приладдя та посуд, продукти харчування, мийні засоби, особисті речі.

Росіяни крали зі шкіл столове приладдя та посуд

Крім того, внаслідок окупації та бойових дій були знищені, пошкоджені та втрачені 1874 шкільні автобуси.

До учасників конференції у Вашингтоні через відеов'язок звернувся новопризначений міністр освіти України Оксен Лісовий. Він закликав допомогти Україні із облаштуванням бомбосховищ для дітей, транспортом для шкіл та технічним оснащенням. За його словами, до нового навчального року в освітніх закладах необхідно облаштувати 11 тисяч бомбосховищ із загальним бюджетом у майже 1 млрд доларів. “Це потрібно для того, щоб діти могли піти в школу 1 вересня в безпечний простір”, - розповів Лісовий. Також він наголосив на важливості цифрового забезпечення учнів та вчителів: “Освітня версія “танкової коаліції” - нам потрібна інтернетно-планшетна коаліція! Величезна потреба у цій галузі, адже майже 100 тисяч вчителів без девайсів. Без доступу до мережі у нас близько 3 тисяч закладів освіти”, - зазначив Лісовий.

Нам потрібна інтернетно-планшетна коаліція

Заступник генерального директора Глобального партнерства з освіти США Чарльз Норт запевнив, що Україні не потрібно буде "змагатися" за кошти для відновлення освіти та нагадав, що у 2022 році Україна стала членом американської платформи для зміцнення систем освіти в країнах, що розвиваються. "Ще до того, як Україна приєдналася до партнерства в листопаді минулого року, для України вже було виділено 40 млн доларів, тому конкуренції тут немає. Питання в тому, щоб залучити більше ресурсів та привести ці ресурси у відповідність із потребами", - зазначив Норт.

Допомоги з фінансуванням потребують не лише навчальні заклади, а й окремі сім'ї, адже, за даними дослідження, найчастіше українські учні використовують для дистанційного навчання телефони. При цьому деякі школярі використовують телефони батьків і не мають можливості доєднуватися до занять, якщо ті йдуть на роботу й забирають гаджети з собою. Якщо ж основним гаджетом для навчання є ноутбук, його учні зазвичай мають ділити з іншими членами родини.

Дивіться також:

Блінкен: Допомога Україні - в прямих інтересах Вашингтона. ЧАС-ТАЙМ
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:58 0:00

Більше

Відео - найголовніше

Учитель музики зі США допомагає тваринам з України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:16 0:00
XS
SM
MD
LG