Спеціальні потреби

Мартін Берковський - піаніст з особливою місією


Американський піаніст Мартін Берковський здивував, а відтак підкорив світ віртуозністю своєї гри десятки років тому. Продовжує дивувати музичну громаду він не лише своїм талантом, але і підходом до ролі творчості та життя загалом. Вже протягом чверті століття гонорарів за концерти Берковський не бере. Всі його виступи є доброчинними, а збори музикант направляє на різноманітні благодійні проекти. Так само незвичною є і історія життя піаніста, про яке Мартін Берковський каже так:

«Ця музика настільки величніша за мене. Бути в її обіймах для мене – найбільша шана. Вона підносить мій дух, мою душу. Перед кожним концертом я прошу смиренності, тільки тоді через мене може промовляти велика божа сила».

Мартін Берковський народився у Вашингтоні 1943-го року в родині іммігрантів з Білорусі. З концертами почав виступати з восьми років. Вже у 20-ти річному віці юний віртуоз отримав міжнародне визнання:

«Я був дуже занурений у власну кар'єру, Ніхто не міг стати на заваді моєму успіху – жоден диригент, сценічний менеджер чи представник студії запису».

Чарівна казка раптово скінчилася у 1982-му, коли Берковський, якому на той момент не було ще і сорока, подорожуючи Ісландією, потрапив у мотоциклетну аварію, пошкодивши спину та зламавши праву руку у восьми місцях. Лікарський прогноз був для музиканта смертельним вироком – він ніколи не зможе грати:

«Чотири місяці я лежав пластом, ось тоді і з'явилася нагода замислитись. На Різдво 1982-го року у лікарні зі мною щось трапилося – я знав, що одужаю».

Так і сталося, але життя генія відтоді змінилося назавжди:

«Я сказав собі: всі концерти, записи, все, що я роблю, буде виключно заради доброчинності, підтримуватиме благодійні, гуманітарні проекти. І я дотримався свого слова».

Так Берковський став відомим у громаді як піаніст-благодійник. А на життя він заробляє уроками та майстер-класами, з якими їздить по всьому світу. У 2000-му, 18 років опісля – новий удар долі – музиканту поставили діагноз раку. Але Берковський хворобу подолав, пройшовши довгий курс лікування в Онкологічному медичному центрі міста Тулса, Оклагома. У 2003-му він відсвяткував свій 60-річний ювілей, пробігши тисячу чотириста кілометрів від Тулси до її міста-побратима Чикаго, штат Іллінойс. Ця подорож тривала чотири місяці, по дорозі піаніст давав концерти, зібравши 80 тисяч доларів на дослідження ракових захворювань.

Останній з проектів Берковського – це вшанування спадку свого друга та багаторічного колеги, композитора вірменсько-шотландського походження Алана Ованесса, який помер у 2000-му. Десятками років Берковський виконував його музику:

«Його творчість унікальна, це поєднання старовини, стилю бароко, сходу та заходу – все разом».

Саме Берковський ініціював відкриття Міжнародного дослідницького центру імені Ованесса, який нині будується у Єревані:

«Я сподіваюсь, цей центр збиратиме людей, як збирали слухачів наші спільні концерти. Люди різних національностей, іноді протилежних політичних поглядів приходитимуть сюди разом послухати музику».

Берковський вірить в ідею єднання. Так 2006-го року його концерт у Вірменії відкривав студент консерваторії з Туреччини:

«За допомогою музики ми можемо примирити людей. За допомогою краси, відданості ми зможемо донести слово миру».

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG